Трамп закінчився на показуху: Згурець висловився про угоду про мир.

Розглянемо спочатку перемир'я — або, скоріше, його симуляцію, що тривала 30 годин. Протягом цього часу ми змогли спостерігати, як поводиться Росія та які дії вона могла б вчинити, якби перемир'я затягнулося. На тих фронтах, де це було вигідно, противник дотримувався угоди, однак використовував цю можливість для перегрупування своїх сил, евакуації поранених і загиблих. Крім того, проводилися роботи з розмінування територій, де згодом планувалися атаки.

На цих напрямках справді спостерігалося зниження кількості бойових зіткнень, включаючи зменшення інтенсивності артилерійських обстрілів і атак піхоти. Проте на інших ділянках фронту противник, навпаки, активізував наступальні дії, звинувачуючи українську сторону у порушенні режиму тиші. Припинення вогню, на думку багатьох, було радше пропагандистським кроком з боку Росії. Україна змушена була реагувати на ситуацію вже постфактум, дотримуючись правил, які їй були нав'язані і в часі, і в контексті. Відмовитися від цього Київ не зміг або не захотів, адже це могло б дати російській пропаганді та переговорній команді Трампа додаткові аргументи.

Наші бійці, за словами речників з різних напрямків, діяли дзеркально: якщо ворог використовував артилерію - ми відповідали артилерією, якщо йшли атаки дронами та піхотою - ми застосовували наявні засоби стримування для зупинки просування противника.

Спираючись на звіт Генерального штабу та дані від генерала Сирського, президент Зеленський заявив, що протягом Великодньої доби російська армія відкривала вогонь майже три тисячі разів - попри обіцянки не стріляти. За статистикою, було зафіксовано 96 бойових зіткнень - приблизно вдвічі менше, ніж зазвичай. Також зменшилися втрати противника, було знищено менше тисячі ворогів.

Найбільша активність атак спостерігалася на напрямках Покровський, Торецький, Курщина та Краматорський. Хоча противник не вдавався до використання авіації з керованими бомбами та "шахедами", він активно застосовував артилерійські системи, безпілотники та проводив штурмові дії. Наприклад, Успенівка піддавалася артилерійському вогню в Покровському напрямку, де інтенсивність бойових дій залишалася на високому рівні. Також було зафіксовано переміщення ворожих підрозділів та залучення додаткових військових сил.

Щодо напрямку Покровського: 20 квітня було опубліковано відео, підготовлене командиром бригади "Птахи Мадяра" Робертом Бровді. На ньому він демонструє переміщення російської техніки, процеси ворожих атак та дії українських військових, спрямовані на захист своїх інтересів у повітряному просторі.

Загалом ці 30 годин показали крихкість концепції припинення вогню без чітко визначених часових і географічних меж, а також без встановлення умов контролю і фіксації порушень. Цього, звісно, не було, бо це був передусім пропагандистський жест з боку РФ. Уже в понеділок, 21 квітня, міністерство оборони агресора заявило, що війська Росії продовжують бойові дії в Україні після завершення так званого великоднього перемир'я. Показуха для Трампа завершилася, і вже після 12-ї години ворог знову почав використовувати й "шахеди", і КАБи. З Криму було запущено ПКР "Онікс", а на фронтах у наступ пішли російські резерви або сили, підтягнуті до переднього краю під час часткового припинення вогню.

Наступна інформація стосується ситуації в одному з секторів, де свою оборону здійснює 4-та бригада Національної гвардії України "Рубіж".

Майор Національної гвардії України Дмитро Кожубенко, який обіймає посаду офіцера секції планування бригади "Рубіж", поділився інформацією про ситуацію в районі Сіверська, де розташовані їхні позиції. Він зазначив, що противник жодного разу не дотримувався умов перемир'я. Ворог продовжував вести обстріли, проводив розвідку своїх позицій з використанням безпілотних літальних апаратів і здійснював локальні атаки. Малими групами агресор намагався пробитися та захопити українські позиції. У бригаді служать багато ветеранів, які мають бойовий досвід ще з 2014 року, і вони добре розуміють, що російське "перемир'я" є лише тактичним маневром. Тому у них не було жодних ілюзій. Піхотинці, артилеристи та оператори FPV-дронів бригади "Рубіж" успішно відбили всі атаки ворога, зберігши контроль над усіма своїми позиціями.

