В Ірані дедалі голосніше лунають заклики відмовитися від багаторічної обіцянки не розробляти ядерну зброю. Те, що раніше вважалося нейтральною позицією прихильників жорсткої лінії, стає центральною темою громадських і політичних дискусій на тлі загрози відновлення бойових дій зі Сполученими Штатами та Ізраїлем.
Заклики до перегляду ядерної доктрини більше не обмежуються лише вуличними протестами, а звучать також з церковних амвонів по всій країні. Цю інформацію наводить видання The New York Times.
Від духовних промов до національних обговорень.
Очільник п'ятничної молитви в іранському місті Кухдашт, Алі Сепахванд, відкрито висловив думку про потребу в ядерній зброї "для ефективної протидії США". Це богослужіння в Ірані є обов'язковим колективним заходом.
У Тегерані духовний лідер Мохаммад Джавад Хадж Алі Акбарі заявив, що перегляд ядерної доктрини є "необхідністю для нації". Мохсен Резаї, представник іранського керівництва з питань національної безпеки, підтвердив в ефірі державного телебачення, що іранські лідери дійсно ведуть дискусії щодо доцільності збереження довоєнних принципів у випадку загострення ситуації.
За словами експертів, розкол у цьому питанні зміщується. Прихильники виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї з меншості перетворюються на переважну силу.
Крах стратегії стримування
Протягом багатьох років офіційний Іран спирався на релігійний наказ верховного лідера аятоли Алі Хаменеї, який забороняв розробку й використання ядерної зброї. Хаменеї дотримувався стратегії, що базувалася на збереженні невизначеності. Політика Тегерана полягала в тому, щоб натякати на наявність ядерного потенціалу як засобу стримування супротивників, водночас уникати переходу до фактичного виробництва атомної бомби.
Проте ця стратегія не змогла попередити військові конфлікти, які розпочалися в червні 2025 року. Внаслідок них інфраструктура країни отримала значні пошкодження, вищі посадові особи були частково знищені, а сам аятола Хаменеї загинув. Експерти вказують на те, що Іран опинився в ситуації, коли заплатив високу ціну за наявність ядерної програми, але без реального арсеналу, що ще більше посилило відчуття вразливості перед США та Ізраїлем.
Дипломатичний інструмент або практична дія.
Частина експертів вважає, що публічний вибір на користь ядерної зброї став розрахованою стратегією Тегерана для підвищення ставок на переговорах. Поява теми ядерної зброї в дискурсі на тлі посередницьких зусиль Катару може слугувати сигналом для Вашингтона.
Провал дипломатичних зусиль може мати серйозні наслідки для Заходу, тому іранські прихильники ядерної програми отримують додатковий стимул з огляду на риторичні висловлювання Дональда Трампа. Він натякав, що позиція щодо Ірану була б іншою, якби ця країна володіла ядерними боєголовками.
Водночас іранські реформатори, зокрема президент Масуд Пезешкіан і колишній президент Хасан Рухані, продовжують відстоювати мирний характер програми. Колишній дипломат Курош Ахмаді попередив, що відмова від мирної доктрини до фактичного створення бомби лише збільшує ризик негайного військового удару по країні.
Попри це, поки США та Ізраїль розглядають нові атаки як спосіб запобігти появі іранської бомби, ці дії призводять до зворотного ефекту й остаточно переконують Тегеран у необхідності створення ядерної зброї.
Нагадуємо, що президент Сполучених Штатів Дональд Трамп може розглянути варіант великої військової акції проти Ірану у випадку невдачі Республіканської партії на проміжних виборах. Про цю ймовірну ситуацію повідомив один з представників американської влади.
Як повідомляв OBOZ.UA, верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї доручив військовим оновити перелік потенційних цілей США та Ізраїлю, що перебувають у межах досяжності іранських сил. Він також закликав армію посилити бойові можливості та бути готовою відповідати на будь-які загрози.
#
