11 листопада 2024 року відзначаємо дві річниці з моменту, коли Збройні сили України увійшли до Херсона. У нашій статті ми розглянемо, як проходила ця важлива подія та які зміни відбулись у регіоні після його деокупації.
"Еспресо" нагадує, як відбувалось звільнення правобережжя Херсонщини, в яких умовах жили люди під час окупації та що змінилось після звільнення низки населених пунктів. А також, що відомо сьогодні про лівобережжя Херсонщини та чи має регіон плани на відбудову після повної деокупації.
Місто перебувало під окупацією протягом восьми з половиною місяців. У цей період мешканці зазнали щоденного терору, психологічного тиску та катувань, але не зламалися. Коли настало звільнення, херсонці зустрічали Збройні Сили України з національними прапорами та вигуками: "Херсон — це Україна!"
Херсон був і залишається Містом-героєм попри щоденні обстріли та наближеність до ворожих позицій.
На початкових етапах війни російські війська швидко просувалися територією України. Однією з ключових цілей агресорів було захоплення стратегічних міст та обласних центрів. Херсон опинився під тимчасовою окупацією на початку березня 2022 року, незважаючи на рішучий опір місцевих жителів. Масові мітинги та акції на підтримку України демонстрували активність населення, проте російські сили жорстоко придушували будь-які протести, караючи людей у катівнях за їхню непокору.
Херсонці створювали підпільні групи та загони, метою яких було запобігання мародерству, пильне спостереження та збір інформації про окупантів і їх техніку, яку згодом передавали українським військовим. Ці партизанські формування також піднімали моральний дух населення в умовах окупації, розписуючи патріотичні графіті та залишаючи "послання" для загарбників. "Наша рішучість чинити опір, безумовно, допомогла багатьом з нас не зламатися. Ми не лише не стали на бік ворога, але й до останнього використали всі можливі засоби для боротьби", - поділився херсонець Андрій Андрющенко, учасник підпільного руху, під час об'єднаного марафону.
Українці опинилися не лише в умовах жорстокої агресії та поневолення з боку ворога, але й у своєрідному інформаційному вакуумі, коли телебачення та радіо були вимкнені. З часом у місті ставало дедалі складніше знайти медикаменти, а стихійні ринки почали proliferувати, оскільки багато місцевих жителів втратили роботу та відмовлялися співпрацювати з окупантами. Затримання, катування, полон і незаконна депортація — це лише частина того, що переживають наші громадяни на тимчасово окупованих територіях.
25 квітня окупанти змогли захопити будівлю Херсонської міської ради, а вже наступного дня під час військової наради оголосили своїх представників, які мали обійняти ключові посади. Серед них виявилися українські зрадники та колаборанти. Головою обласної адміністрації став Володимир Сальдо, а посаду міського голови зайняв Олександр Кобця.
Кремлівська адміністрація, дотримуючись раніше розробленого плану, планувала "легалізувати" своє присутність на тимчасово окупованій території в Херсоні. З цією метою з 23 по 27 вересня було організовано фальшивий референдум, результати якого були відомі наперед.
Через майже дев'ять місяців окупації, 11 листопада українські військові офіційно зайшли в місто-герой - Херсон. Ці 256 днів міцно закарбувалися в пам'яті людей, хоча більшість воліють їх якомога швидше забути.
"Ми опинилися в повній ізоляції – без зв'язку, електрики та води. Коли дізналися, що наші війська увійшли до міста, ми не стримували сліз. Я досі не можу спокійно про це говорити. Всі ми вийшли на вулицю, як діти, і раділи. Так, обстріли тривають, ситуація складна, але ми розуміємо, що залишаємося вдома, у своїй країні," – поділилася в інтерв'ю Суспільному місцева мешканка Тамара.
Підготовка до операції зі звільнення правобережної частини Херсонської області тривала досить тривалий час. Російське військове командування усвідомлювало стратегічну важливість цього регіону. Адже з цього напрямку відкривається безпосередній шлях до таких міст, як Миколаїв, Одеса та інші великі населені пункти, що створювало серйозну загрозу навіть для частини Вінницької області, - зазначив у своєму інтерв'ю Дмитру Комарову командувач ОК "Південь" Андрій Ковальчук.
