Запитання на $4 мільярди: чи отримає легалізацію криптовалюта, яка вже є в обігу серед українців?

Користувачі криптовалют в Україні займають провідні позиції у світовому рейтингу, однак державна політика змусила їх перейти в тінь, що призводить до значних втрат податкових надходжень щороку. Підвищення курсу біткоїна змушує навіть найзапекліших противників у владі знову звернути увагу на цю проблему.

"Цифрове золото" - біткоїн - та альткоїни (всі інші криптовалюти та токени) демонстрували стрімке зростання ще до виборів у США. А обрання фавориту американської криптоспільноти Трампа наступним президентом ще більше прискорило цей процес. Тим не менш, всі впевнені, що таке ралі неодмінно завершиться падінням котирувань. А потім - новим зростанням до ще більших меж. І так по колу.

Так, криптовалюти - актив спекулятивний і дуже нестабільний. Це "пузир попиту", який буде "лопатися" й відновлюватися ще багато разів. Це "бульбашка", яка, втім, навряд чи колись повністю лусне, адже крипту вже дуже активно використовують по світу. На кожному витку у цій "спіралі спекуляцій" громадяни та держава можуть дуже гарно заробити.

Українці відзначаються високою активністю у світі криптовалют, зберігаючи значні обсяги активів у своїх "цифрових сховищах". Вони продовжують займатися цим у тіні, чекаючи на дії держави, яка, в свою чергу, зволікає, вказуючи на порушників закону, хоча й звичайні гроші також використовуються злочинцями.

І ось зараз, на тлі чергового циклу зростання біткоїну, в Україні вчергове пішли розмови про легалізацію крипти та навіть амністію "криптокапіталів". Чи можливо це і на яких умовах? Що цьому взагалі заважає, і чи дозволять всім українським "криптохом'якам" вийти з тіні? УНІАН отримав відповіді на ці питання у Мінцифри та фахівців.

Криптовалюти стали важливою складовою сучасної глобальної фінансової системи. Серед лідерів цієї індустрії вирізняються Сполучені Штати, на фоні новин з яких наразі збільшується ціна біткоїна та інших альтернативних криптовалют, відомих як альткоїни.

А як щодо України? Україна уважно спостерігає за цим "цифровим Ельдорадо" і підраховує ті кошти, які невпинно втікають. І все це, незважаючи на те, що ми були одними з перших "ентузіастів".

Анатолій Гулей, доктор економічних наук та експерт з цифрових активів, коротко розповідає передісторію цієї "Санта-Барбари" довкола легалізації крипти.

Процес легалізації почався ще під час пандемії COVID-19. Тоді було розроблено два законопроєкти, які змагалися один з одним. Проте все зійшлося до суперечок навколо податкової ставки для криптовалютної сфери. Депутати не могли досягти консенсусу щодо того, чи буде для індустрії запроваджено пільговий період, чи вона повинна бути оподаткована на загальних підставах, як звичайний бізнес. Це питання залишається важливим і спірним, - зазначає експерт.

В результаті обговорення двох законопроєктів, в остаточному підсумку залишився лише один, більш зрілого компромісу. У 2021 році цей документ був ухвалений Верховною Радою, але президент вирішив його відхилити, оскільки він передбачав створення нового контролюючого органу з суттєвим фінансуванням. Проте, процес легалізації все ж розпочався: багато посадовців почали зазначати криптовалюту у своїх деклараціях. Крім того, в Україні активно відкривалися легальні відділення криптобірж.

Вже 17 лютого 2022 року - майже напередодні повномасштабного російського вторгнення - президентські вимоги були враховані і оновлений закон прийняли. Закон України "Про віртуальні активи" було підписано президентом 15 березня 2022 року. Але щоб він почав діяти, потрібно було внести зміни до Податкового та Цивільного кодексів й отримати схвалення цих змін від західних донорів, таких яких МВФ. З того часу і донині НБУ, як регулятор, заблокував обіг криптоактивів.

Справжня причина в тому, що легальний обіг криптоактивів був зупинений. Проте "тіньовий" ринок не лише не зник, а й продовжує розвиватися на фоні підвищення цін на самі криптовалюти. В іншому випадку важко зрозуміти, чому, незважаючи на заборону з боку НБУ, українці займають шосте місце у світі за кількістю активних користувачів криптовалют.

