Від нас пішла Джейн Гудолл — видатна дослідниця, яка відкрила нові горизонти у вивченні шимпанзе.

Видатна приматологиня Джейн Гудолл, яка змінила підходи до вивчення поведінки шимпанзе, пішла з життя в середу.

Видатна приматологиня Джейн Гудолл, яка революціонізувала наукове розуміння поведінки шимпанзе та їхніх когнітивних здібностей, померла у середу. Для широкої публіки вона була відома як сивоволоса захисниця природи, яка виступала на телебаченні та в ООН. Однак для наукової спільноти найбільшого значення мала молода Джейн Гудолл, яка тижнями стежила за дикими шимпанзе в африканських лісах.

"Завжди існуватиме тільки одна Джейн Гудолл," -- підкреслив Майкл Томаселло, фахівець з мовознавства з Університету Дюка.

Наукова кар'єра Гудолл розпочалася у 1957 році з телефонного дзвінка. На той час їй було лише 23 роки, вона працювала офіціанткою та секретаркою. Проте вона самостійно здобула глибокі знання про тварин і прагнула знайти спосіб працювати з ними.

Вона зателефонувала палеоантропологу Луїсу Лікі, який тоді розкопував вражаючі скам'янілості ранніх людей та мавп в Африці. Вона так вразила його, що він запропонував підтримати експедицію до Танзанії, де вона спостерігатиме за шимпанзе.

Гудолл розпочала роботу в Дослідницькому центрі Гомбе-Стрім у 1960 році. Шимпанзе там звикли до її присутності, що дозволило їй навчитися розрізняти їх. Незабаром вона почала помічати, що вони поводяться дивовижними способами.

Вона спостерігала, як один самець шимпанзе, якого згодом охрестила Девідом Сіробородим, свідомо поламав стебло трави та вставив його в термітник, щоб впіймати комах. Незабаром вона помітила, що й інші шимпанзе почали застосовувати подібні знаряддя.

Коли Гудолл розповіла про свої спостереження Лікі, він був приголомшений. Виготовлення знарядь здавалося відмітною рисою людей і далеко за межами здібностей звичайної мавпи.

"Тепер нам необхідно по-новому осмислити термін 'знаряддя', переосмислити уявлення про 'людину', або ж визнати шимпанзе за рівноправних людей", - зазначив він.

Гудолл також виявила складну систему спілкування серед шимпанзе в Гомбе. Звуки, які вони виробляли, не були випадковими звуками, а представляли собою ясні сигнали. Ці звукові сигнали доповнювалися жестикуляцією рук і голови.

Гудолл, яка отримала докторський ступінь у Кембриджському університеті, активно ділилася своїми спостереженнями через наукові статті та надзвичайно популярні книги. Однак деякі фахівці висловлювали критику щодо її підходу, зокрема, за те, що вона називала шимпанзе з Гомбе іменами, а не номерами, і вважала, що ці тварини мають свої особистісні риси.

Проте її роботи надихнули нову хвилю науковців, які розпочали більш детальні дослідження шимпанзе та інших приматів. "Після того, як я прочитала її книги, я взула свої чоботи, взяла бінокль і вирушила до джунглів", – поділилася Катерін Крокфорд, фахівець з шимпанзе з Інституту еволюційної антропології Макса Планка.

Численні первинні спостереження Гудолл виявилися надзвичайно пронизливими. "Вона відкрила двері у свідомість шимпанзе", -- зазначив Мартін Зурбек, еволюційний біолог з Гарвардського університету.

Подальші дослідження виявили, що багато інших тварин, крім шимпанзе, також мають свої унікальні особистості. "Це стало справжнім зрушенням у нашому сприйнятті", -- зазначив Марк Бекофф, фахівець у галузі розуму та поведінки тварин з університету Колорадо в Боулдері, який був близьким другом і частим колегою Джейн Гудолл. Він працював над дитячою книгою разом із нею, коли вона пішла з життя. "Цю книгу називають 'У кожного слона є ім'я'", -- додав він.

Крокфорд і ряд інших науковців також підтвердили, що шимпанзе використовують різноманітні сигнали та жести для спілкування. Нещодавно їхні дослідження відкрили можливість існування деяких основоположних елементів мови у спільного предка як шимпанзе, так і людей.

Джилл Прюетц, приматологиня з Техаського державного університету, заявила, що спостереження Гудолл за виготовленням знарядь шимпанзе залишається одним з найважливіших відкриттів у поведінці тварин. "Це змусило нас переосмислити наш власний вид і переглянути спосіб, яким ми розглядаємо та поводимося з іншими тваринами", -- сказала вона.

Науковці з’ясували, що шимпанзе мають набагато більшу гнучкість у створенні інструментів, ніж колись вважала Гудолл. Наприклад, Прюетц зафіксувала, як ці примати в Західній Африці виготовляли списи для полювання на мавп. Ці відкриття підтвердили, що шимпанзе не обмежені в створенні лише певних інструментів, а натомість формують свої власні традиції виготовлення знарядь.

Як науковець, внесок Гудолл виходив далеко за рамки дослідження еволюції людини, охоплюючи також вивчення пандемій. Вона співпрацювала з вірусологинею Беатріс Ган з Університету Пенсільванії, щоб зафіксувати віруси, подібні до ВІЛ, у шимпанзе, що мешкають у Гомбе.

Ган повідомила, що детальні спостереження, які були зібрані Гудолл про шимпанзе, допомогли виявити поширення вірусу імунодефіциту мавп серед цих приматів. Ці записи також продемонстрували негативний вплив вірусу на здоров'я та репродуктивні можливості шимпанзе.

У наступні роки Ган поглибила свою початкову співпрацю з Гудолл, щоб продемонструвати, що ВІЛ спочатку виник з вірусу імунодефіциту, що вражає шимпанзе, перейшовши через видовий бар'єр внаслідок полювання на диких тварин.

"Готовність Джейн до співпраці була критично важливою для успіху всієї нашої роботи", -- сказала Ган. "Вона була справжнім науковцем".

Гудолл не приховувала жорстоких реалій існування шимпанзе. Вона стала свідком їхніх жорстоких вчинків, серед яких були й акти насильства, включаючи вбивство малюків. Проте, водночас, вона також помічала їхню індивідуальність і багатогранність життя.

Саме глибока емпатія до тварин та людей і здатність спілкуватися з людьми по всьому світу відрізняли Гудолл, заявив Джо Уолстон, виконавчий віце-президент з глобального збереження природи Товариства збереження дикої природи.