Путін виявився найбільшим невдахою 2024 року: огляд пропагандистських матеріалів за 30-31 грудня.

Про які події та особи поширювали неправдиву інформацію в Москві у 2024 році.

Чергове свідчення злочину росіян в Бучі

30 грудня було оприлюднене ім'я російського військовослужбовця, який причетний до вбивства жительки Бучі, Ірини Фількіної. Зображення її тіла з яскравим червоним манікюром стало одним з emblematic символів жорстокості росіян під час окупації Київської області і стало широко відомим у міжнародних медіа.

Обвинуваченим є Артьом Тарєєв, уродженець хутора Груцинов, що знаходиться в Каменському районі Ростовської області. Він служить у 234-му десантно-штурмовому полку 76-ї дивізії ПДВ Російської Федерації. 5 березня 2022 року він видав наказ відкривати вогонь по всіх цивільних особах, які з'являться в зоні перехрестя вулиць Яблунської та Водопровідної в Бучі.

На Ірину, що каталася на велосипеді, було здійснено щонайменше 15 пострілів з автоматичної зброї та БМД-2. Загалом, згідно з даними розслідування, під час виконання наказу Тарєєва на вулиці Яблунській загинуло 13 цивільних осіб.

Пропаганда продовжує наполягати на версії, що трагедія в Бучі була лише театралізованим виставою, намагаючись уникнути покарання за скоєні злочини. Проте факти свідчать про інше: у березні 2022 року лише на Яблонській вулиці російські військові вбили понад 60 мирних мешканців. У цілому, під час окупації в Бучанському районі було зафіксовано більше 9000 воєнних злочинів, унаслідок яких загинуло більше 1700 цивільних, з них близько 700 — у самій Бучі.

Російська армія не лише розстрілювала чоловіків без зброї, а й ґвалтувала жінок, дітей. Різні розслідування як українських, так і світових ЗМІ, а також міжнародних організацій (насамперед, Міжнародного кримінального суду) дійшли висновку, що це були воєнні злочини з елементами геноциду.

Пропаганда Російської Федерації стосовно України використовує методи, схожі на ті, що застосовувалися в Сирії.

Видання Politico охарактеризувало Володимира Путіна як "лузера 2024 року". Цей рік для нього завершився великим міжнародним скандалом, пов'язаним з авіакатастрофою азербайджанського літака Embraer, у якій загинули десятки людей. Економіка Росії страждає від інфляційних процесів та нестачі робочої сили, а після падіння режиму Асада Москва втратила свій вплив у Сирії та на Близькому Сході в цілому.

Дійсно, провал Путіна в Дамаску, крім інших аспектів, є цікавим тим, що саме в Сирії Москва відпрацювала інформаційні стратегії, які пізніше застосувала для обґрунтування масштабного вторгнення в Україну.

У той час Росія вже активно характеризувала "фейками" та "провокаціями" всі факти, які суперечили кремлівській позиції. Вона звинувачувала західні країни та організації у співпраці з терористами, а також поширювала неправду про "вимушені дії на випередження". Звісно, Москва постійно підкреслювала, що російські військові нібито надавали допомогу лише мирним жителям Сирії.

Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) та ООН дійшли висновку, що режим Асада регулярно застосовував хімічну зброю проти власного народу. Держдеп США повідомляв, що він це робив щонайменше 50 разів. Але Росія стверджувала, що хімзброю в Сирії застосовує виключно повстанська опозиція, і переконувала, що повідомлення про використання такої зброї Асадом - це "провокація" і "фейки недобитих терористів".

Так само, як пізніше в Україні, Путін, пояснюючи рішення про введення військ до Сирії, заявляв, що "єдиний правильний підхід у боротьбі з міжнародним тероризмом полягає в тому, щоб діяти проактивно, знищуючи бойовиків і терористів, а не чекати, поки вони прийдуть до нас".

Подібно до ситуації в Україні, Путін і його пропагандистські кампанії стверджували, що Росія "ініціювала військову операцію в Сирії, дотримуючись усіх норм міжнародного права та навіть отримавши санкцію від Ради Федерації на розміщення своїх військових сил за межами країни".

У той час російська пропаганда вже активно використовувала думки західних "експертів" та блогерів. Яскравим прикладом цього є діяльність "журналістки-розслідувача" Ванесси Білі, яку RT неодноразово запрошував до свого ефіру і посилався на її роботи в контексті подій у Сирії. У 2022 році Білі також виступала "спостерігачем" на фіктивних референдумах в Україні.

Росія влаштовувала в Сирії й пропагандистські концерти. Найвідомішим з них став виступ 5 травня 2026 року в Пальмірі. Згодом подібні заходи влаштовувались і на ТОТ Україні різними "кубанськими казачими хорами".

У грудні 2017-го Путін, перебуваючи в Сирії, заявив: "Тут створено і на постійній основі діятимуть два наші пункти базування: у Тартусі та Хмеймімі. І якщо терористи знову піднімуть голову, то ми завдамо їм таких ударів, яких вони поки що й не бачили". Також Путін переконував, що "головна мета Росії -звільнити території Сирії та Іраку від терористів і не дати їм перемістити свою активність в інші регіони".

Отже, за великим рахунком, нічого нового російська пропаганда з часів "ми в Сирії назавжди" не вигадала. Але що з цього зрештою вийшло - відомо.

