Суди як засіб тиску: історія журналіста Геннадія Осьмака, що опинився в російському полоні - ФОТО

Після початку повномасштабного вторгнення РФ переслідування українських журналістів на тимчасово окупованих територіях набуло системного характеру. Незалежних медійників викрадають, катують і судять за сфабрикованими звинуваченнями, використовуючи судову систему як інструмент політичного терору.

Яскравим прикладом подібної практики служить справа журналіста з Херсона Геннадія Осьмака. Про це інформує видання Нижні Сірогози.City.

Після початку масштабного вторгнення Росії в Україну переслідування українських журналістів на тимчасово окупованих територіях стало систематичним і цілеспрямованим. Окупаційні органи влади сприймають незалежних медійників як загрозу, адже вони є носіями правди, свідками військових злочинів і голосами місцевих громад. Через це журналісти піддаються незаконним арештам, викраденням, катуванням, їх ізолюють від зовнішнього світу, а також фабрикують проти них кримінальні справи з обвинуваченнями у "тероризмі", "екстремізмі" або "участі в незаконних збройних формуваннях".

Ці дії становлять серйозне порушення міжнародного гуманітарного права, норм Женевських конвенцій та основних прав людини. Судова система Російської Федерації в таких випадках стає інструментом політичного терору, а арешт цивільних журналістів використовується як засіб для залякування населення. Яскравими прикладами такої репресивної політики є справи журналіста з Херсона Геннадія Осьмака та мелітопольської журналістки Ірини Левченко, які наразі утримуються в російському полоні.

Російські загарбники продовжують впроваджувати систематичні репресії проти українських журналістів у тимчасово окупованих регіонах, перетворюючи правову систему на інструмент політичного переслідування. Яскравою ілюстрацією цього є справа Геннадія Осьмака — відомого журналіста з Херсона та колишнього головного редактора газети "Новий візит" (Генічеськ).

Геннадій Васильович Осьмак, народжений у 1969 році, є видатним журналістом з Херсона та членом Національної спілки журналістів України. Він є представником онлайн-ресурсу "Новий візит".

Незаконно захоплений окупантами, Осьмак став жертвою політичних репресій. Нещодавно Касаційний суд Росії залишив його під жорстким вироком, незважаючи на його критичний стан здоров'я, викликаний умовами утримання і відсутністю необхідних медикаментів.

Свою професійну діяльність Геннадій Осьмак починав на телебаченні -- у генічеській телерадіокомпанії "Візит".

Геннадій Осьмак у 90-х роках працював на телерадіокомпанії "Візит" у Генічеську. Друзі Геннадія в Facebook.

У 2011 році я заснував сайт "Новий візит", який став логічним продовженням діяльності телекомпанії, і взяв на себе роль головного редактора. Це незалежне інформаційне видання займалося висвітленням подій та новин Генічеська, Генічеського району та Херсонської області.

24 лютого 2022 року, у ранні години початку повномасштабної агресії Росії, Генічеськ потрапив під окупацію. 12 березня 2022 року Осьмак оприлюднив повідомлення про зупинку діяльності сайту "Новий візит" та своєї творчої роботи. Після цього журналіст залишився поза зв'язком і більше не виходив на зв'язок.

Оголошення Геннадія Осьмака про закриття веб-сайту "Новий візит", 12 березня 2022 року. Знімок екрану з Facebook-сторінки Геннадія Осьмака.

22 березня 2022 року Геннадій Осьмак оголосив про завершення своїх обов'язків на посаді головного редактора порталу "Новий візит".

Заява Геннадія Осьмака щодо завершення своєї журналістської кар'єри на платформі "Новий візит", датована 22 березня 2022 року. Зображення екрану сайту "Новий візит".

"Увага! Як редактор вимушений повідомити, що від сьогодні я не маю відношення до роботи сайту "Новий візит" та до інформації, яка там буде розміщуватися", -- написав Осьмак у Facebook.

Заява Геннадія Осьмака про завершення своєї журналістської кар'єри, 22 березня 2022 року. Зображення з Facebook-акаунту Геннадія Осьмака.

