Олександр Левченко: Військово-технічна співпраця з Україною — це вигідна можливість для численних європейських держав — Блоги | OBOZ.UA

Франція розширює співпрацю з Україною в оборонній сфері. Зокрема, йдеться про виробництво систем ППО та ПРО, ракет, ремонт техніки, тестування інновацій, постачання компонентів, розробку нових зразків з урахуванням досвіду війни. Сторони підтверджують готовність у реалізації спільних виробничих проектів з локалізацією в Україні, фінансування спільних проектів, в тому числі через європейські механізми. Париж здійснює розширення ринків і виробничих можливостей. Для Франції отримання можливості локалізації виробництва або спільного виробництва в Україні знижує витрати, збільшує обсяги та гнучкість.

В Україні вже реалізуються конкретні проекти, такі як спільне виробництво 155-мм снарядів за ліцензією французької компанії KNDS/Nexter. Французькі оборонні підприємства та стартапи отримують нові контракти та можливості для розвитку, що дозволяє їм залучати кошти та збільшувати обсяги виробництва. Крім того, французькі компанії мають доступ до українських виробничих потужностей, трудових ресурсів та матеріалів, а також до українського досвіду і розробок. Співпраця з Україною, яка, перебуваючи у стані війни з РФ, слугує реальним бойовим "полігоном" для впровадження багатьох технологій, відкриває для Франції можливість тестувати, адаптувати та розробляти нові технології в умовах реальних бойових дій. Плідне франко-українське партнерство в галузі оборонних технологій і виробництва сприяє зміцненню обороноздатності Європи та зменшує навантаження на оборонні підприємства інших європейських країн.

В Україні відзначено включення до Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу Європейського Союзу. Це свідчить про зростання автономності ЄС у сфері озброєнь, що стало одним з ключових напрямків європейської політики безпеки. Спільне виробництво та ремонт військової техніки, а також нові технології, розроблені у партнерстві, можуть бути інтегровані в європейські ланцюги постачання, що сприяє зміцненню оборонної промислової інфраструктури ЄС. Для Франції та інших країн Європи така співпраця є вигідною, оскільки відкриває нові ринки, укріплює оборонний сектор і підвищує рівень інтеграції та безпеки в регіоні.

Франція розглядає Україну, яка вимушена вести високо інтенсивну війну з Росією, як місце, де можна отримати швидку відповідь щодо ефективності військових технологій та інновацій. Аналогічним чином французькі компанії зацікавлені у співпраці з українськими виробниками зброї через можливість отримати їх досвід та використати напрацювання, які виправдали себе в умовах війни, що підвищує конкурентоздатність французького озброєння. Посилення французької оборонної промисловості завдяки співпраці з Україною автоматично посилило її автономію у виробництві озброєнь, що є вкрай актуальним з огляду на нестабільну ситуацію з постачаннями зброї із США. Створення інжинірингових та виробничих ланцюгів французьких фірм з українськими оборонними підприємствами сприяють зростанню економіки. Це дає можливість французькому бізнесу розвивати нові лінії, наприклад, безпілотники у спільному виробництві, що дає доступ до нових технологій, нових ринків. Проекти з ремонту, виробництва, технологій створюють економічні вигоди: робочі місця, розвиток контактів з підрядниками, інвестиції. Стратегічно Франція та Європа отримують довгостроковий виграш. Завдяки співпраці з Україною у військово-технічній сфері посилюється їх власна безпека та оборонні спроможності, а посилення України створює з неї надійного союзника, який здатний надати допомогу у разі агресії проти Франції та Європи у цілому.

Телебачення FreeDом зазначає, що після трьох років повномасштабної війни оборонні стратегії в Східній Європі зазнають значних змін: традиційні масивні бронетанкові формування поступаються місцем моделям швидкої та технологічно адаптивної мобільності. Український досвід, який включає активне використання FPV дронів та морських безпілотників, став основою для розробки нових тактик, логістичних схем та заходів протидії гібридним атакам. Польща та Литва вже вкладають кошти в системи "економічного стратегічного стримування" та спільні технологічні центри, оскільки такі рішення забезпечують швидке реагування, зменшені витрати на утримання та підвищену стійкість до масових дронових атак у порівнянні з традиційними важкими військовими силами. Європа отримує не тільки оперативні переваги, але й індустріальні та політичні вигоди: спільні центри досліджень і розробок, а також виробничі ланцюги створюють нові робочі місця, зменшують залежність від зовнішніх постачальників і сприяють трансформації бойових інновацій у цивільні продукти. Підвищення готовності східного флангу відбувається не лише на словах – воно ґрунтується на перевірених на полі бою рішеннях, які змушують Росію враховувати ризики гібридних атак і втрат у логістиці. Така співпраця змінює ЄС із пасивного споживача безпеки на активного учасника формування нової системи стримування.

Досвід України у використанні FPV-дронів, морських безпілотників та автономних систем суттєво прискорив тестування нових бойових тактик. Технології, які вже зарекомендували себе в умовах бою, дозволяють оперативно перевіряти концепції операцій і оптимізувати логістику в реальному середовищі, а не лише у симуляціях. Інтеграція таких інновацій у державні структури зменшує рівень невизначеності при ухваленні рішень на командному рівні, що підвищує ймовірність ефективного реагування на локальні загрози. Синергія між тактикою та доступними платформами формує потужний інструментарій для проведення операцій низької інтенсивності та гібридних дій. Співпраця з українською промисловістю відкриває європейським виробникам можливості для створення конкурентоспроможних постачальницьких ланцюгів у сфері дронів. Спільні R&D-центри та виробничі лінії знижують залежність від критично важливих імпортних компонентів і сприяють швидшому впровадженню розробок для цивільних та військових потреб. Рішення, протестовані в бойових умовах, мають великий комерційний потенціал у сферах охорони кордонів, інфраструктури та екологічного моніторингу. У довгостроковій перспективі це призведе до зростання експорту технологій та створення нових робочих місць у регіонах, які інвестують в інтегровані виробничі проєкти.