Незважаючи на велику активність, всі ці фінансові потоки не поступають до української державної скарбниці. Фактично, ми самі ізолювалися від глобальної індустрії. У Міністерстві цифрової трансформації визнають, що наразі в Україні не існує легального ринку криптовалют.

"Зараз в Україні не існує внутрішнього ринку криптовалюти в класичному його розумінні. Люди володіють криптоактивами та оперують ними, є нелегальний обмін -- так звана "сіра зона". Проте криптобіржі не можуть реєструватись та авторизуватись в українській юрисдикції, оскільки для цього потрібно спеціальне законодавство. У нас його досі немає, - розводить руками Олександр Борняков, заступник Міністра цифрової трансформації України з питань розвитку IT. - Заборона НБУ обмежує доступ українців до криптобірж, що зареєстровані за межами України. Єдине рішення, після якого ми можемо сказати, що держава подбала про інтереси учасників ринку криптовалют, -- це ухвалення якісного профільного законодавства".

Отже, ми знову повертаємося до вже згаданої "боротьби за податки" у сфері криптовалют. Умови легалізації безпосередньо вплинуть на процес виходу капіталів з "тіні". За даними Мінекономіки на 2021 рік, частка "тіньової" економіки в Україні становила приблизно 32%, що виглядає досить оптимістично. Проте можна не сумніватися, що в умовах війни цей показник суттєво зріс.

На фоні безперервного, хоча й нерідко невизначеного, зростання курсу біткоїна, навіть найбільш скептичні щодо криптовалют в Україні, зорієнтовані на податкові органи, почали висловлювати підтримку ідеї легалізації криптовалют. Ще в жовтні, перед виборами у США та новими рекордами цін на біткоїн, цю ініціативу, зокрема, підтримав Данило Гетманцев, голова податкового комітету Верховної Ради України.

До кінця року триває спільна робота над законопроєктом з Національним банком та Міжнародним валютним фондом. Насправді, це не зовсім нова розробка, а доопрацювання існуючого документу, який уже знаходиться у нашому комітеті. Очікуємо, що найближчим часом отримаємо чітку офіційну позицію експертів МВФ стосовно цього законопроєкту. Вважаю, що в першому або другому кварталі наступного року ми зможемо легалізувати криптовалюту та впровадити відповідне оподаткування, - зазначив народний депутат у інтерв'ю на телебаченні 10 жовтня. - Хочу підкреслити, що не варто очікувати якихось пільг. Для криптовалюти пільгового оподаткування не буде. Застосовуватиметься стандартна система оподаткування, аналогічна тій, що використовується для операцій із цінними паперами, де оподатковується інвестиційний прибуток.

Отже, основна мета легалізації криптоактивів з позиції Комітету ВРУ полягає в тому, щоб запровадити нові податкові зобов'язання для цієї сфери, а не для розвитку нових напрямків "народного господарства" та створення робочих місць. В умовах складних військових дій і можливого зменшення фінансової допомоги з боку західних країн, зокрема США, Україні дійсно потрібні стабільні внутрішні доходи до бюджету. Тому в словах пана Гетманцева можна знайти певну логіку. Проте, представники криптоіндустрії рішуче заперечують цю точку зору.

Україна активно бере участь у криптовалютній сфері. Наразі важливо провести легалізацію. Чим швидше це станеться, тим більше коштів надійде до державного бюджету. На думку Анатолія Гулея, новим бізнесам слід надати рік-два-три для розвитку, перш ніж їх почнуть оподатковувати на повну. Однак, податкові органи вважають, що ця галузь вже функціонує в Україні. І якщо вона діє, то повинна підлягати оподаткуванню за стандартними ставками: 18% ПДФО та 1,5% військового збору (який згодом може зрости до 5%).

За словами представника криптоспільноти, вимагається, щоб спочатку встановлена ставка становила 5%, а згодом, протягом декількох років, поступово підвищувалася до 9%, а згодом до 18%.

На думку експертної спільноти, надзвичайно важливо впровадити пільговий період, аби зацікавити іноземних інвесторів у легалізації своєї діяльності в Україні. Це питання залишається невирішеним, хоча пан Гетманцев запевнив, що в січні розпочне процедуру легалізації криптовалют. Інші депутати натомість прогнозують, що це може статися лише в другому кварталі наступного року. Проте, як зазначає пан Гулей, подібні обіцянки ми вже чули минулого року.

