Контроль над соціальними мережами, Інтернетом, публікаціями та інформацією став невід'ємною частиною життя людей в ОРДЛО. Бажаючи повернутися в часи СРСР, ви отримали своєрідне маленьке гетто.
Молодь ОРДЛО сприймає ситуацію з обстрілами, політичними подіями та військовими новинами як звичну частину свого життя, адже це реальність, в якій вони виросли. Вони цілком приймають різноманітні обмеження на отримання чи обмін інформацією, що стосується військово-політичних та економічних питань. Це утворює певний прошарок "поза політикою". Однак таке ставлення не поширюється на їхні інтереси в інших сферах, таких як секс, наркотики чи розваги, де сучасні технології досі працюють в ОРДЛО, дозволяючи молоді спілкуватися та обмінюватися різним контентом.
Щодо критичної більшості людей віком від 45 до 65 років, то тут трошки важкувато, бо в ОРДЛО це населення, яке настільки заплуталося у собі й тих наративах та симулякрах, які їм нагромаджували у мізках увесь час срсрії, то вони живуть одразу в двох іпостасях: "зачем такое писать - сталина на вас нет" та "почему не пишите, если что-то случилось в городе".
Більшість населення в ОРДЛО настільки адаптувалася до умов, де панує обман, що не лише генерують його, а й активно розповсюджують. Наприклад, одна й та ж особа може надати два або три різні версії однієї й тієї ж події. З моменту початку конфлікту у 2014 році цю ситуацію використовують пропагандисти для створення фейкової інформації та маніпулятивного контенту.
Існує чимало прикладів, які заслуговують на місце в навчальних матеріалах з інформаційної безпеки та потребують детального аналізу психологами в контексті впливу інформації на суспільство. Спочатку ми були вражені тим, як у одній людині можуть існувати дві, три чи навіть п’ять різних особистостей, які постійно генерують та представляють різні варіації однієї й тієї ж події. Це нагадує сюжет фільму про маніяків з множинним розладом особистості, адже саме так поводилася більшість жителів ОРДЛО у 2014 році.
Одна й та сама людина, яка особисто бачить, як її сусіди-ополченці разом з росіянами тягнуть на териконік гаубиці, снаряди, й з цього териконіка обстрілюють її хату та селище де вона мешкає, халата на собі рве доводячи, що то були укро-нацисти, одягнуті у вишиванки правого сектору.
Або ж він знаходиться поруч із "Моторолою", сміючись над його жартами про те, як "зараз влаштує добрий ранок луганчанам", стріляючи з кулемета по багатоповерхівках, а миттєво після цього з'являється на російському телебаченні зі сльозами на очах, заявляючи: "нас атакували українці".
У 2014 році в Свердловську водія автобуса, який перевозив шахтарів, викликали на певне місце. Йому наказали вийти з автобуса, щоб зняти відео, як українські військові відкривають вогонь по шахтарям. Він став свідком того, як його автобус піддається обстрілу з боку людей у російській формі. Після цього він впевнено дав інтерв'ю, в якому заявив: "Я їду, а в кущах ховаються правосеки у бандерівській формі з нашивками Правого сектору, і вони стріляють по автобусу".
Всі ці дії виконувалися абсолютно безкоштовно, з повною впевненістю, і жодного разу не зізналися в неправді. Навпаки, вони йшли на конфлікти, намагаючись довести свою правоту. Не всі, але значна частина.
Чому так відбувається, мені важко сказати — це питання для фахівців з розладів особистості. На мою думку, багато людей готові захищати те, у що вірять, навіть якщо це стосується їхніх кумирів, наприклад, Росії. Часто спостерігаю подібну поведінку, коли особи оберігають своїх улюблених політиків, блогерів чи артистів, підтримуючи їхні неправдиві заяви. Це допомагає цим кумиром уникати відповідальності або створювати ілюзію реальності для своїх прихильників.
Так, знаю, це шизофренія, але, як так сталося, що у 2014 році вона накрила одночасно критичну більшість мешканців Луганщини та Донеччини. Досі не знайшла медичного пояснення цьому соціальному феномену, а ось те, як це небезпечно намагаюся пояснити читачам.
Коли росіяни зрозуміли, що донбасянам навіть гроші не треба платити щоб вони оббрехали Україну, тут просто почалося пекло з обстрілів, зйомок, крові та трупів у шоу "укро-фашисты обстреливают Донбасс". А що? Люди самі виправдовують вбивць, самі радісно вказують на українців, самі радісно біжать під кулі, чого б не скористатися.
Так ми, Україна, "10 лет бомбили Донбасс", правда за 10 років там не постраждав жоден об'єкт інфраструктури, підприємство, окрім тих, які закрили та розібрали на цеглу самі мешканці ОРДЛО чи росіяни.