Населений пункт Посад-Покровське виступав точкою, після якої вже була серйозно укріплена лінія оборони окупантів, яку вони зміцнювали протягом багатьох місяців. Це включало бетоновані бліндажі, фортифікаційні брили, глибокі рови, добре напрацьовані вогневі позиції та інше. Саме з таких районів, вони атакували українські позиції зі всього наявного важкого озброєння, тому прорвати таку лінію дуже важко. Однак, наша артилерія завдавала сильних ударів по позиціях окупантів, - наголошує снайпер підрозділу "Хорт" з позивним "Дєд" в етері об'єднаного марафону.
На підступах до Херсона розташована відома Чорнобаївка, аеропорт якої став не лише мемом, а й справжнім страхом для окупантів. Її слава виникла через те, що російські військові постійно звозили туди колони техніки, вертольоти та особовий склад, які неодноразово ставали мішенями для українських ЗСУ. В результаті відбулося 26 успішних атак, що отримали назву "бавовна". Звичайні українці вели підрахунок цих подій, і навіть з'явився жартівливий серіал "Чорнобаївка".
Зображення: Автор - Юрій Журавель (Український культурний фонд)
Завдяки ефективним наступальним операціям українських сил та ретельно спланованим тактичним маневрам, російські війська почали відступ із правобережної території. Вони залишили після себе міни, знищені будівлі та численні обломки техніки. Більш детальну інформацію про цю важливу подію в історії ми зможемо отримати лише після завершення війни.
Наразі Херсон та правобережна частина регіону страждають від постійних обстрілів, оскільки російські війська завдають ударів наосліп по населених пунктах області. Переважно, саме цивільні особи стають жертвами цих атак. Крім того, частина Херсонської області все ще залишається під окупацією, і місцеві жителі щоденно борються за своє право на свободу.
Щоденно спостерігається висока активність ворожих обстрілів, що призводить до пошкоджень і руйнувань житлових будинків, магазинів, лікарень та інших об'єктів цивільної інфраструктури. Проте є дні, які залишаються "чорними главами" в нашій історії. Наприклад, 3 травня 2023 року російські загарбники здійснили 98 атак на Херсон та його околиці, випустивши 539 снарядів з важкої артилерії, танків, "градів", літаків та безпілотників. В результаті цих обстрілів загинули 23 людини, і на знак пам'яті про жертв Херсонська обласна військова адміністрація оголосила триденну жалобу.
Життя на деокупованих територіях зараз досить складне. Хоча українські служби відновили зв'язок та інші комунікації, багато людей покинули громади та райони, які перебувають під постійним вогнем. Однак, попри значні руйнування низка мешканців навіть не думають про виїзд. Так, у коментарі Суспільному, місцевий житель підкреслює, що, незважаючи на можливість виїхати, не покине рідне місце, адже це його рідний дім.
"Херсон вистоїть, хоча ситуація стає все складнішою. Проте ми віримо в краще майбутнє і висловлюємо вдячність нашим захисникам. Я впевнений, що все налагодиться," - поділився думками Михайло в інтерв'ю для Суспільного.
Влада України стверджує, що всі, хто причетний до жорстокого поводження з українцями та агресії проти мирних мешканців, понесуть відповідальність за свої дії. "Кожен, хто вчиняв злочини на українській землі, включаючи найвищих посадовців Росії та їхніх безпосередніх виконавців, неодмінно буде покараний", — зазначають у Міністерстві закордонних справ.
Українські служби постійно працюють над розслідуваннями злочинів російських військових та знаходять колаборантів, що допомагають окупантам у звірствах, які вони вчиняють на території України. Так, нещодавно СБУ встановила ще 26 осіб-учасників злочинного угрупування "головного управління мвс рф Херсонської області" на ТОТ, які викрадали цивільних людей та в катівнях піддавали жителів жорстоким тортурам.
Ще одним серйозним випробуванням для південних територій стало вибух на Каховській гідроелектростанції, що відбувся 6 червня 2023 року. Це подія без сумніву може бути кваліфікована як екологічна катастрофа та терористичний акт. У зоні затоплення опинилося близько 80 населених пунктів, більшість з яких перебуває під тимчасовою окупацією.
Станом на сьогодні, збитки, завдані внаслідок руйнування Каховської ГЕС, перевищують 11 мільярдів доларів, згідно з інформацією, розміщеною на сайті ООН Україна. З цієї суми близько 2.79 мільярда доларів припадає на втрати в інфраструктурі та активів, тоді як понад 1.1 мільярда доларів становлять збитки в житловому секторі. Важливо зазначити, що ці цифри можуть змінюватися, оскільки оцінка збитків від екологічних катастроф у довгостроковій перспективі є досить складним завданням.
