Знову хочу торкнутися цієї теми. Про істот, які не заслуговують на людське звання. Адже ворони — це не представники людства.
Найбільше мене дратують песимісти, які постійно скаржаться. Вони вважають, що все навколо погано і ситуація лише погіршиться. Ніяких конструктивних пропозицій, лише заклики до відчаю. Вони називають це "реалістичним підходом".
Знаю: вони не передбачають поганого - вони його роблять. Причому постійно: щодня, щохвилини.
Навмисно чи ні - питання окреме (мабуть - хто як), але ж "ефект" від них усіх саме такий.
Каркуни постійно забруднюють ноосферу, яку, до речі, шановний Вернадський створив зовсім не для того, щоб вони безцеремонно її руйнували.
Воронів, що нагадують людське обличчя, можна зустріти сьогодні в найрізноманітніших місцях, а їхні голоси, на жаль, теж можна почути.
Їх завжди можна впізнати за голосними і кричущими заголовками, які привертають увагу.
"Ворона прокаркала так, що її голос звучав як гук ґави," - говорив славетний Езоп, якого в Мордорі часом іменують дідусем Криловим.
Усі біди походять лише від каркунів. Їхні пророкування про майбутнє завжди сповнені зла.
"Я ж говорив!" - з захопленням вигукують каркуни, коли їхні прогнози справджуються. Це для них справжня перемога: вони ж накаркали!
"Каркуни, каркуни. Я вас бачу на Ютубі та різних веб-ресурсах. І ви завжди на телебаченні, де чути ваше "бе-бе-бе"! Ви заходите в мої сни – будь то з Ютубу чи з сайтів. Саме звідти ви з’являєтеся в моїх снах – о, які ж ви огидні, ці каркуни..."
Безумовно, шкода за гарну пісню. Прошу вибачення. Але ще більше шкода Україну: вона страждає саме через них.
Викиньте кожному з них у обличчя. В уяві. А після цього не забудьте тричі перехреститися. І все обов'язково складеться вдало.
#Телебачення #Україна #Реалізм #Ноосфера #Езоп