В Естонії висловили намір про можливість направлення військових до України.

Міністр закордонних справ Естонії заявив, що лідери в Європі повинні підготуватись до відправлення військ в Україну, щоб підкріпити потенційну мирну угоду між Україною та Росією, за ймовірної ініціативи новообраного президента США Дональда Трампа.

У бесіді з журналістами Financial Times міністр закордонних справ Естонії Маргус Цакхна висловив думку, що європейські війська повинні бути готові стримувати подальші агресивні дії Росії в разі, якщо Україні не вдасться стати членом НАТО після завершення війни.

"Коли ми обговорюємо справжні гарантії безпеки, мається на увазі справедливий мир, і в цьому контексті варто згадати про членство в НАТО. Проте без Сполучених Штатів це завдання стає непосильним. Тож нам слід розглянути будь-які варіанти [гарантій], які можуть включати присутність військових на місці", - зазначив естонський дипломат, коментуючи можливу участь військових у зоні конфлікту.

Цакхна підкреслив, що оптимальним варіантом для забезпечення безпеки України є вступ до НАТО. Він зазначив, що в даний час відбувається активний обмін інформацією на різних рівнях стосовно майбутнього російської агресії в Україні та в Європі, включаючи переговори з Білим домом та новою командою президента Трампа.

"Є багато переговорів і багато комунікацій між собою в Європі, а також з командою Трампа та адміністрацією", - сказав він.

16-17 грудня у Таллінні заплановано саміт лідерів військового партнерства Об'єднаних експедиційних сил (JEF), у якому візьмуть участь високопоставлені делегації з 10 держав-партнерів JEF, серед них - Британія, країни Балтії та Скандинавії. Як пише видання FT, на цій зустрічі будуть представлені країни, які надають Україні дві третини європейської допомоги. Серед іншого, вони також ймовірно обговорюватимуть формат майбутніх європейських зусиль із підтримки України. Приєднання до цієї зустрічі Франції та Німеччини було б дуже важливим, додав естонський дипломат.

Цакхна погодився з висловленою критикою, що держави НАТО не виділяють достатньо коштів на оборонні потреби. Він визнав, що європейським країнам слід збільшити свої інвестиції у власну безпеку.

"У нас є гроші. У нас багато грошей. Я не вірю тим урядам, які кажуть, що не можуть вимагати від свого народу більшого, тому що ми зробили це в Естонії", - сказав Цакхна про підвищення податків, введене в Естонії спеціально для фінансування більших витрат на оборону.

Обговорення можливості відправлення союзницьких військ до України в Європі не є новим. Наприклад, у жовтні цього року французький міністр з європейських справ Бенджамін Хаддад висловив думку, що варіант введення військ в Україну залишається відкритим.

"Президент Еммануель Макрон не раз підкреслював, що слід залишати відкритими всі можливості, і це, зокрема, стосується також навчальних місій," - зазначив Хаддад у бесіді з німецьким виданням Berliner Zeitung.

А французька газета Le Monde у травні повідомляла, що Франція може надіслати в Україну інструкторів для навчання військових.

20 жовтня міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс висловив у мережі Х важливість ідеї президента Макрона про військову підтримку Україні, закликавши Європу приділити цій ініціативі належну увагу.

"На початку року Еммануель Макрон висловлювався про необхідність твердо стояти на землі. А вже наприкінці року Північна Корея дійсно зробила це. Ми продовжуємо бути в тіні, реагуючи на ескалацію, замість того, щоб зупинити її. Слід переглянути концепції Макрона — краще пізно, ніж ніколи", - зазначив міністр закордонних справ Литви.

У березні президент Чехії Петро Павел, який раніше обіймав посаду генерала та очолював військовий комітет НАТО, в інтерв'ю для місцевого телебачення висловив підтримку ідеї розміщення військ альянсу в Україні: "Я б абсолютно не виключав можливість обговорення цього питання". Цю інформацію повідомляє видання Newsweek.

"Згідно з міжнародним правом та положеннями Статуту ООН, немає жодних перешкод для військових сил держав-членів НАТО та цивільних осіб, які можуть надавати допомогу в Україні," – наводить слова Павела видання Euractiv.

"Якби ми могли домовитися з союзниками про те, що, наприклад, замість того, щоб навчати українських військових на території країн-членів НАТО і транспортувати тисячі військових, скажімо, до Польщі чи Чехії, було б значно доцільніше транспортувати кілька десятків інструкторів на українську територію, щоб навчати там українських солдатів", - зазначив чеський президент у березні цього року.

На минулому тижні колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон висловився щодо можливого відправлення британських військ в Україну.

Згідно з інформацією, опублікованою в The Telegraph, в інтерв'ю для GB News Борис Джонсон висловив занепокоєння, що у разі зменшення допомоги України з боку нової адміністрації США, Великій Британії, можливо, знадобиться направити свої війська до Києва.

Якщо Росія візьме верх у війні, Великої Британії, можливо, доведеться зробити більше для захисту Києва.

"Якщо Україна зазнає поразки, нас чекають ще серйозніші виклики на наших кордонах та на межах європейського континенту, де демократії протистоять Росії," – зазначив Борис Джонсон.

"Це будуть країни Балтії. Це буде Грузія. Ви побачите наслідки української поразки на тихоокеанському регіоні. Ви побачите це в Південнокитайському морі", - застеріг експрем'єр Британії.

Він підкреслив, що фінансова підтримка України з боку партнерів, яка сягає мільярдів, є своєрідною "інвестицією" у протидію можливому майбутньому розширенню впливу Росії та Китаю. Завдяки цій допомозі можна уникнути необхідності направлення британських військових до України.

Звертаючись до тих, хто має сумніви щодо доцільності допомоги Україні, Джонсон підкреслив:

"Інакше наша колективна безпека буде дійсно в гіршому стані через те, що відродження Росії загрожуватиме різним частинам Європи, і тоді нам доведеться заплатити, відправити британські війська, щоб допомогти захистити Україну".