У жовтні 2023 року світ побачив спільний звіт ООН і Уряду України під назвою "Оцінка потреб після катастрофи на греблі Каховської ГЕС". Згідно з цим документом, постраждали населені пункти Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Внаслідок повені близько 100 тисяч українців опинилися в скрутному становищі, а 20-30 тисяч домівок потрапили в зону підтоплення. Руйнування дамби електростанції вплинуло на важливі аспекти життя південних регіонів України, зокрема на виробництво електроенергії, доступ до чистої води та річковий транспорт. Це призвело до серйозних пошкоджень житлової інфраструктури, економічних втрат, негативних екологічних наслідків та знищення культурних пам'яток.
Ще одним стратегічним об'єктом, важливість його розуміє кожен - Антонівський міст, що проходить через річку Дніпро та сполучає Херсон з лівобережжям. Він важливий з точки зору логістики, адже саме через нього окупанти забезпечували свої війська технікою та боєприпасами. Для того, щоб перерізати шляхи постачання зброї, українські військові завдавали влітку 2022 року ударів по переправі. Міст був пошкоджений, але не зруйнований.
Відступаючи з правобережжя херсонської області, росіяни підірвали декілька прольотів Антонівського мосту, маючи на меті зупинити наступ ЗСУ. Щоденно окупанти рясно обстрілюють авіабомбами, ракетами, снарядами все, що знаходиться поряд з переправою. Через це, особливо потерпає однойменне селище - Антонівка, що є передмістям Херсону.
Відповідно до останніх даних Інституту дослідження війни ISW, українські військові мають просування далі під Антонівським мостом, що на півночі від міста Олешки. Це можна побачити на геолокаціних кадрах, що були опубліковані ще 27 жовтня. "Ми продовжуємо досягати непоганих результатів у своїй боротьбі - і в контрбатарейній, і в інших методах роботи. Але висвітленню це поки що не підлягає саме для того, щоб результат був дуже потужним і зафіксованим, щоб це не було такою короткочасною перемогою", - розповіла керівниця ОК "Південь" Наталія Гуменюк в етері телемарафону.
Незважаючи на те, що певні частини Херсонської області залишаються під контролем окупантів, активісти та прості мешканці Херсона з надією дивляться на майбутнє регіону після його повної деокупації. Громадський центр "Нова генерація" організував першу конференцію під назвою "Степ і воля: якою стане Херсонщина після звільнення". Ініціатори заходу вважають, що вже зараз необхідно окреслити основні напрямки розвитку та відновлення Херсонської області.
В цілому, питання розвитку даного регіону є надзвичайно важливим. Необхідно переглянути економічні аспекти, здійснити трансформації в соціальній сфері, посилити роль культури, а також оцінити перспективи розвитку області та подолання екологічних проблем. Це стане ключовим фактором для прогресу всієї країни.
Рух опору "Жовта Стрічка", що функціонує на територіях, які перебувають під окупацією на півдні України, з нагоди другої річниці визволення Херсона від загарбницьких сил проводить онлайн-мітинг у Instagram, який триватиме впродовж тижня. Захід спрямований на підтримку лівобережної частини Херсонщини. Загарбники повинні пам'ятати: Херсон — це частина України!
Організатори розповідають, що їх рух опору зародився в окупованому Херсоні ще у квітні 2022 року, коли вони провели перший проукраїнський мітинг. Сьогодні приєднатися до цієї онлайн-події може кожен охочий, незалежно від місця проживання. Щоб взяти участь, необхідно лише виконати такі дії:
#Українці #Збройні сили України #Україна #Росія #Instagram #Херсонська область #Дніпро #Міністерство закордонних справ (Україна) #Одеса #Військова окупація #Миколаїв #Миколаївська область #Мітинг #Терор (політика) #Озброєння #Південна Україна #Херсон #Графіті #Лінія оборони #Організація Об'єднаних Націй #Чорнобаївка (Білозерський район) #Футбольний клуб "Тоттенхем Хотспур #Катування #Каховська ГЕС #Артилерія #Агресія #Посад-Покровське #Міський голова #Мінне поле #Журавель Юрій Григорович #Експрес-телебачення #Вогневі точки #Оперативне командування "Південь #Російська інтервенція до Криму (2014) #Полон #Партизанський (військовий) #Вінницька область #Антонівка (смт) #Олешки #Дніпропетровська область