Фраза "репу репой репай" може бути незрозуміла багатьом, оскільки вона є грою слів на російській мові. Проте росіяни та проросійські жителі окупованих регіонів, зокрема ОРДЛО, сприймуть її без жодних труднощів.
Для тих, хто не зовсім знайомий з російською мовою, може бути цікаво, про що йдеться у цьому висловлюванні. "Репа" (по-російськи) або "ріпа" (по-українськи) – це овоч, який росіяни вважають національним символом, справжньою гордістю країни. Вони вважають, що це автентичний продукт, який споживали навіть царі, і цю думку подають з певною гордістю. Чомусь в російській культурі царі асоціюються з образом простого селянина, який їв те, що виростив на своїй землі, подібно до Леніна, який нібито жив просто і скромно, як зазначає Олена Степова в своїй статті для "Інформаційного спротиву".
Слово "репа" має ще одне значення в російській мові — воно вживається для позначення обличчя. Чому так сталося, важко сказати, але факт залишається фактом. На території Росії вживають терміни "лицо" досить рідко, натомість частіше зустрічаються сленгові вирази. Людину можуть назвати "морда", "репа" або "мордень". Є також слово "хлебало", яке має два значення: воно може означати як обличчя, так і рот.
Кажуть, що російська мова — це "величний і могутній" інструмент, але насправді в Росії її використовують не так часто. Натомість, можна почути суржик, тюремний або кримінальний жаргон, але не той вишуканий "толстовсько-достоєвський" стиль, на який раніше покладалися. Багато росіян та мешканців ОРДЛО, які підтримують російську ідею, пишуть російською з численними помилками.
Цікаво відзначити, що на 2014 рік більшість проросійських жителів ОРДЛО вільно володіли українською та російською мовами. Вони були приємно здивовані тим, що росіяни писали на своїй рідній мові з помилками, а в спілкуванні часто вдавалися до ненормативної лексики та сленгу.
"Репай" - це російською "їж", "кушай". Теж якесь жаргонне, але виправдане, бо ж, якщо росіяни їдять репу, то вже не їсти її треба, а логічно репати.
Отже, вислів "репу репой репай" можна вважати частиною російської класики, автентичним елементом національної культури, який цілком заслужено може стати девізом для всього російського народу.
Ще трохи "партійних перебільшень" товариша Путіна, і росіянам, окрім репу, не залишиться нічого, чим би вони могли займатися.
В Росії знову активізувалися заходи знищення іноземних продуктів харчування, які вважаються загрозою для традиційних цінностей та патріотичного духу росіян. Багато громадян підтримують ідею, що потрібно відстоювати "російське національне харчування" та "боротися з західним впливом на святкових столах". Проте, коли йдеться про особисті запаси в холодильниках, багато росіян виявляють заперечення проти того, щоб бульдозери знищували сири, консерви та хамони іноземного виробництва.
По російському телебаченню знову волають - "русскому человеку вредно все импортное". Тільки натурпродукт російського виробництва з гімна та палок, пальмової олії та глини з крейдою.
Росіяни обережно висловлюють свої думки щодо знищення "продуктових інагентів", намагаючись уникнути того, щоб їх самих не зарахували до інагентів. Адже сьогодні бульдозер знищує хамон, а завтра може опинитися, що коментатор виявиться затоптаним десь у лісі. Таке життя, насичене "русской свободой и демократией". Багато хто з росіян натякає, що якби повага виробників до споживачів була на рівні патріотизму, вони б не шукали іноземних продуктів. Натомість споживачі стикаються з ситуаціями, коли продукція продається, ніби "плавали в молоці, запакували для реалізації" або "знайдено фальсифікат молока з вапна". Я вже писала про це.
Знаєте, я постійно наголошую на важливості цього питання, адже ОРДЛО та Росія – це своєрідне "чорне дзеркало", у яке нам слід заглядати, щоб уникнути перетворення на їх подобу й позбутися всіх рис совковості. Однією з характеристик рашизму та совкової ідеології є виражена неповага до своїх співгромадян.
Повага до особистості та споживача – це не лише питання гідності, але й свідчення високої якості товарів і послуг. Повага охоплює всі аспекти життя: від чесності у стосунках з армією, громадою та народом, до відповідального ставлення до сусідів. Необхідно пам’ятати, що не варто жити у бруді, а також пропонувати продукцію, яку б ви самі хотіли використовувати.
У російському суспільстві, на жаль, не вистачає усвідомлення важливості поваги до особистості, не кажучи вже про співгромадян. Це призводить до того, що підроблені або неякісні товари в магазинах стали звичайним явищем. У Росії склалася парадоксальна ситуація, коли якісні продукти харчування та послуги залишаються доступними лише для заможних людей, тоді як решта населення змушена задовольнятися значно гіршими варіантами.
От скажу про ринок крафтових виробів України, як приклад, бо ж ви знаєте, я сама сировар, виготовляю багато крафтової продукції з молочка свого маленького козиного господарства. В нас крафтову витончену унікальну смачну продукцію може собі дозволити пересічний українець.
У кожному селі існують маленькі ферми, які виготовляють власний крафтовий сир. Хоча всі вони спираються на один загальний рецепт, кожен продукт має свої неповторні характеристики завдяки особливостям утримання тварин, методам їх годування та регіональним властивостям молока чи рослинного оточення.
Це також включає крафтове виробництво серед виноробів, створення оригінальних напоїв, а також ремісничого хліба та багатьох інших продуктів. Кожен виробник — від невеличкої домашньої майстерні до великих компаній — піклується про своїх споживачів, адже повага до них є проявом поваги до себе.
