У фокусі міжнародних видань - проблема використання Росією дедалі більшої кількості забороненої хімічної зброї проти українських військових, а також зустріч у форматі Люблінського трикутрника, на яку Зеленський прибув до Вільнюса
Світові засоби масової інформації висвітлювали цю тему та інші 25 січня.
Україна звинувачує армію Путіна в численних випадках використання заборонених видів зброї. Проте, за інформацією The Times, наразі існує ризик використання ще більш небезпечних засобів.
Ігор Кирилов покинув свій будинок у морозному Москві, не маючи уявлення, що ця звичайна прогулянка до автомобіля стане для нього фатальною. Уранці 17 грудня 2024 року, зробивши всього кілька кроків по вкритому снігом тротуару, він став свідком жахливого вибуху, який розірвав тишу.
Пізніше Україна взяла на себе відповідальність за вбивство - дистанційно підірвану бомбу - посилаючись на поведінку Росії у війні: 54-річного Кирилова звинуватили в керівництві наступами на полі бою, в результаті яких тисячі українських солдатів отримали поранення не від куль чи снарядів, а від забороненої хімічної зброї.
Відтоді Росія стала дедалі активніше використовувати хімічні речовини на фронті, що свідчить про глибоке вкорінення цих методів у військовій тактиці.
За даними українських військових, з початку війни російські війська застосували небезпечні хімічні речовини понад 9 тисяч разів. Із них 6540 разів лише минулого року. Здебільшого це були гранати, наповнені газами для боротьби з масовими заворушеннями, такими як CS і CN, які призначені для виведення з ладу, а не для вбивства, але можуть заподіяти серйозної шкоди.
Українські та європейські чиновники заявляють, що російські підрозділи також вдавалися до використання хлорпікрину, задушливого агента, який вперше був застосований під час Першої світової війни. Використання таких газів порушує Конвенцію про хімічну зброю 1993 року та Женевський протокол 1925 року, основоположна угода якого заборонила використання хімічної зброї у війні. На це звернули увагу санкції ЄС та висновки Організації із заборони хімічної зброї, яка підтвердила наявність токсичних речовин у зразках, взятих у постраждалих районах на українському фронті.
Представники західних країн побоюються, що хімічні речовини, про які повідомляє Україна, можуть не відображати повного обсягу арсеналу Росії. У 2017 році Москва заявила, що знищила свої запаси відповідно до Конвенції про хімічну зброю, але західні розвідувальні служби вважають, що Росія знищила лише свої заявлені запаси. Підозри про те, що вона продовжувала досліджувати та виробляти хімічну зброю, посилилися після використання нервово-паралітичного агента "Новічок" проти колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля в Солсбері у 2018 році.
У столицях союзних країн тихо висловлюють занепокоєння, що тривала або затяжна війна в Україні може спонукати Кремль вдатися до більш небезпечної зброї. Путін неодноразово погрожував застосувати ядерну зброю, але водночас помітно мовчав про хімічну та біологічну зброю масового знищення.
"Цим питанням приділяють особливу увагу, - зазначив екс-глава MI6 сер Алекс Янгер. - На даний момент [росіяни] не демонструють готовності застосовувати традиційну хімічну зброю - ми не спостерігали жодних ознак, що вони перейшли цю межу. Проте це не виключає їхньої можливості зробити це. Відомо, що вони мають такі можливості".
Після отруєння Олексія Навального у 2020 році зросли підозри щодо хімічних можливостей Російської Федерації. Найвідоміший опозиційний діяч країни вижив після атаки, яка була здійснена за допомогою нервово-паралітичної речовини, однак незабаром опинився за ґратами за політично мотивованими звинуваченнями. У лютому 2024 року він помер у віддаленій колонії на півночі країни. Російські чиновники стверджували, що Навальний знепритомнів через погіршення стану здоров'я, проте його дружина Юлія категорично відкинула цю версію, звинувативши Кремль в отруєнні його новим, важко виявлюваним нервово-паралітичним агентом.
Після отруєння Олексія Навального, дослідницька команда Bellingcat, яка використовує відкриті джерела інформації, виявила, що російська програма "Новічок" існувала "значно довше, ніж було офіційно оголошено". В їхньому розслідуванні зазначається, що вчених, які працювали над цим нервово-паралітичним агентом, перевели до так званих цивільних установ, що дало можливість продовжувати розробку хімічної зброї під виглядом медичних та промислових досліджень. Фахівці з двох таких організацій – Державного інституту експериментальної військової медицини та Наукового центру "Сигнал" – були виявлені як ключові фігури у вдосконаленні та трансформації "Новічка" на зброю до 2010-х років.
"Цілком обґрунтовано вважати, що програма хімічної зброї в Росії досі діє, - зазначив Гаміш де Бреттон-Гордон, колишній офіцер британських збройних сил та командир батальйону НАТО, який займається питаннями хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної безпеки. Він підкреслив, що ця проблема викликає серйозне занепокоєння, додавши, що у разі широкомасштабного використання "Новічка" це може призвести до величезних наслідків."
