Вказується, що певні персоналізовані Telegram-канали "пересуваються разом з держслужбовцями з однієї посади на іншу".
Дванадцять Telegram-каналів, які ведуть голови обласних військово-цивільних адміністрацій, мають індивідуалізований характер, що може позначитися на результатах голосування на виборах, що відбудуться після війни. Це зазначено у свіжому дослідженні громадської ініціативи "Голка".
"Після початку повномасштабного вторгнення Telegram-канали багатьох політиків і державних діячів почали активно розвиватися, здобуваючи значно більше охоплення, ніж деякі ЗМІ, які раніше публікували політичну рекламу кандидатів і партій під час виборів. Таким чином, власники великих каналів вже матимуть відчутну перевагу на старті кампанії в умовах повоєнних виборів", - зазначається в дослідженні.
Ірина Федорів, керівник громадської ініціативи "Голка", підкреслила, що державні службовці використовують свої канали комунікації через прес-служби, які фінансуються з державного бюджету. При цьому, коли чиновники змінюють місце роботи, їхні Telegram-канали "переселяються" разом із ними з однієї посади на іншу.
Так сталося з каналом колишнього голови Рівненської обласної державної адміністрації Віталія Коваля, який згодом очолив Фонд державного майна, а потім Мінагрополітики. Наразі його канал "заснув", так само, як і канал екс-глави Офісу президента Андрія Єрмака. Чому ж колишні чиновники не можуть використовувати ці канали під час виборів? Посадовці, як і міські голови, мають можливість розвивати ці платформи через прес-служби, фінансовані з державного бюджету. І от, залишаючи свої посади, вони фактично забирають новостворені медіа з великою аудиторією. А якщо мери вирішать знову балотуватися, вони отримають значну конкурентну перевагу. Держава повинна взагалі заборонити Telegram, який був розроблений росіянином, але ми бачимо, що навіть керівники військових адміністрацій активно ним користуються, - зазначила вона.
Зважаючи на те, що високопосадовці та політики активно користуються своїми Telegram-каналами, швидка заборона цієї платформи може виявитися складною задачею. Проте голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин визнає, що необхідно розглянути питання законодавчої заборони Telegram.
"Уявіть, що Черчіль зробив програму на нацистському радіо, яке контролював Геббельс. Не уявляєте? Так ось коли чиновники в Україні розвивають російський Телеграм, не питайте чому європейці час від часу не розуміють різниці між нами та росіянами. Інвестувати у ворога, надавати його соціальній платформі власні дані свідомо можуть хіба запроданці. А не свідомо або недолугі, або пристосуванці, яким не має значення яка влада, аби бути в ній", - повідомив він.
У громадській ініціативі також зазначають, що найбільше підписників з-поміж персоналізованих каналів має Telegram-канал голови військово-цивільної адміністрації Львівської області Максим Козицький.
"З 2020 року партійний осередок "Слуг народу" у Львівській області очолює Козицький, який також є депутатом Львівської обласної ради. Станом на лютий 2026 року його канал налічує 138 000 підписників. Для порівняння, на місцевих виборах 2020 року у другому турі Андрій Садовий, мер Львова, отримав підтримку близько 143 000 виборців. (...) Щоб краще зрозуміти масштаби залучення аудиторії та впливу, можна проаналізувати кількість голосів, відданих за мерів обласних центрів, у порівнянні з числом їх підписників. Наприклад, якщо звернутися до Telegram-каналів мера Києва Віталія Кличка, мера Львова Андрія Садового або мера Дніпра Бориса Філатова і порівняти кількість підписників із голосами, відданими за них у 2020 році, то можна побачити, що кількість підписників у середньому менша приблизно на 50%."
Однак там зазначають, що бувають й винятки.
"До прикладу, мер Ужгорода не веде свій канал. У міста є канал місцевої ради. Також персоналізовані канали відсутні там, де обраних громадою голів уже нема. Наприклад, у Житомирі, Запоріжжі, Чернігові", - повідомили у громадській ініціативі.
У дослідженні підкреслюється, що якщо канал офіційно не підпорядкований військовій адміністрації, то "після відставки керівника або під час виборів його можна просто відібрати, змінити назву та використовувати за іншими цілями".