Але ключовим у цьому питанні зараз є фактор стимулу. Про які кошти може йти мова в разі легалізації? Чи варта взагалі вся ця боротьба витраченого часу та зусиль? Доктор економічних наук та експерт з цифрових активів Анатолій Гулей запевняє, що воно того варте, адже кошти "шалені".

"Я думаю, що до 4 млрд доларів у рік отримає бюджет. І ці цифри будуть тільки зростати щороку. Заради цього й відбувається все. МВФ просить від уряду подати нові джерела надходжень до бюджету. Але вже два роки до цього джерела руки в депутатів не доходять, - продовжує експерт, пояснюючи звідки взялися такі показники. - Багато компаній українського походження зараз зареєстровані й діють за кордоном. Якщо їх повернути додому, то ми й зможемо сподіватися на такі цифри. І це не враховуючи нових інвесторів, які ще прийдуть, якщо ставки податку будуть розумними".

У Мінцифри з цими показниками не погоджуються, адже складно порахувати те, що у тіні, проте згодні, що на руках в українців крипти дуже багато.

"Щодо обсягу внутрішнього ринку, то через відсутність легального та функціонуючого ринку віртуальних активів ми, як країна, не можемо адекватно оцінити його масштаб і потенційні можливості розвитку. Проте, згідно з даними аналітичних компаній, Україна стабільно посідає місце серед десяти країн світу за популярністю криптоактивів серед населення", - зазначив заступник міністра, пан Борняков.

Отже, існують фактори, що спонукають до розвитку, а також можливості для зростання. Проте наразі відсутній єдиний стандарт або стратегія для підтримки криптоіндустрії. Це є суттєвим аспектом, враховуючи глобальну конкуренцію за ці активи.

Ми торкнулися теми внутрішнього ринку криптовалют. Однак варто пам'ятати, що ця сфера має глобальний характер, а активи можуть швидко переміщатися з однієї юрисдикції до іншої за лічені хвилини — з неймовірною швидкістю транзакцій. У цій індустрії практично відсутні серйозні бар'єри між країнами. Це означає, що нам доведеться відразу ж змагатися з іншими юрисдикціями, і саме від цього залежатиме наповненість бюджету. Якщо громадяни та підприємства вважатимуть, що податкове навантаження тут надто високе, вони зможуть за короткий час перемістити свої активи за межі країни.

Або ж вони можуть вирішити не повертати свої активи з міжнародних бірж і гаманців до України, адже ці ресурси вже знаходяться за кордоном. Принаймні, таку позицію висловлює економіст Анатолій Гулей. Варто зазначити, що, за словами експерта, легалізацію криптовалют в Україні вже підтримує і Міжнародний валютний фонд.

Як Міжнародний валютний фонд, так і всі донори акцентують увагу на необхідності єдиного підходу до оподаткування для всіх учасників ринку. Вони виступають проти будь-яких спеціальних умов для національних представників криптоіндустрії. Їх цікавить лише можливість надання пільгового періоду, і вони не підтримують цю ідею. На відміну від криптоспільноти, яка пропонує всім бажаючим вийти з "тіні" перед податковими органами і лише потім підлягати оподаткуванню на загальних підставах, - зазначає експерт. - Тут ситуація є більш складною. Іноземні інвестори прагнуть зрозуміти, чи будемо ми відрізнятися від європейських країн. Наша спільнота бажає знизити ставки, щоб залучити європейських інвесторів, тоді як закордонні донори проти цього через ризик конкуренції. Проте, якщо наша ставка буде такою ж, як і в Європі, то іноземні інвестори не прийдуть – лише місцеві.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) дійсно підтримав ідею легалізації "віртуальних активів" в Україні, підкресливши необхідність врегулювання, яке відповідало б "міжнародним стандартам". Це питання було відображене в оновленій програмі механізму розширеного фінансування для України, яка була презентована у березні. Важливо, що програма, яка є основою для більшості фінансових вливань від інших донорів, встановлює грудень 2024 року як термін для завершення правового врегулювання у сфері віртуальних активів.

Отже, у депутатів залишається обмаль часу, і слова Гетманцева про швидкий початок легалізації не є випадковими. Відповідальність за цей процес лежить на Національному банку України та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), які мають підготувати новий проект законодавства "за технічної підтримки МВФ та після консультацій з його експертами". Це законодавство повинно виключати "ризики для цінової стабільності та ефективності монетарної трансмісії".

