Усі були в сльозах. Як митці та представники влади розглядали ідею заборони російської музики.

Антоніна вже не перший рік в культурній журналістиці, тому на її обличчі є постійний відбиток скепсису, сарказму та ще купа всякого неприємного. Бо як можна зберегти в собі сонячну людинку, із захопливим, оптимістичним і трохи простодушним світоглядом, якщо роками бачиш трешняк? Саме звідси у вашої авторки такий паскудний характер -- життя довело.

І не тільки моїми думками. Дайте мені кілька секунд, щоб навести цитату Фагота з ТНМК — там дійсно панує повна токсичність. Але спершу розповім, чому я знову опинився в цій ситуації.

Подія, що отримала назву "Українська музична індустрія: слухай, захищай своє", була організована провідними установами, а саме Офісом Президента України, Міністерством економіки, Міністерством культури та стратегічних комунікацій, а також УКРНОІВІ (Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій). Важливо зазначити, що основні питання розвитку музичної індустрії перебувають під відповідальністю Міністерства економіки, оскільки це стосується законодавства, документів та інших важливих аспектів.

Так ось, подія тривала з 10-ї ранку до 4-ї вечора, і форматом слугував старий добрий концепт про "говорили-балакали". Практично ті самі рефлексії я чула 5, 10 і 15 років тому. Ось такі наші проблеми -- їх треба вирішувати. Все. Як маєте бажання -- самі послухайте трансляцію. Усього 6 годин.

Протягом багатьох років у нашій індустрії розваг постійно ведуться дискусії щодо роялті. О, як я пам'ятаю, ще в молодості, коли годинами обдумувала вступні слова і забувала, в якій руці тримати мікрофон під час інтерв'ю, я слухала скарги на цю вашу систему роялті. Дозвольте пояснити тим, хто не стикався з подібними труднощами і не знає, що це таке.

Якщо розглянути це в простому вигляді, то йдеться про компенсації авторам музичних творів за їхнє використання в різних місцях. Наприклад, ви замовляєте латте в кав'ярні і чуєте з динаміків: "Чужі уста, а не я, будуть тебе цілувати". І в цей момент на душі стає приємно. За це Ірині Федишин має бути виплачена певна сума.

Це питання стосується багатьох інших місць і платформ: ресторанів, супермаркетів, радіо, телебачення, перукарень, а також різних виступів — усюди, де звучить музика. До речі, на форумі нам повідомили, що ситуація з виконанням норм на радіо виглядає значно краще, ніж на телебаченні. Також була озвучена важлива новина: Українське агентство з авторських та суміжних прав (УААСП) уклало угоду про співпрацю з TikTok. Це означає, що автори пісень зможуть отримувати винагороду за використання своїх творів і на цій платформі.

На різноманітних заходах постійно підкреслюється, що роялті є одним із ключових джерел доходів музикантів у країнах, де індустрія розвивається належним чином. Так само, як і легальний продаж музики в цілому. Але в нас ситуація зовсім інша. Навпаки, музиканти переважно заробляють на виступах та рекламі. Щодо роялті, то тут завжди виникають якісь проблеми: або законодавство не відповідає реаліям, або учасники ринку не можуть знайти спільну мову, або ж люди не звикли поважати інтелектуальну власність і продовжують користуватися піратськими ресурсами.

Пропоную вам розповідь про Володимира Івасюка. Ця особистість славилася своїм достатком, адже він отримував гонорари за легендарну пісню "Червона рута", яка, можна сказати, стала супервідомою і звучала практично в кожному ресторані СРСР. Отже, все було за правилами!

Цю складну проблему обговорюють уже багато років, і сьогодні вона знову на порядку денному. Це заслуговує на підтримку, адже варто підкреслити, що всі ці занепокоєння, мовляв, "ой, підлітки слухають російську музику!" – це лише поверхневі реакції, які намагаються впоратися з наслідками, а не вирішити саму суть. Нам потрібна потужна і розвинена індустрія, яка зможе працювати злагоджено і буде здатна протистояти різним зовнішнім впливам.

Так ось же ж Фагот (Олег Михайлюта). Він був одним зі спікерів панелі про ці всі авторські права й розійшовся не на жарт. І я його розумію -- чоловік, вочевидь, трішечки вкурвився від цього дня байбака. Ось що каже:

На попередній панелі йшлося про те, скільки державних установ уже пережили цей етап управління інтелектуальною власністю. Мова йшла і про авторські права, і про суміжні права. Усе це промайнуло перед моїми очима. Я ж, знаєш, давно спостерігаю за цим. Розумієш, про що я? Одні займалися цим питанням, потім інші. І щоразу у мене виникає відчуття дежавю.