Деякий час ресурс був недоступний, але в кінці березня 2022 року він відновив свою роботу, почавши публікувати новини про діяльність місцевих окупаційних адміністрацій. У той самий період у соціальних мережах ширилася інформація про те, що сайт Осьмака був захоплений окупантами. Це підтвердилося публікацією на початку квітня 2022 року, коли з'явилася новина про призначення Андрія Клочка на посаду окупаційного "виконуючого обов'язки голови" міста Генічеська. Через два тижні ресурс знову перестав працювати і з того часу його діяльність не відновлювалася.

Після початку широкомасштабного вторгнення Геннадій Осьмак працював таксистом, прагнучи уникнути зайвої уваги до своєї особи. Незважаючи на його намагання відійти від активного життя, російські силовики продовжували слідкувати за ним.

Після арешту Геннадія в пропагандистських засобах масової інформації з'явилася інформація про те, що він, нібито, припинив займатися журналістикою та отримав паспорт громадянина Росії. Згідно з цими повідомленнями, його затримали 7 березня 2024 року на окупованій території Херсонщини за доносом.

Геннадія Осьмака звинуватили в зв'язках із Кримськотатарським батальйоном імені Номана Челебіджіхана, що був визнаний Росією "терористичною організацією". Окупанти заявляли, що Осьмак виконував функції "штатного піарника" цього підрозділу. Варто зазначити, що російські спецслужби активно займаються фабрикацією справ проти кримських татар, звинувачуючи їх у причетності до цього "незаконного збройного формування", яке насправді не існує.

Окупанти провели слідчий експеримент щодо Геннадія Осьмака (зображеного ліворуч у наручниках), звинувачуючи його в "участі у незаконному збройному формуванні" фіктивного "Кримськотатарського батальйону ім. Номана Челебіджихана" та у підтримці водної блокади Криму, який знаходиться під окупацією. Це зображення є скриншотом з пропагандистського медіа "Следком".

Проти Осьмака відкрили кримінальну справу за ст. 208 ч. 2 Кримінального кодексу РФ ("Участь у незаконному збройному формуванні"). Йому також закидали підтримку водної блокади окупованого Криму. Сам журналіст неодноразово наголошував, що не мав жодного стосунку до висунутих обвинувачень.

Під час утримання у полоні Геннадія Осьмака піддавали жорстоким катуванням, що суттєво вплинуло на його здоров'я, зокрема сприяло виникненню діабету та серйозним проблемам зі спиною. Окупаційний "суд" призначив журналісту покарання у вигляді 3 років і 2 місяців ув'язнення.

Навіть після винесення вироку ситуація лише погіршилася. Протягом двох місяців (до грудня 2025 року) Геннадія Осьмака етапували до колонії суворого режиму № 6 у селищі Мелехово Володимирської області РФ.

Під час цього важкого етапування журналіст: зазнав фізичних і психологічних тортур; був повністю позбавлений зв'язку з родиною; не отримував життєво необхідних медикаментів для лікування цукрового діабету. А родина політв'язня не може передати ліки до колонії, через що стан здоров'я Осьмака суттєво погіршився і становить пряму загрозу його життю.

15 грудня 2025 року Касаційний суд Росії відхилив клопотання про скорочення терміну незаконного ув'язнення українського журналіста, підтвердивши рішення суду, який діє в умовах окупації, щодо його утримання в колонії з посиленим режимом.

Адвокат Геннадія Осьмака виступав за скорочення терміну ув'язнення, підкреслюючи, що його клієнт не має жодного відношення до пред'явлених йому звинувачень. Проте касаційну скаргу було відхилено.

Кримськотатарський Ресурсний Центр регулярно повідомляє про випадки переслідування Геннадія Осьмака та закликає міжнародні організації, зокрема Міжнародний комітет Червоного Хреста, терміново втрутитися в ситуацію. Вони вимагають забезпечити доступ до журналіста, перевірити умови його утримання та стан здоров’я. Ім’я Осьмака було занесене до списку журналістів, які опинилися в плену в Росії, підготовленого Інститутом масової інформації.

Справу Геннадія Осьмака можна розглядати як яскравий приклад того, як Росія застосовує судову систему для тиску на українських громадян, які не бажають співпрацювати з окупаційними силами, а також для демонстрації жахливих умов, в яких утримуються політичні в'язні.