Пів мільйона гривень за серйозні порушення. Які причини для штрафів від Національної ради та які вимоги для реєстрації онлайн-радіостанцій?

Штрафи, накладені за неналежну реєстрацію онлайн-радіо в якості аудіомедіа, будуть оскаржені в судовому порядку. Ця ситуація також спонукатиме інші онлайн-радіостанції пройти процес реєстрації.

Минулого тижня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення ухвалила ряд рішень, пов’язаних із накладенням штрафів за відсутність необхідної реєстрації у сфері радіомовлення. Ці рішення охоплюють дві основні ситуації. Перша стосується компаній, які мають ліцензію, але здійснюють мовлення через свої сайти без належної реєстрації (наприклад, "Авторадіо", "Lounge FM", "NRJ"). Друга ситуація полягає в накладенні штрафу на онлайн-радіо компанії, що зареєстрована як онлайн-медіа та вважає свою аудіо-програму плейлистом ("Горила ФМ"). Обидві ці ситуації слугують сигналом для ринку, підкреслюючи, що деякі компанії не дотримуються вимог закону "Про медіа". Адже на багатьох веб-сайтах можна знайти плеєри, які транслюють радіо в режимі онлайн.

Хто і яким чином має пройти процес реєстрації, розглянув "Детектор медіа".

Штрафи за роботу без реєстрації

1 жовтня під час засідання Національної ради було обговорено випадки серйозних порушень, зокрема, діяльність медіа без належної реєстрації. Дві компанії, які здійснювали радіо трансляції на своїх веб-сайтах, отримали штрафи. Далі ми розглянемо деталі щодо кожної з цих компаній.

ТОВ "Модерн аудіо стрімінг", радіо "Горила ФМ", штраф -- 160 тисяч гривень. Власник -- Юрій Кісільчук. Як онлайн-медіа під назвою "Горила ФМ" компанія зареєструвалась у червні 2025 року. Під час засідання представник компанії казав, що здійснювалася трансляція не радіостанції, а аудіопродукту -- "хаотичні музичні треки" без розкладу програм чи редакційного контролю.

"За такою логікою, всі інтернет-ресурси можна було б вважати радіостанціями. Проте в правовій державі це не може бути нормою," - зазначив представник компанії Дмитро Марушевський. Тим не менш, більшість членів Національної ради не прийняли цей аргумент до уваги, оскільки в ефірі звучали позивні "Горила ФМ". Як пояснив член Нацради Олександр Бурмагін, це свідчить про те, що даний сервіс є аудіальним, на відміну від платформ для стримінгу.

Інша історія стосується радіостанцій "Lounge FM", "NRJ" та "Авторадіо", які мають ліцензії від Національної ради на ефірне мовлення, але здійснювали трансляцію через свої веб-сайти, не будучи при цьому зареєстрованими як онлайн-радіо. У результаті ці радіостанції були оштрафовані на суму 480 тисяч гривень.

Власник юридичної особи радіостанцій ТОВ "Спортбет сістем" (холдинг "Розвиток") Денис Козлітін сказав, що на сайтах компанії ведеться радіомовлення з 2022 року, до набуття чинності закону "Про медіа". А після появи профільного закону, коли вирішували, як краще зареєструвати радіостанції -- як онлайн-медіа чи як онлайн-радіо -- вирішив реєструвати саме сайт як медіа. Він згадав рішення про реєстрацію "Люкс ФМ" як онлайн-медіа: "Враховуючи це рішення, ми вважали, що це саме та практика, якою йшов регулятор".

Однак більшість членів не зважила на ці аргументи й керувалася вимогами закону, які передбачають обов'язкову реєстрацію для радіо, незалежно від каналу дистрибуції.

"Ведення діяльності без необхідної реєстрації, коли це є вимогою закону, розглядається як серйозне правопорушення згідно з пунктом 10 частини четвертої статті 110 Закону (закону "Про медіа" -- "ДМ") і може призвести до накладення штрафних санкцій", -- зазначила Національна рада.

