Санкції та російська наука: як один із провідних світових наукових видавництв сприяє їх обхідним шляхам.

Springer Nature -- один із найбільших і найвпливовіших наукових видавців у світі, з тисячами працівників у понад як 50 країнах і штаб-квартирами в Берліні та Лондоні. Щороку видавництво публікує понад 13 тисяч книг і близько 3 тисяч наукових журналів. Серед останніх, наприклад, Nature та Scientific American, де свого часу друкувався Альберт Ейнштейн і ще 150 нобелівських лауреатів. Матеріали, видані Springer Nature, апріорі вважаються еталонними й авторитетними у світі науки.

Після початку повномасштабного вторгнення Springer Nature засудило російську агресію і заявило про підтримку України. Видавництво також оголосило про припинення нових продажів продуктів і послуг дослідницьким установам у Росії та Білорусі й надало українським науковцям безкоштовний доступ до своїх ресурсів у межах міжнародної ініціативи Research4Life.

На перший погляд, позиція виглядає послідовною і принциповою. Однак існує істотна невідповідність між оголошеннями компанії Springer Nature та її фактичними діями. Як свідчать наші дані, це видавництво продовжує випускати приблизно 200 журналів російською мовою.

Як це стає можливим -- і що означає не лише для України, а й для глобальної наукової спільноти?

Російські наукові журнали потрапляють до видавництва Springer Nature не безпосередньо, а через посередництво компанії Pleiades. Хоча Pleiades позиціонує себе як американська організація, більшість її контенту походить з Росії: з 177 журналів, які вона видає, лише дев'ять не мають зв'язку з російськими науковими установами.

Про те, що це не випадковий збіг, свідчить інтерв'ю керівника Pleiades Алєксандра Шусторовича, опубліковане на сайті РАН іще на початку повномасштабної війни: "Наши научные продукты, воспринимаемые как американские, сохранены с пониманием, что они представляют именно российскую научную среду... Мы создали очень важный прецедент и добились того, что практику поддержали все крупнейшие мировые издатели, причем это было сделано в форме общего заявления. Когда я говорю "мы", то, конечно, имею в виду и компанию Springer Nature, и других авторитетных коллег, которые нам помогали... В науке индивидуальные ученые сейчас имеют такой же доступ к западному читателю, как и раньше".

Щоб зменшити ризики, пов'язані з санкціями, компанія Pleiades переоформила на себе права засновника більш ніж 100 журналів Російської академії наук. Виплати російським авторам також здійснюються непрямим шляхом: вони оформлюються як "зарплата" через окрему компанію — кіпрську Gertal Holding. Таким чином, роялті, що нараховуються російським науковцям, маскуються під звичайні зарплатні виплати. Це дозволяє уникати суворих перевірок на предмет відмивання коштів (AML) та комплаєнс-контролю, які застосовуються до міжнародних комерційних транзакцій.

Про зв'язок Gertal Holding Limited із російським бізнесом свідчать і корпоративні дані. Директор фірми -- Алєксандр Петраков -- є одночасно керівником російської компанії ТОВ "Мегаполіс", яка, своєю чергою, належить американській Pleiades Publishing, Inc.

Завдяки цій схемі, видавці з Заходу фактично сприяють підтримці інфраструктури наукових редакцій в Росії. Наприклад, російський академік А. Забродський у червні 2023 року в одному з інтерв'ю зазначив, що фінансування, яке російські журнали отримують від Pleiades / Springer, у шість разів перевищує їхнє державне бюджетне забезпечення.

Співпраця між Pleiades та Springer, окрім самого факту порушення санкцій, викликає ряд негативних системних наслідків.

По-перше, під прикриттям наукових статей розповсюджуються антиукраїнські пропагандистські ідеї. Наприклад, у журналі "Herald of the Russian Academy of Sciences" у статті "Zigzags of the Post-Imperial Syndrome" автори так трактують причини війни (с. 494): "В основі лежить безвідповідальна, короткозора та відверто провокаційна політика націоналістичної української політичної еліти, спрямованої на євроінтеграцію. Протягом останніх 17 років, за підтримки екстремістських груп та західних країн, які постачали зброю, ця еліта реалізувала явно антиросійську стратегію, формуючи на її основі нову українську ідентичність та державність".

Безумовно, терміни на кшталт "Бандера", "нацисти", "дискримінація російської мови" та інші стереотипи російської пропаганди, які ви могли б зустріти на російських телеканалах, але не в серйозних академічних дослідженнях, також з'являються в статті, опублікованій авторитетним міжнародним видавцем (с. 495). У ній стверджується: "Героїзація Бандери, обмеження прав російської мови і заклики до насильства проти ненависних москалів стали частиною суспільної свідомості та поведінки, яку підтримувала українська влада, формуючи образ України як неонацистської держави. Кремль використав це як виправдання для розгортання подальшої військової операції".

Публікація матеріалів, що містять мову ненависті та пропаганду війни, вказує на серйозні проблеми в процесі рецензування в авторитетних міжнародних видавництвах. Жоден поважний редактор не дозволив би публікацію подібного контенту. Виглядає так, що Springer не здійснює належного редакційного контролю над матеріалами Pleiades, фактично надаючи свою репутацію російським пропагандистам.

По-друге, анексія українських територій Росією отримує легітимізацію. Згідно з інформацією з бази даних Scopus, ми зафіксували близько 400 випадків, коли Springer відніс українські території, університети чи наукові організації, на які претендує країна-агресор, до російських.

Наприклад, на офіційному сайті Springer Херсон позначений як російське місто, попри те, що він перебуває під контролем України.