Стратегічна концепція доступних автономних систем ґрунтується на їхньому масштабуванні та швидкості впровадження, що змушує супротивника діяти в умовах постійної невизначеності. Великі армійські формування втрачають частину свого стратегічного значення в ситуаціях, де рої ударних дронів здатні порушити логістичні ланцюги та завдати точкових ударів при мінімальних витратах. Система стримування, що базується на численних, швидко відновлюваних ресурсах, підвищує вартість потенційних агресивних дій без необхідності в значних бюджетних вливаннях. Перевага такого підходу полягає в поєднанні оборонних і превентивних можливостей, що дозволяє зберігати мобільність і економічну ефективність. Підтримка України також має потужний політичний вплив, посилюючи регіональну солідарність і легітимізуючи нові стандарти оборонної співпраці. Москва активно намагається внести розбрат між Києвом і його європейськими партнерами через інформаційні кампанії, економічний тиск і використання внутрішніх розбіжностей союзників. Скоординовані програми співпраці та прозорі механізми управління проектами зменшують вразливість до таких спроб та підвищують стійкість партнерських мереж. Дипломатичні переваги проявляються не лише у формі символічної солідарності, але й у створенні практичного, вигідного інструменту впливу, що ускладнює Москві спроби змінити баланс сил через політичні маніпуляції. Реалізація моделі "доступного стримування" супроводжується ризиками, які потребують системного управління та креативного підходу. Ключовими залишаються питання управління мережею, захисту постачальних ланцюгів від підривної діяльності, а також міжнародно-правові рамки використання автономних систем у прикордонних та цивільних зонах. Інвестиції в навчання операторів, кіберзахист і спільний контроль експорту допоможуть забезпечити, щоб переваги технологій не перетворилися на нові загрози для партнерів.

Україна та Латвія співпрацюють у спільному виробництві морських, далекобійних та FPV‑дронів, обміні розвідданими. LSM розповів про підписаний між Україною та Латвією Меморандуму, який спрямовує об'єднані зусилля обох країн на розвиток військово-технічної співпраці, спільне виробництво дронів: морських, дальнього радіусу дії та FPV‑дронів. Меморандум передбачає обмін розвідданими, ІТ-розробками в оборонній сфері та створення спільних компаній з виробництва дронів на території Латвії. Також Латвія передає Україні бронетранспортери, боєприпаси, запасні частини та ремонтне обладнання. Латвійські компанії були вибрані для постачання до України 12 000 дронів. У рамках європейської ініціативи Коаліція Дронів (спрямованої на захист від РФ), ініціаторами якої є Латвія спільно з Великою Британією, зобов'язання загалом склали більше одного мільярда євро, Латвія має напрацювання у програмному забезпеченні, необхідному для дронів, які застосовуються у сучасній війні. Розвиток технологій та виробництва надасть латвійським компаніям можливість експорту. У загальноєвропейському контексті масове виробництво дронів у Латвії посилить бойові спроможності Європи, яка вимушена готуватися до сучасної війни на тлі загрози з боку Росії, яка володіє широким арсеналом різноманітних дронів. Співпраця України з Латвією створює платформу, яку можуть використовувати і інші країни Європи. Тобто таке виробництво є стратегічною, економічною та технологічною інвестицією для Латвії та Європи. Латвійські компанії отримують контракти, технології, досвід. Латвійська армія - новий клас сучасного озброєння. Європа отримує посилення власної промисловості, розширення виробничих ланцюгів, підвищення безпеки.

Спільні з Україною проекти дозволяють латвійським компаніям освоювати нові технології (FPV‑дрони, автономні системи) і отримувати досвід, який можна монетизувати на європейському ринку. Таким чином Латвія отримує перевагу в індустрії, яка швидко росте. Наявність сильної оборонно‑промислової бази підсилює обороноздатність Латвії та її роль у НАТО та ЄС. Завдяки співпраці з Україною відбувається збільшення експортних можливостей латвійських компаній та їх інтеграція в міжнародні ланцюги, латвійські компанії стають постачальниками для міжнародної Коаліції Дронів. Участь у виробництві дронів, які через Україну можуть потрапляти на інші ринки, підвищує конкурентоспроможність латвійської промисловості. Розвиток латвійського військово-промислового комплексу стає економічним мультиплікатором і запускає ланцюги створення додаткової вартості. Контракти на десятки мільйонів євро означають грошовий потік, робочі місця, розвиток суміжних галузей (електроніка, програмне забезпечення, логістика). Інші країни Європи залучатимуться до реалізації виробництва дронів у Латвії, що створюватиме виробничі та інжинірингові ланцюги, а це сприятиме економічному, продуктивному та соціальному зростанню інших багатьох регіонів ЄС. Європа отримує беззаперечні безпеково‑стратегічні вигоди. Партнерство з Україною підвищує регіональну стабільність, що є непрямою економічною вигодою через зниження ризиків для території країн Балтії, оскільки зменшується ймовірність російського вторгнення.