В Україні триває процес покращення доступу до літератури для людей з вадами зору. Однак спостерігається брак інклюзивних видань, що вимагає активних дій з боку уряду та видавничих компаній.
На цьому наголосили учасники круглого столу на тему: "Роль книг для дітей з порушеннями зору на шляху до безбар'єрності України", передає кореспондент Укрінформу.
Учасники зустрічі розглянули можливості розробки та розповсюдження інклюзивних видань, таких як книги в шрифті Брайля, тактильні книги та аудіокниги. Вони також обговорили, як залучити бібліотеки, видавництва, освітні заклади та громадськість до створення безбар'єрного культурного середовища.
"На жаль, цей напрямок (книги для людей з порушеннями зору - ред.) в роботі бібліотек, видавництв та в цілому в суспільному житті залишається непомітним, незважаючи на свою значущість", - підкреслив перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак.
Він також висловив вдячність усім, хто активно працює в цій сфері. Окрім того, Червак нагадав, що з початку повномасштабного вторгнення розпочалася ініціатива "Українська книжка українським дітям", мета якої полягала у доставці книг до українських громад за кордоном. Проте, на жаль, організація передачі книг для осіб з вадами зору досі не була реалізована, що вимагає термінового вирішення.
"Як центральний орган виконавчої влади, що відповідає за реалізацію політики у видавничій галузі, ми, Державний комітет телебачення та радіомовлення України, будемо активно підтримувати і сприяти", - зазначив перший заступник голови комітету.
Він зазначив, що з 2013 року видавництво "Антологія" за власні кошти випустило майже 100 найменувань художньої літератури шрифтом Брайля. Крім того, він навів кілька інших прикладів успішних інклюзивних ініціатив, які доводять, що в Україні формується демократичне суспільство, де безперешкодний і рівний доступ до інформації, медіа та книг вважається важливими цінностями.
Директорка ТОВ "Фірма "Антологія"" Олена Нечепуренко підкреслила, що основна мета видання полягає в забезпеченні доступу до літератури та інших матеріалів шрифтом Брайля для більшої кількості бібліотек, навчальних закладів і реабілітаційних центрів, а також у сприянні популяризації читання.
Керівниця відділу політики безбар'єрності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Леся Хемраєва підкреслила, що на сьогоднішній день розробка та впровадження безбар'єрної політики є надзвичайно актуальним питанням. Особливу увагу слід приділити доступності книг для дітей та осіб з вадами зору.
"Ми прагнемо підвищити розуміння специфічних потреб, обговорити можливості створення інклюзивних видань та залучити бібліотеки, видавництва і навчальні заклади до розвитку безбар'єрного культурного продукту і середовища," - підкреслила вона.
Згідно з висловлюваннями Хемраєвої, книги, надруковані шрифтом Брайля, виконують не лише функцію навчального засобу, але й сприяють соціалізації, особистісному розвитку та формуванню культурної ідентичності.
"Бібліотеки, у які потрапляють книжки шрифтом Брайля, - не лише про доступність, а й про середовище своїх, людей зі спільним досвідом та вподобаннями, про створення спільної мови. Ми раді, що наразі починають популяризувати відповідні книги у регіонах, збирати осіб для їх обговорення та взагалі приділяти більше уваги цій категорії населення", - зазначила начальниця відділу зв'язків із громадськістю Українського інституту книги Тетяна Петренко.
Разом з тим вона підкреслила, що необхідно, щоб відповідні ініціативи отримували подальший розвиток.
В свою чергу, Олена Удалова, представниця Інституту модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки, підкреслила, що видання, оформлене шрифтом Брайля, є важливим засобом для соціальної інтеграції дітей.
"Ми постійно активно долучалися до створення книг для дітей з вадами зору. Наш інститут також займається розробкою та вдосконаленням освітніх і корекційних програм для дітей з подібними порушеннями, що включають рекомендації з організації навчального процесу та підготовки підручників. Крім того, наш інститут бере участь у проектах, спрямованих на популяризацію інклюзивних видань у співпраці з державними установами та видавництвами", - підкреслила Петренко.
Водночас директорка Центральної спеціалізованої бібліотеки УТОС Марина Потеляхіга розповіла, що в Україні відповідна бібліотека та ще 22 її філіали обслуговують незрячих читачів.
Вона зазначила, що існує безліч книг, надрукованих шрифтом Брайля, які ще не мають українського перекладу, тому необхідно вкласти значні зусилля в цю сферу.
Учасники події підкреслили необхідність створення інклюзивних фондів у бібліотеках та впровадження нових видавничих проектів. Вони також наголосили на значенні книги як важливого інструмента соціалізації, розвитку та формування культурної ідентичності для дітей з порушеннями зору.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2024 року в Україні стартував соціальний проєкт "Невидимі сторінки" для популяризації читання шрифтом Брайля.
Зображення: Кирило Чуботін/Укрінформ
#Медіа (комунікація) #Телебачення #Радіо #Українська мова #Суспільство #Укрінформ #Журналіст #Органи державної влади #Міністерство освіти і науки України #Бібліотека #Література #Центральна Європа #Написання художніх творів #Підручник #Видавництво #Державний комітет телебачення і радіомовлення (Україна) #Виконавча влада (уряд) #Зв'язки з громадськістю #Шрифт Брайля