До речі, а яка позиція НБУ та НКЦПФР щодо цього? НБУ двічі - у 2014 та 2017 роках - виступав проти легалізації криптовалют, називаючи їх "валютним сурогатом".

"НБУ - це регулятор, і вони ні на чийому боці у цій дискусії. Так само, як і НКЦПФР. Їхнє завдання - проконтролювати процес відповідно до світових вимог і стандартів. І в них вже все готове. З ними проблем не має бути", - каже Анатолій Гулей.

Й додає, що головне тут формалізувати "комплаєнс" - тобто вимоги до користувачів криптовалютами. Вони окреслені Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) і складаються з трьох базових критеріїв до законодавства:

Це ті "три основи", на яких базується легітимна криптовалюта, на відміну від незаконних цифрових валют, що їх часто використовують злочинці.

Безпосередньо для України орієнтиром буде MiCA (Markets in Crypto Assets regulation) - законодавство, яке регулює криптоактиви у ЄС. Європарламент прийняв цей документ відносно нещодавно (20 квітня 2023 року), і саме під нього інші країни ЄС досі адаптують своє національне законодавство.

У Мінцифри також кажуть про безпекові критерії як головний фактор щодо легалізації криптовалют в Україні.

"Я щиро сподіваюся, що легалізація криптовалюти відбудеться у 2025 році. Однак попередній досвід навчив мене бути обережним у таких сподіваннях. У всьому світі ми спостерігаємо загальний тренд на легалізацію криптосфери. Наші міжнародні партнери також усвідомлюють важливість легалізації віртуальних активів в Україні, адже це є суттєвою складовою цифрової економіки," - зазначив заступник міністра Олександр Борняков.

З його слів випливає, що донори не заперечують проти самої криптовалюти, а радше виступають проти її "тіньового" використання.

Прийняття спеціалізованого законодавства створить умови для прозорого та швидкого розвитку криптоактивів в Україні. Введення авторизації для національних постачальників послуг, проведення ними процедур AML/KYC, забезпечення правового захисту для інвесторів, а також оподаткування доходів бізнесу і фізичних осіб, - зазначає чиновник. - Західні партнери також усвідомлюють усі переваги, які принесе ухвалення закону про криптоактиви, тому ми маємо всі підстави сподіватися на їх підтримку в легалізації криптовалют. Однак основні дії повинні виходити саме від нас.

Отже, фіскали, депутати та уряд мають підстави завершити цю криптовалютну "історію" ще в грудні, як цього прагне МВФ. Чи справді це станеться?

"Основним показником є те, чи враховані доходи від легалізації криптовалют у проекті бюджету на 2025 рік", - зазначає Анатолій Гулей.

У нещодавно затвердженому бюджеті не спостерігається цих змін. Чи означає це, що все залишиться без змін? У Мінцифри мають іншу думку.

"Про закладення в бюджет доходів від криптогалузі цього року говорити немає підстав, а ось у наступному році це вже цілком ймовірно", - каже пан Борняков.

Тобто, схоже, рішення знов буде відкладено, хоча шанси на старт легалізації на початку наступного року ще є. Адже державі дійсно потрібні додаткові надходження у бюджет. Проте як це вплине на звичайного "криптохом'яка", якими є більшість українських та світових тримачів криптовалюти? Це люди, які мають якусь "цифрову копійчину" на своєму гаманці, ніяк її не витрачають, але чекають, що вона з роками доросте до чогось справді суттєвого.

Коли українці дізнаються про концепцію "амністії криптокапіталів", вони часто сприймають це як можливість легалізувати свої приховані кошти. Однак, досвід податкової амністії свідчить про те, що процес може виявитися складнішим, ніж здається на перший погляд. І тим, хто займається малими інвестиціями, не варто сподіватися, що їхні "криптовкладення" просто так дозволять узаконити чи "амністувати".

Тема "амністії капіталів" стосується податкової політики країни. Міністерство цифрової трансформації не займається цими питаннями. Однак я переконаний, що рівень податкових надходжень в значній мірі буде визначатися тим, чи буде податкова політика під час запуску ринку криптоактивів "стимулюючою", - зазначив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

На його думку, таке "заохочення" може полягати як у пільговій ставці податку на перехідний період або у проведенні тої самої "амністії". Зокрема законопроєкт від Мінцифри передбачає оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з віртуальними активами по ставці 5 відсотків протягом перших трьох років, ставці 9 відсотків протягом наступних пʼяти років і лише потім загальну ставку оподаткування в розмірі 18 відсотків.

