Сторіччя Українського Радіо зацікавило кожного четвертого українця та українку, згідно з проведеним дослідженням.

Ілюстраційне зображення: facebook/ukrainianradio

"Ця дата повинна привернути увагу медіаграмотної особи."

Сторіччя Українського Радіо стало темою, що зацікавила кожного четвертого громадянина України, згідно з результатами опитування "Детектор медіа". Які причини спонукали до проведення дослідження на тему сприйняття та участі українців у святкуванні сторіччя Українського Радіо?

Ми в "Детекторі медіа" щорічно проводимо репрезентативне опитування по всій Україні, щоб оцінити рівень медіаграмотності серед населення. Це включає в себе аналіз навичок користувачів медіа, їхні уподобання в читанні, платформи, які вони обирають, а також збалансованість їхньої медіаспоживчої практики. Ми досліджуємо, чи використовують вони різноманітні джерела інформації, як сприймають роль медіа у суспільстві та як реагують на нові виклики, що виникають, наприклад, у зв'язку з розвитком штучного інтелекту. Ці зміни створюють безліч нових запитань для нашого сприйняття, і не завжди нам вдається їх усвідомити.

І в рамках цього опитування ми вирішили додати цьогоріч запитання про те, чи чули українці щось про століття першого ефірного медіа в нашій країні. Зрештою, дуже багато різноманітних заходів відбулося. Це і ефірні якісь прояви, тобто телепрограми, радіопрограми, телефільм був знятий. Це і концертний тур оркестру Українського Радіо багатьма містами України. Це і великий гала-концерт в опері, який теж транслювався по телебаченню. Президент України давав інтерв'ю з нагоди сторіччя.

Національний банк України випустив нову монету, а "Укрпошта" презентувала марку, присвячену скверу в Києві, якому надали нову назву. Багато партнерів приєдналися до цього святкування, і ця дата не повинна залишитися поза увагою для медіаграмотної особи. Саме тому ми включили відповідне запитання в наше опитування. Результати показали, що сторіччя Українського Радіо стало відомим кожному четвертому українцю. Це означає, що люди або чули про ювілей, або брали участь у різноманітних заходах: переглядали інтерв'ю президента разом із родиною, дивилися телевізійний концерт, слухали радіопередачі, відвідували сквер Українського Радіо в Києві, або ж придбали монету чи марку. Варто зазначити, що серед цієї чверті українців, які знали про сторіччя, майже половина активно долучилася до святкувань: дивилися, слухали, відвідували, читали, купували монети чи марки. Ця статистика вражає, адже в Україні не так багато установ з віком у сто років, які відіграють важливу роль у популяризації українських державотворчих ідей. Ми повинні також зберігати нашу історичну та національну пам'ять, відзначаючи значущі події, які нагадують нам, що українці не з'явилися в 1991 році, коли країна здобула незалежність. Ми маємо глибоке коріння в цій землі, знаємо і шануємо її історію та традиції.

Серед молоді у віці від 18 до 35 років кожен п'ятий українець або українка була ознайомлена з певними заходами чи брала участь у них.

Які групи за віком охоплюють особи, які чули про столітній ювілей Українського Радіо або брали участь у його подіях? Яка характеристика цієї аудиторії?

Є певні дані на цю тему. Наприклад, серед молоді віком від 18 до 35 років кожен п'ятий українець і кожна п'ята українка чули або брали участь у заходах, присвячених сторіччю Українського Радіо. Якщо ж розглянути старші вікові категорії, то рівень залученості виявляється вищим. Зокрема, серед людей віком 56 років і старше майже кожен третій з них долучився до святкувань цього ювілею.

"Найбільш активно радіодиктант слухала та записувала молодіжна аудиторія."

Радіодиктант національної єдності також був організований на честь століття Українського Радіо. Відомо, що його текст створювали, зокрема, наші військові, навіть перебуваючи в окопах. Чи існують якісь дослідження або дані про те, наскільки активно наші захисники та захисниці слухають Українське Радіо?

Окремого дослідження саме про радіослухання військовими у мене на руках немає. Але можу сказати, що на кожен із заходів, які відбувалися в рамках великої кампанії до сторіччя, залучали різну аудиторію. Припустимо, згаданий радіодиктант найактивніше слухала і писала саме молодь. 26% із тих молодих людей, чию увагу привернуло століття Українського Радіо, звернули на нього увагу саме через радіодиктант. Тобто це такий потужний об'єднавчий захід, який просуває ідею не тільки української мови, а й нашої історичної пам'яті, тому що минулорічний радіодиктант був присвячений якраз темі Українського Радіо.

Книжка "Українське Радіо: історія буремного століття"

Ще один проєкт, присвячений сторіччю Українського Радіо, — наш подкаст "Життя в ефірі". Він досліджує багатогранну історію Українського Радіо та відображає шлях нашого народу. Проте це не все, що ми плануємо. Наразі готується ще один проект — книга "Українське Радіо: історія буремного століття". Чи можете розповісти, де та коли відбудеться її прем'єра, і коли читачі зможуть ознайомитися з її змістом?

Ми з дня на день чекаємо на анонс передпродажів, які має відкрити видавництво, з яким ми працюємо над виданням цієї книжки. Це видавництво "Лабораторія". Думаю, що буквально днями вже з'явиться ця інформація. А перша публічна презентація книжки, ми очікуємо, що станеться на головній книжковій події нашої країни - "Книжковому Арсеналі". Він буде якраз наприкінці травня і сподіваюся, що 31 травня, в суботу ввечері ми будемо презентувати на "Арсеналі" вже книжку.