Діяльність без реєстрації -- це грубе порушення. У разі його вчинення регулятор застосовує штраф у подвійному розмірі та може звернутися до правоохоронних органів для припинення діяльності.

Тлумачення Національної ради

Після ухвалення цього рішення регулятор випустив свої роз'яснення та відповів на запитання, яке надіслав "Детектор медіа". У зв'язку з цим, представляємо ключові пункти, які допоможуть зрозуміти rationale дій Національної ради.

1. Регулятор зазначає, що зареєстровані онлайн-медіа не мають права транслювати лінійні канали (телебачення та радіо) без належної реєстрації. "Спроби змішати радіомовлення та телевізійне мовлення, використовуючи різноманітні інтернет-технології, з діяльністю онлайн-медіа є хибними, оскільки Закон чітко розрізняє ці категорії медіа з самого початку, починаючи з визначень. Наприклад, відповідно до пункту 36 частини першої статті 1 Закону, онлайн-медіа - це медіа, яке регулярно поширює інформацію в текстовій, аудіо-, аудіовізуальній або іншій формі в електронному (цифровому) форматі через Інтернет на власному вебсайті, за винятком медіа, які згідно з цим Законом класифікуються як аудіовізуальні", - йдеться у роз'ясненнях Національної ради. Таким чином, до аудіовізуальних медіа належать радіо і телебачення. Якщо реєстрація для онлайн-медіа є добровільною, то для лінійних медіа вона є обов'язковою, включно з трансляціями в інтернеті.

2. Ліцензовані радіо- та телевізійні канали зобов'язані пройти процедуру реєстрації для ведення мовлення з використанням альтернативних технологій. "Важливо врахувати специфіку статусу ліцензіатів, – зазначає Національна рада. – Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону, ліцензіат є суб'єктом, що отримав ліцензію у сфері медіа згідно з вимогами цього закону. Як зазначено у частині п'ятій статті 50 цього ж закону, така ліцензія надає право на мовлення з використанням радіочастотного спектра (РЧС). Отже, механізм регуляції діяльності ліцензіатів стосується технологій, що базуються на обмежених ресурсах – радіочастотному спектрі. Мовлення, яке здійснюється з використанням інших технологій, що не потребують РЧС, відповідно до статті 63 закону, також підлягає обов'язковій реєстрації".

3. Постачальники інших технологій (ОТТ, кабельні та супутникові послуги) мають можливість включати у свої пакети радіо та теле канали, які отримали ліцензію, але не пройшли процедуру реєстрації для зазначених технологій. Закон визначає спеціальну норму, яка дозволяє інтеграцію проліцензованих каналів у пакети аудіовізуальних сервісів (пункт 2 частини третьої статті 22 Закону). Відповідно, якщо лінійне радіомовлення (телебачення) використовує радіочастотний спектр на основі ліцензії, його можна включити до пакетів постачальників. Проте, якщо є намір використовувати інші технології мовлення без РЧС, організація повинна отримати статус реєстранта для однієї, двох або всіх альтернативних технологій без РЧС (частина 10 статті 63 Закону), -- пояснює Національна рада. Питання: чи не виникає в такому випадку ситуація, коли постачальники діють у межах закону, а телеканали чи радіо функціонують без реєстрації? Але це не так.

4. Ліцензіати повинні отримувати реєстрацію, якщо планують транслювати в інших форматах без використання послуг провайдерів аудіовізуальних сервісів. Наприклад, це стосується онлайн мовлення або супутникових трансляцій у відкритому доступі. Якщо ж мовлення відбувається через кабель, OTT, DTH-технології за участю та на основі угод з провайдерами, це вважається законним. (Що стосується термінів OTT, DTH та інших подібних абревіатур, більше інформації можна знайти у матеріалі "Детектора медіа").