На засіданні Верховної Ради сталося неприємне непорозуміння, коли один з секретарів комітету залишив свою посаду, забравши з собою доступ до Facebook-сторінки комітету. Внаслідок цього відновлення сторінки стало неможливим. Це трапилося під час попередньої каденції і свідчить про необхідність регулювання таких ситуацій. Подібні випадки не є поодинокими. Інституції повинні зберігати набутий досвід та ресурси. Що стосується особистих сторінок посадовців, які можуть бути використані прес-службами адміністрацій або місцевих рад, це також викликає занепокоєння. Раніше, коли існували комунальні медіа, кандидатам на виборах повинен був надаватися рівний доступ до цих ресурсів. Щодо Telegram-каналів, які фінансуються з бюджетних коштів, то в таких умовах опоненти на виборах мають малі шанси на успіх, оскільки аудиторія каналів залишається в замкнутому інформаційному просторі, без альтернативних точок зору, - зазначив головний експерт з медіаправа Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай.
Олександр Бурмагін, член національної ради з питань телебачення та радіомовлення, зазначає, що Telegram-канал, який має 10 тисяч підписників, вже можна вважати засобом масової інформації.
"Якщо кількість підписників перевищує 10 000, такий канал можна вважати медіа у найширшому розумінні. Відповідно, до таких каналів слід застосовувати ті ж вимоги, що й до традиційних медіа в контексті агітації. Однак ми маємо на увазі Telegram. Платформи, які можуть суттєво загрожувати демократичним виборам, можуть опинитися під загрозою блокування на національному рівні", - висловив свою думку він.
Проте основною загрозою Telegram є брак прозорості та відсутність справжнього наскрізного шифрування за замовчуванням.
"Анонімність мережі перетворила її на ідеальний полігон для ворожих ІПСО та маніпуляцій. Дані зберігаються на серверах компанії, доступ до яких можуть мати спецслужби країни-агресора. Ми не можемо довіряти платформам з нез'ясованою архітектурою та російським корінням, особливо коли йдеться про збір метаданих чи координацію волонтерських та військових процесів. Проблема не в окремому месенджері, а в нашій системній залежності від іноземних платформ, які де-факто стали інфраструктурою для державних, медійних і громадських комунікацій. Telegram у цьому сенсі лише найпомітніший приклад. Так само, як раніше багато російських ІТ-рішень непомітно проникли в різні сфери життя, сьогодні ми маємо чесно подивитися на власну цифрову вразливість. Так само як ми свого часу відмовилися від російських антивірусів чи бухгалтерських програм, ми маємо знайти системні рішення для заміни Telegram", - заявила очільниця Українського альянсу цифрового суверенітету Тетяна Хабібрахманова.
Нагадаємо, Інститут масової інформації (ІМІ) оприлюднив результати дослідження "Експерти кажуть. Хто і що коментує в телеграм-каналах", яке виявило системну атаку на п'ятого Президента України Петра Порошенка за допомогою маніпуляцій та негативних коментарів, поширюваних через анонімні телеграм-канали псевдоекспертами. За даними ІМІ, Порошенко є лідером за кількістю негативних згадок серед українських політиків.
Ознайомтесь також з матеріалом: "Анонімні телеграм-канали втратили свою анонімність" - Железняк прокоментував інформацію про власників популярних каналів з мільйонами підписників.
Дивіться також:
#Запоріжжя #Медіа (комунікація) #Радіо #Facebook #Чернігів #Росіяни #Демократія #Росія #Європа #Дніпро #Київ #Свобода слова #Львів #Петро Порошенко #Бюджет #Telegram (сервіс обміну повідомленнями) #Інститут масової інформації #Львівська область #Віталій Кличко #Чиновник #Нацизм #Житомир #Ужгород #Андрій Садовий #Верховенство права #Борис Філатов #Львівська обласна рада #Президент (урядова посада) #Реклама #Старший #Держава (політика) #Заробітна плата #Цивільно-військові адміністрації (Україна) #Місцеві вибори в Україні 2015 року #Державний фонд майна України
