Саморегуляція медіа є вищим рівнем усвідомлення своєї відповідальності перед глядачами.

Співрегуляція не зможе повністю виконати цю роль. Це стало темою обговорення на міжнародній конференції "Точка перетину: Взаємодія саморегулювання та співрегулювання медіа в Україні", що пройшла 10 грудня 2024 року.

Учасники конференції обговорювали відмінності між саморегуляцією та співрегуляцією у медіа-сфері, обмінюючись міжнародним досвідом. Вони також підвели підсумки першого року реалізації нововведень закону про медіа, зокрема створення органів співрегулювання в Україні.

"Саморегуляція медіа є вищим рівнем усвідомлення відповідальності перед своєю аудиторією, і жодна форма співрегуляції не зможе повністю замінити цей процес", – зазначила Олена Ніцко, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Вона зазначила, що Національна рада активно стимулює медіа до впровадження практик саморегулювання. Десять років тому, наслідуючи приклад британського регулятора Ofcom, Нацрада виступила з ініціативою створення мовленнєвих кодексів, однак тоді ця пропозиція не знайшла підтримки серед медіа. "Згодом ми намагалися консолідувати медіа для розробки правил, спрямованих на боротьбу з дезінформацією і мовою ненависті. На жаль, і ця спроба виявилася безрезультатною. Законодавчі обмеження ускладнювали нашу здатність адекватно реагувати, зокрема, на антидержавну діяльність медвечуківських каналів. Наразі ми маємо новий закон про медіа, який чітко зобов'язує як регулятора, так і медіа створити правила для виробництва та розповсюдження інформації. Вже зареєстровано чотири професійні спілки. Аудіовізуальна спілка визначила основні напрями роботи, які включають розробку мовленнєвих кодексів, зокрема захист національної безпеки, протидію тоталітаризму, класифікацію програм, вікові обмеження для дитячої аудиторії, рекламу алкоголю, спонсорство, а також правила мовлення в дні скорботи", – підкреслила вона.

Нагадаємо, третину в робочих групах із напрацювання кодексів мають складати представники Нацради. Олена Ніцко розповіла, що Нацрада вже делегувала своїх фахівців і незалежних експертів в аудіовізуальну співрегулівну спілку.

Ми організували серію круглих столів за участю представників громадських організацій та медіа, обговорюючи актуальні питання, які турбують суспільство. Під час цих зустрічей ми виявили, що майже всі медіа мають позитивні приклади саморегуляції. Це зазначили як представники Суспільного мовника, так і "1+1 медіа" та "Старлайт медіа". Серед тем, що обговорювались, були ініціативи в сфері інклюзії, захисту прав національних меншин, а також створення контенту для дітей з акцентом на сучасні виклики, зокрема в умовах війни.

Олена Ніцко повідомила, що Національна рада орієнтується на важливий принцип у своїй діяльності: перед внесенням будь-яких змін необхідно провести консультації з громадськістю, представниками галузі та незалежними фахівцями. Саме таким чином регулятор має намір взаємодіяти з органами співрегулювання.

Генеральний секретар Європейської федерації журналістів (EFJ) Рікардо Гутьєррес під час свого виступу наголосив, що сьогоднішній світ є вкрай ворожим, де панує велика кількість популістів. Він зазначив, що журналістів часто піддають дискредитації, а довіра до медіа серед певних груп населення значно зменшилася.

"40% європейців відмовляються від новин, і це викликає значне занепокоєння. Після обрання Трампа Маск оголосив про занепад медіа, що ставить під загрозу і саму журналістику. Сьогодні журналісти повинні продемонструвати суспільству, що їхня робота спрямована на служіння людям і правді. Тому нам потрібно діяти більш відповідально, чесно і чітко, а також ще більше цінувати професійну етику," — зазначив він.

Голова Ради етичної журналістики Le Conseil de déontologie journalistique (CDJ) та Бельгійської пресради для франкомовних медіа, Мюріель Ано, поділилася своїм досвідом у сфері саморегуляції та співрегуляції, що функціонує у франкомовному регіоні Бельгії. Виявилося, що орган співрегуляції існує лише у цій частині країни та є складовою регуляторного механізму, орієнтованого виключно на аудіовізуальний сектор. Часом цей орган займається також розглядом етичних питань.

"Він розробляє мовні стандарти для реклами, захисту дітей та інших сфер. Організація складається з 20 членів та 7 спостерігачів. Коли виникає потреба в обговоренні конкретної теми, формується робоча група, до якої залучаються зовнішні фахівці. Правила (рекомендації) стають обов'язковими для виконання лише після схвалення урядом. Існують рекомендації щодо проведення виборчих кампаній, які знаходяться під контролем регуляторного органу. Наприклад, медіа повинні дотримуватись балансу під час передвиборчих дебатів. Деякі положення також містяться в кодексі саморегуляції," -- зазначила вона.

