Бастіон - оборонна споруда, застосована військом Петра І у битві 1709 року. Завдяки випадковій перемозі над шведом імперська пропаганда зачислила духовну столицю України до "городов русской слави".
Нині в Полтаві діє "останній бастіон". Майже невідомий містянам сайт - є більш популярні й авторитетні - цінує москва. І ретранслює. Через новинний агрегатор ІноСМІ.ру, створений для перекладів російською публікацій закордонних медіа.
ІноСМІ є частиною інформаційного агентства "россія сєгодня", яке очолює Дмитро Кісєльов. Його фінансування забезпечується через федеральну структуру "роспєчать".
Агрегатор неодноразово викривали в поширенні дезінформації. Зокрема, створенням за межами рф сайтів-одноденок для забезпечення платформи текстами необхідної спрямованості. Одним із перших портал просував фейки про американські біолабораторії в Україні.
Щоб жителі рф відвідували правильні ресурси, на користь рупорів кремлівської пропаганди підмінюють трафік.
"Бастіон" на першому місці
Вперше матеріали полтавського сайту були відтворені медіахолдингом Кісєльова минулого року. Станом на сьогодні, вже опубліковано близько 60 статей. В окремі місяці їх кількість сягала десяти, а іноді навіть двох на день.
Один з текстів було відтворено навіть повторно. Менш ніж через тиждень. Він був доповнений коментарями представників, цитуючи мовою оригіналу, "звичайного українського народу".
Найкорисніші, для російської аудиторії, статті здобули 40,5 тисяч переглядів.
Швидкість запозичень вражає. Інколи від появи на ОБ котрогось специфічного допису до його перекладу й розміщення в ІноСМІ минало зо 3 години. Рекорд - 99 хвилин!
Ба більше, за опусами маргінального медіа портал "відображає" статті впливової німецької газети Die Welt чи найбільшої в світі телерадіомовної компанії - британської BBC.
За даними агрегатора, його база налічує понад 2800 видань світу, починаючи з корпорацій-гігантів. Жодна пошукова система не винесе нагору видачі дорібок аматорів від журналістики з української глибинки. Тож знайти з глобального інформпотоку потрібний текст, певно, неможливо - без комунікації з абонентом на протилежному кінці "дроту".
ІноСМІ здійснює моніторинг 49 медіа, які так чи інакше мають зв'язок з нашою державою (дані в таблиці розпочинаються з моменту московського дебюту ОБ).
"Каталог" джерел дезінформації створювався дезінформаторами без жодних обмежень. Явні прогалини стосуються найпопулярніших ресурсів за кількістю користувачів або відвідувань. Це також стосується Білого списку ІМІ, в якому представлені платформи, що відзначаються прозорістю та відповідальністю.
На першому місці ми спостерігаємо ресурс Страна.ua, який з 2021 року зазнав блокування через розповсюдження проросійської пропаганди. Серед видань, що мають або мали російськомовні версії, третина містить передруки його матеріалів.
"Останній бастіон" є беззаперечним лідером серед україномовних сайтів, з часткою 45%, та займає 6-ту позицію серед усіх медіа в Україні, які відзначені в реєстрі ІноСМІ.
У виборі московських "новинарів" продукція цього партнера має істотні переваги.
Матеріали таких видань, як УП або подібні проєкти, потребують ретельного аналізу. Необхідно усувати "надлишкову" інформацію. Небезпечні для України явища або тенденції подаються як трагічні факти, що вже стали реальністю. Слід також акцентувати на експресивності мовлення та рішучості висновків.
Європравда опублікувала дослідження польського історика доктора Лукаш Адамського, який аналізував соціологічні аспекти та визначав фактори, що вплинули на зміну ставлення його співвітчизників до українців.
ІноСМІ видалив частини, що стосуються негативного ставлення поляків до російської мови, можливого впливу кремлівських структур на антиукраїнські кампанії та інші подібні питання. Також були проігноровані аргументи щодо загроз, які можуть виникнути для самої Польщі через "зниження рівня мобілізації нації і держави у відповідь на загрозу з боку Московії".
