Казахстан займає важливу позицію на геополітичній карті Євразії. Країна має населення близько 20,5 мільйонів людей і охоплює територію в 2 мільйони 725 тисяч квадратних кілометрів, що робить її дев'ятою за величиною у світі. Це державне утворення володіє величезними запасами мінеральних ресурсів, що робить його привабливим не лише для іноземних інвесторів, але й для можливих територіальних претензій. Особливо це стосується Росії, яка вважає, що може відносно без труднощів захопити Казахстан, враховуючи його порівняно невелику чисельність населення на такій великій площі. Додатково, значна частина російського населення проживає в північних та східних регіонах країни, що підсилює ці амбіції.
У той же час, Астана фактично звинуватила Москву у фінансових махінаціях. Президент Касим Жомарт Токаєв стверджує, що близько $14 мільярдів було відмитих через один із банків Казахстану, назвавши це неприйнятним. Ця заява прозвучала під час засідання, присвяченого боротьбі з фінансовими злочинами. Лідер Казахстану прямо натякнув на "сусідню країну" і підкреслив, що подібні випадки ще досі мають місце. Звинувачення Астани на адресу Москви стало відповіддю на посилення контролю Казахстану над російськими громадянами, які масово відкривали нові платіжні картки після того, як їхні рахунки потрапили під західні санкції. У 2024 році в Казахстані зафіксували 6,2 тисячі випадків відмивання коштів на суму $47 мільйонів через картки, що належать нерезидентам. З початку 2024 року в країні заборонено віддалене отримання ідентифікаційних номерів. Введено обов'язкову біометрію, щомісячну ідентифікацію, обмеження та спеціальний контроль за переказами понад $1 тисячу. Президент Токаєв також зазначив, що Казахстан займає одне з провідних місць у незаконному виведенні капіталу з використанням криптовалют, тому держава активно бореться з такими злочинами. Вже ліквідовано понад 130 нелегальних криптообмінників, загальний оборот яких перевищував $124 мільйони. Раніше Агентство фінансового моніторингу Казахстану повідомляло про закриття найбільшого крипто-сервісу в СНД – RAKS exchange, який мав оборот $224 мільйони і співпрацював із 20 великими darknet-маркетплейсами, аудиторія яких налічувала понад 5 мільйонів користувачів. В цілому, Казахстан демонструє обережність у зменшенні політичної і фінансової залежності від Росії, залишаючи при цьому формальні союзницькі зобов'язання.
А в цей час приплив капіталу із Росії до Казахстану пішов на спад. За 9 місяців 2025 року він різко скоротився. Всього $180 млн. проти $1,2 млрд. роком раніше, що сигналізує про закінчення інвестиційного буму 2023-2024 років. Раніше у 2013-2022 роках середній приплив становив близько $167 млн. на рік. Але у 2023-му році перевищив $1 млрд., а у 2024-му році досяг $1,7 млрд. Нині ж різко скоротилися вкладення в капітал і реінвестований прибуток. Зросли тільки боргові інструменти. Спад російських інвестицій до Казахстану пов'язаний з адаптацією логістики до санкцій. Російському бізнесу більше не потрібно терміново будувати інфраструктуру для паралельного імпорту через Казахстан. Частина потоків переорієнтована на інші країни з м'якими податками. Додатково впливають падіння цін на нафту, що знижує доходи видобувних компаній. Також висока ключова ставка центробанку Росії, що обмежує кредити і, відповідно, комерційну діяльність. Іншою причиною є те, що керівництво Казахстану намагається дотримуватися санкційного режиму. Він був запроваджений державами Заходу проти Росії. Окрім того, Казахстан поступово зменшує фінансово-економічну залежність від РФ через диверсифікацію торгівлі і фінансову обережність. Також будуються альтернативні транспортні маршрути. Передусім, обмежене використання російських фінансових інструментів.
Астана також вжила заходів, які можуть призвести до зменшення її участі в Євразійському економічному союзі (ЄАЕС). Казахстан вирішив обмежити транзит російських товарів через свою територію та планує запровадити високі мита і збори на російську продукцію. Це стосується, зокрема, автомобілів і сільськогосподарської техніки, що може ускладнити їх реалізацію в Центральній Азії. Такі дії можуть підвищити конкуренцію на казахстанському ринку на користь товарів з Європейського Союзу, США та Південної Кореї, а не з Росії. Це створює новий економічний тиск на Москву. Дії Казахстану можуть бути частиною більш масштабної стратегії, спрямованої на ослаблення ЄАЕС та економічних зв'язків між Казахстаном і Росією. Казахська сторона, підтримуючи економічну залежність від РФ, змушена шукати баланс між різними світовими та регіональними центрами, реалізуючи при цьому обережну багатовекторну політику.
