У Киргизстані російські пропагандисти відкривають новий телевізійний канал під назвою "Номад".

На одну з ключових позицій на каналі призначено Еркіна Алимбекова, який раніше обіймав посаду головного редактора пропагандистського агентства Sputnik у Киргизстані. Продюсеркою цього ресурсу стала Анна Абакумова, що раніше працювала кореспонденткою на пропагандистському каналі RT, де висвітлювала події з окупованих Росією українських територій.

У Киргизстані розпочинає роботу новий телеканал під назвою "Номад", заснований російськими пропагандистами. У його команді працюють особи, які раніше були залучені до російських медіа, а продюсером стала колишня кореспондентка пропагандистського каналу RT. Цю інформацію оприлюднила киргизька редакція "Радіо Свобода".

Декілька місяців тому з'явилася новина про запуск нового телеканалу в Киргизстані. Відомо, що кадровими питаннями займаються редколегії, які раніше працювали в киргизькому представництві російського інформаційного агентства Sputnik, відомого своєю пропагандистською діяльністю. Однією з ключових фігур на новому каналі став Еркін Алимбеков, який раніше був головним редактором Sputnik в Киргизстані.

За даними "Радіо Свобода", кілька кореспондентів головного державного телеканалу УТРК також перейшли на "Номад". Те, що ресурс залучав співробітників з інших каналів, пропонуючи вищі зарплати, підтвердив і директор "7 каналу" та голова Спілки журналістів Киргизстану Ілязбек Балташев.

Немає чіткої інформації про те, з яких джерел новий канал буде отримувати фінансування. Балташев повідомив, що "слухав, ніби його кошти надходитимуть з Росії". Ймовірні зв'язки цього медіа з Москвою можуть бути підтверджені через його керівництво.

Наприкінці жовтня колишній прем'єр Киргизстану Темір Саріїв поділився новинами про свою зустріч із представником телеканалу "Номад ТБ". Він зазначив, що обговорив питання співпраці з продюсером цього нового інформаційно-розважального каналу, Ганною Абакумовою. "Номад ТВ" планує розпочати цілодобове мовлення в Киргизстані та націлений на створення об'єктивного і сучасного контенту, – написав Саріїв у своєму фейсбуці.

Анна Абакумова є російською громадянкою, яка працювала в медіа-групі Russia Today (RT). Протягом 2022-2023 років вона здійснювала репортажі з українських територій, які контролюються Росією, зокрема з Луганської та Донецької областей, а також з міста Маріуполь, яке зазнало значних руйнувань. Крім того, вона отримала кілька відзнак від прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна за свою діяльність у сфері пропаганди.

Головна редакторка RT, пропагандистка Маргарита Симоньян, оголошуючи про кампанію зі збору коштів для російських військових, представляла Абакумову як головного продюсера телеканалу і просила переводити кошти на її рахунок.

Симоньян є одним із центральних фігур у російській пропаганді. Разом із Соловйовим і Кисельовим вони формують передовий загін цього інформаційного апарату. Коли вони залучають до роботи свою помічницю, це свідчить про те, що вони використовують нашу свободу інформації, прагнучи, можливо, поширити свій вплив і на сусідні держави. За інформацією, яку я отримав, вони змогли залучити до себе наших найкращих журналістів. Оскільки багато з них стикаються з фінансовими труднощами, вони пропонують привабливі умови праці. Ймовірно, вони усвідомлюють, що ми не сприймаємо інформацію з Росії безпосередньо і намагаються позиціонувати себе як місцеве медіа, – зазначає політолог і медіаексперт Руслан Акматбек.

За даними джерел "Радіо Свобода", прийнятих на роботу на новий канал співробітників навчають у так званій автономній некомерційній організації "Евразия", доо опікунської ради якої входять голова російської Державної Думи В'ячеслав Володін, депутати Борис Чернишов, Олена Аршинова, пропагандистка Маргарита Симоньян, бізнесмен родом із Молдови Ілан Шор та інші.

На даний момент він проживає та працює в Росії. Раніше, в Молдові, його заочно засудили до 15 років ув'язнення у справі, пов'язаній із банківським шахрайством. У 2019 році він утік з-під домашнього арешту і згодом набув російського громадянства. У 2024 році молдавська влада висунула проти Шора обвинувачення у підкупі виборців під час попередніх виборів, але він всі ці звинувачення категорично заперечує.

Згідно з інформацією "Радіо Свобода", у Киргизстані без жодних перешкод функціонують численні російські пропагандистські телеканали. У 2014 році, за рік до того, як країна приєдналася до Євразійського економічного союзу під домінуванням Москви, в Бішкеку почала працювати киргизька редакція російського інформаційного агентства Sputnik. Окрім цього, на території Киргизстану також активно розповсюджуються ряд російських газет.

На думку аналітика Руслана Акматбека, існує переконання, що розповсюджуючи кремлівську пропаганду через власні телеканали та місцеві засоби масової інформації, можна забезпечити домінування в Киргизстані. Лідери країн Центральної Азії намагаються налагодити стосунки з Заходом з одного боку, а з Туреччиною та Китаєм з іншого. Росія, зі свого боку, стикалася з труднощами у стосунках з Вірменією та Азербайджаном, тоді як Молдова прагне зменшити вплив Москви на свої справи. У контексті війни в Україні, Кремль також турбує ймовірність втрати контролю над Центральною Азією.

Нагадуємо, що в серпні президент Киргизстану Садир Жапаров ухвалив закон, який посилює державний контроль над незалежними засобами масової інформації, незважаючи на негативні відгуки з боку журналістського співтовариства та правозахисних організацій.

Закон вимагає від усіх медіа, включно з онлайн-платформами, реєструватися в органах влади. Ресурс вважається зареєстрованим з моменту внесення його до реєстру Міністерством юстиції. Крім того, закон обмежує іноземну власність до 35%. Це правило поширюється на телебачення та радіо, а також на друковані та онлайн-медіа.

У жовтні суд у Киргизстані ухвалив рішення визнати три ключові незалежні медіа-ресурси країни - Temirov Live, Kloop.kg та Ait Ait Dese - "екстремістськими організаціями", що фактично призвело до заборони їхньої діяльності. Це стало першим випадком в історії країни, коли журналісти та медіа потрапили під таку заборону.

Це рішення обмежує онлайн-активність медіа та забороняє розповсюдження їх контенту. Заборона також поширюється на будь-яку діяльність, що здійснюється під керівництвом або за участю журналістів Болота Темірова та Ріната Тухватшина, які є керівниками двох заборонених видань.