При повторному публікуванні матеріалів з "бастіону" такі зміни є непотрібними. Зазвичай, первинне опрацювання вже виконане "першоджерелом".
Властиві ОБ прийоми маніпуляцій: зміна акцентів через назву і лід (підзаголовок), що не відповідають оригіналу публікації (headline reframing) + (не завжди) упущення важливих для розуміння теми фактів, даних, цитат (selective reporting). Результат - докорінне спотворення змістовної рамки (selective framing).
Військовий, фахівець у галузі зв'язку, який завдяки одному з веб-ресурсів став аеророзвідником, у низці твітів попереджав про небезпеку приписування противникові власних міркувань.
Заголовок, що привертає увагу, і емоційний початок стали основою для перетворення військової "пастки" на оперативно-тактичну ситуацію восени 2024 року. У цю пастку "ворог завів Збройні Сили України" на Донбасі, і, за словами аналітиків, він здатний "долати шлях до Дніпра".
ІноСМІ потрібно знайти ще більш запам'ятовуючу назву для головної сторінки порталу, а також створити вступну примітку до перекладу тексту, підготовленого колегами.
Тут анотація роз'яснила: перевагу "военного контингента России" визнав, "осыпая противника проклятиями", "боевик ВСУ в материале для Bastion.tv".
Ось інший варіант: Ось ще один приклад.
Тарас Чмут, голова фонду "Повернись живим", поділився інформацією про надходження бойових літаків від європейських партнерів. Основна думка його заяви полягає в тому, що модернізація навіть старих F-16 дозволила перетворити їх у більш потужні системи порівняно з російськими МіГ-29 та Су-27. Хоча цих літаків недостатньо для протистояння новітнім Су-35, їх прибуття безумовно підвищує рівень нашої винищувальної авіації до нових стандартів.
У статті згадується про включення у співавтори вигаданого Івана Правдіна, а в заголовок винесено другорядну ідею: "Сучасні європейські F-16 не здатні протистояти російським Су-35".
Паразитарна інвазія повністю відповідала інтересам ІноСМІ.
Творці, проблематика
Активність Кремля не зводиться лише до викрадення інтелектуальної власності відомих особистостей - вона також спрямована на спотворення сенсів.
Наполегливо вишукує в соцмережах "опінії" відверто одіозних персонажів і просто ноунеймів, котрих атестує: експерт, громадський діяч, фахівець із .., автор цифрового контенту (дарма, що аудиторія того - 3 тис. підписників). Аби лише невдоволення псевдоавторитета війною, поточним буттям, владою чи своєю в ній відсутністю вписувалось у нагальні потреби путінської риторики.
Скажімо, на постійній основі трибуною "бастіону" наділений Володимир Бойко. У версії ОБ "Еталонний журналіст, публіцист, блогер. Військовий ЗСУ" (до речі, це його витвір з умоглядними підрахунками загиблих українських воїнів мав рекорд зі швидкості передруку, а так само "потужний" сайт, Naspravdi.Today, теж включили до каталогу ІноСМІ).
Місце на шпальтах виділене й підсанкційним: екснардепу Ігорю Мосійчуку, потенційному очільнику "партії ухилянтів" Мирославу Олешку, заступниці головреда Страна.ua Світлані Крюковій.
Найбільш затребуваною постаттю в Кремлі вважається Владислав Смірнов. У вересні 2025 року він випустив свій перший твір, присвячений візиту Зеленського до Відня. Цей аналітик та публіцист закликав до уваги: "Європейська перспектива під загрозою". На його думку, причина полягає в тому, що "президент демонстративно пересувається у розкішних кортежах з десятків автомобілів", подарованих австрійською владою. Його сумніви підкріплювалися штучним контрастом: країна "платить за своє виживання кров'ю" в той час, як "марнотратні подорожі ... відбуваються за чужий кошт".