На її думку, розмежування повноважень між співрегуляцією та регуляцією є досить однозначним. Співрегуляція виступає не лише як засіб для обмеження надмірної регуляції, але й як платформа для представників галузі, щоб зустрічатися і обговорювати ключові питання.

Членкиня КЖЕ, голова Наглядової ради Суспільного, заступниця шеф-редактора "Детектор медіа" Світлана Остапа спочатку надала учасникам конференції коротку довідку про органи співрегулювання та саморегулювання в Україні. А потім розповіла про розвиток взаємодії між органами співрегулювання та саморегулювання.

Органи спільного регулювання представляють собою інновацію у рамках євроінтеграційного закону "Про медіа", що вступив у силу 31 березня 2023 року. Згідно з цим законом, в Україні планується створення п’яти регуляторних органів, які охоплять різні сфери: аудіовізуальні медіасервіси (включаючи телевізійне мовлення та сервісами на замовлення), аудіальні медіасервіси (радіо та аудіосервіси на запит), друковані медіа, онлайн-медіа та платформи для спільного доступу.

Процес їхнього створення стартував у жовтні 2023 року. В цьому році були зареєстровані органи співрегулювання в таких сферах, як аудіальна, аудіовізуальна, онлайн та друкована медіа, всі у вигляді громадських об'єднань. Орган, що займається співрегулюванням у телевізійній галузі, вже оголосив про набір експертів для розробки кодексів в області аудіовізуальних медіасервісів, а також про набір до членства в спілці.

На даний момент в Україні функціонує чотири з п'яти органів співрегулювання, однак жоден з них ще не запрацював у повному обсязі. Найбільш активною є спілка, що займається аудіовізуальним контентом. В контексті саморегулювання, з 2002 року в країні працює громадська організація "Комісія з журналістської етики". Крім цього, існують кілька ініціатив, які прагнуть підвищити професійні стандарти журналістики та сприяти саморегулюванню в українських медіа. Проте офіційно зареєстрованою є лише Комісія з журналістської етики.

Протягом понад двох десятиліть своєї діяльності члени Комісії створили не лише Кодекс етики для українських журналістів, а й розглянули численні звернення щодо порушень його норм. Вони також підготували безліч рекомендацій та заяв. Наприклад, у період повномасштабної війни Комісія прийняла такі рішення:

"і безліч інших," -- промовила вона.

Світлана Остапа припустила, якою могла би бути взаємодія між органами саморегулювання і співрегулювання після того, як останні запрацюють на повну силу.

"Співрегуляція і саморегуляція за недопущення цензури та проти зловживання свободою слова. У КЖЕ всього один кодекс -- Кодекс етики українського журналіста. У органів співрегулювання їх може бути кілька. У законі прописано 14 предметів відання сфери спільного регулювання. Наприклад, визначення критеріїв віднесення інформації до такої, що може заподіяти шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дітей; затвердження правил мовлення у дні пам'яті; визначення критеріїв віднесення рекламної інформації (комерційних повідомлень) до такої, що може вважатися шкідливою згідно з вимогами законодавства про рекламу; затвердження плану дій щодо забезпечення доступності сервісів для осіб з інвалідністю та інші. Думаю, що коли органи співрегулювання запрацюють, КЖЕ може укласти з ними меморандуми про співпрацю. Крім того, члени КЖЕ як експерти в медіагалузі можуть стати експертами з розробки кодексів. Про набір таких експертів органи співрегулювання повідомляють на сайті Нацради. Або як представники того чи того медіа увійти до органу співрегулювання", -- додала Світлана Остапа.

Вона також зазначила, що провідні учасники ринку, зокрема великі телеканали, не виявляють особливого бажання визнавати саморегуляцію в медіа-сфері. Для них більш вагомими є рішення регуляторних органів. Проте в демократичних країнах норми, розроблені для галузі, а також професійні стандарти стосуються як великих, так і малих гравців однаково.

"І якщо великі медіакорпорації дбають насамперед про бізнес, то тут органи співрегулювання і саморегуляції -- спільники, бо дбають передусім про інтереси аудиторії", -- сказала членкиня КЖЕ.

Членкиня правління в аудіовізуальній спілці співрегулювання, заступниця директора з правових питань ТОВ "Старлайт медіа" Оксана Остапко розповіла, що для них це великий досвід, хоча раніше їхня компанія вже долучалася до розробки співрегулівних документів. "Участю в спілці ми показуємо свою активну позицію", -- сказала вона.

Виконавча директорка Національної асоціації медіа (НАМ) Катерина М'ясникова поділилася своїм досвідом у формуванні співрегуляторних структур та окреслила основні труднощі, з якими стикаються ці органи.

