Фраза "репу репой репай" может быть непонятна многим, так как она представляет собой игру слов на русском языке. Тем не менее, россияне и жители оккупированных территорий, особенно в ОРДЛО, прекрасно осознают её смысл.
Вот текст на оригинальном языке.
Для тих, хто не зовсім знайомий з російською мовою, можу пояснити сенс цього вислову. "Репа" — це національний овоч Росії, який вважається її гордістю, а в українській мові він називається "ріпа". Росіяни вважають його автентичним продуктом, стверджуючи, що навіть царі його споживали, тож це надає йому певного статусу в народній свідомості. Цікаво, що в російській культурі цар часто сприймається як простий чоловік, який їв те, що виростив на своєму городі, на кшталт Леніна в курені, зазначає Олена Степова в статті для "Інформаційного спротиву".
"Репа" - це російською ще й обличчя. Не знаю чому, але що є, то є. На росії зрідка кажуть "лицо", там більше використовують жаргонну лексику, то людині кажуть, що в неї "морда", "репа", "мордень". Ще є "хлебало", але в нього два сенси, так можуть назвати й обличчя, й ротовий отвір.
Кажуть, що російська мова — "велична і потужна", але насправді її рідко використовують у Росії. Натомість, можна почути суржик, тюремний або кримінальний жаргон, а не ту високу культурну мову "Толстого і Достоєвського", якою захоплюються, але вже не здатні її зрозуміти. Більшість росіян, а також проросійських жителів ОРДЛО, пишуть російською з численними помилками.
Цікаво, що в 2014 році проросійська більшість населення ОРДЛО володіла двома мовами – українською та російською. Вони були вражені тим, що росіяни, спілкуючись рідною мовою, часто робили помилки в письмі та вдавалися до вжитку мата й жаргону в розмовах.
"Репай" в перекладі з російської означає "їж" або "кушай". Хоча це звучить як жаргон, його можна вважати виправданим, адже якщо росіяни споживають репу, то замість простого "їсти" логічніше буде вжити термін "репати".
Отже, фраза "репу репой репай" може вважатися частиною російської класичної літератури, автентичності та національної спадщини, а також стати девізом для всього російського народу.
Ще трішки "партійних зловживань" товариша Путіна, і росіянам, окрім репу, не залишиться нічого.
В Росії знову спостерігається сплеск знищення іноземних продуктів харчування, які розглядаються як загроза для традиційних цінностей та патріотичної ідентичності. Багато росіян підтримують ідею "треба відстоювати національні кулінарні традиції" та "позбавимося західних впливів на наших застіллях", проте це стосується лише загальних висловлювань. Коли мова йде про їх власні запаси в холодильнику, то тут їхня позиція різко змінюється: вони не поділяють ентузіазму щодо знищення закордонних сирів, консервів та хамонів, які, на їхню думку, мають право на існування.
На російських телеканалах вкотре звучать заклики: "Імпорт шкодить російській людині". Єдиний прийнятний продукт — це щось на зразок натурального, виготовленого з гімна, палок, пальмової олії та глини, змішаної з крейдою.
Росіяни обережно та тактовно висловлюють свої думки щодо знищення "продуктових інагентів", остерігаючись, щоб їх самих не зарахували до цієї категорії. Сьогодні бульдозер знищує хамон, а завтра може з’явитися чийсь труп у лісі. Таке вже життя, наповнене "русской свободой и демократией". Багато з них натякають, що, якби виробники демонстрували більше поваги до споживачів, вони б не купували закордонні продукти. Замість того, щоб "купатися в молоці та упаковувати для продажу", чи "виявляти фальсифікат молока з вапна". Я вже писала про це.
Знаєте, я хочу акцентувати увагу на тому, що ОРДЛО і Росія - це своєрідне "чорне дзеркало", в яке нам слід зазирнути, щоб не перетворитися на них і виявити, а потім позбутися всіх ознак совковості. Однією з характерних рис рашизму та совкової ідеології є нехтування своїми співгромадянами.
Повага до особистості та споживача відображає не лише людяність, а й стандарт якості товарів і послуг. Власне повага охоплює все: від того, щоб не красти у своїй армії, громаді, народі та сусідах, до того, щоб не жити на смітнику і пропонувати лише ті продукти, які ти сам був би готовий споживати.
У росіян відсутнє будь-яке розуміння поваги до людини, я вже не кажу про співвітчизника. Тому фальсифікат чи неякісний товар у магазинах для росії - норма. На росії створили дивні умови, де якісні продукти харчування та послуги є привілеєм багатих людей й недоступні загалу.
Дозвольте поділитися своїми думками щодо ринку крафтових товарів в Україні. Як ви знаєте, я є сироваром і займаюся виробництвом різноманітної крафтової продукції з молока, яке отримую від свого маленького козиного господарства. У нас в Україні пересічний громадянин може насолоджуватися вишуканими, унікальними та смачними крафтовими виробами.
У кожному селі можна знайти міні-ферми, де кожна господиня виготовляє свій особливий крафтовий сир. Хоча всі вони базуються на загальному рецепті, кожен сир має свої неповторні характеристики, що зумовлені умовами утримання тварин, їх харчуванням, а також регіональними особливостями молока і рослинності.
Це також стосується і крафтового виробництва серед виноробів, створення оригінальних напоїв, ремісничого хліба та багатьох інших продуктів. Кожен виробник, від маленької домашньої майстерні до великого підприємства, піклується про своїх споживачів, адже повага до них є виявом поваги до себе.
