Відплата чи справедливість, наполегливість українського народу та дух Єрмака. Які теми обговорювали на YouTube?

Переговори щодо закінчення війни відійшли на другий план у YouTube, поступившись місцем обговоренням внутрішніх викликів та позитивних рис українського народу.

Здається, приказка "Давай уже після війни" залишилася в минулому. Розв'язувати внутрішні проблеми, шукати правди у зовнішньому світі та планувати майбутнє українці остаточно вирішили тут і зараз. Можливо, саме тому так званий американський мирний план цього тижня обговорювали у ютубі набагато менше, ніж корупцію, демографію чи права людини.

Український журналіст, правозахисник та військовослужбовець Максим Буткевич, який був захоплений у полон у 2022 році і засуджений у Росії на 13 років за нібито вчинені воєнні злочини, був обміняний у 2024 році. Після повернення на свободу Буткевич знову зайнявся правозахисною діяльністю, даючи численні інтерв'ю про свій досвід у полоні, ситуацію українських військовополонених, а також питання прав людини в умовах війни. Кожна його розмова має унікальний характер, надаючи нові перспективи для роздумів і, особисто для мене, зміцнюючи віру у можливість досягнення справедливості.

Цього разу Максим поспілкувався з журналісткою Іриною Ромалійською на каналі "Настоящее время". Бесіда велася російською, адже цей проєкт "Радіо Свобода" орієнтований на весь пострадянський простір.

Ведуча задавала складні питання, на які гість давав відповіді, вважаючи, що глядачі заслуговують на цю інформацію. Це абсолютно зрозуміло, адже в Україні тисячі людей пережили подібні ситуації. Ігнорувати певні теми — значить залишити їх без уваги.

— Чи приходилося тобі коли-небудь вбивати? — запитала Ірина.

-- Я не був у ситуаціях, де був взаємний прямий вогневий контакт. По нам стріляли, ми -- ні, -- відповів Максим.

Чи був ти готовий психологічно вчинити вбивство?

Отже, я усвідомлював, що це може стати складнощами, проте впоратися з цим я планую після виконання цієї важливої справи.

Ведуча також цікаво дізналася, які емоції викликала у Буткевича зрада українського солдата, що призвела до його захоплення разом із підлеглими росіянами. Вона запитала, чи зазнавав він погроз сексуального характеру під час полону, яке з катувань він вважає найстрашнішим, а також чи має намір помститися ворогам.

Ти прагнеш відплати?

Ні, я прагну до справедливості.

Що ти маєш на увазі під цим?

Мені надзвичайно важливо, щоб особи, які брали участь у війні на боці держави-агресора, а також ті, хто видавав злочинні розпорядження і здійснював геноцидні дії стосовно українців, понесли кримінальну відповідальність. Я вважаю, що необхідно створити трибунал для розслідування агресії, який наразі формується в рамках Ради Європи. Також важливо, щоб міжнародна спільнота визнала цю війну як агресивну, імперіалістичну і геноцидну кампанію Росії проти України, -- зазначив Максим.

Впевнений, що це резюме знайде підтримку серед усіх українців. Протягом тижня відео переглянули більше 8 тисяч разів.

Наступне інтерв'ю відбулося на "Радіо Свобода". Журналіст Валерій Калиновський поспілкувався з головою білоруського правозахисного центру "Вясна" Олесем Біляцьким, який є нобелівським лауреатом. Він став одним із 123 політичних в'язнів, звільнених минулого тижня білоруським президентом Олександром Лукашенком. Більшість з них були передані Україні, тоді як Біляцький був депортований до Литви. У своєму першому публічному виступі представники білоруської опозиції, які опинилися в Україні, виявили певну невизначеність щодо своєї позиції стосовно війни між Росією та Україною, що вони пояснили недостатньою інформацією та шоком від умов постійного утримання. Для Біляцького розмова з "Радіо Свобода" також стала першою після його звільнення, і Калиновський безпосередньо запитав правозахисника про його поінформованість та ставлення до російської агресії.

У Києві відбулася жвава дискусія, під час якої білоруські політв'язні не змогли чітко вказати, хто є ворогом, хто розпочав напад і хто виступає агресором. "А у колоніях, чи стало зрозуміло, хто насправді відповідальний за цю війну?" – запитав ведучий.

Мені важко обговорювати інших, я не намагаюся судити чи давати оцінки. Але коли мова йде про тих, хто опинився в знемозі і з ким я спілкувався, ми всі усвідомлюємо, хто є агресором, яка ситуація в Україні та чому Лукашенко прагнув, щоб Росія здобула перемогу. Він, як і Путін, турбувався, що успішна демократична трансформація сусідньої країни може стати прикладом для наслідування. Для демократичної частини Білорусі надзвичайно важливо, щоб Україна залишалася незалежною, демократичною та співпрацівництвом з Європейським Союзом. Це створює можливості й для нашого розвитку. Стратегічно для нас важливо, щоб Україна здобула перемогу в цій війні. Я не розумію, як можна цього не усвідомлювати. Люди, здавалося б, не проводять жодного аналізу. Якщо ти дивишся російське телебачення, ти бачиш факти. Відкинувши коментарі, з цих фактів можна робити висновки, – зазначив гість.