У ще одному пості, який був обраний Москвою, Смірнов виражав своє обурення: "Чому ж долю України визначають "туристи" з американськими паспортами?" Він помилково назвав Рустема Умєрова не секретарем РНБО, а міністром оборони, за що ОБ довелося внести корективи. Але, як кажуть, у своїй експертній діяльності він на рівні Бога!
Творча команда самого "бастіону" складається з головного редактора (інформацію про нього ми надамо нижче) та, можливо, кількох копірайтерів. Як правило, свої роботи вони публікують під псевдонімами, такими як Іван Сірко або Орися Якасука.
ІноСМІ радо підхоплює домисли полтавського сайту про невдачі ЗСУ на фронті та проблеми в армії, "віддані" ворогові населені пункти і "прогнилий корумпований режим", за який "бусифковані" солдати помирати не збираються.
Про гіперболізовану некомпетентність влади і недовіру до неї народу та іноземних партнерів (зброю президенту "давати не хочуть просто тому, що він всім огидний").
Про дивовижні розкоші, в яких, за чутками, насолоджується під час війни сім'я Зеленських.
Про глобальну кризу в системі шкільної освіти та легалізацію одностатевих партнерств – як же без цих питань обійдуться "скрєпні" ЗМІ?
Ледь не щодня ОБ таврує владу (від службовців ТЦК чи місцевого врядування до нардепів, міністрів, президента) як "внутрішнього ворога".
Декотрі "зради" випереджають інші. І з боку Заходу також:
"Віддавши стратегічні запаси корисних копалин України сіоністам, Зеленський і компанія розвели українців, як кроликів";
"команда Зеленського відстояла у своїх інтересах продовження війни";
Віцепрем'єр Михайло Федоров "досі залишається на волі", а "він абсолютно такий же".
Тема нелегітимності президента ОБ постійно обговорюється: його називають "узурпатором", "недійсним", "позбавленим суб'єктності на міжнародній арені".
Антидержавну рамку іноді підсилює точний переказ висловлювань російського керівництва, зокрема Сєргєя Лаврова, а також пряма ссилка на повідомлення ТАСС та інші джерела. Без жодних застережень. Навпаки, з додаванням власних роздумів для підтвердження.
Інша основна концепція: глобальна змова сіоністів проти українського народу.
Безумовно, довести дешеві теорії змови з точки зору змісту практично нереально.
Неосвіченістю виглядала позиція Володимира Зеленського стосовно важливості отримання гарантій безпеки для України у вигляді міжнародних угод, які мають бути затверджені парламентами країн-партнерів. Емоційний вплив Гнапа Нерушима підсилювався його іронічними висловлюваннями.
Бідні "бастіонні" насмішки ІноСМІ використав. Виправив орфографічні помилки.
Стандарти BBC? Ні, ОБ!
Пащекування найнижчого штибу сайт перемежовує дописами, що доволі вміло й украй тенденційно інтерпретують дані статистики, соціології, змін у законодавстві, викривляють смисли надрукованих різними мовами статей західних медіа.
Враження залишається незмінним: зовнішні матеріали вже підготовлені для друку. Замовник може їх використовувати для подальшого відтворення - російською мовою. Додатково, ось посилання на bastion.tv.
Отже, стаття "Українці продовжують тікати з 'країни мрій Зеленського'" спирається на дані Євростату щодо числа біженців, які отримали тимчасовий притулок в європейських країнах. Іван Правдін інтерпретує цю ситуацію як результат широкого розчарування громадян політикою президента, а не як наслідок агресії Росії.
Достовірні цифри використані для просування деморалізуючого меседжу, суголосного підривним наративам рф.
А ось як ОБ переповів статтю BBC "Підозрюваний у справі "Північного потоку" звинувачує Італію в тиску з метою отримання зізнань".