Казахстан, зокрема Астана, розглядає можливість дострокового розірвання угоди про оренду космодрому Байконур з Російською Федерацією. Основною причиною цього рішення є затримка з боку Росії у виконанні фінансових зобов'язань. Такий крок може мати серйозні наслідки для російської космічної програми, оскільки угода про оренду, що діє до 2050 року, передбачає регулярні платежі, які Росія не сплатила за 2025 рік. Ця ситуація стала приводом для переосмислення угоди. Втрата Байконура може суттєво вплинути на графік російських космічних запусків, затримавши їх на 5-10 років. Це, в свою чергу, негативно позначиться на наукових ініціативах, комерційних угодах та військових проектах, а також ускладнить розвиток супутникової групи "Рассвет". Байконур є складною системою з добре налагодженою логістикою та висококваліфікованим персоналом, а також розвиненою інфраструктурою, створеною протягом багатьох років. Хоча в Росії існує космодром Східний, він наразі не здатний повністю замінити Байконур ані за обсягом запусків, ані за різноманітністю завдань. Космодром на Далекому Сході все ще відстає за кількістю запусків, асортиментом ракет і скоординованістю процесів. Для повноцінного переходу знадобиться щонайменше 5-10 років.
У Казахстані деякі активісти закликали до підготовки партизанської боротьби проти Росії. Незалежний військовий аналітик Даулет Жумабеков звернувся до громадян із закликом бути готовими до партизанської війни. Він пояснив свою позицію тим, що жодна з пострадянських держав не може витримати відкриту конфронтацію з російською армією. Його думка була сформована під впливом висловлювань, що звучать на російських телевізійних каналах, де йдеться про необхідність проведення спеціальних військових операцій не лише в Україні, а й в інших країнах, зокрема в колишніх республіках СРСР. Особливо акцентуються уваги на країнах Балтії (Естонія, Литва, Латвія), а також Молдові, Вірменії та Казахстані.
Д. Жумабеков спростував надії на тривалий опір казахської армії та суспільства, подібно до ситуації в Україні. Він вважає, що Казахстан може витримати не більше півтора року. Деякі експерти з Казахстану та частина населення також висловлюють занепокоєння, адже війна в Україні продемонструвала можливість агресії з боку Кремля в регіоні, що викликає страх серед людей. Після масштабного вторгнення Росії в Україну обстановка безпеки в Центральній Азії стала більш напруженою. Казахські аналітики також розглядають ймовірність російського втручання, проте підкреслюють, що наразі РФ навряд чи має змогу здійснити повномасштабну агресію проти Казахстану, оскільки великі ресурси вже задіяні в Україні. Офіційна позиція Астани не підтримує ідею про можливе російське вторгнення, адже уряд займає нейтральну позицію щодо війни Москви з Україною і відкрито не заявляє про реальну загрозу захоплення своїх територій. Проте, при цьому, підкреслює свою державну незалежність і прагнення до власної зовнішньої політики.
У лютому 2014 року, коли російські війська почали свою агресію в Криму, тодішній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв висловив серйозну стурбованість з приводу цих військових дій. У відповідь на це, президент Росії Володимир Путін виступив у російських медіа з публічними заявами, в яких ставив під сумнів законність величезних територій Казахстану, стверджуючи, що країна не має історичних підстав для їх володіння. Після цього офіційний Астана утрималася від відкритої критики Кремля з приводу конфлікту в Україні.
Відсутність публічної критики Москви з боку казахстанського уряду не свідчить про те, що Астана не розглядає різні сценарії, включаючи найгірші. Казахстан активно налагоджує зв'язки зі США, залучаючи суттєві американські інвестиції в свою економіку і беручи участь у мирній раді, створеній Трампом. Крім того, країна розвиває стратегічне партнерство з Китаєм, який уже висловив готовність захищати інтереси своїх союзників. Не слід забувати й про співпрацю з Туреччиною в рамках тюркського співтовариства, де Анкара готова відстоювати інтереси тюркомовних народів на міжнародній арені. Тому Москві варто серйозно зважити, чи варто псувати відносини з США, Китаєм та Туреччиною через Казахстан.
#Дональд Трамп #Україна #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Володимир Путін #Росія #Китай (регіон) #Євразія #Європейський Союз #Москва #Молдова #Кремль (фортифікаційна споруда) #Суспільство #Імпорт #Крим #Литва #Банк #Нафта #Бізнес #Туреччина #Злочин #Казахстан #Радянський Союз #Пекін #Товари #Центральна Азія #Партизанська війна #Прибуток (економіка) #Співдружність Незалежних Держав #Західна Європа #Латвія #Інвестиції #Валюта #Логістика #Анкара #Космодром Байконур #Євразійський економічний союз #Капітал (економіка) #Президент (урядова посада) #Америка #Прибалтійські країни #Чому #Нур-Султан #Космічний порт
