Ось що найбільше лякає Путіна: Україна активно готується до статусу ракетної держави, повідомляє The Times.

Якщо Україна створить власну ракету, Вашингтон і Лондон більше не зможуть захистити Кремль від руйнування.

Для демонстративного удару ракетою "Орєшнік" російський диктатор не просто так обрав місто Дніпро і розташований у ньому завод "Південмаш". Україна активно працює над власною балістичною ракетою, і найімовірніше, її роблять саме там, пише The Times.

"В одному з найзначніших і найзнаменитіших промислових центрів Радянського Союзу, що тепер займається виробництвом ракетної техніки та іншої зброї, стався вражаючий інцидент у Дніпрі, Україні," - заявив Путін в ефірі телевізійної програми після ракетного нападу.

Хоча Кремль вважає атаку на Дніпро відповіддю на удари американських ATACMS і британських Storm Shadow по російських об'єктах, обрана ціль насправді свідчить про те, що Росія більше боїться не західних ракет у руках Збройних сил України, а можливості України створити власні ракети. Ці ракети не підпадатимуть під обмеження з боку "підступних англосаксів", що є серйозною загрозою для РФ.

Досі Україна била по Москві лише безпілотниками власного виробництва. Але балістична ракета - це вже зовсім інший рівень стримування, зазначають автори публікації. А про те, що Україна дійсно працює над власною ракетою, українська влада говорила вже не раз.

Оприлюднені в мережі супутникові знімки не засвідчили істотних руйнувань на місці прильоту "Орєшніка". Мешканці Дніпра, міста, де колись третина городян працювали на "Південмаші", кажуть, що завод насправді будувався з розрахунком, аби витримати удар американської ядерної бомби. Там глибоко під землею - ціле місто.

"Туди росіяни не мають доступу," -- з радісною усмішкою пояснила журналістам 66-річна Тамара Іванівна, чий батько колись трудився на цьому заводі.

Професор Василь Шевцов, що вже понад шість десятиліть викладає ракетобудування в Дніпровському національному університеті, зазначає, що в епоху Радянського Союзу річний бюджет підприємства "Південмаш" перевищував бюджети навіть найменших радянських республік, таких як Грузія, Естонія та Молдова.

Саме в цьому місці була розроблена міжконтинентальна ракета Р-36, відома в США під назвою "Сатана", що свідчить про її потенціал знищити будь-яке місто в Америці.

Звісно, сьогодні Україні не по кишені ті бюджети, які завод мав за часів СРСР. Однак народ, який створив "Сатану", нікуди не подівся.

Відомо, що протягом останнього десятиліття Україна наполегливо розробляє ракету "Грім-2" з дальністю 500 км, що є більш ніж достатнім для ураження цілей у Кремлі.

Західні аналітики ставлять під сумнів можливість України створити значну кількість балістичних ракет, враховуючи, що Росія здатна завдати удару по будь-якій частині країни своїми ракетними системами. Виробництво таких ракет є надзвичайно складним процесом, що вимагає великих компонентів, які важко приховати. У цьому контексті, мала кількість ракет не має великої цінності.

Проте існує й інша точка зору. Поєднуючи невелику кількість балістичних ракет з численними безпілотниками, можна здійснити масований удар, що дозволить обійти російську систему ППО. Автори статті зазначили, що нещодавно міністр оборони України Рустем Умєров пообіцяв розробити в наступному році 30 тисяч безпілотників з дальністю, достатньою для досягнення Москви.

"Кожен вид має свої особливості, які допомагають йому існувати. Зайці, наприклад, оснащені довгими ногами для швидкого бігу, а лисиці – з великими вухами, що дозволяють їм краще чути. А що робить нас, українців, особливими? Наш розум", – зазначає професор Шевцов.

Згідно з інформацією, наданою УНІАН, Україна займається розробкою власної балістичної ракети. Як зазначив колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України Ігор Романенко, мова йде про ракету "Грім-2", яка є вдосконаленою версією попереднього проекту "Сапсан" і має певні схожості з російським комплексом "Іскандер".

Олексій Петров, керівник державного підприємства "Спецтехноекспорт", висловив думку, що українські крилаті та балістичні ракети можуть бути інтегровані до Збройних сил України вже в наступному році. Він зазначив, що над цим проектом трудяться не лише державні виробництва, але й компанії приватного сектору.