5. Чи повинні всі нішеві онлайн-радіостанції, плеєри та інші формати аудіо проходити реєстрацію? Національна рада вважає, що реєстрація необхідна лише для тих, хто працює як лінійні медіа. "У випадку з нішевими онлайн-радіостанціями, плеєрами та іншими можливими формами діяльності, ключовим аспектом для правової оцінки буде відповідь на питання: чи є таке поширення інформації лінійним аудіальним або аудіовізуальним медіа згідно з нормами Закону України 'Про медіа', чи ні", - зазначено у відповіді регулятора на запитання "ДМ".

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про медіа":

1) Радіомовлення (лінійний аудіомедійний сервіс) — це процес передачі радіопрограм, що дозволяє слухачам одночасно отримувати інформацію у відповідності до графіка, визначеного радіостанцією.

2) Телевізійне мовлення (також відоме як телемовлення або лінійний аудіовізуальний медіасервіс) — це процес трансляції аудіовізуальних програм, який забезпечує одночасний доступ до контенту для широкої аудиторії відповідно до графіка, установленого телемовником.

6. Чи потрібно реєструвати всі онлайн-радіостанції, що працюють у певних нішах, навіть якщо їхня діяльність є некомерційною? Національна рада вважає, що так. "Стаття 63 Закону про обов'язкову реєстрацію поширюється на всіх учасників, які здійснюють мовлення без використання радіочастотного спектру. Закон не передбачає жодних винятків щодо цього обов'язку, незалежно від особливостей діяльності (некомерційна мета, тип контенту тощо)", - зазначено у відповіді регулятора на запитання "ДМ".

7. Які вимоги повинні виконувати зареєстровані радіостанції? Чи зобов’язані вони дотримуватися мовних квот та інших стандартів? На це питання регулятор надав наступну відповідь: "Обов’язки медійних суб’єктів щодо контенту, квот, вихідних даних та інших аспектів чітко окреслені в Законі України "Про медіа". Деякі вимоги мають загальний характер і стосуються всіх медіа (наприклад, стаття 36 цього Закону). Інші вимоги залежать від типу медіа, технології, територіальної категорії або інших характеристик (зокрема, статті 38, 39, 40, 119 Закону). Щодо мовних квот, вони встановлені для ефірного радіомовлення (частина третя статті 40 Закону), а для зареєстрованих станцій діє вимога, що не менше ніж 90 відсотків загальної тривалості всіх програм протягом тижня повинні бути на українській мові (частина четверта статті 40 Закону)".

Окрема думка Олега Черниша

Окрему думку під час розгляду питань трансляції радіо без реєстрації на засіданні 1 жовтня мав заступник голови Олег Черниш. Він пояснив, що 90% ліцензіатів мають на сайтах трансляцію радіо. І Нацрада не звертала на це уваги з 2023 року. "Представники галузі хочуть працювати за правилами, але просять пояснити, якими є ці правила", -- сказав Олег Черниш. Він єдиний не голосував за штрафи обом компаніям.

Оскільки Олег Черниш висловив альтернативну точку зору під час засідання, "Детектор медіа" вирішив звернутися до нього з певними запитаннями. Його відповіді відображають лише його особисту позицію, а не офіційну думку Національної ради. Проте вони виявилися схожими на ті, що були озвучені регулятором. Олег тепер вважає, що навіть наявність ліцензії не звільняє компанії від обов'язку реєстрації, якщо вона планує використовувати інші технології мовлення, окрім ефірного (частина 1, стаття 63). Ті, хто бажає мовити з використанням різних технологій, повинні пройти реєстрацію один раз і згодом додавати нові технології, вносячи зміни до реєстру.

