На першому етапі варто розпочати з маркування всього контенту, в якому використовувався штучний інтелект.
Штучний інтелект уже не є чимось із науково-фантастичних фільмів -- він скрізь. Наприклад, із його допомогою сммники ілюструють згенерованими картинками свої дописи.
"Новини Вінниці" проілюстрували новину про приморозки картинкою гілки, де одночасно ростуть абрикоси й черешні
Або ж медіа демонструють свої новини, навіть якщо відсутні фотографії.
"Славутич.інфо" за підтримки штучного інтелекту знайшов рішення для нестачі зображення до новини про сказ.
А ще він допомагає у прийнятті рішень, систематизує інформацію, аналізує дані, перекладає тексти, озвучує інформаційні публікації (наприклад, тут, і аби не попередження -- ми б не відрізнили цей голос від людського).
Штучний інтелект активно застосовується в сфері реклами, формуючи індивідуалізовані оголошення, орієнтовані на конкретні групи споживачів. Якщо ви не зовсім зрозуміли попереднє речення, то є більш прості способи донесення інформації – наприклад, використання створених за допомогою ІІ ілюстрацій продукції, як це демонструється тут:
Цей малюнок створений за допомогою штучного інтелекту, що означає, що реальна сорочка, зображена на картинці в Instagram, може і не існувати.
Штучний інтелект не має власних етичних норм, окрім тих, що були закладені програмістами. Це означає, що його "творчий" потенціал може бути використаний для різних цілей — від генерації маніпулятивних дезінформаційних матеріалів (про що активно повідомляє Центр досліджень "Детектора медіа" у своєму проєкті "Хроніки дезінформації") до просування незаконних послуг, як показано в наступному прикладі:
В Україні продаж "журналістських" посвідчень є протизаконним, проте ця діяльність активно просувається в соціальних мережах.
У кіноіндустрії та музичних кліпах штучний інтелект допомагає у створенні спецефектів, генеруванні фонів і навіть допомагає з написанням сценаріїв чи мелодій. Щоб далеко не ходити за прикладами, я кілька тижнів тому згенерував пісню про редакцію "Детектора медіа" у своєму улюбленому музичному стилі кантрі:
Потім я натрапив на свіжий кліп Наталії Могилевської, який був цілком створений за допомогою штучного інтелекту на основі її старої пісні. Щодо якості сюжетної лінії, можливо, варто було б утриматися від коментарів, так само як і про акценти в моїй пісні про "ДМ". Але, безумовно, це лише питання часу, адже технології постійно вдосконалюються, і творці зможуть більш ретельно коригувати результати роботи ШІ.
Не забувайте, як штучний інтелект може "омолоджувати" акторів навіть у телевізійних проектах. Яскравим прикладом цього є стрічка "Ірландець", де персонаж Роберто Де Ніро з'являється у віці 24 років, а також у 80, завдяки інноваційним на той час технологіям штучного інтелекту.
Останній приклад, який я хочу навести, викликає у мене одночасно сміх і серйозність: мережа Varus демонструє свою продукцію в категорії "Свіже м'ясо" за допомогою картинок, створених у Midjourney, і відверто повідомляє про це на своєму сайті. Справа в тому, що професійна фотозйомка свіжого м'яса є досить складною — його потрібно витягнути з холодильника, підсвітити спеціальним освітленням, що потребує часу, адже м'ясо може швидко зіпсуватися. Проте це має й іншу сторону: тепер ти ніколи не можеш бути впевненим, що на рекламі чи в каталозі товарів перед тобою справжня їжа, і чи справді вона виглядає саме так, а не є лише малюнком.
Одним словом, ШІ -- вже повсюди, і як нова технологія не завжди поширюється й використовується етично. Це вже не просто інструмент для "гіків", а невіддільна частина повсякденності всіх тих, хто працює з контентом у медіа, рекламі, творчості, перекладах, освіті тощо. А значить -- і читачів та глядачів. Які, однак, про це можуть і не здогадуватися.
Усе це означає одне: ми вже не можемо на око відрізнити, де працював ШІ, а де -- людина. Ця невидима присутність ШІ викликає необхідність у прозорості та відповідальності, особливо у сферах, що формують суспільну думку -- в медіа та рекламі. Інакше станеться те, що я б назвав ерозією довіри -- тобто коли споживач остаточно відмовиться довіряти (хоч і перевіряти) будь-якому медіаконтенту, бо "скрізь може бути ШІ". Саме тому в сфері медіа й реклами потрібні публічні роз'яснення та кодекси використання ШІ від редакцій, агенцій і будь-яких організацій, що працюють із ним.
Деякі учасники вже усвідомлюють цю необхідність. Наприклад, Суспільне мовлення створило власні Принципи застосування штучного інтелекту. В їх числі обов'язкове повідомлення про те, що контент був створений за допомогою ШІ, вимога перевірки матеріалів людиною, а також заборона використання ШІ для біометричної ідентифікації та класифікації осіб.
Подібні кроки роблять й інші медіа, наприклад, "Українська правда", яка теж склала свої правила використання ШІ (там є, зокрема, про обов'язкове маркування, підходи до генерації зображень і принцип неспотворення контенту). А міністерство цифрової трансформації України розробило Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту у сфері медіа.
Отже, згідно з дослідженням "Індекс медіаграмотності працівників медіасектору", проведеним ГО "Детектор медіа" в рамках проєкту "Підсилення медіа та інформаційної грамотності в Україні", 54% працівників медіа на січень 2025 року вже використовували ШІ у своїй діяльності. Це свідчить про необхідність упровадження чітких правил і норм, щоб уникнути хаосу та можливих зловживань. Важливо, щоб відповідальні медіа організації розробили власні кодекси етики щодо використання штучного інтелекту або адаптували вже існуючі рекомендації, згадані у цьому матеріалі.
Можна розпочати з елементарного кроку — позначати весь контент, який був створений за допомогою штучного інтелекту. Це, принаймні, буде справедливо.
#Соціальна мережа #Медіа (комунікація) #Телебачення #Реклама #М'ясо #Instagram #Фотографія #Штучний інтелект #Контент (медіа) #Дезінформація #Вінниця #Товари #Наукова фантастика #Ірландці #Відеокліп #Речення (лінгвістика) #Сценарій #Цільова аудиторія #Етика #Кіноіндустрія #Роберт де Ніро #Сорочка. #Сказ.
