Аналітики зазначають, що удар "Орєшніка" носив "політичний, а не військовий" характер.

Запуск балістичної ракети по Україні 21 листопада, а також заява Кремля про нову експериментальну ракету, стали складовими частинами російської кампанії, спрямованої на те, щоб переконати західних союзників зупинити підтримку Києва, а саму Україну примусити до капітуляції, вважають провідні військові аналітики Західного блоку.

Президент Росії Володимир Путін застосував ракету, яку він охрестив "Орєшнік", реагуючи на недавні рішення адміністрації США, що дозволили Україні використовувати ракети ATACMS для атаки на більш широкий спектр цілей на території Росії. Таку думку висловив аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні Мік Раян.

Генерал-майор австралійської армії у відставці Мік Раян, який очолює австралійське відділення центру, стежить за ситуацією на фронті в Україні та широко коментує її у пресі.

За його словами, Путін, імовірно, вирішив, що його постійні згадки про ядерну зброю вже не мають потрібного ефекту, тому захотів підкріпити їх використанням нового виду ракет.

"Він потребував іншого сигналу з Вашингтона, тому вирішив скористатися альтернативним видом озброєння," - зазначає Раян.

Ще одним адресатом російського послання, на його думку, були європейські країни, які також дозолили Києву використовувати свою далекобійну зброю проти військових цілей у Росії.

Аналітик акцентує, що Путін здійснив напад за допомогою озброєння, здатного вражати цілі на відстані понад 5000 кілометрів, що дозволяє націлюватися на будь-які об'єкти в Європі та Великій Британії.

"Це послання Європі свідчить не лише про підтримку України, а й про можливості та наміри Росії впливати на політичні рішення, що стосуються оборонних та безпекових питань, які виходять далеко за межі українських кордонів", - зазначає генерал у відставці.

Він переконаний, що Путін прагне вплинути на формування політичних рішень у США та Європі стосовно майбутнього конфлікту, підтримки України та можливих переговорів.

Експерти Вашингтонського інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Путін своїми діями чітко дав зрозуміти про можливість агресії Росії щодо західних країн, які надають підтримку Україні в її операціях на території Росії.

При цьому вони звертають увагу, що у своїй промові, яка була показана по телебаченню через кілька годин після удару, Путін риторично пов'язав удар балістичною ракетою 21-го листопада з російським ядерним потенціалом.

На думку аналітиків ISW, це -- помітне посилення нинішньої російської інформаційної операції, яка спрямована на використання явних погроз і брязкання ядерною зброєю, щоб перешкодити подальшій військовій підтримці Заходом України.

"Путін виступив з погрозами завдати ударів по військовим об'єктам західних держав, які надають Україні можливість атакувати Росію. Заява від 21 листопада відображає послідовність з попередніми офіційними коментарями Кремля, що окреслюють 'червоні лінії', які влада намагалася використати для стримування західних країн від підтримки України", - стверджують аналітики ISW.

Проте вони зазначають, що Кремль виявляв велику непослідовність у застосуванні своїх "червоних ліній".

"Американські аналітики вказують на те, що Путін неодноразово висловлював загрози жорсткої помсти у випадку, якщо країни Заходу нададуть Україні ракетну артилерію, танки, військові літаки та можливості для нанесення ударів по Росії. Водночас він постійно змінював свої заяви, щоразу, коли Захід розкривав його блеф."

Отже, аналітики ISW не вважають, що нова ракета або свіжі висловлювання Путіна представляють собою щось кардинально нове в стратегії Кремля.

На думку аналітиків ISW, ані запуск балістичної ракети "Орєшнік", ані заява Путіна від 21 листопада не позначаються на суттєвих змінах у російських ударних спроможностях або ймовірності використання ядерної зброї.

Вони зазначають, що збройні сили Росії постійно обстрілюють Україну за допомогою різних балістичних ракет, здатних нести ядерні боєголовки, зокрема "Іскандерів", гіперзвукових ракет "Кинджал" і крилатих ракет Х-101.

Мік Раян вважає, що запуск балістичної ракети має більше політичне значення, ніж військове.

Єдиною суттєвою трансформацією, яку він зафіксував у промовах Путіна, стало визнання з боку Кремля своїх партнерів серед авторитарних держав.

Він стверджує, що "конфлікт в Україні, який був спровокований Заходом, набув рис глобального масштабу".

"Висловлювання Путіна в даному контексті підкреслює, що 'погана четвірка' — Іран, Росія, Китай і Північна Корея — повинна сприйматися як спільна глобальна загроза, і що західні держави мають не лише реагувати на це, але й розробляти стратегії для протидії цій авторитарній коаліції", - зазначає аналітик з Австралії.

Аналізуючи слова Путіна, дослідники ISW вказують на те, що, звинувачуючи Захід у тому, що Кремль розв'язав війну проти України, сам Кремль продовжує використовувати риторику про мирні переговори для того, щоб досягти своїх цілей, які він ставив ще на початку цієї війни - знищити Україну як державу.

"Кремль залишається вірним своїй стратегії використання концепції 'переговорів' з Україною та Західними країнами, прагнучи досягти виключно мети повного знищення української державності. Це триває, незважаючи на спроби президента Росії Володимира Путіна представити себе як прихильника мирного діалогу," - зазначають експерти ISW.

Захід має ефективні механізми стримування, і загроза використання ядерної зброї з боку Путіна, в поєднанні з його спробами продемонструвати готовність до мирних переговорів, не повинні вводити в оману західні країни. Вони не повинні відволікати західних політиків від ухвалення рішень щодо подальшої підтримки України, оскільки стратегічні цілі Москви залишаються незмінними, зазначають експерти.

"Кремль, незважаючи на зміни в адміністрації США чи позиції західних країн, продовжує реалізацію своїх незмінних стратегічних цілей у боротьбі за знищення українського суверенітету та послаблення західного впливу на глобальному рівні", - підкреслюють аналітики ISW.