Трамп та Шерлок

Армія надала мені можливість. Відволікатися від новин стало легше.

До початку війни професія журналіста вимагала зовсім іншого підходу. Ти повинен був уважно слідкувати за подіями, формулювати власні думки та відкрито їх висловлювати. Але війна вносить свої корективи. Ти опиняєшся з обмеженим емоційним ресурсом і намагаєшся не витрачати його на те, що не підлягає твоєму контролю.

Згадав, як взимку 2023 року мої колеги з телевізійного каналу, згадуючи минуле, запросили мене вийти в ефір. "На зв'язку з нами Павло Казарін, який зараз перебуває під Бахмутом. Павле, що відбувається на фронті в Донецькій області?". Чудове запитання для армії військових аналітиків, але абсолютно безвихідне для бійця. Адже, в найкращому випадку, можеш поділитися інформацією про свою позицію та, можливо, про найближчих товаришів по службі.

Армія обмежує твоє сприйняття. Є ти, твоя команда, ваші вимоги та завдання. Все, що відбувається поза цим контекстом, залишається за межами твоєї компетенції та повноважень, тому формувати власну думку про це складно. Саме тому з’являються "армійські шори" – вони дозволяють зосередитися, не піддаючись відволікаючим звукам, яких завжди занадто багато.

Життя підрозділу БпЛА наповнене суттєвими аспектами. Це включає налаштування дронів, ремонт автомобілів, логістичні задачі та бойові операції. Ти маєш змогу впливати лише на обмежений спектр подій. Якщо обереш витрачати свою енергію на менш важливі речі, ризикуєш не встигнути виконати критично важливі завдання. Бути у безпеці - це привілей цивільних. Поки інші займаються похоронними справами, ми працюємо над створенням укриттів.

Проте, виходячи з контенту на YouTube, брак експертизи не вважається проблемою для коментаторів. Війна створила попит на прогнози, і наразі цей вакуум заповнюють випадкові особи. Складається враження, що основним критерієм стало безвідмовне бажання завжди бути присутнім, не запізнюватися і заповнювати ефірний час словами. Наш медіа-простір експертизи в основному контролюється гостьовими редакторами та їхніми "дерев'яними солдатами". Декотрі особи стали популярними лише через свою відому особистість.

Перегони за клікбейтом призводять до появи заголовків, які нагадують апокаліптичні картини. Ці заголовки викликають у людей відчуття фрустрації. Фрустровані особи вивільняють свої страхи у соціальних мережах, намагаючись розділити свою невпевненість з іншими. Соцмережі перетворюються на матеріал для досліджень у психології, в той час як стають абсолютно непридатним місцем для відпочинку, якщо тобі не до вподоби спостерігати за чужими сеансами психотерапії.

Часто ми схильні порівнювати нашу війну з двома світовими конфліктами, але в такому випадку варто визнати: нашим попередникам було значно легше. Їхній доступ до інформації був обмежений цензурованими виданнями, а розповсюдження панічних чуток суворо каралося. З того часу інтернет перетворив медіапейзаж на справжню бурю, де основними гравцями стали ті, хто прагне за будь-яку ціну впливати на наші емоції. В результаті ми опинилися в епоху масових істерик. Якщо навколо нас панує фестиваль спотворених фактів, то єдиний вихід — це обмежити споживання інформації.

Новини неможливо уникнути, але не варто дозволяти їм контролювати своє життя. Наше майбутнє формується під впливом безлічі чинників, і жоден з них сам по собі не гарантує нам катастрофу. ЗМІ акцентують увагу не на звичайному, а на його порушеннях. Тому ви ніколи не побачите в новинах повідомлення про літаки, які успішно приземлилися, на відміну від випадків, коли виникають проблеми.

На кожного публічного ухильника існує тисяча тих, хто безмовно занурюється в цифровий світ. На кожного, хто втратив надію, доводиться десятки тисяч тих, хто підтримує фінансово. За кожним корупційним скандалом стоїть бюрократична система, що функціонує вже третій рік у часи війни.

Окрім Сполучених Штатів, нашою важливою територією є також Європа. Ми не лише отримуємо підтримку від партнерів, але й самостійно виробляємо та закуповуємо необхідні ресурси. Хоча темпи просування російських сил можуть викликати занепокоєння в контексті захоплених квадратних кілометрів, якщо ж оцінювати це в часовому вимірі, то навіть можливий вихід на кордони Донецької області для Росії може тривати роками.

Ми спостерігаємо "зраду" лише тому, що вона яскраво вирізняється на фоні загальної звичної ситуації. Більше того, на наші почуття полюють не тільки ті, хто використовує клікбейт для власної вигоди, а й наші противники.

Нація базується на єдності. На взаємній довірі та співпраці. Тому Росія намагається роз'єднати нас. Підкреслює наші невдачі і перебільшує труднощі. Вона всіма силами прагне зруйнувати той соціальний зв'язок, який об’єднує людей в націю, а землю перетворює на державу. Саме тому ми все частіше будемо натрапляти у соцмережах на інформацію, яка сіє недовіру та байдужість. Немає жодної підстави полегшувати ворогові виконання його завдань.

Саме тому я щиро ціную той привілей, що його мені надали Збройні сили. У мене є чітко визначені завдання, які забирають більшість мого вільного часу. Я маю можливість не відволікатися на новини.

Я намагаюся уникати заголовків, які привертають увагу лише заради сенсаційності. Не формую думку про країну, спираючись лише на інформацію з соціальних мереж. Кожна цифра має значення лише в контексті інших даних. Якщо хтось намагається продати мені емоції, я зазвичай волію утриматися від покупки.

Я не знаю, яке майбутнє чекає США за Трампа. Гадки не маю, чи нападатиме Китай на Тайвань. Не маю жодного уявлення щодо виборів у Німеччині та Румунії. Я чув про ці події, але вони поза моєю зоною контролю. Вони перестають відволікати тієї миті, коли припиняєш відволікатися на них.

У цьому відношенні ми нагадуємо Шерлока Голмса. Ватсон довго намагався пояснити йому, що Земля обертається навколо Сонця, а Голмс пообіцяв швидко позбутися цієї зайвої інформації, щоб нічого не відволікало його увагу.

Цей дощ затягнувся. Емоційні сили вичерпуються. Якщо я знаходжу час для соціальних мереж, це свідчить про те, що в мене не залишилося часу на виконання справ.