Росія безсумнівно вплине на процес: думки аналітиків щодо перших виборів після війни.

Коли ж в Україні планують провести вибори? Це питання викликає численні емоційні обговорення. Хоча більшість людей вважає, що голосування слід відкласти до завершення війни, підготовку варто розпочати вже зараз. Досвід інших країн, таких як Молдова, демонструє, що Росія використовує вибори не лише для просування своїх ідей, але й для прямого впливу на результати голосування. Які ж виклики постають перед Україною? Чи становлять соціальні мережі реальну загрозу? Ці теми обговорили експерти та журналісти на одній з панелей Донбас Медіа Форуму.

Протягом минулого року Молдова стала свідком президентських і парламентських виборів. Додатково, у жовтні року, що минув, в країні проведено референдум на тему євроінтеграції. У всіх цих виборчих кампаніях Росія намагалася здійснити свій вплив.

"Ми провели розслідування під прикриттямі ми бачили великі ферми тролів, що фінансувались із Москви. Вони з'явилися та виросли, починаючи з минулого року. Це була велика мережа -- більш як сто тисяч осіб. Їм платили, щоб вони брали участь в різних заходах -- протестах, розповсюдженні дезінформації на вулицях Молдови і врешті людям заплатили за їхні голоси", -- розповідає журналістка-розслідувачка видання "Ziarul de Garda" Наталія Захареску з Молдови.

Наталія Захареску взяла участь у панельній дискусії, присвяченій виборам у Молдові та Україні. Фото: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум 2025.

Ці особи мали віддати свої голоси проти європейської інтеграції на референдумі та підтримати певних кандидатів під час президентських виборів. Як зазначає Наталія Захареску, учасники мережі отримували фінансову підтримку від "Промсвязьбанку", який є підрозділом російського Міністерства оборони. Після того як інформація про підкуп стала відомою, було розпочато розслідування. Багато з тих, хто у Молдові продав свої голоси, отримали штрафи, що перевищували 1500 євро — значна сума, якщо врахувати, що середня зарплата в країні приблизно становить 700 євро. Проте це викриття не зупинило Росію. Менш ніж через тиждень після президентських виборів (другий тур відбувся 3 листопада 2024 року) РФ почала готуватися до парламентських виборів, які пройшли 28 вересня 2025 року. Наталія Захареску зазначає, що першим етапом стали навчальні сесії щодо використання соціальних мереж.

"Це траплялося щодня, щоразу ввечері. Аудіодзвінки. Вони організовували заняття. У команді були російськомовні наставники. Вони навчали сотні людей з тієї ж мережі, що займалася продажем голосів. Їхнім завданням було навчити створювати тролі на платформах Фейсбук і ТікТок," – розповідає Наталія Захареску.

Спочатку ця мережа акцентувала увагу не на конкретних політиках, а на створенні певних наративів – щодо зв’язків із Росією та нібито протилежних цінностей у порівнянні з Євросоюзом. Окрім Facebook і TikTok, активно використовувалися чат-боти в Telegram. Попри ці складні та багатогранні дії з боку Росії, проєвропейські сили в Молдові здобули перемогу. Проте Наталія Захареску переконана, що це не стане перешкодою для Росії в її намірах втручатися в внутрішні справи її країни.

Фахівці підкреслюють, що нині Росія застосовує різноманітні підходи до виборів у державах, які її цікавлять. Найбільш поширеною є стратегія прямого втручання, коли Москва не приховує своїх дій.

"Вони фактично готові до того, щоб їх виявили. І свою активність пояснюють частині виборців тим, що нібито захищають певні цінності, які знаходять відгук у цій аудиторії", -- зазначає радник голови Центральної виборчої комісії Олександр Клюжев.

Олександр Клюжев, радник голови Центральної виборчої комісії України. Фото: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум2025

Друга практика, яку РФ засвоїла дуже якісно, є більш загрозливою. Росія адаптується під локальний контекст.

Олександр Клюжев наголошує: "Це свідчить про те, що жоден з професійних журналістів, співробітників виборчої комісії чи кандидатів не зможе визначити, де відбувається російське втручання, а де маємо справу з внутрішніми корупційними практиками, що порушують встановлені стандарти".

Автор акцентує увагу на тому, що антидемократичні режими, до яких належить і Російська Федерація, часто використовують локальні вибори як інструмент для впливу на національному рівні. Таке втручання залишається менш помітним, а кампанії виявляються менш затратними. В Україні, навіть після встановлення миру, залишаться вразливі групи населення в прифронтових зонах. Саме на цих виборцях Росія може реалізувати свої технології маніпуляцій.

Отже, експерти вважають, що заходи для запобігання іноземному втручанню слід почати розробляти вже сьогодні. Україні може бути корисний європейський досвід, зокрема, практики деяких країн, таких як Молдова.

"Ці механізми не формуються в один день. Вони точно не формуються безпосередньо під час виборчого процесу. І кожне демократичне суспільство потребує часу, щоб сформувати компроміси і спільне розуміння, як захищати свої демократичні інститути, включаючи виборчий процес", -- коментує Олександр Клюжев.

Він наголошує на важливості залучення всіх верств суспільства в боротьбі проти спроб втручання у виборчий процес. У цьому контексті необхідно об'єднати зусилля державних установ, неурядових організацій, бізнесу та політичних партій. Як вважає Олександр Клюжев, лише спільними зусиллями можна розробити ефективну національну політику.