Майор Національної гвардії України підкреслив, що супротивник почав використовувати мотоцикли ще в минулому році, тому це не є новим явищем. Наразі спостерігається зростання чисельності мотоциклетних підрозділів. Є багато відеозаписів, на яких окупанти проводять тренування на спеціально відведених полігонах: вони вчаться долати різноманітні перешкоди, зокрема мінно-вибухові загородження та інші укріплення, що були створені нашими захисниками. Це свідчить про те, що ворог активно готується і посилює свої сили для подальшого виконання штурмових дій за допомогою малих мобільних груп.

Нацгвардієць зазначив, що на фронті спостерігається дефіцит мотивованих кадрів, незважаючи на наявність необхідних ресурсів, зокрема FPV-дронів. Хоча нові оператори вже розпочали свою роботу, бракує кваліфікованих пілотів. Це може звучати дивно, але дійсно не вистачає досвідчених фахівців, здатних ефективно керувати коптерами для знищення ворога. Теоретично, будь-хто може взяти пульт і спробувати полетіти, але FPV-дрони мають складну систему управління, тому не кожен здатен дістатися до цілі. Відтак, необхідні люди з мотивацією, які бажають навчитися і працювати в команді "Рубіж".

Офіцер пояснив, що захист сітками від дронів працює та дуже добре себе показує. Вже всі бачили відео, які виставляють в мережах окупанти, коли в районі Бахмута та Торецька вони роблять тунелі, які захищені сітками для рибальства. Такі сітки унеможливлюють проліт дрона до цілі. Тому будь-які засоби, які заважають коптеру залітати, працюють. Не треба нехтувати будь-чим, а також не варто сміятися над ворогами, коли вони роблять якісь подібні речі, бо наші бійці періодично такі ідеї від них запозичують.

Військовослужбовець повідомив, що бригада "Рубіж" тепер є частиною корпусу "Хартія", що дозволить їй діяти під єдиним командуванням. Є надія, що бригада "Рубіж" нарешті займе позиції в оборонних лініях поряд зі своїми товаришами з Національної гвардії України, а поставлені завдання виконуватимуться під єдиним керівництвом. Це також передбачає створення спільної системи логістики, що має поліпшити забезпечення як інформаційними, так і матеріально-технічними ресурсами.

Кожубенко сказав, що є всі тенденції щодо підвищення активності дій ворога. Відомо, що ворог накопичує сили, буде продовжувати здійснювати штурмові дії. Беручи до уваги, що в окупантів є певні успіхи на північному сході Лимана, тому вони йтимуть лише вперед. Українські оборонці готуються, відбиваючи кожного дня ворожі штурми.

На завершення нашої рубрики ми хочемо представити відео, яке було опубліковано міжнародними медіа. Це надзвичайно захоплююче відео розкриває діяльність української лабораторії SkyFall. Фактично, це підприємство займається виробництвом дронів Vampire, які також відомі під назвою "Баба Яга", та забезпечує технологічні процеси і вражаючі темпи виробництва цих FPV-дронів. Темпи виготовлення дійсно вражають.

В ході сюжету ведучий наводив дані про те, що щоденно з виробничих потужностей цього підприємства виходить 4 тисячі FPV-дронів, що в сумі складає 120 тисяч дронів на місяць. Що стосується дронів типу "Баба Яга" або бомбардувальників, які використовуються для знищення ворога, то їх виробництво становить приблизно 1000 одиниць на місяць.

У компанії встановлені технологічні етапи для перевірки кожного зразка продукції. Для виготовлення дронів та їхніх компонентів використовують близько 350 3D-принтерів. Це є потужне приватне підприємство, яке щорічно розширює свої обсяги виробництва.

До речі, ця компанія не вперше опиняється під об'єктивами закордонних телеканалів. Пам'ятаю, що дипломатичний представник ЄС Жозеп Боррель торік теж був на цьому підприємстві, йому показували виробничий процес та продемонстрували технологічні підходи до масштабування виробництва.

Хочу підкреслити, що йдеться не лише про одне підприємство, і такі темпи розвитку дозволяють нарощувати виробництво FPV-дронів та бомберів. Однак ключове питання полягає у фінансах. Коли на європейських або американських телеканалах виходять подібні репортажі, це спонукає західних політиків до ухвалення рішень, спрямованих на підтримку українських оборонних компаній через фінансові вливання.

Дуже приємно, що подібні теми починають активно обговорюватися. Це може стати додатковим стимулом для наших європейських союзників переглянути підходи до фінансової співпраці з Україною та знайти нові способи використання європейських коштів на підтримку нашої оборонної промисловості.