Дослідження стосовно "Північного потоку"

Через три роки після вибуху газопроводу "Північний потік" у водах Балтійського моря, німецькі слідчі, згідно з інформацією в медіа, встановили особи всіх учасників групи, яких підозрюють у причетності до цього злочину. Як повідомляється, всі вони є громадянами України. Перший підозрюваний, ймовірний організатор цієї операції, був затриманий в Італії 21 серпня за запитом німецької федеральної прокуратури на основі європейського ордера на арешт.

Тижневик "Die Zeit", "Süddeutsche Zeitung" та ARD здійснили спільне журналістське розслідування, спираючись на дані, надані федеральною прокуратурою. За цими даними, диверсійна група складалася з капітана, який був затриманий координатором Сергієм К., експерта з вибухових речовин та чотирьох водолазів. Додатково повідомляється, що один з учасників цієї групи, вже покійний український солдат Всеволод К., пройшов військову підготовку в Бундесвері минулого року.

Федеральна прокуратура Німеччини поки що не прокоментувала повідомлення ЗМІ. Насправді воно має політично-вибуховий потенціал. Адже, згідно з ним, посилюється підозра, що група отримувала допомогу від українських державних органів.

Згідно з інформацією, отриманою від засобів масової інформації, підозрювані вирушили до Німеччини, перетинаючи кордон Польщі, з оригінальними українськими паспортами, виданими на вигадані імена. Додатково, влітку 2024 року, одного з підозрюваних нібито перевезли з Польщі в Україну в автомобілі українського військового аташе, аби уникнути затримання.

У разі підтвердження зв'язку українських властей з великою диверсією, спрямованою проти німецької інфраструктури, це може суттєво підірвати відносини між Україною та Німеччиною, а також поставити під загрозу подальшу підтримку з боку Німеччини у війні, яку Росія веде проти України.

Опозиційна політикиня, ліва популістка Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht) вже після арешту Сергія К. заявила інформаційному агентству Reuters, що, на її думку, абсолютно не правдоподібно, що група "діяла без підтримки українського керівництва та тодішньої адміністрації Байдена в США". "Абсолютно абсурдно, що Німеччина витрачає багато мільярдів на допомогу Україні, але ніколи не вимагала роз'яснень від Зеленського. Також слід порушити питання про можливе відшкодування", - сказала лідерка лівопопулістського "Союзу Сари Ваґенкнехт", яка неодноразово активно виступала проти санкції щодо Росії.

Nord Stream – це великий проект, створений спільно Росією та Німеччиною, який з моменту свого задуму зустрічав численні опозиційні голоси. Серед противників були Польща, Сполучені Штати, країни Балтії, а особливо після початку російської агресії в лютому 2022 року – і Україна. Тому в процесі розслідування постійно виникало питання: кому ж вигідно було здійснити підрив?

У 2005 році німецький уряд під керівництвом канцлера Ґергард Шредера (СДПН) уклав угоду з російським урядом, очолюваним президентом Володимиром Путіним, про наміри реалізувати проект газопроводу "Північний потік-1". Цей газопровід мав на меті транспортувати російський газ до Німеччини через Балтійське море, уникаючи при цьому транзитних країн. Перші ідеї щодо цього проекту почали виникати ще в 1990-х роках.

2006 рік: Створення компанії Nord Stream AG з метою розробки та втілення проєкту. У цьому процесі беруть участь російська корпорація "Газпром" та ряд європейських енергетичних компаній, оскільки постачання газу викликає інтерес не лише у німецьких, а й у інших європейських споживачів.

2010: Початок будівництва "Північного потоку-1". Двотрубний газопровід довжиною 1224 кілометри з'єднує Виборг у Росії з німецьким Любміном у Мекленбурзі-Передній Померанії.

2011/2012: Введення в експлуатацію обох ниток трубопроводу. За словами оператора, вони повинні забезпечувати Європу газом щонайменше 50 років. Вартість будівництва за даними Nord Stream AG: 7,4 мільярда євро.

2013 рік: Розпочато проектування Nord Stream 2 — двох нових трубопроводів загальною довжиною 1250 км, які переважно будуть прокладені поряд із вже існуючими маршрутами, що з'єднують Росію з Німеччиною.

2015 рік: Відбувається підписання перших угод щодо "Північного потоку-2". Участь у них беруть російський державний концерн "Газпром" та кілька європейських постачальників енергії. Лише за рік до цього Росія здійснила анексію українського Кримського півострова. Попри це, тодішня канцлерка Німеччини Анґела Меркель (CDU) не вважає це підставою для зупинки проєкту.

У 2016 році Україна, Польща та країни Балтії починають висловлювати занепокоєння щодо проекту "Північний потік", керуючись своїми безпековими інтересами, і дедалі рішучіше підкреслюють свою стурбованість. Європейський Союз також висловлює свої застереження. З моментом, коли Дональда Трампа обирають президентом США, опозиція до "Північного потоку" зростає і в американському політикумі. Трамп попереджає про небезпеку, пов'язану з надмірною залежністю Німеччини від російських енергетичних ресурсів. Тим часом уряд Німеччини ігнорує ці тривоги, представляючи "Північний потік" не лише як рішення для енергетичної безпеки Європи, а й як засіб зміцнення миру через економічну співпрацю.

