Кодекс може стати інструментом, який дозволить Нацраді з питань ТБ та РМ регулювати, зокрема, незареєстровані онлайн-медіа, анонімні телеграм-канали та блогерів
Орган співрегулювання працює над створенням першого кодексу, що дозволить встановити критерії для онлайн-медіа. Цей кодекс може стати важливим інструментом для Національної ради з питань телебачення та радіомовлення у регулюванні, зокрема, незареєстрованих онлайн-медіа, анонімних телеграм-каналів та блогерів. Про це повідомила Галина Петренко, директорка ГО "Детектор медіа" та членкиня органу співрегулювання онлайн-медіа, під час панельної дискусії "Само- та співрегулювання - як просувається реформа медійної галузі" в рамках Донбас Медіа Форуму.
"Орган, відповідальний за саморегулювання в сфері онлайн-медіа, в даний час працює над створенням свого першого кодексу під назвою 'Критерії віднесення осіб до суб'єктів у сфері онлайн-медіа'. Це один із найсуттєвіших документів, який нам потрібно розробити. Ми сподіваємося, що він стане корисним інструментом для Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Зокрема, кодекс надасть чіткі вказівки щодо того, яких блогерів слід вважати частиною онлайн-медіа, включаючи тих, хто працює у Telegram, а також анонімних авторів. Це дозволить регулювати їх діяльність навіть у ситуаціях, коли вони не зареєстровані як онлайн-медіа", - зазначила Петренко під час обговорення.
Процес розробки кодексу займе ще деякий час.
"Ці критерії грунтуються на законодавстві Євросоюзу, і наразі триває обговорення щодо визначення конкретних індикаторів. Проте, за словами Галини Петренко, це питання не повинно затягуватися на тривалий час."
В дискусії також взяли участь Володимир Гончаревський, директор з розвитку TAVR Media, Андрій Соломаха, член правління інтернет асоціації України, Оксана Давиденко, заступниця директора з правових питань StarLightMedia, Роман Кіфлюк, радник по Україні IMS, Діана Дуцик, виконавча директорка ГО "Український інститут медіа та комунікації", членкиня Комісії з журналістської етики. Модерувала дискусію адвокатка та медіаюристка Уляна Фещук.
Під час початку дискусії Уляна Фещук підкреслила, що співрегулювання є вкрай важливим, оскільки учасники ринку, громадські організації та фахівці мають можливість впливати на прийняття рішень та законодавчі ініціативи держави в процесі створення концепції регуляторних механізмів. Тому залучення представників медіабізнесу та експертів у робочі групи дозволяє ще на початковому етапі розробки законодавчих ініціатив врахувати думки всіх зацікавлених сторін.
Оксана Давиденко, заступниця директора з правових питань StarLightMedia, розповіла про роботу органу співрегулювання аудіовізуальних медіа, яка вже розробила кодекс, який регулює роботу медіа під час днів пам'яти, і зараз фіналізує кодекс з питань нацбезпеки, а також розробляє кодекс, який стосується правил мовлення щодо дітей.
Володимир Гончаревський, який обіймає посаду директора з розвитку в TAVR Media, повідомив, що орган, відповідальний за саморегулювання в галузі аудіомедіа, ще не почав розробку кодексів. За його словами, це зумовлено тим, що значна кількість спеціалістів була мобілізована або залишила країну, що призвело до нестачі як фінансових, так і людських ресурсів. Проте в листопаді планується обрати виконавчого директора для цієї спілки.
Андрій Соломаха, член правління Інтернет асоціації України, розповів про роботу органу співрегулювання друкованих медіа. На його думку, є деяка проблема в тому, як відокремлені саме друковані медіа від онлайн-медіа, оскільки майже кожне друковане видання станом на зараз має онлайн-версію, також свої сторінки в соцмережах, і навпаки, онлайн-медіа часто виходять друком з якоюсь періодичністю. На його думку, у законодавців є два шляхи: в подальшому знову вносити зміни в закон "Про медіа", щоб виробляти критерії регулювання платформ, або врахувати конвергентність роботи ньюзрумів та виробити більш уніфіковані правила для онлайн- та друкованих медіа.