Біляцький також засудив участь Білорусі в агресії проти України.

Залучення білоруського народу стало жахливою трагедією. Військові конфлікти та війни залишаються в пам’яті надовго. Ми усвідомлюємо, як тепло українці ставилися до білорусів раніше. Щоб відновити пам’ять про агресію Білорусі проти України, необхідно витратити багато років, -- зазначив правозахисник.

Назагал вийшло дуже пізнавальне і, так би мовити, перспективне з точки зору відносин наших народів інтерв'ю, яке, до речі, зроблено білоруською. Але для українців вона звучить як рідна, тому жодних перешкод для розуміння не має бути. За три дні інтерв'ю подивилися вже 64,5 тисячі разів.

Цього тижня колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін, який є постійним експертом на Liga.net, провів бесіду в рамках проєкту "Клімкін питає" з директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень Еллою Лібановою. Через платформу YouTube я вже давно виявила, наскільки цікавими можуть бути демографи, адже вони володіють унікальними знаннями про суть українського народу. Пані Елла лише підтвердила мої враження.

-- Ви кажете, що у нас, українців, якась унікальна риса -- чи риса характеру, чи навіть цінність -- те, що ви називаєте впертістю. Впертість -- це що? -- почав розмову Клімкін.

Національний характер є основною складовою національної ідентичності. Він тісно пов'язаний з історією, яка в українців є досить складною. Я не певна, що ми найупертіші. Можливо, британці мають таку ж впертість. Цю рису можна спостерігати також у скандинавів та німців. Проте в країнах Південної Європи я не помічаю подібного. Упертість українців посилюється, адже ми усвідомлюємо, що саме ця риса допомагає нам виживати, -- зауважила Лібанова.

Ведучий разом із гостем порушили питання про те, чим українська демократія відрізняється від традиційних європейських моделей, а також, як війна сприяла зближенню українців з Європою не лише в політичному сенсі, але й у плані світогляду. Вони обговорили, що має стати об'єднуючим фактором для українців після завершення конфлікту, а також розглянули концепції "російської ментальності" і "російської нації".

— Росія не є однорідною, вона має безліч відмінностей. Це схоже на те, як визначати середню температуру в лікарні, враховуючи як морг, так і палати, — зазначила співрозмовниця.

Особливо акцентували увагу на демографічних аспектах.

— Скільки ж нас є і скільки буде? — запитав Клімкін.

-- А коли війна закінчиться? -- парирувала Лібанова.

-- І як вона закінчиться, -- підхопив ведучий.

-- Критично навіть не як, а коли. Сьогодні в Україні головний драйвер демографії -- міграція. Щодо повернення людей -- критично важливо саме коли закінчиться. Бо вони все більше адаптуються там, і все більше руйнується інфраструктура тут. Якщо ми будемо обережно і грамотно проводити політику повернення, шанси є. Не скажу, що 50%, але на третину шанси є, -- припустила демографиня.

Які методи можуть сприяти поверненню?

Основним фактором, який має найзначніший вплив, є зовнішня безпека. Це не лише актуальна ситуація, а й прогнози на майбутнє. Якщо люди вважатимуть, що через пару років Росія знову може вторгнутися, повернення буде малоймовірним. Наступним важливим аспектом є питання працевлаштування та житла. В Європі оренда житла вважається звичайною практикою, тоді як в Україні це викликає труднощі. Це виклик для нашої влади. Без формування культури прийнятності орендних відносин і законодавчого захисту прав як орендарів, так і власників, ситуація залишиться незмінною. Ще один важливий чинник — наявність зв'язків. Якщо у людини, яка виїхала, залишилися контакти з Україною, ймовірність її повернення значно зростає. Ці зв'язки можуть бути різними: наприклад, роботодавець, який пам'ятає про свята, або шкільна вчителька, яка підтримує зв'язок з учнями. Це те, що ми можемо робити вже сьогодні — створювати містки, які з'єднують наших співвітчизників за кордоном з рідною землею, — наголосила Лібанова.

На запитання "скільки нас" науковиця не надала відповіді. Вона підкреслила, що найближчий перепис населення зможе відбутися лише через три роки після завершення війни.

Розмову Клімкіна та Лібанової за один день подивилися майже 36 тисяч глядачів. Не одна я є гарячою шанувальницею демографів.

Цього тижня майже одночасно на різних майданчиках вийшли великі інтерв'ю з двома фігурантами кримінальних справ, що мають певні ознаки політичного переслідування -- детективом НАБУ Русланом Магамедрасуловим і полковником СБУ та розвідником Романом Червінським. Обидва раптово опинилися на свободі -- Магамедрасулова на початку грудня випустили з СІЗО, де він перебував майже п'ять місяців, а Червінському змінили запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт.

Інтерв'ю з Червінським вийшло одночасно на каналі "Радіо Свобода" з Властою Лазур і на 5 каналі в проєкті "Рандеву з Яніною Соколовою", а з Магамедрасуловим з різницею в добу поспілкувалася Севгіль Мусаєва на "Українській правді" й та ж Власта Лазур на "Радіо Свобода". Це той випадок, коли журналістки виявилися не конкурентками, а союзницями -- щоб отримати більш повну картину подій, варто передивитися всі інтерв'ю.

