"Слід експериментувати, не лякайтеся невдач!" — Артур Пройдаков про Радіодиктант-2025.

Я вже 15 років працюю вчителем, і кожного дня виникають моменти, коли потрібно щось уточнити — це цілком природно.

У понеділок, 27 жовтня, ми усі візьмемо участь у Радіодиктанті національної єдності. Відома українська мовознавиця Ірина Фаріон, яка, на жаль, покинула нас, колись зазначила, що рідну мову потрібно вивчати протягом усього життя. Які у вас думки з цього приводу?

Я повністю поділяю цю думку. Коли ми розглядаємо Радіодиктант національної єдності, важливо усвідомлювати, що ми не зможемо за кілька днів освоїти всі правила, запам’ятати їх та застосувати на практиці вже в понеділок, 27 жовтня. Мова йде про підготовку до конкретного диктанту, про нагадування деяких правил. Однак після виконання диктанту я вважаю, що варто зануритися в контекст, ознайомитися з новими словами та іншими аспектами, адже це дійсно процес, що триває все життя. Я вже 15 років працюю вчителем, і щодня стикаюся з ситуаціями, коли потрібно щось уточнити, перевірити або роз’яснити — це абсолютно природно.

"Точно треба робити акцент на орфографії і пунктуації"

Перед тим, як розпочати диктант, які аспекти ви б рекомендували переглянути або повторити? Можливо, це стосується певних правил орфографії чи пунктуації. Які складнощі найчастіше виникають у людей, які щорічно беруть участь у Радіодиктанті?

Ви абсолютно праві. Варто приділити особливу увагу орфографії, а саме – правильному написанню слів. Пунктуація також відіграє важливу роль, оскільки це правильне використання розділових знаків у реченнях. Наприклад, уявити диктант без ком – це щось неймовірне, я ще не стикався з таким у своїй практиці. Безперечно, там будуть коми, а можливо, й тире, або двокрапки. Я б на місці наших слухачів повторив би основні правила: коли використовуються коми, для однорідних членів речення, вставних слів, а також у складних конструкціях, де є кілька граматичних основ. Тире, наприклад, ставиться між підметом і присудком або в складних реченнях між їх частинами. Щодо двокрапки, варто також знати, коли її використовувати. Я б рекомендував нашим слухачам звернути увагу на ці правила, адже вони можуть траплятися в текстах, де потрібно правильно розставити розділові знаки. Щодо орфографії, за кілька днів охопити всі тонкощі буде складно, але слід звернути увагу на нові слова, які з’явилися у редакції 2019 року, такі як "священник" або правопис з часткою "пів" тощо.

Давайте одразу уточнимо, що тепер слово "священник" пишеться з двома літерами "Н". Це вірно?

Отже, маємо дві літери. І в слові "священний" як прикметнику, і в "священник" як іменнику присутні дві літери "Н". Слова з префіксом або з часткою "пів" тепер пишуться окремо: пів огірка, пів міста, пів Києва, пів України, пів Дніпра тощо. Таким чином, усі ці слова пишемо роздільно.

А колись писалося з дефісом чи...?

Раніше існувало навіть три колонки: одна для власних назв з "пів" через дефіс, друга для загальних назв з "пів" писалася разом. Наразі всі елементи записуються окремо. Однак це правило не стосується випадків, коли йдеться про один предмет чи явище. Наприклад, слово "півмісяць" ми пишемо в одному слові.

"Чарівність диктанту полягає в необхідності швидко формулювати свої думки."

У будь-якому разі треба думати, так?

Абсолютно вірно, це абсолютно необхідно. Проте, особливість диктанту полягає в тому, що потрібно швидко генерувати думки, адже слід зосередитися на наступному реченні. Нам ще потрібно закріпити попереднє речення, а вже тут з'являється нове. Тому важливо ознайомитися з основними правилами вживання розділових знаків; я не буду їх перераховувати, але згадати нововведення правопису 2019 року і загальні принципи буде корисно. Я б також рекомендував повторити правила вживання м'якого знака та апострофа, адже важко уявити диктант без використання слів із м'яким знаком чи апострофом. Тому, передусім, варто проаналізувати загальні правила. Чим більше часу у вас буде, тим більше ви зможете приділити уваги деталям і нюансам.

Безліч людей, особливо молодь, не надто захоплюються читанням; їм більше до вподоби перегляд чи прослуховування. Чи існують якісь подкасти чи відео, які могли б передати цю інформацію в іншій формі?

Звісно, я розумію. Наприклад, для мене одним із джерел знань є соціальні мережі, хоча я не можу стверджувати, що це єдине і абсолютно надійне джерело інформації. Є також цікаві відео на YouTube в рамках проєкту iLearn, які підготовлені для допомоги в складанні НМТ. Там можна знайти вебінари на різні теми і ознайомитися з певними правилами. Наприклад, існує вебінар, присвячений складним реченням, де пояснюється, які розділові знаки використовувати. Також доступні подкасти про українську мову, і вибір їх досить широкий. На YouTube представлено безліч матеріалів. Тому я б не обмежувався лише одним джерелом знань; варто використовувати різні інформаційні ресурси для кращого засвоєння. В інтернеті, на YouTube та подкаст-платформах є багато корисної інформації.

Артур Пройдаков. Изображение: facebook/arturproidakov

Я щороку беру участь у написанні радіодиктанту, і щоразу допускаю помилки. Це цілком звичайна ситуація.

Нагадую, що Радіодиктант національної єдності, приурочений до Дня української писемності та мови, відбудеться 27 жовтня о 11:00. Тема цьогорічного диктанту – "Треба жити!". Текст підготувала українська письменниця Євгенія Кузнєцова, а читати його буде акторка театру та кіно, народна артистка України, телеведуча Наталя Сумська. Як ви вважаєте, чи може Радіодиктант стати важливим кроком для тих, хто досі спілкується російською, в їхньому переході на українську мову та утвердженні як повноцінних громадян України?