Олег Черниш висловив думку, що всі нішеві онлайн-радіостанції повинні пройти процедуру реєстрації, якщо їх діяльність відповідає критеріям аудіального лінійного медіа. За його словами, зареєстровані радіостанції зобов'язані дотримуватися мовних квот та інших вимог, визначених українським законодавством у медіа-сфері. Це законодавство включає Конституцію України, закон "Про медіа", а також закони "Про електронні комунікації", "Про забезпечення функціонування української мови як державної", "Про кінематографію", "Про рекламу", "Про суспільні медіа України", "Про інформацію", "Про систему іномовлення України", "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста" та інші нормативні акти, що регулюють медіа-діяльність, а також міжнародні угоди, які отримали схвалення Верховної Ради України. У разі, якщо міжнародний договір передбачає інші правила, ніж ті, що встановлені цим Законом, перевага надається нормам міжнародного договору.

Радіо в OTT: кому необхідно пройти реєстрацію?

Станом на 3 жовтня 2025 року в Національній раді України перебуває на розгляді 26 заяв від медіа-суб'єктів щодо реєстрації аудіальних медіа (лінійне радіомовлення) за технологією інтернет-мовлення (ОТТ). Як уже зазначалося, ОТТ провайдери можуть включати до своїх пакетів канали та радіостанції, які мають відповідні ліцензії. Проте, якщо мова йде про мовлення через інтернет (включно з OTT), необхідно пройти процедуру реєстрації.

Щоб зрозуміти, кому та яка потрібна реєстрація, щоб уникнути штрафів і неправомірної роботи, "Детектор медіа" звернувся до юристів.

Суть реєстрації полягає в тому, що Національна рада має бути в курсі стану ринку та знати, за якими критеріями проводити моніторинг, щоб забезпечити його функціонування відповідно до правил та у збалансованій манері. Ми вже пережили період "Дикого Заходу", коли одні медіа оперували під тиском обмежень і заборон, в той час як інші заявляли: "Я не зобов’язаний дотримуватись жодних правил, адже я художник і маю своє бачення журналістських стандартів. Це несправедлива конкуренція", -- зазначає Ігор Розкладай, головний експерт з медіаправа Центру демократії та верховенства права.

Анна Літвіщенко, незалежна експертка з медіаправа, радниця "Smartsolutions", дала кілька порад, кому в онлайні потрібно реєструватися:

"Зверніть увагу, що в пунктах 2 та 3 я навела одних і тих же учасників. Це не є помилкою. У більшості випадків OTT-платформи виконують дві ролі: вони є постачальниками аудіовізуальних сервісів (коли надають можливість переглядати контент аудіовізуальних або аудіальних лінійних медіа) та нелінійними медіа (коли через їхній вебсайт або мобільний додаток ви отримуєте доступ до каталогів програм)", -- пояснює Анна.

Крім того, важливо врахувати, що організація, відповідальна за співрегулювання, повинна розробити критерії, за якими медіа можуть бути віднесені до категорії онлайн. Причини, чому ці критерії ще не були створені, можна знайти в статті "Детектора медіа".

Ось ще одна важлива деталь: чи необхідно реєструвати такі радіостанції, як "Радіо Сільпо" чи "Радіо Аврора", або радіо, пов'язане з танцювальними школами? "Є ситуації, коли вебсайти взагалі не підпадають під регулювання Закону. Закон чітко окреслює умови, за яких розповсюдження інформації не підпадає під його дію. Наприклад, якщо це особистий вебсайт фізичної або юридичної особи, де поширення інформації не є основним видом діяльності і стосується комерційної діяльності в інших сферах, не пов'язаних з медіа", – зазначила Анна Літвіщенко.

Але при цьому досить складно розмежувати, що є лінійним радіо, а що -- плейлистом. "Це питання потребує критеріїв, -- вважає Ігор Розкладай. -- Також питанням може бути, чи веде радіо комерційну діяльність. Бо чи має Нацрада регулювати питання плейлиста дитячого ансамблю "Високовольтний струмочок" -- теж питання".

На його думку, необхідно обговорити нерозв'язані питання з представниками галузі.

Як забезпечити справедливість у цій ситуації для всіх учасників ринку?

