Остап Українець зазначив, що він зосередиться на розробці стратегії для всебічного просування державної мови в різних аспектах життя.
Письменник, перекладач і військовослужбовець Остап Українець повідомив на своїй фейсбук-сторінці про те, що він погодився на пропозицію стати військовим представником в офісі уповноваженого із захисту державної мови.
"Мені надійшла пропозиція стати військовим представником у офісі мовного уповноваженого. Мої думки щодо розвитку державної мови виявилися в гармонії з запитами та потребами. Тому я вирішив прийняти цю пропозицію," -- зазначив український громадянин.
Він зауважив, що вважає мовну безпеку невіддільною частиною ширшої системи безпеки. Остап Українець зазначив, що він зосередиться на розробці стратегії для всебічного просування державної мови в різних аспектах життя.
"Мене цікавить збереження системи правозахисту, яку створив Тарас Кремінь. Я прагну, щоб офіс уповноваженого (в первісному варіанті допису Остап Українець згадував "офіс Олександра Завальського", -- ред.) функціонував з максимальною ефективністю. Найменше я хотів би стикатися з конфліктами серед тих, з ким ми разом боролися за українські інтереси в набагато складніших умовах," -- зазначив Українець.
Він також зазначив, що за кілька днів повернеться з відпустки і "активно долучиться до нових завдань".
На сьогодні залишається неясним, які саме обов'язки покладаються на військового представника в офісі уповноваженого по захисту державної мови, а також хто був ініціатором призначення Остапа Українця на цю посаду.
"Детектор медіа" надіслав запит до Остапа Українця для отримання коментаря та наразі чекає на його відповідь.
У своєму дописі Остап Українець також опублікував лист-звернення філологів, активістів і волонтерів щодо поточної ситуації з українською мовою та зауважив, що він стане начерком до ширшої стратегії, яку наразі розробляють.
На думку авторів звернення, українська мова потребує активного просування. Вони також вважають, що необхідна міжвідомча співпраця, підтримка мовної адаптації, розбудова мовної індустрії та дерусифікація публічного простору.
У своєму зверненні автори підкреслили, що готові висунути кандидатуру Олександра Завальського, актора, режисера та доцента Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, на посаду мовного омбудсмана. Вони вважають, що він здатний ефективно реалізувати цю стратегію у співпраці з громадським суспільством.
Окрім Остапа Українця, лист підписали голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, представник "Культурних сил" Миколай Серга, блогер Андрій Шимановський, доктор мистецтва, викладачка сценічної мови КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого Карина Сухорукова, актор театру та кіно, волонтер Дмитро Вівчарюк, заслужена артистка України й артистка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Ірина Мельник.
"Детектор медіа" також зв'язався з Олександром Завальським для отримання коментаря та чекає на його відповідь. Варто зазначити, що Міністерство юстиції висунуло його кандидатуру на посаду мовного омбудсмана.
Зазначимо, що 8 липня закінчився п'ятирічний термін служби Тараса Кременя, який обіймав посаду уповноваженого із захисту державної мови.
Згідно зі статтею 50 закону про державну мову, протягом трьох місяців до зазначеної дати міністр юстиції, міністр культури та стратегічних комунікацій, а також уповноважений Верховної Ради з прав людини зобов'язані подати уряду кандидатуру для призначення на цю позицію на наступний термін. Особа може бути призначена на посаду уповноваженого повторно, однак не має права обіймати цю посаду втретє.
25 квітня кілька громадських організацій висловили занепокоєння щодо можливих спроб уряду зменшити роль інституту Уповноваженого із захисту державної мови. Як стверджують активісти, відомства таємно представили кандидатури, і більшість з них не викликає впевненості в здатності якісно виконувати обов'язки мовного омбудсмана.
Автори звернення попросили Офіс президента утриматися від втручання у процес вибору нового уповноваженого, а керівників міністерств -- пропонувати кандидатури, які мають досвід у сфері захисту державної мови.
Невдовзі стало відомо, що на посаду мовного омбудсмана подають свої кандидатури філологиня, викладачка кафедри фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Івановська, колишній заступник міністра освіти та заступник державного секретаря Кабінету Міністрів Павло Полянський, а також кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Ірина Коваль-Фучило.
Тарас Кремінь зазначив, що його не залучали до обговорення питання про повторне призначення на пост мовного омбудсмана. Разом з цим він висловив бажання продовжити свою діяльність у цій ролі.
19 червня члени громадськості оприлюднили звернення до представників уряду, в якому закликали захистити інститут Уповноваженого із захисту державної мови та повторно призначити Тараса Кременя на цю посаду.
Згодом з'ясувалося, що Міністерство юстиції висунуло кандидатуру актора Олександра Завальського на пост мовного омбудсмена.
#Українці #Українська мова #Директор #Письменник #Волонтерство #Театр #Військовослужбовці #Повноваження #Київський національний університет імені Тараса Шевченка #Доцент #Іван Карпенко-Карий #Детектор медіа #Максим Рильський #Перекладач #Учитель #Державна мова #Уряд України #Кінофільм #Національна академія наук України #Кремінь Тарас Дмитрович #Філологія #Міністерство юстиції (Україна) #Громадянське суспільство #Фольклористика #Українець Остап Віталійович