"Замість цього, початкова реалізація ринку з фіксованими податковими ставками та ідея оподаткування обміну між різними віртуальними активами виглядають не дуже обнадійливо. Залишається лише спостерігати, який підхід буде втілений у життя", - завершує свою думку чиновник.

Експерт Анатолій Гулей "накидує" ще більше розпачу тим "хом'якам", хто мріяв швидко легалізувати свої криптозаощадження. Адже легалізація та "амністія" є досить складним процесом.

Це непросте питання, оскільки потрібно звернутися до історії розвитку криптовалютних капіталів. Швидше за все, "амністії" не відбудеться. Якщо у вас є легальний бізнес із підтвердженою історією фінансових операцій, без адміністративних або кримінальних порушень, то процес легалізації криптоактивів для вас буде простим і швидким. Визначте окремий напрямок діяльності та працюйте в цьому руслі. Однак вже були неодноразові спроби амністії, які не принесли бажаних результатів. Податкова служба пропонувала легалізацію за ставкою 5% від суми, але ці ініціативи не дали жодного економічного ефекту, - підкреслює експерт.

На його думку, для легалізації криптовалютних активів громадян та підприємств необхідно обов'язково проаналізувати походження коштів.

Постає запитання: "Звідки ці кошти?" Коли новий інвестор входить в гру, він зобов'язаний пройти процедуру комплаєнсу та надати докази щодо походження своїх фінансів в рамках фінансового моніторингу. Якщо ж інвестор не в змозі пройти цю перевірку, то, найімовірніше, його кошти мають "нечисте" походження, - додає він.

За словами експерта, до фізичних осіб будуть застосовуватися аналогічні методи.

"Якщо це справді ваші кошти, то у вас не має бути проблем з тим, щоб підтвердити їх джерело. Приходиш до банку, і там тобі одразу кажуть, які перспективи легалізації. Або приходиш до Податкової. Кажеш, що продав автомобіль, але купив крипту. Інша справа, коли ви займалися нелегальним бізнесом, але хочете через криптоіндустрію їх легалізувати", - каже Анатолій Гулей.

Проте, суть у тому, що останні кілька років ця сфера залишалася в "тіні", і саме тому у Податкової можуть виникнути питання щодо всіх криптовалютних активів.

"Кожен криптогаманець залишає за собою цифровий слід. Відстежити історію транзакцій вкрай просто: вам достатньо надати Податковій службу доступ до свого гаманця або ж роздрукувати звіт про транзакції. Немає жодних труднощів, навіть якщо ви придбали біткоїн ще у 2013 році. Проте виникає питання: чи зможете ви довести, що цей гаманець дійсно належить вам у очах Податкової? Адже, як відомо, багато людей намагаються обманювати", - зазначає експерт.

За його словами, багато хто стверджує, що "придбали цілий "вагон" біткоїнів, коли його ціна була лише 200 доларів", але підтвердити цю угоду їм не вдається.

Пригадайте, як парламентарі намагалися легалізувати свої біткоїни через декларації. Врешті-решт, це закінчилося нічим, адже коли податкові органи запросили доступ до їхніх криптогаманців для перевірки транзакцій, вони почали виправдовуватися, що втратили доступ до гаманця або забули, як саме та де зберігається їхня криптовалюта. Якщо це дійсно ваш гаманець, довести свою правдивість не буде важко. Але в разі маніпуляцій, амністії не буде, - продовжує розчарування в українців пан Гулей. - Якщо ваш акаунт на біржі був знищений 5 чи 10 років тому, це свідчить про вашу байдужість до ситуації. Ви просто плутаєте голову податківцям.

Однак, якщо ви здатні підтвердити "юридичне та фактичне" походження коштів, за які була придбана криптовалюта, а потім зможете довести податковим органам, що цей анонімний гаманець належить саме вам, то все "насправді стане досить простим".

Україна, як з власної волі, так і під тиском обставин, все ближче підходить до легалізації криптовалюти. Тим не менш, суперечки щодо наявності або відсутності пільгового періоду залишаються, що призводить до величезних щорічних втрат бюджету, бізнесу та громадян. І поки що, на жаль, всі сторони занадто принципові, щоб дійти якогось компромісу.