Меланія: не жертва, а співучасниця. 6 головних інсайтів з нового фільму.
Вийшла нова документальна стрічка "Melania" від режисера Р. Дж. Катлера, яка остаточно руйнує популярний міф про "заручницю в золотій клітці". The New York Times виділяє 6 ключових моментів фільму, які доводять: Меланія Трамп -- це жорсткий гравець, який не просто підтримує, а іноді й посилює риторику свого чоловіка.
Ось головне, що треба знати про "сірого кардинала" клану Трампів:
"Я не жертва" (The Anti-Victim): Фільм каменя на камені не залишає від руху #FreeMelania. Меланія показана як жінка, яка повністю контролює своє життя і свідомо обрала цей шлях. Вона не шукає порятунку і чітко розуміє природу свого шлюбу, називаючи його партнерством рівних.
Двигун змовницької теорії (The Birtherism Champion): Меланія не була лише простим свідком, а й енергійною промоутеркою расистської концепції, згідно з якою Барак Обама нібито не народився в США. У фільмі демонструється, як вона активно повторювала ці ідеї на телебаченні, часом навіть із більшим запалом, ніж сам Дональд, сприяючи формуванню його політичної бази на основі обману.
Війна з Іванкою (The Ivanka Feud): Боротьба за вплив у Білому домі була реальною. Меланія називала Іванку Трамп та її оточення "зміями" і вела холодну війну проти спроб падчерки перебрати на себе обов'язки першої леді. Це був конфлікт не про сім'ю, а про владу та територію.
Куртка як маніфест (The Jacket): Сумнозвісна парка з написом "I Really Don't Care, Do U?", яку вона одягла під час візиту до центру утримання дітей мігрантів, справді була посланням. Але не дітям. Меланія підтверджує: це був "середній палець" ліберальним медіа. Її не хвилювала оптика гуманітарної кризи, її хвилювала війна з пресою.
Кризове управління на фоні емоцій (Запис Access Hollywood): Коли з'явився запис, на якому Трамп розповідає про свої домагання до жінок, Меланія не проявила жодних сцен ревнощів. Вона підійшла до ситуації з практичною точки зору, аналізуючи політичні ризики. Її стримана реакція сприяла тому, що Трамп зміг залишитися в гонці 2016 року, навіть коли його команда вже почала готуватися до можливого програшу.
Стратегічна пауза (Перехід до Вашингтона): Затримка з переїздом до Білого дому у 2017 році була не лише проявом небажання залишати Нью-Йорк. Меланія скористалася цим часом як можливістю для впливу, щоб переглянути умови свого шлюбного контракту та забезпечити фінансове майбутнє для свого сина Беррона. Це був обдуманий крок, характерний для досвідченого бізнесмена.
Чому це має значення для геополітики? Аналіз психологічного профілю Меланії демонструє, що поруч із Трампом немає жодного "стримувального механізму". Вона не виконує роль "раціонального голосу", який міг би стримати його спонтанні рішення. Навпаки, вона є ідеологічним партнером, котрий поділяє його ізоляціоністські настрої, скептицизм щодо інститутів та агресивний підхід до медійних конфліктів.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
#Дональд Трамп #Медіа (комунікація) #Телебачення #Нью-Йорк #Документальний фільм #Геополітика #Шлюб #Підприємництво #Риторика #Білий дім #Кардинал (Католицька церква) #Меланія Трамп #Перша леді #Расизм #Оптика #Барак Обама #Теорія змови #Цифра (анатомія) #Режисер #Газета «Нью-Йорк Таймс» #Міграція людей #Міф #Переїзд #Ізоляціонізм #Маніфест