2018: Початок будівництва "Північного потоку-2". Канцлерка Анґела Меркель вперше визнає, що Nord Stream не є суто приватним проєктом, а "звичайно, також слід враховувати політичні фактори". Однак про зупинку проєкту для неї не може бути й мови.

2019 рік: США змінюють свій підхід на більш жорсткий. Річард Гренелл, посол Сполучених Штатів у Берліні, надсилає погрозливі листи німецьким фірмам, що залучені до проекту Nord Stream.

2021 рік: Завершення будівництва газопроводу "Північний потік-2". Невдовзі після свого вступу на посаду в грудні канцлер Німеччини від Соціал-демократичної партії Олаф Шольц висловився проти зупинки цього проєкту з політичних причин. Він охарактеризував газопровід як "приватно-економічну ініціативу", яку потрібно оцінювати без урахування ускладнень у відносинах з Росією.

22 лютого 2022 року: у відповідь на російську агресію щодо України канцлер Шольц ухвалює рішення призупинити сертифікацію "Північного потоку-2", що включає також зупинку процесу його затвердження.

24 лютого 2022 року: Російська Федерація розпочинає масштабну військову агресію проти України. Супротивники "Північного потоку" підтверджують свої побоювання. Спочатку постачання газу через "Північний потік-1" триває, але згодом через санкції Європейського Союзу, введені проти Росії, обсяги газу, що надходять до країн ЄС, значно скорочуються.

Липень-серпень 2022 року: Росія, нібито через профілактичні заходи, зупиняє функціонування "Північного потоку-1". Компанія "Газпром" пояснює подальші затримки проблемами з турбіною. Подальше постачання газу відновлюється, але лише в обмежених обсягах, і знову зупиняється до кінця серпня. За словами прес-секретаря Кремля Дмитра Пєскова, відновлення газопостачання можливе лише після скасування санкцій, накладених на Росію.

26 вересня 2022 року: поблизу данського острова Борнгольм відбувається вибух на обох трубопроводах "Північний потік-1" та на одному з двох трубопроводів "Північного потоку-2". У відповідь на цю подію Німеччина, Данія та Швеція ініціюють проведення розслідування.

2023 рік: З часом виникають різноманітні теорії про те, хто міг бути причетний до цих нападів. Відомий американський журналіст-розслідувач Сеймур Херш заявляє, що за вибухами газопроводів стоять США та Норвегія. Проте, він не має можливості підтвердити свої слова конкретними доказами.

Серпень 2024 року: Польська прокуратура оголосила, що отримала європейський ордер на арешт підозрюваного у зв'язках з терактами від німецької федеральної прокуратури. Як повідомляє німецьке видання "Tagesschau", цей запит був зроблений ще в червні. Підозрюваним є українець на ім'я Володимир З., який, за інформацією польських органів, нещодавно перебував у Польщі, але на початку липня, імовірно, втік до України. Згідно з повідомленнями ЗМІ, він працював інструктором з дайвінгу. Коли журналісти запитали, чому польські власті не вжили заходів раніше, прокуратура пояснила, що причина полягала у формальній помилці: з боку Німеччини не було внесено даних до Шенгенського реєстру осіб, що розшукуються за європейським ордером на арешт, внаслідок чого польська прикордонна служба не змогла затримати Володимира З.

21 серпня 2025 року: італійські карабінери затримали українця на ім'я Сергій К., якого розшукує федеральна прокуратура Німеччини.

Як може розвиватися ситуація далі? Проєкт "Північний потік" очевидно не повністю списаний і може стати предметом американсько-російської угоди про врегулювання війни в Україні. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у березні цього року заявив на державному телебаченні: "Про "Північний потік" ведуться переговори".

#Українці #Дональд Трамп #Україна #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Володимир Путін #Росія #Північна та Південна Америка #Європейський Союз #Європа #Швеція #Володимир Зеленський #Норвегія #Польща #Крим #Природний газ #Німеччина #Президент (державна посада) #Італія #Московський Кремль #Німці #Берлін #Агресивна війна #Опозиція (політика) #Данія #Машина. #Канцлер #Газпром #Прокуратура #Балтійське море #Диверсія #Країни Балтії #Арештуйте. #Польська мова #Трубопровідний транспорт #Дмитро Пєсков #Капітан (збройні сили) #Соціал-демократична партія Німеччини #Час #Християнсько-демократичний союз Німеччини #Ангела Меркель #Меморандум #Сергій Лавров #Північний потік #Сахра Вагенкнехт #Аташе #Виборг #Борнхольм

Читайте також

Найпопулярніше
Ситник про розмови із журналістами оф рекордс: Не розголошував. Ні державної таємниці, ні таємниці слідства
Вчені назвали найкращий час для вживання калорійної їжі
На сьогодні Майдан не завершений — учасник Революції Гідності та АТО (+текст)
Актуальне
Це стало російською окупацією! - зазначив Михайло Шейтельман, коментуючи рішення Азербайджану про вихід з СРСР заднім числом.
Дослідження стосовно "Північного потоку"
Динамо проти Полісся: пряма відеотрансляція матчу чемпіонату УПЛ.
Теги