Фото: Інтерфакс-Україна / Олександр Зубко
Михайло Міщенко, віце-директор соціологічного відділу Центру Разумкова.
Нещодавно Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати дослідження, проведеного у грудні минулого року, яке стосувалося рівня довіри українців до соціологічних опитувань. На запитання "Чи довіряєте ви результатам опитувань від організацій, які давно займаються цим і публікують свої результати?" 53% учасників дослідження висловили позитивну відповідь, тоді як лише 10% заявили про недовіру. Інші респонденти не визначилися зі своєю думкою.
Президент Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто зазначив, що рівень довіри до соціологічних досліджень визначається не лише сприйняттям їх якості громадянами, але й політичним контекстом. Він підкреслює: "Коли результати опитувань не збігаються з очікуваннями або політичними уподобаннями, багатьом людям і політикам простіше звинуватити соціологів, ніж переосмислити свої власні погляди".
Варто зазначити, що недовіра до результатів соціологічних досліджень може бути зумовлена не лише звинуваченнями в непрофесіоналізмі або політичній упередженості соціологів, але й переконанням, що самі респонденти надають нещирі відповіді під час опитувань. Ті, хто вважає, що з різних причин люди не бажають висловлювати свої думки щиро на соціально чутливі питання (включаючи політичні), можуть проявляти більшу обережність у довірі до отриманих результатів.
У листопаді 2025 року соціологічна служба Центру Разумкова, за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, провела опитування, у якому респондентам було поставлено запитання: "Як ви вважаєте, чи відповідають люди під час соціологічних опитувань щиро, висловлюючи свої справжні думки, чи частіше приховують свої справжні переконання?". 52% учасників вказали, що вважають, що люди зазвичай відповідають щиро, тоді як 24% вважають, що більшість відповідає нещиро, приховуючи свої думки (інші респонденти не змогли визначитися). Це свідчить про те, що відсоток тих, хто вважає щирість відповідей на опитування досить високим, майже дорівнює відсотку тих, хто, згідно з даними КМІС, вірить у точність результатів соціологічних досліджень.
Віра у те, що респонденти нещирі під час соціологічних опитувань, більш виражена у людей, невдоволених владою та її діями ˗ серед тих, хто переконаний у щирості респондентів під час опитувань, довіряють Президенту України 55%, не довіряють ˗ 39%, тоді як серед тих, хто переконаний у їх нещирості, навпаки, більшість (57%) Президенту не довіряють, а довіряють лише 38%.
Загалом, недовіра до щирості осіб, які відповідають на запитання соціологів, характерна для тих, чия точка зору суперечить загальноприйнятим уявленням та домінуючим поглядам у суспільстві. Наприклад, серед тих, хто має довіру до Збройних Сил України, 53% вважають респондентів щирими під час опитувань, тоді як 22% не довіряють їхнім відповідям. У той же час, серед осіб, які не довіряють ЗСУ, ці показники становлять 43% і 42% відповідно. Це свідчить про те, що значна кількість людей, які не підтримують Збройні Сили, ставлять під сумнів результати соціологічних опитувань, які свідчать про високий рівень довіри до ЗСУ в українському суспільстві (загалом 91% опитаних висловлюють довіру). Вони вважають, що насправді більшість людей просто боїться висловити свою справжню думку щодо ЗСУ.
Цікаво провести порівняння між українськими та російськими результатами. Згідно з опитуванням, яке було здійснене російською державною дослідницькою установою ВЦИОМ у серпні 2025 року, 49% респондентів в Росії вважають, що люди зазвичай відповідають щиро під час соціологічних опитувань, тоді як 34% вважають, що більшість респондентів нещирі та приховують свої справжні думки (17% не мали чіткої позиції). Таким чином, ми можемо спостерігати, що у Росії значно більше людей, які сумніваються у чесності респондентів, в порівнянні з Україною, де таких лише 24%.
Найбільш скептично налаштовані молоді люди віком до 23 років (серед них 40% вважають, що люди відповідають щиро, а більшість (53%) ˗ що вони приховують свою думку. Як показують дані опитувань, російська молодь ˗ найбільш скептично налаштована до влади група населення.
Також негативно впливає на віру у щирість респондентів відмова від перегляду російського телебачення (що характерно насамперед до опозиційно налаштованих людей). Серед тих, хто його ніколи або майже ніколи не дивиться, лише 40% вважають, що громадяни Росії під час опитувань відповідають щиро, тоді як серед тих, хто дивиться його щоденно ˗ 54%.
#Українці #Збройні сили України #Громадська думка #Телебачення #Україна #Росіяни #Росія #Суспільство #Президент України #Соціологія #Російська мова #Інтерфакс-Україна #Київський міжнародний інститут соціології #Респондент #Соціальні дослідження #Центри Разумкова #Соціальне опитування #Володимир Паніотто