Уляна Фещук висловила свою думку, що на даному етапі формування кодексів важливо, що кожен орган має своє унікальне бачення, адже кожен медіа-формат має свої особливості. Проте в майбутньому буде можливість детальніше розглянути, які спільні елементи існують у різних кодексах та підходах до аналізу матеріалів з різних видів медіа.
Роман Кіфлюк, радник IMS з питань України, підкреслив, що на сьогоднішній день існують два дійсно ефективних механізми саморегуляції: Мапа рекомендованих медіа, що створюється у співпраці з "Детектор медіа" та Інститутом масової інформації, а також Білий список медіа, розроблений ІМІ. Він зазначив, що якісна журналістика заслуговує на винагороду, тому медіа самі зацікавлені дотримуватися стандартів і потрапляти до списків кращих, оскільки це є потужним інструментом для донорів, які таким чином можуть визначати своїх отримувачів.
Діана Дуцик, членкиня Комісії з журналістської етики, додала, що під час дискусії багато обговорюють роботу органів співрегулювання, медійних організацій та регулятора, але в першу чергу кодекси потрібні самими медіа, оскільки вони несуть відповідальність перед аудиторією за інформацію, яку надають своїм читачам, глядачам чи слухачам. І на її думку, мала представленість медіа, в тому числі, в панельній дискусії, свідчить про те, що існує певне непорозуміння необхідності таких органів співрегулювання у самих медіа:
"Ми все це робимо не для Нацради чи донорів, а для аудиторії. Це потрібно для того, щоб наш інформаційний простір ставав якіснішим та чистішим від сміття. І можемо зробити це власними зусиллями, а не чекати радикальних рішень від, наприклад, РНБО. В цьому мають бути зацікавлені самі медіа, які мають брати на себе відповідальність перед аудиторією".
До обговорення приєднався Сергій Чернявський, представник органу співрегулювання друкованих медіа. Він підкреслив, що однією з проблем є те, як функціонують регіональні представники Нацради, які, на жаль, недостатньо обізнані з реаліями ринку друкованих видань.
Учасник дискусії, член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін, підкреслив, що з самого початку розробки законопроєкту медіарегулятор покладав великі сподівання на механізми співрегулювання. Він зазначив, що наразі регулювання медіа охоплює три основні аспекти: саморегулювання, новостворене співрегулювання та державне регулювання. "Якщо один з цих аспектів не виконує своїх функцій, а інший лише починає розвиватися, то всі труднощі лягають на плечі державного регулятора. Однак і в нас є свої виклики, зокрема в питаннях ресурсів та кадрів, тому Нацрада зацікавлена в активній роботі органів співрегулювання. Важливо, щоб для всіх були чіткі правила. Це є пріоритетом для Нацради", - зазначив Олександр Бурмагін, відповідаючи на зауваження щодо діяльності регулятора з боку Сергія Чернявського.
Підсумовуючі дискусію, Уляна Фещук сказала, що можна визначити три проблеми в розвитку співрегулювання: невисока залученість власне медіа, недостатність ресурсів та недостатність комунікації і реформи, і комунікації між регулятором та органами співрегулювання. Але загалом, додала вона, з огляду на те, що закону "Про медіа" всього два роки, впровадження реформи в Україні йде достатньо швидко.
#Соціальна мережа #Медіа (комунікація) #Телебачення #Європейський Союз #Онлайн #Інтернет #Журналістика #Донецький вугільний басейн #Організація громади #Адвокат. #Блог #Інститут масової інформації #Рада національної безпеки і оборони України #Комунікація #Інформаційний простір #Детектор медіа #Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення #Комісія з журналістської етики #Кодекс законів #Виконавча влада (уряд) #Інтернет Асоціація України