Олександр Клюжев зазначає: "Проте ми завжди повинні шукати гармонію між потребою захистити вибори та необхідністю зберегти демократичні цінності. Боротьба з обмеженим втручанням втрачає свою сутність, якщо захисна сторона вдається до аналогічних методів і самостійно підриває демократичні принципи."

Зараз важко визначити, коли в Україні відбудуться перші вибори після війни, але вже можна з упевненістю стверджувати, що соціальні мережі стануть інструментом для Росії, щоб впливати на населення. Вони надають можливість створювати та розповсюджувати інформацію в будь-якій точці світу, досягаючи аудиторії в інших регіонах. Це підтверджує досвід Молдови. Таким чином, це стане простим шляхом для РФ і серйозним викликом для України.

Олександр Бурмагін, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, висловив думку, що країна-агресор може скористатися цими можливостями для дестабілізації українського суспільства. Він вважає, що агресор намагатиметься впливати на виборчий процес, підтримуючи певні політичні сили, які можуть вважатися їхніми союзниками, а також критикувати чинну владу та вищий військово-політичний керівний склад.

Член Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін. Фото: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум 2025

Однак, розробити механізми ефективного регулювання соціальних мереж є досить складним завданням, оскільки більшість платформ контролюються або з території США, або з Китаю.

"Вони мають серйозні труднощі у налагодженні контактів з точки зору системних заходів безпеки, зокрема під час виборів у різних країнах. Безумовно, на нашому національному рівні ми плануємо зібрати всіх зацікавлених представників державних установ, починаючи з Міністерства цифрової трансформації та кіберполіції, і розглядати ефективні способи протидії," – зазначив Олександр Бурмагін.

Він вважає, що вирішити цю проблему можуть організації Євросоюзу, які вже встановили ефективну комунікацію з деякими платформами. Найбільші труднощі, ймовірно, виникнуть з Телеграмом.

"В Нацраді зареєструвались декілька десятків Телеграм-каналів як медіа, але це ресурси легальні, які працюють в білу, дотримуються стандартів. Вони готові нести відповідальність за контентні порушення і таких суб'єктів в загальній масі не так багато. Виклик Телеграму, що якщо інші компанії йдуть на контакт погано, але вони говорять з Єврокомісією, Євросоюзом, то він працює практично під чорним прапором. Незрозуміло, хто за що відповідає, хто здійснює модерацію", -- каже Бурмагін.

Отже, згідно з думкою фахівця, виникає необхідність відшукати асиметричні шляхи реагування на дезінформацію та спроби втручання у виборчий процес в Україні.

Окрім зовнішніх загроз, Україна стикається й із серйозними внутрішніми проблемами, які потребують термінового вирішення. Їх чимало, але найбільшими викликами є прифронтові зони, де організація голосування становить небезпеку. Також є окуповані міста, які, навіть якщо будуть звільнені, залишаться в руїнах і замінованими.

"Ми чудово усвідомлюємо, що в умовному Бахмуті, навіть якщо уявити, що війна завершилась, виникає питання: як організувати вибори? А як бути з Богородичним, де залишилось лише до 15 людей? Питання Маріуполя також залишається відкритим, адже невідомо, скільки людей загинуло. Весь цей комплекс надзвичайно складної роботи потрібно буде виконати ще до початку виборчого процесу", — зазначила головна редакторка "Новин Донбасу" Юлія Діденко.

Юлія Діденко, головний редактор інтернет-ресурсу "Донбас Новини". Зображення: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум 2025.

Проблема голосування мільйонів переселенців і біженців, які залишаться в інших країнах навіть після завершення конфлікту, також вимагатиме уваги та вирішення. Як і численні українські виклики, що супроводжують виборчі цикли. Серед них — недотримання стандартів медійного висвітлення, необхідність детінізації фінансування виборів, а також заходи для запобігання корупційним схемам.

"Захист виборчої інфраструктури від кіберзагроз і атак на пов'язану з виборами інфраструктуру -- це визнаний Євросоюзом пріоритет під час виборів. Він безпосередньо пов'язаний з необхідністю захистити виборчі процедури від атак, спрямованих на підрив довіри виборців", -- каже Олександр Клюжев.

Підходи певних медіа до виборчих кампаній, коли інформація подається однобоко, з перекосом у бік того чи іншого кандидата формує у людей викривлену картинку. Але цю проблему частково вирішує новий закон про медіа, вважає Олександр Бурмагін.

Законодавство про медіа визначає, що недотримання стандартів висвітлення виборчих кампаній і порядок проведення агітації вважаються серйозними порушеннями для всіх медіа, що призводить до негайного накладення штрафів. Ситуація більше не залишиться такою, як раніше. Національна рада не буде лише спостерігачем; ми здійснюватимемо моніторинг, фіксуватимемо порушення, і будемо адекватно реагувати на них", — зазначив Олександр Бурмагін.

Оновлене законодавство в галузі медіа, за словами експертів, надає Національній раді достатньо можливостей для протидії навіть анонімним джерелам інформації. Проте, виборче і медійне законодавство все ще не узгоджені, що стосується як соціальних мереж, так і онлайн-агітації та іноземних медіа. Тому аналітики вважають, що вже зараз варто розпочати роботу над законопроєктом, який регулюватиме перші вибори після війни, навіть якщо вони відбудуться не найближчим часом.