В 2023 році, коли мешканцям ОРДЛО почали таки прилітати "кешбеки" від їх вибору, якось пішло на спад оце обожаніє і люди почали говорити звідки реально летить "подарунок", тому росіянам довелося вводити обмеження інформації, особливо стосовно закриття підприємств та куди, що попало, бо відповідати на питання "где наше пво" було ні чим.
Сьогодні Росії стало ще легше поширювати дезінформацію. По-перше, в окупованих районах Донбасу та на території Росії введено заборону на публікацію інформації про місця, куди влучають снаряди або падають уламки. По-друге, будь-яка пожежа, надзвичайна ситуація чи катастрофа автоматично приписується Україні. Лише завдяки соціальним мережам можна отримати реальну картину подій. Саме тому Росія почала контролювати інформаційний простір в інтернеті, обмежувати доступ до соцмереж і відключати електропостачання під час надзвичайних ситуацій.
Вчора вранці в Ровеньках у багатоквартирному житловому комплексі стався вибух, що призвів до пошкодження однієї з квартир і викликав паніку серед мешканців. На цей інцидент відреагували відповідні служби, які звернули на нього увагу.
Безумовно, жителі ОРДЛО та росіяни зможуть дізнатися про це (оригіналом): "5 осіб постраждали внаслідок удару дрона по багатоповерховому будинку в Ровеньках. Сьогодні вранці противник атакував житловий будинок у Ровеньках. Пошкоджено вікна і фасад будівлі. На місце події оперативно прибули служби. Співробітники Слідчого комітету Росії по ЛНР фіксують злочини неонацистів -- Леонід Пасечник. Найбільше постраждав 31-річний чоловік, який отримав мінно-вибухову та закриту черепно-мозкову травми, а також порізи на обличчі. Діти та дружина зазнали легких осколкових поранень від скла."
Насправді, вибух спричинила граната. Як пишуть ровенчани, молода жінка, поки її чоловік на фронті воює проти України, зійшлася з росіянином, яких тут багато (їх називають "командировочные"). Звісно чоловіку про це повідомили доброзичливі люди й той приїхавши у відпустку просто закидав з вулиці квартиру гранатами. Трошки свою, трошки побив сусідські. У квартирі не сталася пожежа, як це стається від удару дрону, а просто усе посічено уламками від гранати.
Більшість ровенчан підтримує дії чоловіка, який помстився за свою честь й пишуть, що насправді таких випадків багато, коли гранатами закидують будинки, квартири чи автомобілі. А родин, де чоловік воює, а жінка живе з росіянином тут все більше, бо ж "а что мне делать, с детьми тяжело". Звісно такі випадки з гранатами не на користь обліко-морале маленького гетто, тому усі ці випадки тепер вміло списують на українські дрони. Ні, дрони летять, але більше на Ростовщину, бо кому здалася облізла ровеньківська п'ятиповерхівка без світла, води, заселена вошами та тарганами.
Над цими "атаковал дрон" сміються навіть ордлинські військові, бо знають ударну силу та наслідки влучання. Гранати, як засіб врегулювання конфлікту, знаряддя помсти чи засіб залякування в ОРДЛО норма з 2014-го року.
Саме в цей період жителі ОРДЛО усвідомили, що влада полягає у маніпуляціях і насильстві, і в регіоні почалася епідемія доносів та злочинних дій. П’яні бойовики, п’яні росіяни та п’яні цивільні з великою кількістю зброї в руках стали серйозною загрозою. З 2014 року вибухи в житлових будинках та на вулицях ОРДЛО стали звичним явищем.
Проте, якщо раніше ці обставини залишалися поза увагою, то тепер, в умовах, коли інтернет і соціальні мережі перебувають під ретельним наглядом, вибухи гранат замінюють на "українські дрони".
Що ж, маленьке гетто вчиться жити в нових реаліях. Щоб отримати компенсацію за зруйноване житло, треба написати заяву, що особисто бачив український дрон, який був одягнений у вишиванку правого сектора, мав паспорт НАТО, негроїдне обличчя та кричав "Слава Україні" на польській мові, тому нас чекає ще більше цікавих історій про розіп'ятих новоросоговорящих дітей.
#Донецька область #Україна #Росіяни #НАТО #Інтернет #Луганська область #Інформація #Паспорт #Єкатеринбург #Луганська Народна Республіка #Шахтар #Шизофренія #Реальність #Підручник #Тимчасово окуповані території України #Оболонка (снаряд) #Вишиванка #Гетто #Пропаганда #Буде #Вибух #Кулемет #Наркотичний #Грана #Правда #Ровенки #Класифікація населених пунктів в Росії #Арсен Павлов #Психолог