Авторка цього твору чітко підкреслила, чому Україні важливо заперечувати будь-яку причетність до ситуації. Вона продемонструвала різницю в підходах урядів різних країн, коли польський суд відмовив у екстрадиції Володимира Журавльова, другого підозрюваного, на вимогу Німеччини. Суд зазначив, що навіть якщо українці мають певну причетність, їхні дії слід розглядати як законну самооборону в контексті "кривавої геноцидної війни".
Журналістка звернула увагу на спробу родича Сергія Кузнецова доставити йому в місце ув'язнення знайому їжу, а також на зусилля Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця щодо покращення умов утримання цього в'язня.
"Бастіон" видав історію мужнього військового, який дуже любить Україну (ці слова винесені в заголовок), але за свої права бореться самотужки - внаслідок байдужості держави.
На перший план виступили емоції адвоката з Італії: "уряд залишив" Кузнєцова "на самоті, як зношене взуття".
У день появи фальшивки стало відомо: Італія гарантувала дотримання прав Сергія, голодування він припинив. Інсинуації ОБ набули надмірного цинізму. Та для цілей кремля виявилися придатнішими за англомовний оригінал.
Непомітний сайт ІноСМІ здобуває штучний авторитет, включаючи свої матеріали в тематичні огляди поруч із відомими засобами масової інформації.
Нещодавно агрегатор оприлюднив сценарії майбутнього України. Джерела - щоденна німецька газета Berliner Zeitung, велика пекінська медіа-платформа Sohu, невід'ємна частина повсякдення мільйонів китайців, "Газета по-українськи".... і"бастіон".
Хто ж "заслужує на довіру": "досить вже" всім — Зеленському, Порошенку, Тимошенко, і тепер Україна готова покладатися на Залужного. Проте він може опинитися в ролі жертви незмінної "еліти". Ця "еліта" без вагань відмовиться від колишніх лідерів і рвоне за новими можливостями під новим керівництвом.
За інформацією полтавського ресурсу, ІноСМІ також посилається на деякі публікації інших наших видань, зокрема на Texty.org.ua.
Цілком справедливо запитати: навіщо піднімати карликовий bastion.tv до висоти?
Холдинг Кісєльова отримує стабільне джерело бажаного контенту. Що повністю відповідає інформаційній повістці, яку розганяє кремлядь.
Звичайний росіянин, швидше за все, сприйме таку інформацію як більш достовірну, ніж матеріали своїх медіа. Це створить ілюзію у свідомості населення РФ: мовляв, ось реальні настрої українців, які втомилися від "диктатури Зеленського". Таким чином, з’являється уявлення про близьку перемогу над "останніми бойовиками і нацистами". Навіть найзатятіші критики тепер визнають невдачі в усіх напрямках як на фронті, так і в політичному житті.
Таким чином, полтавський ресурс сприяє зміцненню пропаганди ідеологів режиму Путіна.
Застосовуючи "бастіон" у ролі посередника, ІноСМІ здатні підбирати "гарячі" теми, які були детально проаналізовані цим джерелом. Таким чином, вони можуть уникати прямих згадок про оригінальні публікації в медіа, чий справжній погляд залишається недоступним для широкої аудиторії.
Пекарня для арійської спільноти та політична сила "Дія".
Реальним власником "останнього бастіону" є Геннадій Сікалов. Заразом він виступає керівником громадської спілки з тою ж назвою та редактором, але не сайту, а однойменного ТОВ.
Засновником, власником, директором зорієнтованого на видавничу діяльність та цифрові комунікації ТОВ значиться громадянин, уписаний також керманичом аграрного ПрАТ "Полтавське".
Головною власницею ПрАТ є Світлана Манжос, яка, за чутками, була колишньою дружиною Сікалова.
Громадську організацію створили: Манжос та підприємство "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар'єр піску", яке звучить більш вражаюче, ніж "Роги та копита" або "Геоатомексперт" (це амбітно назване ТОВ належить Сікалову), а також ще один чоловік, ймовірно, з прізвищем Фунт.