За словами Олега Черниша, 90% ліцензованих компаній здійснюють трансляцію радіо на своїх веб-сайтах.

Проте подібні штрафи були накладені лише на декілька радіостанцій. На наступному засіданні буде обговорено питання можливих серйозних порушень з боку радіостанцій BRG та "Перець ФМ".

Чому регулятор обрав саме ці компанії для перевірки та яким чином планує здійснювати контроль у цій сфері в майбутньому? "Детектор медіа" звернувся до Національної ради з цими запитаннями і отримав відповідь: "Моніторинг, що проводиться Національною радою, відбувається відповідно до чинних норм законодавства, в межах ресурсів, що є в наявності, включаючи технічні, фінансові та людські. Ініціатором моніторингу може виступати сам регулятор або ж він починається на основі звернень осіб, які надають інформацію про можливі порушення закону. Якщо під час моніторингу виявляються або підтверджуються ознаки порушення у будь-якого медіа-суб'єкта, питання щодо застосування відповідних заходів передається на розгляд Національної ради. Інформація про заплановані розгляди таких питань публікується на офіційному веб-сайті регулятора".

Нацрада не пояснила, чому для початкових рішень були вибрані саме ті компанії, котрі отримали штрафи.

Денис Козлітін, власник "Lounge FM", "NRJ" та "Авторадіо", не вважає, що ситуація має політичний чи інший підтекст. Він характеризує її як професійну дискусію, яка виникла після подання заяви на реєстрацію. "Штрафи отримали ті компанії, які самостійно ініціювали реєстрацію як онлайн-медіа. Ми прагнули зареєструвати всі свої медіа. Коли ми зареєстрували наші сайти як онлайн-медіа, розпочали процедуру реєстрації сайтів самих радіостанцій. Ми звернулися до регулятора, і після подачі нашої заявки отримали зауваження, в якому зазначалося, що наше медіа має ознаки як онлайн-медіа, так і традиційного радіомовлення без використання радіочастотного спектра. Нам було запропоновано визначити, яка діяльність є основною, при цьому представники регулятора повідомили, що існує внутрішнє рішення про реєстрацію онлайн-радіо як онлайн-медіа. Ми висловили свою позицію, вважаючи, що це є онлайн-медіа, оскільки мовлення відбувається на сайті. Після цього Національна рада зареєструвала сайт "Люкс ФМ" як онлайн-медіа, тоді як розгляд наших питань було відкладено, і досі їх не розглянули. Ми прагнули вирішити це питання й були готові внести зміни до заяви, адже мені не принципово, за що сплачувати реєстраційний збір. Однак під час розгляду цих заявок виникла ситуація з накладенням штрафу."

Після винесення штрафу ТОВ "Модерн аудіо стрімінг" ("Горила ФМ"), за словами Дмитра Марушевського, планує оскаржувати рішення регулятора в суді.

Також позиватимуться і радіостанції Дениса Козлітіна. У позові йтиметься про визнання рішення необґрунтованим і незаконним. "Плануємо пройти всі три інстанції. Нехай суд оцінює нашу правову позицію, -- каже Денис. -- У нас довірливі, професійні відносини з регулятором -- і вони такими й залишаться. Якщо суд визнає, що ми не маємо рації, тоді ми сплатимо штраф, без жодних питань. Але на сьогодні аргументи Нацради щодо регулювання мене не переконали. Особливо з огляду на прогалини в законі".

Одночасно його компанії подаватимуть документи для реєстрації. 1 жовтня радіостанції "П'ятниця" та "Авторадіо" вже отримали статус лінійних медіа, які транслюють без застосування радіочастотного спектра.

Тож тепер рішення за судами, які мають надати правову оцінку діям регулятора. Від них може залежати й подальша практика. Але з огляду на такі значні перші штрафи, найближчим часом на ринок чекатиме реєстрація онлайн-радіостанцій.