Ця культура споживання та виробництва відсутня в Росії. Так званий "шмурдяк" (ще одне російське слово, що вживається для опису всього, що виготовлено у цій країні – напої, самогон, горілка, молоко, масло, суші, торти чи ковбаси) став символом деградації. Росіян позбавили елементарних уявлень про культуру споживання та повагу до їжі, а також до самих себе. В результаті, вони вживають продукти, які в нашій культурі вважаються неприйнятними навіть для тварин.
Цю тему цікаво досліджують російські тік-токери, публікуючи "рецепти" "страв", приготованих у брудному посуді з залишків їжі.
Росіяни не проявляють особливої поваги до їжі, оскільки використовують різноманітні сленгові терміни для продуктів і страв, такі як "їдло", "хавчик", "хавати хлебалом", "хрючево", "шмурдяк" та "топтать хавло".
Переважна частина харчових продуктів в Росії є імпортного походження. Спроби замінити їх на вітчизняні аналоги стикаються з реальністю, адже основні виробничі процеси відбуваються на імпортних лініях і з використанням іноземних компонентів. Внаслідок цього, росіянам розповідають, що апельсиновий сік може викликати рак та активувати "ген, що відповідає за голубизну". Тож їм пропонують або сік з репи, або "березовий с соком".
Більшість росіян вірить у ілюзію самодостатності, закликаючи до "своїх" продуктів, "на Берлін" і "орешником по Вашингтону". Вони переконані, що Росія може обійтися без імпорту, адже має все необхідне. Але це не зовсім так. Щоб виростити ту ж "русскую репку", росіянам потрібно імпортне насіння, адже власної насіннєвої бази у них немає. І тепер, нарешті, починають виникати запитання: "Навіщо нам ці свої продукти?" і "Що ми будемо їсти, якщо буде неврожай?" Раніше Україна рятувала росіян від голоду, а тепер єдине, чим можемо допомогти, це отруйними речовинами.
Десять років окупації росія використовує зерновий та земельний ресурс Сходу України. Але без добрив й він вже закінчується. А добрива росія купляла в Україні. З захопленням частин Херсонської та Запорізької областей росія отримала карт-бланш, бо ж це сільгосп виробники, які годували більшу частину Донбасу та росії.
Зараз зерно та овочі з окупованих частин України росія забирає для годування москви та пітеру, а також за це зерно купляє лояльність країн Африки.
На сьогодні я вбачаю масштабну підготовку російського інформпростору для втлумачення у голови росіян "неуродило", бо відсутність добрив, насіння, гербіцидів, протруйників та пестицидів, вже красномовно натякає - не вродить!
Ось чому на російських телеканалах постійно транслюють "новини з полів" - саранча в січні, попелиці, зернові шкідники, несприятливі погодні умови та багато іншого. Незабаром я детально висвітлю цю тему, оскільки вона потребує цікавого аналізу.
А тепер з інтересом спостерігаю, як росіяни буквально захлинаються від емоцій, читаючи новини про знищення "імпортних продуктів". Можливо, це вплине на їхнє сприйняття, а може й залишиться без наслідків. Як відзначали великі літератори, "росію не зрозумієш розумом".
Тому даю цінну пораду росіянам - не заглядатися на хамони з ананасами, а жувати національний продукт - репу. Якщо насіння знайдуть та втямують, як виростити. А ще мені дуже шкода цей овоч, бо його обрусявили та зросіїли. Насправді, цей "исконно русский" овоч на московії з'явився з Русі, тобто з України. Бо саме руси-слов'яни та трипільці займалися землеробством, а не канібалізмом, як їх північні "сусіди" мокши. Пам'ятайте про це, бо росія так багато в нас вкрала, зросіїла та привласнила, що мені ось дуже цим болить.
Не варто віддавати Росії ані історичні надбання, ані культурні скарби, ані навіть сортові овочі, які були привласнені. Адже росіяни вже перетворили нашу гордість — "Мелітопольську черешню" — на "русскую".
Нехай росіяни жують лико з дерев, а ми насолоджуватимемося смачними і корисними овочами з нашого городу. Ріпа має безліч сортів і відтінків, а також багатий склад корисних речовин, таких як калій, вітамін С і кальцій. Наприклад, одна ріпа середнього розміру містить приблизно 233 міліграми калію, 25,6 міліграма вітаміну С і 36,6 міліграма кальцію. Це складає близько 5% добової норми калію, 28% вітаміну С і 3% кальцію для середньостатистичної дорослої людини.
Я саджаю вдома "Пурпурову ранню", середньо-пізню "Міланську рожеву", "Лоренц", "Голден Болл", "Місяць", "Грін Коллет", "Гейшу", "Білий м'яч" та "Біла ніч". А ще різні сорти редису, чорної редьки, дайкону. Бо українці люблять різноманітність, корисну та свіжу продукцію до свого столу. Ми нація хліборобів та господарів своєї землі, тому звикли й працювати, й гарно та смачно їсти, бо любимо й поважаємо себе та свою землю.
#Роздрібний магазин #Телебачення #Україна #Росіяни #Українська мова #Імпорт #Херсонська область #Російська мова #Вашингтон, округ Колумбія #Овочевий #Галицьке русофільство #Берлін #Споживач #Товари #Зерно #Африка #Посівний матеріал #Володимир Ленін #Сир. #Київська Русь #Їжа #Тимчасово окуповані території України #Суржик #Молоко #Брассіка рапа #Добрива #Медичний рецепт