Як Росія організувала "інформаційні пральні"

Російська пропаганда відпрацьовувала на Сирії і методи зовнішнього інформаційного впливу. В тому числі й через створення чи підтримку вже існуючих ресурсів. Один з таких докладно описали фахівці відділу Бі-Бі-Сі з боротьби з дезінформацією. Йдеться про ресурс Yala News, який транслює російську пропаганду на арабський світ.

Наприклад, 10 березня 2022 року на телебаченні РФ з'явився сюжет про "птахів, яких США начебто мали намір використовувати як біологічну зброю і поширювати за їхньою допомогою хвороби в Росії". Того ж дня цей сюжет переклали й опублікували арабські служби Sputnik і RT. Через дві години він з'явився у формі відео на сторінці Yala News.

Дослідження, яке вивчало найпопулярніші відео Yala News, виявило, що практично всі з них мають походження з ресурсів, які контролюються Москвою або відкрито підтримують кремлівську пропаганду. Серед тем, які висвітлювалися, були, зокрема: вже згадане "інсценування" масового вбивства в Бучі, твердження про те, що президент України Володимир Зеленський нібито був у нетверезому стані під час свого звернення до народу, а також інформація про те, що українські військові нібито залишають фронт. Всі ці матеріали з'являлися на сторінці Yala News одразу після їх публікації в російських державних ЗМІ.

Вміст статей та порядок їх публікацій свідчать про те, що Yala News може бути однією з "інформаційних пралень" Кремля: поширення пропаганди через посередників дозволяє створити враження, що вона не має відношення до Москви.

Рюрі Торнтон з компанії Protection Group International, що спеціалізується на кібербезпеці, зазначає: "Ідея полягає в тому, щоб "очистити" певні наративи, трохи їх модифікувавши, і включити їх у загальний інформаційний потік. Наприклад, замовивши послуги цифрової маркетингової агенції для створення контенту на своєму вебсайті, вони досягають того, що інформація виглядає абсолютно непричетною до Росії, і її можна безперешкодно впроваджувати в суспільство".

Yala Group має офіційну реєстрацію в центрі Лондона, де розташовані сотні інших компаній. Однак, насправді офіс Yala Group відсутній: за допомогою геолокації вдалося встановити, що фотографії співробітників та офісу, опубліковані на Facebook, зроблені в одному з передмість Дамаска. Більшість співробітників також вказують, що їхня база знаходиться саме там. Керівником Yala є сирійський бізнесмен, який проживає в Дубаї.

Про кого і що фейкували у Москві 2024 року

Схожі та альтернативні способи поширення дезінформації активно застосовувалися російською пропагандою у 2024 році. До ключових напрямків інформаційних агресій можна віднести такі:

- Дискредитація Першої леді України Олени Зеленської;

Дезінформація про Президента України охоплює широкий спектр, починаючи з тверджень про його "нелегітимність" і закінчуючи вигаданими історіями про "автомобілі Гітлера" та маєтки Геббельса.

Існує неправда про те, що керівник Офісу президента України Андрій Єрмак нібито витратив $27 мільйонів, щоб увійти до списку 100 найвпливовіших людей світу за версією журналу Time.

- брехня про те, що син ексголови МЗС України Дмитро Кулеби нібито витратив $1,5 млн на купівлю Залізного трону із серіалу "Гра престолів";

У процесі передвиборчих перегонів у США російська пропаганда вигадувала або запозичувала неправдиву інформацію про кандидатуру демократів Камалу Гарріс, а також прагнула дестабілізувати ситуацію в країні.

- також Москва активно розігрувала карту обраного президента США Дональда Трампа у контексті України на кшталт "нападник на Трампа підтримував Київ" й т.п.

Виявляється, що російські посадовці та пропагандисти вже не можуть обійтися без "українських слідів та кураторів СБУ", і продовжують приписувати Києву участь у майже кожному злочині. Тепер їхні звинувачення поширюються не лише на територію Росії;

Українців намагалися обвинувачувати в нібито спробі замаху на спадкового принца Саудівської Аравії Мохаммеда бен Салмана. Пізніше їх також звинуватили у фактичній спробі підірвати прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, а також у загибелі президента Ірану Ебрагім Раїсі.

Після того, як 6 серпня українські збройні сили перетнули кордон Курської області, пропагандисти розпочали активну кампанію поширення дезінформації, звинувачуючи ЗСУ у нібито злочинах та актах мародерства в цьому російському регіоні.

Наратив про те, що "режим Зеленського легально заборонив православ'я", підкріплювався численними фейками, такими як історії про "нічний клуб у вінницькому храмі".

Росіяни також створювали нові дезінформаційні матеріали для підтримки давніх міфів про "повну корупцію", "зловживання гуманітарною допомогою" та інші подібні теми.

Дійсно, російська пропаганда має на меті, перш за все, створити плутанину, викликати страх, поширювати панічні настрої та недовіру, спонукати до віри в різноманітні теорії змови та поглиблювати розбіжності в західних і українських суспільствах.

Але пропагандистську машину Кремля можливо і треба зупинити, що довели масові блокування його інформаційних ресурсів у багатьох країнах світу. Що ж стосується російської воєнної машини, найбільш промовисто про реальний стан "другої армії світу" свідчить те, що Москва вже змушена імпортувати гарматне м'ясо аж із Пхеньяна. Путін розпочав війну, яку не здатний виграти. І чим більш очевидним стає цей факт, тим більше роботи у штатних і позаштатних брехунів Кремля.