Перемога напередодні Дня Перемоги: чи оголосить Путін 9 травня про закінчення спеціальної військової операції?

Можливо, Путін вирішить оголосити про закінчення "Спеціальної військової операції" в дату, яка має символічне значення для Росії. Це рішення буде залежати від тиску з боку зовнішніх сил, зокрема США та інших західних союзників України.

Про це розповів керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок у коментарі 24 Каналу.

Він зазначив, що в Кремлі не відкидають варіанту оголосити про закінчення "СВО" до 9 травня – річниці перемоги у Другій світовій війні, яка цього року святкується вже 80-й раз.

Путін має намір запросити якомога більше іноземних лідерів на цей день, особливо з європейських країн. Свою участь вже підтвердили прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо та президент Сербії Александр Вучич. Це є складовою частиною стратегії показати підтримку від міжнародних політичних діячів у "святкову" для Росії дату.

"Клочок підкреслив, що Путін прагне продемонструвати підтримку іноземних лідерів, особливо в цей ключовий момент."

Важливим аспектом, що впливає на прийняття рішень, залишається тиск з боку західних країн, зокрема Сполучених Штатів. Хоча деякі вважають, що Америка не чинить тиску на Кремль, Клочок має іншу думку. На його думку, це підтверджується одностороннім рішенням Кремля про 30-годинне "великоднє перемир'я", яке, як він вважає, стало наслідком страху перед Трампом.

Окрім того, багато кремлівських еліт, пов'язаних із процесом ухвалення рішень, перебувають під впливом західного тиску. Хоча ще нещодавно у Москві заявляли, що не збираються вести діалог із Європою, але сьогодні риторика змінилася.

Політолог Ігор Чаленко також висловлює думку, що оголошення про закінчення "СВО" 9 травня є цілком ймовірним. Проте, це не означатиме зупинку загальної агресії. Він зазначає, що конфлікт може тривати, але під іншим гаслом.

Щоб оголосити про завершення "СВО", Кремлю необхідно також повідомити про якусь досягнуту перемогу.

Екс-співробітник Служби безпеки України Іван Ступак у розмові з Oboz.ua зазначив, що згідно з інформацією з публічних джерел, немає свідчень про те, що Росія планує масштабний наступ у напрямках Харківської, Сумської, Херсонської областей або поблизу Покровська.

За його інформацією, в Сумській області на даний момент перебуває приблизно 60 тисяч російських солдатів, але їх вже почали переміщувати на інші ділянки фронту. Тому важко стверджувати про наявність потужної наступальної групи. Підтвердження цього факту відсутні. Хоча російські війська здійснюють тиск уздовж усієї лінії фронту – в деяких місцях більш активно, в інших менш – ознак прихованих стратегічних резервів не спостерігається. Остаточну оцінку ситуації, на його думку, можуть надати лише українська розвідка, ГУР та західні аналітики.

Ступак вважає, що, незважаючи на брак істотних військових успіхів, Путін все ж може отримати певні "досягнення", які він спробує подати як свої перемоги.

Зокрема, фахівець зазначає, що існують повідомлення про можливу пропозицію з боку США визнати Крим частиною Росії, що може стати ключовим успіхом російської дипломатії.

"Путін ініціював конфлікт на Донбасі не через інтереси шахтарів чи російськомовних громадян, а щоб відвернути увагу від анексії Криму. Вся війна, за словами Ступака, є результатом питання, пов’язаного з Кримом."

Він зазначив, що в цей "пакет компромісів" можуть бути включені такі елементи: відновлення газової торгівлі з Європою, запуск нафтових поставок та можливість Росії брати участь в управлінні українською газотранспортною системою.

На думку експерта, у такій ситуації Путін зможе заявити про досягнення своєї ключової мети - перешкодив Україні приєднатися до НАТО, забезпечив визнання Криму та здійснив вплив на політику Заходу. Інші питання, ймовірно, його не хвилюють.

Неочікувано для багатьох, Путін оголосив про готовність до прямого діалогу з президентом України Володимиром Зеленським. Востаннє такі переговори між керівниками Росії та України проходили ще до початку повномасштабної агресії.

Під час ефіру на російському телебаченні ввечері 21 квітня Путін сказав, що Москва "завжди позитивно ставилася до будь-яких мирних ініціатив" і очікує подібного ставлення від Києва.

Представник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що Росія готова розглянути можливість обмеження атак на цивільну інфраструктуру під час двосторонніх переговорів.

Зеленський не висловився чітко щодо заяви Путіна, проте підкреслив, що Україна готова до будь-яких переговорів, які можуть забезпечити захист цивільних осіб.

"Якщо Росія дійсно прагне до справжнього припинення вогню, а не лише для показу, ми готові до діалогу. Але важливо, щоб було чітке розуміння серйозності намірів і термінів такого кроку", - зазначив Зеленський під час брифінгу 22 квітня.

За словами військового аналітика та колишнього командира взводу батальйону "Айдар" Євгена Дикого, висловленими в програмі телеканалу "Еспресо", несподіване бажання Росії досягти угод і "компромісів" свідчить про те, що час починає діяти проти її інтересів.

На думку експерта, Росія прагне нав'язати світовій спільноті нові вимоги: прийняття її територіальних анексій, скасування економічних санкцій та уникнення відповідальності за скоєні воєнні злочини. В той же час, якщо Україна погодиться на такі "компроміси", вона ризикує залишитися без належного захисту від можливих нових атак з боку Росії в майбутньому.

Експерт зазначив, що Росія вважає компромісом умову, за якої ми повинні відмовитися від територій, які не знаходяться під її контролем, але які вона включила до своєї конституції.

Дикий акцентував, що ці компроміси для нас є нічим іншим, як прихованою капітуляцією. На його думку, Москва просто визнає ту реальність, яку створила не її армія, а український опір — неспроможність знову захопити Херсон, просунутися до Запоріжжя чи повністю контролювати Донецьку область. У той же час окупанти намагаються закріпити свої досягнення та зобов'язати Україну не звільняти ці території навіть у майбутньому.

Експерт також звернув увагу на те, що Москва домагається нейтрального статусу України та легалізації анексії Криму. У разі реалізації цього сценарію світові принципи, закріплені Гельсінськими угодами 1975 року, будуть зруйновані, а Росія перестане вважатися агресором.

"Якщо США та Захід визнають Крим російським, це буде означати, що Росія уникне відповідальності. А отже, жодна країна світу більше не зможе почуватися у безпеці", - сказав Дикий.

Він переконаний, що російська риторика про компроміси з'явилася саме тому, що Кремль відчуває втрату темпу у війні. Така "торгівля" є спробою взяти оперативну паузу для перегрупування або підготовки до нового етапу війни.