Сьогодні найбільшим викликом є забезпечення інституційної стабільності. Молодіжні організації, які управляються радами, зазвичай складаються з менеджерів медіа. Через це їм важко приділяти достатньо уваги розвитку своїх структур. Однією з основних проблем є пошук постійного директора та команди, які б працювали на постійній основі. Я вважаю, що як тільки це питання буде вирішене, організації зможуть діяти набагато ефективніше, оскільки матимуть людей, які присвятять цьому свою увагу цілодобово.

Ще одна проблема, з якою стикаємося, — це фінансування. На сьогодні вже очевидно, що для багатьох організацій є можливість покривати лише адміністративні витрати. Для досягнення більш амбітних цілей необхідно залучати додаткових учасників. Розширення членської мережі стане одним із ключових завдань на наступний рік. Це дозволить організації представляти інтереси більшої кількості людей, — зазначила Катерина М'ясникова.

Вона зазначила, що в наступному році органи саморегулювання зосередяться на розробці кодексів та створенні нових норм. Планується створити від 11 до 15 кодексів для кожної організації, які потім потрібно буде реалізувати. Важливо буде провести масштабну освітню кампанію, щоб пояснити компаніям, як діяти відповідно до цих кодексів.

Після розробки кодексів на нас чекає важливий етап – формування експертних комісій, які здійснюватимуть свою діяльність відповідно до цих кодексів та надаватимуть експертні висновки у випадках, коли виникають підозри щодо порушень медіа законодавства. "Тож нам належить виконати чимало роботи, і ми очікуємо багато новин від органів спільного регулювання. 2025 рік обов’язково стане роком становлення системи спільного регулювання," – зазначила Катерина М'ясникова.

Про налагодження повноцінної роботи співрегулівного органу онлайн-медіа розповіла директорка Інституту масової інформації (ІМІ), членкиня Комісії з журналістської етики Оксана Романюк.

"Наш орган співрегулювання, здається, наразі неактивний — можливо, через те, що всі ми надто зайняті і не маємо можливості присвятити час його розвитку. Потрібні окремі особи, які могли б зайнятися організаційною роботою. Для онлайн-ресурсів критично важливо, щоб не було втручання у журналістський контент. Ще один аспект, який є важливим для мене, це спільне маркування реклами для онлайн-платформ. Однак мені не зовсім зрозуміло, чому нам потрібно п’ять однакових кодексів для різних асоціацій? Це питання порушували журналісти з мультиплатформного медіа, і вони вважають, що це може їх перевантажити. Можливо, нам слід обдумати, як спростити цю ситуацію? Як варіант, ми могли б розробити один спільний кодекс і всі разом його підписати?" — запитала вона.

Олександр Харченко, головний продюсер онлайн-ресурсу Gazeta.ua та друкованого журналу "Країна", поділився своїми думками щодо участі в сфері друкованих медіа. Він зазначив: "Наша спілка є найменшою, адже складається всього з трьох осіб. Це свідчить про те, що ринок друкованих медіа переживає складні часи. Причини цього явища об'єктивні, включаючи певні дії з боку влади. Локальні медіа на межі виживання, і їм не до співрегулювання. Основне завдання нашої невеликої команди полягає в тому, щоб переконати колег з регіонів приєднатися до нас, незважаючи на труднощі. Об'єднавшись, ми зможемо вирішити багато проблем. Нам потрібно знайти спосіб компенсувати їхню участь у спілці, адже зараз у них просто немає грошей на членські внески," – зазначив Олександр (читайте інтерв'ю з ним на "Детекторі медіа").

Перша секретарка НСЖУ та членкиня КЖЕ Ліна Кущ поділилася досвідом практики співрегулювання у європейських країнах.

Загалом учасники були налаштовані на продовження налагодження співпраці між співрегулівними та саморегулівними органами. Тим самим підтвердивши норму, закріплену в законі "Про медіа": "Наявність спільного регулювання у сфері медіа не обмежує свободи галузевого й іншого саморегулювання у сфері медіа та журналістики, яке діє на принципах добровільної участі, самоврядності та невтручання держави".

Конференцію модерували Андрій Куликов, голова Комісії з журналістської етики, та Тетяна Лебедєва, членкиня цієї ж комісії. "Важливо, що КЖЕ та інші медіа-організації беруть участь у цій конференції. Це свідчить про те, що галузь не лише існує, а й активно шукає нові шляхи для покращення свого розвитку та співпраці. Це підтверджує можливість партнерства між нами. Немає нічого неможливого для тих, хто поділяє спільну мету і усвідомлює, що наша співпраця створює та зміцнює гарантії, які в подальшому забезпечуватимуть свободу слова в Україні. Саме в цьому полягає цінність нашого сьогоднішнього обговорення", - зазначив Андрій Куликов.