Складна система забезпечує захист від судових позовів.
У вітчизняному правовому просторі сайт не має наміру перебувати без причин. Враження про його телевізійну орієнтацію викликане доменом .tv. Проте, насправді цей домен належить невеличкій полінезійській країні Тувалу, яка здає його в аренду. Вартість оренди є досить розумною.
На основі запиту, поданого "видавничим" ТОВ, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала новий друкований медіаформат навесні 2024 року. Як ви думаєте, яка у нього назва? Це щотижневе видання планується безкоштовно розповсюджувати на території Полтавської області.
Досі жоден екземпляр не був опублікований. Роль "бастіону" друкованого формату полягає в забезпеченні захисту. Це дозволяє отримати бейдж "журналіст", надсилати запити та, у випадку необхідності, піднімати питання про переслідування з боку влади опозиційних медіа.
У відповідь на викриття корупційних схем, веб-сайт, разом з 15 іншими ресурсами, які були помічені у поширенні прокремлівських пропагандистських матеріалів та дезінформації, зазнав блокування. Серед них — volodymyrboyko.com, ще один проєкт, що належить тому ж Бойку. Це рішення було ухвалено Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації 24 грудня 2024 року, і обмеження триватиме до завершення війни.
Отже, в Україні доступ до бастіонних творів можливий лише через VPN. Але чи багато людей будуть готові на це йти? Адже за межами країни відстежувати медійну активність особи з Полтави досить просто.
Пише редактор кострубато. Не інтелектуал. Радше посередній підприємець. Чия мета за визначенням - прибуток.
Блокування, безсумнівно, вплинуло на відвідуваність та здатність сайту отримувати доходи від реклами.
Інші сімейні підприємства також показують низький рівень прибутковості. Окрім вже згаданих, серед зареєстрованих на Манжоса можна відзначити ПП "П'ятий бастіон", ТОВ "Фірма "Атолл" та "Колегіум "Домініон".
Згідно з інформацією аналітичної платформи YouControl, у 2024 році сімейні структури заробили всього 985900 грн чистого доходу.
Незважаючи на це, залучення ОБ до сфери інтересів Іноземних ЗМІ супроводжувалося рядом значних закупівель. Інвестувалося не лише в підприємницькі перспективи, але й у багато інших напрямків.
У розпорядження Манжос перейшла партія, названа імітаційно. Створена "Дія" у 2021-му, належала спершу власниці фітнес-клубу з Горішніх Плавнів.
Існує тіньовий ринок партій "під ключ". За пару тижнів без зайвого клопоту під майбутні вибори можна купити готову. Ціна - приблизно 60 тис. доларів.
50 тис. доларів Манжос вклала у земельну ділянку в центрі Полтави, де Сікалов обіцяв створити заклад "релевантної освіти". Та, як з'ясувалося, зведення мультифункціонального бізнес-центру загрожує зруйнувати історичну споруду краєзнавчого музею.
На аукціоні, де виставляли на продаж приміщення інституту землеустрою, взяла участь наукова організація "кар'єр піску". Хоча їй не вдалося виграти, вона запропонувала 14 млн грн, що в шість разів перевищує початкову ціну.
Готовність витрачати гроші у період війни вражає не лише з огляду на загальне падіння підприємств, які не займаються оборонною сферою.
Понад десятиріччя на одній з головних вулиць Полтави подружжя будує кафе-пекарню.
Усе ще недороблений заклад устиг уславитися. За 2 роки до повномасштабного вторгнення фасади "прикрасила" обернена свастика.
Сікалов стверджував, що відновлює в архітектурі наших міст "традиційні елементи". Проте на дзеркальних селфі російських туристів хрести виглядали схожими на символи гітлерівського нацизму.
Навіть після того, як втрутився Український інститут національної пам'яті, власник продовжував протистояти демонтажу суперечливого елемента декору.
Корисний ідіот або ж консерватор?
Для того щоб дати відповідь, необхідно ознайомитися з історією "героя".