"Цьому не вчать у школах"

Для кого ця книга може виявитися цікавою, окрім прихильників Українського Радіо та осіб, пов'язаних з медіа-сферою? Чи може ця історія зацікавити широку аудиторію, звичайних людей або певні групи читачів?

Суть у тому, що ми створювали цей текст не для представників влади, радійних працівників чи журналістів. Він призначений не для професіоналів у галузі, адже вони зазвичай вже мають певне уявлення про Українське Радіо. Наша мета — звернутися до слухачів та тих, хто, можливо, стане ними в майбутньому після прочитання цієї книжки. І, зрештою, слоган "Вся країна на одній хвилі" — це не просто слова, а справжнє відображення нашої місії, яка звучить в ефірі. Це дійсно так.

Історія, про яку йдеться, є надзвичайно захоплюючою та важливою. Зокрема, навряд чи стане несподіванкою для слухачів Українського Радіо розповідь про розстріл керівництва цієї організації в 30-х роках під час Сталінського режиму. Це маловідомий, але важливий аспект нашого минулого, адже про нього не говорять у школах. Ця сторінка історії, що з часом потрапила в забуття, викликає відчуття, наче вона зникла з нашої пам'яті — адже в ті часи відбувалися масові репресії. Проте це було наше медіа, яке активно підтримувало українські ідеї і за це зазнавало переслідувань. Протягом всього століття, фактично в усі роки існування УРСР, ми спостерігали подібні явища.

Є дуже захоплююча історія про те, як Українське Радіо стало важливим чинником у формуванні української естрадної музики. Поява українського естрадного жанру, який швидко здобув популярність за межами країни і на всесоюзному рівні, стала можливою завдяки запуску Радіо Промінь в Україні. Нещодавно ми святкували 60-річчя цієї радіостанції, яка стала першою не московською музичною радіоінстанцією на просторах Радянського Союзу. Хоча "Маяк" з'явився в Москві у 1964 році, Радіо Промінь розпочало свою діяльність в 1965 році, представляючи українську мову та музику. Аналогічних радіостанцій у інших республіках Радянського Союзу не було, і це стало потужним фактором державотворення в Україні. Люди, які виросли під звуки нової естради, отримали можливість слухати музику цілодобово, і в 1991 році вони прийшли на референдум, щоб підтримати незалежність своєї країни.

Вадим Міський. Фото: facebook/vadym.miskyi

"Смерть радіо" прогнозували протягом усіх 100 років його історії. Але..."

Досі тривають численні дискусії щодо майбутнього радіо у світі, оскільки нові технології та альтернативні методи поширення інформації активно розвиваються. Яка ж ситуація з Українським Радіо? Чи спостерігається спад чи, навпаки, зростання нашої аудиторії? І якщо зростає, то за рахунок яких факторів і груп слухачів?

Це дійсно цікаве питання. Важливо зазначити, що "смерть радіо" передбачали протягом майже всього століття його існування. Регулярне радіомовлення як технологія функціонує вже близько 100 років, і таких країн не так багато. Ми, по суті, є частиною світових історичних трендів. У 1950-х роках, коли телебачення почало набирати популярність — спочатку його навіть називали "радіобаченням" — багато хто вважав, що радіо втратить свою актуальність, адже без картинки слухати не так цікаво. Але, як виявилося, пройшло 100 років, і тепер, коли телебачення також переживає труднощі, люди все ще вважають за краще слухати радіо. Звісно, його популярність може бути меншою в порівнянні з 1924, 30-ми чи 40-ми роками, оскільки з'явилися нові способи взаємодії з аудиторією. Проте різні кризові ситуації демонструють, що роль радіо ще далеко не завершена. Наприклад, у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, радіоприймач на батарейках став незамінним — його можна взяти в укриття або в подорож. Телевізор ж не так просто транспортувати. Так само під час окупації ми отримуємо листи від слухачів, які продовжують налаштовуватися на радіо, навіть під час блекаутів. І це не лише в Україні. Згадаємо недавні події в Іспанії та Португалії, коли через кібератаки відбулися блекаути. Я бачив повідомлення від Європейської мовної спілки, що люди почали активно шукати, де придбати прості FM-радіоприймачі, щоб залишатися в курсі подій, оскільки цифрові сервіси в кризових ситуаціях не завжди можуть бути надійними.

Українське Радіо: автентичність, людяність, простота і доступність

Тому радіо залишається надзвичайно популярним. Європейська мовна спілка, що об'єднує суспільних мовників на континенті, впевнена у світлому майбутньому радіо, включаючи його цифрові формати. Сьогодні з'являються нові додатки. Наприклад, Українське Радіо пропонує мобільний застосунок Суспільне радіо. Продовжує користуватися попитом і традиційне ефірне слухання. Різноманітні способи доступу до аудіоконтенту існують, і він залишається затребуваним серед людей. Українське Радіо активно слідкує за цим трендом, пропонуючи спеціалізовані відеоподкасти, класичні FM-програми, онлайн-проєкти та мобільні додатки. Це мовник в Україні, який сміливо приймає нові виклики та адаптується до змін. Водночас важливо зазначити, що він зберігає свої ключові переваги: автентичність, людяність, простоту та доступність.