Минулого року дві європейські розвідки повідомили, що Росія активізувала використання хлорпікрину в Україні — речовини, що застосовувалася ще в часи Першої світової війни. Голландські та німецькі спецслужби зафіксували, що використання таких хімічних засобів стало "звичайною практикою". Українська сторона заявляє, що не менше трьох її військовослужбовців загинули внаслідок впливу цих хімікатів.
Росію звинувачують у систематичному застосуванні газу, щоб витіснити військових з укриттів, змушуючи їх виходити на відкриту територію, що робить їх більш вразливими. Велика Британія надала значну кількість протигазів для захисту своїх солдатів від таких загроз. Хімічні речовини зазвичай доставляються з повітря за допомогою іранських дронів-камікадзе.
Москва відкидає ці обвинувачення, стверджуючи, що саме Україна, а не Росія, не раз застосовувала хімічні речовини. Проте у 2024 році російський військовий кореспондент вийшов в ефір державного телебачення, утримуючи в руках гранату й заявляючи: "Ось газова граната, яку ми використали".
Екс-голова Об'єднаного командування збройних сил Великої Британії та співautor стратегічного огляду оборони цієї країни, генерал сер Річард Барронс, вважає, що для Москви ескалація до використання більш смертоносної хімічної зброї буде недоцільною.
"Було б наївно вважати, що їхні дослідження хімічної зброї було зупинено, - зазначив він. Однак перехід до більш небезпечних засобів призведе до незначних військових переваг, але спричинить великі витрати. - Ви акцентуєте увагу на військовому злочині, піддаючи себе ризику отримати відповідь, і це як двосічний меч - ви можете наражати на небезпеку власні війська, наприклад, якщо вітер змінить свій напрямок."
У сучасному суспільстві, стверджував він, заперечення практично не забезпечує жодного захисту. А відчуття безпеки, що вас не викриють, є просто ілюзією. Він навів приклад з Сирії: використання зарину сирійським урядом проти цивільних осіб у передмісті Дамаска, у Гуті, у 2013 році, яке призвело до смерті сотень людей, викликало новий тип "реакції" - міжнародне обурення, що стало причиною прямих військових дій з боку Заходу проти режиму.
Проте, як зазначив Барронс, спокуса використати подібну зброю може з’явитися в умовах, коли ризики є надзвичайно великими, а саме в ситуаціях, де залежить виживання країни.
Володимир Зеленський, зображення: president.gov.ua
Президент України Володимир Зеленський прибув до Вільнюса в неділю вранці з метою зустрічі та обговорення питань зі своїми колегами з Литви та Польщі, повідомляє Bloomberg.
Зеленський візьме участь у заходах, присвячених річниці Січневого повстання - повстання дворянства на території Речі Посполитої проти російського панування в XIX столітті. Він зустрінеться з Гітанасом Науседою та Каролем Навроцьким, президентами Литви та Польщі відповідно, у "форматі Люблінського трикутника", повідомив журналістам прессекретар Сергій Нікіфоров, маючи на увазі угоду про співпрацю між трьома країнами.
"Ми співпрацюємо з усіма лідерами для зміцнення України. Важливо, щоб кожен усвідомлював загрозу, яку представляє Росія, і саме наші народи усвідомлюють це найглибше", - зазначив Зеленський у своєму пості в X після прибуття до Вільнюса.
Візит відбувся після двох днів прямих перемовин в Абу-Дабі, в яких брали участь військові посадовці та інші делегати з України, Росії та США. Ці зустрічі були присвячені розгляду можливих умов для припинення повномасштабної агресії Росії, що триває вже близько чотирьох років.
Зеленський, отримавши інформацію від своїх переговірників, а також від американської делегації, обидві сторони визначили зустріч як конструктивну. Наступна зустріч запланована на 1 лютого для продовження діалогу.
Київ, столиця України, та інші міста докладають зусиль для відновлення електропостачання після потужних авіаударів з Росії, які відбулися в суботу вранці. Ці атаки призвели до значних відключень опалення, водопостачання та електрики, незважаючи на те, що у Об'єднаних Арабських Еміратах продовжувалися переговори.
Тільки за останній тиждень сили Кремля запустили по Україні понад 1700 ударних дронів, понад 1380 керованих авіаційних бомб та 69 ракет різних типів, заявив Зеленський на X.
#Україна #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Володимир Путін #НАТО #Росія #Іран #Європейський Союз #Москва #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Зеленський #Київ #Нідерланди #Друга Польська Республіка #Литва #Німеччина #Вільнюс #Колонія #Ядерна зброя #Імператорська російська армія #Хімічна речовина #Поляки #Біологічна зброя #Сирія #Китай #Перша світова війна #Об'єднані Арабські Емірати #Абу-Дабі #Дамаск #Хімічна зброя #Олексій Навальний #Оболонка (снаряд) #Газ #Організація із заборони хімічної зброї #Отруєння #Арсенал #Америка #Велика Британія #Автомобіль #Повстання #Грана #Солдат #Bellingcat #Конвенція про хімічну зброю #Куля #Блумберг Ньюс #Республіка Польща-Литва