Цієї культури споживання та виготовлення немає на росії. Так шмурдяком (ще одне російське слово, яке використовують для будь-чого виготовленого на росії - напої, самогон, горілка, молоко, масло, суші, торт чи ковбаса), росіян оскотинили, довели до стану, що в цілої нації зникла культура споживання, розуміння поваги їжі, поваги до себе, тому росіяни їдять те, чим в нас собак гидують годувати.
Цю тему цікаво досліджують російські тік-токери, демонструючи "рецепти" страв, приготованих у брудному посуді з залишків їжі.
Росіяни не проявляють особливої поваги до їжі, адже для них продукти харчування часто називають неформальними термінами, такими як "їдло", "хавчик", "хавати хлебалом", "хрючево", "шмурдяк" та "топтати хавло".
Багато продуктів харчування в Росії є імпортними. Хоча намагаються їх замінити вітчизняними аналогами, виробництво все ще базується на імпортних технологіях і компонентах. Внаслідок цього росіянам стверджують, що апельсиновий сік може викликати рак і активувати "ген, що відповідає за голубизну". Тож пропонують обирати між соком з репи або "березовим з м’якоттю".
Більшість росіян вірить у свою незалежність, сповнені патріотизму з гаслами на кшталт "по своїм" та "на Берлін", і дійсно сприймають пропаганду про самодостатність Росії. Але це всього лише ілюзія, адже країна не забезпечена всім необхідним. Наприклад, для вирощування тієї ж популярної "русской репки" їм потрібно імпортне насіння, оскільки в Росії немає власної насіннєвої бази. І ось тепер росіяни починають ставити запитання: "навіщо нам це сво?" і "що ми будемо їсти в разі неврожаю?" Раніше Україна рятувала їх від голоду, а сьогодні ми можемо допомогти лише отруйними речовинами.
Протягом десяти років російської окупації Москва експлуатує аграрні та земельні ресурси Східної України. Однак без добрив ці запаси вже вичерпуються. Варто зазначити, що добрива росія імпортувала з України. Захопивши території в Херсонській та Запорізькій областях, Росія отримала значну перевагу, адже ці регіони були важливими постачальниками сільськогосподарської продукції, яка забезпечувала продовольством більшу частину Донбасу та самої Росії.
Наразі Росія вилучає зерно та овочі з анексованих регіонів України, щоб забезпечити продовольством Москву та Санкт-Петербург, а також використовує ці ресурси для здобуття підтримки африканських країн.
На сьогоднішній день я бачу значну підготовку російського інформаційного простору для нав'язування росіянам ідеї про "неурожай". Адже відсутність добрив, насіння, гербіцидів, протруйників і пестицидів чітко свідчить про те, що врожай буде невдалим!
Тому весь час по російському телебаченню йдуть "новости с полей" - сарана у січні, тля, зерновий клоп, погані погодні умови та інше. Я напишу найближчим часом про це розгорнуто, бо цікавий аналіз.
А тепер з неабиякою цікавістю спостерігаю, як росіяни буквально захлинаються слиною, читаючи новини про знищення "іноземних продуктів". Можливо, це дійде до них через шлунок, а може й залишитися без наслідків. Як колись зазначали великі літератори про Росію, "розумом її не збагнути".
Тому даю цінну пораду росіянам - не заглядатися на хамони з ананасами, а жувати національний продукт - репу. Якщо насіння знайдуть та втямують, як виростити. А ще мені дуже шкода цей овоч, бо його обрусявили та зросіїли. Насправді, цей "исконно русский" овоч на московії з'явився з Русі, тобто з України. Бо саме руси-слов'яни та трипільці займалися землеробством, а не канібалізмом, як їх північні "сусіди" мокши. Пам'ятайте про це, бо росія так багато в нас вкрала, зросіїла та привласнила, що мені ось дуже цим болить.
Не треба віддавати росії ні історію, ні культуру, ні навіть привласнені сорти чи овочі. Бо вже росіяни зробили з нашої гордості "Мелітопольської черешні" "русскую".
Нехай росіяни харчуються деревним ликом, а ми насолоджуватимемося смачними та екологічними овочами з нашого городу. Ріпа має безліч сортів і кольорів, а також є справжнім джерелом корисних речовин, таких як калій, вітамін С і кальцій. Середня ріпа містить близько 233 міліграмів калію, 25,6 міліграмів вітаміну С і 36,6 міліграмів кальцію. Це складає 5% калію, 28% вітаміну С і 3% кальцію від добової норми для звичайної дорослої людини.
Я саджаю вдома "Пурпурову ранню", середньо-пізню "Міланську рожеву", "Лоренц", "Голден Болл", "Місяць", "Грін Коллет", "Гейшу", "Білий м'яч" та "Біла ніч". А ще різні сорти редису, чорної редьки, дайкону. Бо українці люблять різноманітність, корисну та свіжу продукцію до свого столу. Ми нація хліборобів та господарів своєї землі, тому звикли й працювати, й гарно та смачно їсти, бо любимо й поважаємо себе та свою землю.
#Роздрібний магазин #Телебачення #Україна #Росіяни #Українська мова #Імпорт #Херсонська область #Російська мова #Вашингтон, округ Колумбія #Овочевий #Галицьке русофільство #Берлін #Споживач #Товари #Зерно #Африка #Посівний матеріал #Володимир Ленін #Сир. #Київська Русь #Їжа #Тимчасово окуповані території України #Суржик #Молоко #Брассіка рапа #Добрива #Медичний рецепт