На даний момент у справах цих осіб жодних судових рішень не винесено, і колишньому очільнику Офісу президента Андрію Єрмаку також не було висунуто жодних звинувачень. Його присутність відчувалася в усіх переговорах, хоч і без фізичного прояву. Це можна пояснити тим, що незадовго після його відставки Магамедрасулова та Червінського випустили, що виглядає як досить дивний збіг обставин.

Тому хочу відзначити колег, які змушені були працювати в надзвичайно складних юридичних обставинах. Найбільш важкою, очевидно, була ситуація для Власти Лазур під час її розмови з Червінським. Це інтерв'ю, на відміну від інших, відбулося щонайменше півтора місяця тому, коли полковник ще перебував у своїй квартирі, а на вулиці панував теплий осінній настрій. Можна припустити, що зустріч відбулася навіть раніше скандалу Міндічгейту, адже під час бесіди згадувалися лише мимохіть плівки Міндіча, про які стало відомо ще влітку, а не основний контекст корупційного скандалу в "Енергоатомі".

Червінський залишився вірним своїм переконанням і знову висловив обвинувачення на адресу агентів російського впливу в українській владі, які він вже не раз піднімав. Після бесіди команда "Радіо Свободи", очевидно, намагалася отримати відгуки від усіх згаданих в інтерв'ю осіб. Поки вони відповідали (чи не відповідали), ситуація кардинально змінилася — розгорівся корупційний скандал, Єрмак залишив свою посаду, а герою дали можливість вільно пересуватися. Однак зміст розмови залишається актуальним, адже більша частина була присвячена минулим подіям, таким як Вагнергейт, ситуація перед початком повномасштабного вторгнення та підрив Північних потоків. Освіжити пам'ять глядачам завжди корисно. За шість днів відео набрало понад 358 тисяч переглядів.

Соколова спілкувалася з полковником у грудні, вже після рішення про зміну запобіжного заходу і мала змогу поставити актуальне запитання.

-- Чи пов'язано ваше звільнення з відставкою Єрмака? -- з порога спитала вона гостя.

Так, саме Єрмак здійснював контроль над правоохоронними структурами, — підтвердив співрозмовник.

Загалом бесіда на "Рандеву" оберталася навколо тих самих тем, що й на "Радіо Свобода", але з новими нюансами. З'явилися питання щодо прицільного нападу на працівника компанії Fire Point, загибелі Ірини Фаріон та Андрія Парубія, підписання мирного договору (ну нарешті!) тощо. Це відео за шість днів зібрало 270 тисяч переглядів.

Магамедрасулов на обох згаданих майданчиках із подробицями розповів, у чому звинувачують його та батька, чому він вважає справу сфальсифікованою, якою була його роль в операції "Мідас", як тиснули на антикорупційні органи, чому досі не вручили підозру Андрію Єрмаку тощо.

Чому відбулася зміна запобіжного заходу? Існує кілька припущень. Одне з них полягає в тому, що підозра Андрію Єрмаку в рамках справи "Мідас" могла бути не вручена. Інша версія говорить про те, що через великий медійний резонанс обвинувачення не витримало перевірки, -- висловила думку Севгіль Мусаєва.

На мою думку, це питання потребує багатогранного аналізу. Щодо справи Єрмака, слід зазначити, що це не "Мідас", а окрема ситуація. У "Мідасі" були отримані суттєві матеріальні докази у справі Єрмака. Що стосується поточного стану справи, я не можу сказати нічого конкретного, адже не є частиною слідчої команди. Я маю загальну інформацію про події і сподіваюсь, що рішення буде ухвалено відповідно до законодавства. Впевнений, що детективи НАБУ не забудуть про важливі деталі. Це лише моя версія причин, чому ситуація розвивається саме так. Можливо, це пов'язано з певними обставинами, -- відповів детектив.

Лазур роз’яснила, чи існує прихована угода між урядом і антикорупційними структурами.

З'явилася інформація про те, що керівництво НАБУ і САП перед проведенням обшуків зустрічалося з президентом, і під час цієї наради могла бути обговорена певна угода. Ми не висуваємо підозру Єрмаку, але ви його звільняєте. І з його відставкою тиск на НАБУ, САП та вас особисто значно зменшився. Виникла "слабка ланка" у вертикалі влади. Судді та слідчі більше не чекають на дзвінки чи вказівки. Чи вважаєте ви це правдоподібним? — запитала журналістка.

— Мені це не відоме, але можу зазначити, що подібні пропозиції дійсно виникали, коли я перебував у СІЗО, і ми їх відхилили. Я сумніваюся, що керівництво могло б обговорювати ці питання з будь-ким, — висловився Магамедрасулов.

Назагал усього не процитуєш, треба дивитися та робити власні висновки. Що вже зробили майже 60 тисяч глядачів "УП" та понад 63 тисяч глядачів "Радіо Свобода" за добу.