Після скандалу з Зеленським Трамп виступить і проти Європи.

Трамп дистанціювався від трансатлантичних зв'язків і запроваджує нову глобальну структуру, в якій домінують лише кілька основних акторів – США, Китай та Росія. Європа стоїть перед важливим викликом, зазначає Дірк Еммеріх.

Існують дні, які здатні перевернути історію. 28 лютого 2025 року - один із таких моментів. Це нагадує гру в кості, коли хтось розпочинає нову сесію. Кубики щойно були кинуто, і поки що невідомо, яким буде результат та які числа випав. Проте це вже сталося, і змінити нічого не вдасться.

Цей образ (стосовно опису нинішньої ситуації у світі. - Ред.) правильний і водночас неправильний. Правильний, тому що ніхто толком не знає, який вигляд матиме світ через кілька місяців або через рік. Неправильний, тому що президент США Дональд Трамп нічого не залишає на волю випадку, а дотримується чіткого плану.

Трамп прагне створити нову глобальну структуру.

Трамп прагне створити нову глобальну структуру.. Міжнародне право буде замінено владою великих гравців у глобальній політиці. А великі гравці - це Сполучені Штати, Китай і Росія. Все інше не має значення. Усі, хто не входить до числа великих гравців, мають підкоритися. Ті, хто з цим не згоден, будуть покарані та принижені. Скандал у Білому домі 28 лютого (під час переговорів Трампа і президента України Володимира Зеленського. - Ред.) стався саме за цим сценарієм. Першою жертвою став Зеленський.

"Вас звільнено" - послання було недвозначним. Дональд Трамп знає, що робить. Він протягом багатьох років займався цим у своєму реаліті-шоу на телебаченні. Але справа не тільки в Зеленському. Це також сигнал і Європі: ви можете стати наступними, якщо не приймете нових правил гри.

Два тижні тому на Мюнхенській безпековій конференції американський віцепрезидент Джей Ді Венс уперше шокував союзників США, обвалившись на європейські демократії з критикою в найрізкіших висловлюваннях. Але те, що спочатку виглядало лише як погроза припинити трансатлантичне партнерство, насправді було здійснено 28 лютого.

Трансатлантичному альянсу настає кінець

Наслідки всього цього поки що неможливо передбачити. Кинутий гральний кубик все ще котиться по столу. Наразі не дуже зрозуміло, чи буде НАТО існувати у своєму нинішньому вигляді через шість місяців. Після шоку від мюнхенської промови Венса Європа, здається, усвідомила це.

У Лондоні прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер спільно з президентом Франції Еммануелем Макроном висловили ідею створення "коаліції охочих" для підтримки України. Вони також планують розробити власну стратегію щодо досягнення миру та надати Україні гарантії безпеки. Всі ці ініціативи повинні бути швидко реалізовані, а їх обговорення заплановане з Дональдом Трампом. Проте, чи буде він готовий до участі в цих переговорах, залишається під питанням.

Можливо, що команда Трампа вже займається розробкою більш широкої угоди з Москвою. Трамп раніше висловлював готовність відновити економічні зв'язки з Росією і повернути президента Володимира Путіна до складу Великої вісімки. Крім того, він зазначив, що не має наміру розміщувати американські війська на території України.

Останніми тижнями Путін не перестає дивуватися. Він просто спостерігає за тим, що відбувається, йому нічого не потрібно робити. Захід розпадається на очах - і Америка, єдина держава, яку Путін у будь-якому разі бере до уваги, виконує всі його вимоги, не отримуючи нічого натомість. У підсумку Путін може захотіти ще більшого. Тому неясно, чи вдасться швидко (США і Росії. - Ред.) укласти угоду.

Європа переживає критичний момент. Хто стане новим лідером?

Німеччині ще потрібно визначити свою позицію в новій геостратегічній реальності. Так бажана вісь Берлін-Париж, яка мала стати рушійною силою єдиної та рішучої Європи, нині перетворюється на вісь Лондон-Париж. Берлін опинився в ролі спостерігача. Під час зустрічі в Лондоні 2 березня лідери Стармер і Макрон сиділи поруч із Зеленським за президіумом, тоді як канцлер Німеччини Олаф Шольц зайняв місце на чотири стільці далі. Стармер і Макрон озвучили резолюції заходу, в той час як Шольц обмежився лише коментарем про те, що дискусія була конструктивною та цікавою.

Фрідріх Мерц, ймовірний наступник на посаді федерального канцлера, зовсім не був присутній у Лондоні. З точки зору протоколу це могло бути виправдано, але, безумовно, він мав би бути за столом переговорів, беручи до уваги складність ситуації. Олаф Шольц міг би легко вирішити цю проблему, але, очевидно, не бажав цього. Він виглядає як людина, що не готова прийняти можливість свого відходу з посади, постійно повторюючи свої вже відомі позиції та демонструючи нерішучість: "Першими у цій ініціативі є Франція та Великобританія, які нещодавно не проводили виборів і більш відкрито ставляться до питання військової присутності".

Фрідріх Мерц, очевидно, не став би так висловлюватися. Він активно закликає учасників попередніх переговорів щодо формування коаліції та нового уряду Німеччини. Мерц прагне якомога швидше зайняти пост канцлера. Берліну не слід гаяти час, інакше він залишиться на периферії переговорного процесу, не потрапивши до президії.

Існують моменти, які здатні кардинально змінити хід історії. Один із таких моментів настав 28 лютого 2025 року.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.