Радіодиктант може стати справжньою точкою єднання для всіх нас. Я б хотів підкреслити, що йдеться не лише про дотримання правил, норм, орфографії чи синтаксису, а про приємний ритуал, що сприяє єдності. Перш за все, рекомендую всім не планувати жодних справ на 27-ме число. Зокрема, з 10:30 до 12:30 варто виділити час для підготовки: випити чашку чаю або кави. Важливо також заздалегідь попередити колег на роботі про цю чудову подію — спільне написання Радіодиктанту, який транслюватиметься по радіо та телебаченню. Це можливість не лише послухати, а й долучитися до чогось особливого. Можливо, це слово не зовсім коректне, але варто зробити цю подію веселою, адже це дивовижна традиція. Я завжди залучаю своїх учнів до написання диктанту, і, хоча це може здаватися простою справою, коли всі беруть участь, виникає особлива атмосфера єдності.

Текст диктанту має величезне значення. Це не просто сукупність слів, а вираження певної ідеї. У пам’яті залишаються спогади з попередніх Радіодиктантів: меми, історії про тих, хто плакав або знайшов натхнення під час написання. Сила слова, безумовно, має великий вплив на особистість. Тому участь у Радіодиктанті є надзвичайно важливою. Я сам буду писати й закликаю всіх вас долучитися, адже це слугує емоційним поштовхом для самовідкриття, нагадування про національну ідентичність і можливість переходу на українську мову. За останні десятиліття ми мали чимало таких моментів, але я впевнений, що 27 жовтня Радіодиктант знову стане стимулом для багатьох українців, які ще коливаються або бояться перейти на українську. Дорогі слухачі, час настав! Нехай ця розмова, цей ефір і Радіодиктант стануть сигналом до дії – пробуйте, не бійтеся помилок. Я щороку пишу Радіодиктант і завжди допускаю помилки – це абсолютно нормально. Проте я відчуваю, що разом з іншими маю можливість зростати й навчатися. Саме це важливо, коли ми об’єднуємося, пишемо Радіодиктант і продовжуємо вдосконалювати свої знання української мови.

"Ось як функціонує проза Євгенії Кузнєцової"

У минулому році текст Радіодиктанку написала Оксана Забужко, і всі побоювалися заскладних конструкцій. Як ви гадаєте, цьогорічний текст Євгенії Кузнєцової виявиться вимогливим чи більш зрозумілим?

Безумовно, буде цікаво почути текст від Євгенії Кузнєцової у виконанні Наталії Сумської, адже я є фанатом її прози і вже ознайомлений з її романами. Особливо вразили мене твори, такі як "Спитайте Мієчку" та "Драбина", в яких я помітив цікаву контрастність: прості речення, що описують повсякденність, поєднуються з глибокими філософськими роздумами. Тому я з нетерпінням чекаю на цю частину Радіодиктанту. Я впевнений, що стиль буде дещо відрізнятися від Оксани Стефанівни. Можливо, речення будуть менш складними і міститимуть менше слів, проте в них може бути закладено чимало сенсу. Такою є природа прози Євгенії Кузнєцової. Я знаю, що в Україні та за її межами у неї є безліч прихильників, які цінують цю оригінальну манеру письма. Тож будемо з нетерпінням чекати на Радіодиктант.

КОНТЕКСТ

Авторкою Радіодиктанту національної єдності у 2025 році стала українська письменниця Євгенія Кузнєцова. Текст називатиметься "Треба жити!". Читатиме його народна артистка України, акторка Наталія Сумська.

Цього року Всеукраїнський радіодиктант національної єдності заплановано на 27 жовтня. Він буде доступний для перегляду на всіх платформах Суспільного о 11:00.

Де можна послухати радіодиктант?

Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного -- телебаченні, радіо та диджиталі:

* на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;

* наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;

* на YouTube-каналі Українського Радіо;

* а також у додатках suspilne.radio і "Дія".

У середу, 29 жовтня, о 11:00 на веб-ресурсах Українського Радіо та Суспільне Культура буде доступний текст Радіодиктанту національної єдності. Це надасть вам можливість самостійно перевірити свої знання та знайти можливі помилки.

Як надіслати диктант на перевірку

Подача робіт буде доступна як в онлайн, так і в офлайн форматах.

Текст радіодиктанту можна відправити звичайним листом за адресою: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, 26. Необхідно, щоб на поштовому штемпелі стояла дата не пізніше 28 жовтня.

* Або ж слід сфотографувати / відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 28 жовтня на адресу rd@suspilne.media.

Після оприлюднення тексту радіодиктанту електронні листи не прийматимуть. Усі надіслані роботи перевірить фахова комісія.

Учасників закликають публікувати у соцмережах фото та відео під час написання радіодиктанту чи підготовки до нього із гештегами #пишеморазом, #радіодиктант2025.

Традицію радіодиктанту започаткувала у 2000 році команда Українського Радіо задля єднання навколо мови. За ці роки радіодиктант перетворився на найбільший україномовний флешмоб, який об'єднує українців по всьому світові.

У минулому році більше 700 тисяч учасників взяли участь у написанні диктанту на всіх платформах Суспільного Мовлення. Загальна кількість надісланих текстів для перевірки перевищила 10 тисяч, і вони надійшли з понад 30 країн світу. Текст радіодиктанту "Магія голосу" створила українська письменниця Оксана Забужко, а його читання в прямому ефірі здійснив поет і військовослужбовець Павло Вишебаба.