Окрім відбутого терміну за рекет, буремні 90-ті запам'яталися для Сікалова також звинуваченням у вбивстві іншого кримінального авторитета. Це сталося під час перестрілки, що відбулася вдень у місті. Після цього він змушений був втекти до Росії, де лікував свої поранення в госпіталі Ростова.
Повернувшись за кілька років із москви, подейкують - при грошах, він позакривав кримінальні справи. А в 2006-му його взяв у помічники нардеп Микола Лісін, бізнес-партнер Миколи Злочевського (до ПР обидва перебували у лавах СДПУ(о).
Невдовзі потужний регіональний вплив допоміг Сікалову зайняти посаду радника міністра в уряді Азарова, а також стати генеральним директором "Полтавнафтогазгеологія". Проте, для дочірнього підприємства НАК "Надра України" це призведе до банкрутства та значних фінансових зобов'язань.
Нагадує кар'єрний злет іншого зека. Януковича ймовірно ще ззамолоду контролював кгб, потім фсб.
Після тріумфу Революції Гідності Сікалов спробував представити себе як українського патріота, включивши себе до числа громадських активістів і журналістів. Проте це не заважало йому з'являтися в ефірах проросійського телеканалу NewsOne, що належить депутату Євгенію Мураєву.
Сікалов продовжує використовувати публічні виступи для провокацій. У сюжеті від 17 серпня 2023 року він заявив, що "по Москві завдаються удари безпілотниками по цивільних об'єктах", ставлячи риторичне запитання: "Чи прагнемо ми стати державою-терористом, яка атакує невинних людей?"
It seems you've entered a placeholder. Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help!
До розпалювання полтавським сайтом антисемітизму кілька разів я намагався привернути увагу Міністерства юстиції (вправі припинити діяльність громадської організації) та Нацради з телебачення (може анулювати реєстрацію медіа).
Також і СБУ.
Дописи ОБ цілком узгоджуються з наративами російської пропаганди, унаочнюють та посилюють їх, дискредитують наше військо, розганяють панічні настрої щодо ситуації на фронті, підривають довіру до державних інституцій та стратегічних партнерів України, сіють у суспільстві розбрат, демотивують громадян чинити спротив, волонтерити, підтримувати армію. Завданням ворожих ІПСО вони відповідають навіть без прямого виправдання агресії.
Окремі фальшиві повідомлення про поразки ЗСУ близькі до глорифікації військових здобутків супротивника.
Готовий надати усі потрібні свідчення та матеріали. Всі згадані в публікації дані були заархівовані, оскільки цей діяч не раз намагався стерти свої сліди.
До завершення досудового розслідування та проведення експертиз, РНБО повинна терміново активувати санкційний механізм проти всіх організацій, що мають стосунок до Сікалова та Манжоса.
Держава, яка не в змозі забезпечити захист свого інформаційного середовища, неминуче зазнає поразки.
Ігор Гавриленко, кандидат історичних наук, незалежний розслідувач (Полтава)
#Українці #Збройні сили України #Україна #Росіяни #Адольф Гітлер #Корупція #Європейський Союз #Москва #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Зеленський #Київ #Журналіст #Соціологія #Друга Польська Республіка #Петро Порошенко #Російська мова #Німеччина #Риторика #Австрія #Італія #Дезінформація #Віктор Янукович #Комунікація #Інформація #Московський Кремль #Партія регіонів #Полтавська область #Ростов-на-Дону #Соціал-демократична партія України (об'єднана) #Прибуток (економіка) #Варшава #Відень #Полтава #Нацистська Німеччина #Кар'єр #General Dynamics F-16 Fighting Falcon #Президент (урядова посада) #Америка #Пропаганда #Велика Британія #Британська телерадіомовна корпорація #Бастіон #Страна.ua #Сухой Су-35 #Твіттер #Це все, сер #Іван Сірков #Петро Великий #Новини Одне #Комсомольск #Тувалу