Аналогічні ситуації спостерігаються також у Криму та Донбасі. Наприклад, у публікаціях видавництва Сімферополь зазначено як частина Російської Федерації.

По-третє, порушуються академічні норми. Наші дослідження показують, що російські наукові видання часто маніпулюють інформацією про свої редакційні колегії. Приблизно 70% іноземних членів цих колегій або не знали про своє "участі", або не мали реального впливу на їхню діяльність. Це вказує на формальний підхід до створення редколегій і підірває довіру до процесу рецензування.

У липні 2022 року Фізико-технічний інститут імені А. Йоффе офіційно та односторонньо розірвав усі ліцензійні угоди з компанією Pleiades, відкликавши юридичні права видавця на використання торгівельних марок та контенту інституту. Натомість, Pleiades Publishing вирішило не зупиняти випуск зазначених журналів, продовжуючи їх публікацію під історичними назвами та з тими ж ISSN, але без участі законних редакцій. Таким чином, фактично були створені "клоновані" версії. Щоб приховати цю ситуацію, і Springer Nature, і Pleiades прибрали списки редакційних колегій зі своїх вебсайтів, замінивши їх на невизначене застереження про те, що "інформація про редакційну колегію наразі розробляється".

Нелегітимність цієї схеми була підтверджена Міжнародним центром ISSN при ЮНЕСКО, який визнав ФТІ імені А. Йоффе єдиним законним видавцем журналів з наведеними назвами. Додатково, у січні 2026 року російський суд з питань інтелектуальної власності ухвалив рішення про те, що видавець Pleiades незаконно експлуатував ці торговельні марки і зобов'язав його компенсувати понад 460 мільйонів рублів завданих збитків.

Таким чином, матеріали, які наразі реалізує Springer Nature під брендами цих видань, по суті є підробкою.

По-п'яте, приховується інформація про співпрацю з підсанкційними особами. З англомовних версій журналів на сайті Springer "зникають" імена їхніх справжніх керівників, якщо вони перебувають під санкціями. Або їхній статус занижується -- наприклад, головних редакторів позначають як звичайних членів редколегії.

Показовий приклад -- журнал Doklady Physics (переклад видання "Доклады Российской академии наук. Физика, технические науки"). На сайті Springer замість складу редакційної колегії міститься вже традиційне повідомлення: "інформація -- на стадії розроблення". З огляду на те, що цей журнал видавництво розповсюджує десятиліттями, таке твердження є вкрай підозрілим і юридично неспроможним. Водночас у російській версії журналу головним редактором зазначено директора Інституту загальної фізики імені А.Прохорова РАН Сєрґєя Ґарнова, який перебуває під санкціями США.

Співпраця між Springer та Pleiades викликає непряму взаємодію цього відомого видавництва з організаціями, що підпадають під санкції. Наприклад, Springer публікує Bulletin of the Lebedev Physics Institute — адаптовану версію журналу "Краткие сообщения по физике". Цей журнал належить Фізичному інституту імені П. Лєбєдєва (ФІАН), який також включений до списку SDN США і підлягає санкціям Європейського Союзу.

Платформа Springer Nature також слугує майданчиком для публікації наукових досліджень, які були виконані в рамках "державних завдань" підсанкційних російських установ. Наприклад, у недавніх статтях (2025 рік) журналів Acoustical Physics та Bulletin of the Russian Academy of Sciences: Physics чітко вказується, що дослідження проводились для Інституту теоретичної та прикладної механіки імені С. Хрістіановича СО РАН (що підпадає під санкції США та Великої Британії), Інституту прикладної фізики РАН (який також зазнає санкцій з боку США, ЄС, Швейцарії, Канади та Японії) та Казанського наукового центру РАН (під санкціями США).

Як можна помітити, наслідки співпраці з російськими організаціями виходять за межі академічної етики — це не лише порушення міжнародних санкцій, але й фінансові зловживання, а також руйнування інфраструктури світових баз даних. Щоб вирішити цю проблему в юридичному контексті, Міністерство освіти і науки України надіслало офіційний запит та детальну аналітичну записку керівництву Springer Nature. Ці матеріали стали основою для цієї статті. Один із співАвторів брав участь у підготовці цих документів у складі робочої групи при МОН. 28 лютого 2026 року Міністерство отримало підтвердження від видавництва про отримання зазначених документів.

Минув уже місяць. Чи отримало українське міністерство офіційну відповідь від Springer Nature на свій юридичний запит? Ні. Натомість конфіденційний лист від МОН до авторитетного європейського видавництва потрапив до рук пропагандиста Алєксандра Юнашева та кремлівського медіа "РІА Новості". Коли європейське видавництво закриває очі на маніпуляції з базами даних і співпрацю з підсанкційними установами, це ще можна списати на бізнес-інтереси. Проте, коли офіційна юридична кореспонденція стає доступною для путінських пропагандистів, ілюзія "академічної нейтральності" виявляється зруйнованою.

У своїх офіційних документах для інвесторів (у проспекті IPO) за жовтень 2024 року Springer Nature зазначило, що його дистриб'юторські угоди з Pleiades діють до грудня 2026 року. Отже Springer Nature має всі підстави не продовжувати співпраці з Pleiades Publishing.

Вибір щодо продовження цього контракту стане важливим випробуванням: чи здатний поважний європейський видавничий гігант дотримуватися міжнародного права та своїх власних стандартів, підтримуючи статус лідера у світовій науці, чи ж він готовий потрапити в пастку незаконних схем і стати засобом для розповсюдження російської пропаганди та ухилення від санкцій. Це рішення матиме значення не лише для України, але й для всієї міжнародної наукової спільноти.