Протести в Ірані: офіційні цифри щодо кількості загиблих викликають сумніви у багатьох.

Скільки саме людей загинуло внаслідок придушення протестів в Ірані, залишається невідомим. Багато поранених бояться звертатися по допомогу до медиків. Інтернет залишається заблокованим, інформації обмаль.

З четверга, 8 січня, в Ірані спостерігаються серйозні проблеми з доступом до інтернету. Влада Тегерана поки не оголосила, коли буде відновлено підключення до мережі. Алі Акбар Пурджамшидіан, секретар Ради національної безпеки та заступник міністра внутрішніх справ, в інтерв'ю державному телебаченню минулої середи зазначив, що це питання обговорюється, але конкретні терміни відновлення поки що не визначені.

Рада національної безпеки Ірану звинуватила "заклятих ворогів" держави, зокрема Ізраїль і США, у причетності до численних "терактів", які нібито сталися в різних регіонах Ірану в ніч з 8 на 9 січня. Тегеранська влада охарактеризувала ці події як продовження "нав'язаної війни", що розпочалася в червні 2025 року.

Також у середу оприлюднили офіційні дані щодо кількості загиблих під час масових протестів, що почалися наприкінці грудня 2025 року. Відповідно до цих даних, загальна кількість жертв сягнула 3117 осіб. Серед них 2427 — це "невинні громадяни, а також представники правоохоронних органів", які будуть вшановані як мученики.

Іранський міністр закордонних справ Аббас Арагчі, крім того, повідомив, що родичі загиблих отримуватимуть допомогу з так званого "Фонду мучеників та ветеранів війни". Це державна установа, яка виділяє фінансову допомогу загиблим у бойових діях, зниклих безвісти та інвалідам війни.

На членів сімей загиблих в Ірані чинять тиск.

Родичі загиблих під час протестів повідомляють про сильний тиск з боку влади під час процесу передачі тіл. За їхніми словами, їх примушують підписувати документи, в яких зазначається, що померлі нібито були членами формування "Басідж". Це напіввійськове угрупування підпорядковується Революційній гвардії та активно залучається до придушення протестних акцій.

За словами Фаразане в бесіді з DW, від людей, які не погоджуються підписати відповідні заяви, вимагають значні кошти для отримання тіл. Вона дізналася по телефону від родичів, що її племінник загинув 8 січня. Як розповіла жінка, батьки хлопця відмовилися підписувати документ, після чого чиновники почали вимагати гроші за повернення тіла.

Згідно з інформацією правозахисних організацій, реальна кількість загиблих під час протестів в Ірані значно перевищує офіційні дані. У своєму звіті, опублікованому 22 січня, організація Iran Human Rights, яка базується в Норвегії, вказала на понад 25 тисяч загиблих. Водночас було зафіксовано 3428 випадків, підтверджених цією організацією.

"Наші статистичні дані формуються відповідно до документальних стандартів, що використовуються правозахисними організаціями. Інформація повинна бути підтверджена принаймні двома незалежними джерелами, або ж наша організація повинна мати безпосередній доступ до надзвичайно надійного джерела", - зазначає в інтерв'ю для DW Махмуд Амірі-Могадам, керівник організації.

"Серед цих даних присутні прямі свідчення постраждалих, а також дані з медичних установ і перевірених джерел, які ми знаємо", - зазначає він.

Блокування інтернету суттєво ускладнює роботу правозахисників. На даний момент люди в Ірані можуть телефонувати за кордон лише зі стаціонарних телефонів на за дуже великі гроші. Приймати дзвінки з-за кордону, натомість, неможливо.

Американська новинна агенція для правозахисників HRANA на початку тижня інформувала про 4519 підтверджених випадків загибелі, а також понад 9000 інцидентів, які наразі підлягають перевірці.

Поранені поза статистикою

У цю статистику не включені численні протестувальники, які отримали поранення від вогнепальної зброї. У зв’язку з побоюваннями щодо можливих репресій, багато з них залишаються вдома і намагаються уникати звернень до медичних закладів.

Лікарі іранського походження за кордоном розповідають про короткі розмови з колегами в Ірані. Ті, мовляв, кажуть величезне збільшення пацієнтів із вогнепальними пораненням на тілі, голові та особливо очах у лікарнях багатьох міст країни.

Ірансько-німецький лікар Амір Мобарез Параста, який очолює одну з мюнхенських офтальмологічних клінік, у розмові з DW розповідає, як дізнався про те, що лише в одній спеціалізованій офтальмологічній лікарні в Тегерані до 16 січня було зареєстровано близько 7000 важких поранень очей.

Параста надавав медичну допомогу людям з травмами очей серед численних біженців, які покинули Іран унаслідок масових протестів 2022 року, що спалахнули після смерті 22-річної Махси Аміні. Він підкреслює, що багато з поранених демонстрантів потребують термінової та кваліфікованої медичної підтримки.

"В іранських медичних закладах діють певні протоколи, і зазвичай медики не інформують про ситуації, що можуть призвести до кримінальних розслідувань," - зазначає він, додаючи: "Це вже спостерігалося під час протестів, що відбулися після загибелі Махси. На щастя, медичні працівники почали підтримувати протестуючих."

Поточна хвиля протестів в Ірані стартувала в кінці грудня. Причиною стала різка економічна криза та стрімке зростання інфляції. Проте, за короткий проміжок часу, ці акції перетворилися на масштабні протести проти авторитарного режиму Ісламської республіки. Влада відповіла жорсткими репресіями.