Загальна кількість зареєстрованих онлайн-медіа становить 1057.
Станом на 23 вересня 2025 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала трохи більш як 3 тисячі суб'єктів, які мають близько 6,5 тисяч медіа. Про це в інтервʼю для сайту "Жінки в медіа" розповів член Нацради Максим Онопрієнко.
Загальна кількість чинних, зокрема тимчасово призупинених ліцензій, наразі складає 797, а загальна кількість зареєстрованих медіа, сервісів та іноземних лінійних медіа -- 5562. З них: друкованих медіа -- 3895, онлайн-медіа -- 1057, провайдерів аудіовізуальних сервісів -- 312, провайдерів платформ спільного доступу до відео -- 2, зареєстрованих іноземних лінійних медіа -- 42.
З 1057 зареєстрованих онлайн-медій лише 86 є телеграм-каналами.
"Закон містить однозначне визначення медіа, і телеграм-канали, по своїй природі, підпадають під це визначення. Проте, відповідно до законодавства про медіа, реєстрація онлайн-медіа є добровільною, що призводить до того, що вони не квапляться з оформленням документів. Однак законодавство в сфері реклами спонукало їх до певних дій," -- зазначив Онопрієнко.
Перший етап реєстрації онлайн-медіа розпочався у 2023 році, коли закон "Про медіа" набрав чинності. Після цього спостерігався незначний спад, але наразі, у 2025 році, ми спостерігаємо нову активність. За дев'ять місяців 2023 року Національна рада зареєструвала 204 онлайн-медіа, у 2024-му – 412, а на сьогодні, у 2025 році, їх кількість досягла 452.
"Це пов'язано з тим, що вступили в силу нові зміни до законодавства "Про рекламу", які регулюють рекламу азартних ігор та гемблінгу. Зокрема, закон чітко зазначає, що таку рекламу можуть розміщувати тільки ліцензовані онлайн-платформи. Як наслідок, багато спортивних сайтів почали активно проходити реєстрацію в Національній раді", -- повідомив Максим Онопрієнко.
Він також зазначив, що популярні телеграм-канали, такі як "Трухи" та "Лачен пише", не мають офіційної реєстрації.
"Однак у нас є реєстрація як онлайн-медіа, наприклад, у ютуб-каналу інтерв'юєрки Раміни Есхакзай. Спортивні блогери Ігор Циганик та Віктор Вацко також отримали реєстрацію. Канал Євгена Клопотенка зареєстровано як онлайн-медіа. Проте, безумовно, я не можу вважати це масовим явищем," – зазначив представник Національної ради.
Він зазначив, що на сьогоднішній день Telegram став популярним засобом зв’язку в Україні, і Національна рада не має повноважень для закриття чи заборони цієї платформи.
Онопрієнко вважає, що в питанні заборони телеграму в Україні має бути спільний підхід державних інституцій, щоб одночасно запропонувати аудиторії альтернативу і сформувати спільну позицію щодо цієї платформи.
"Як мінімум, мають бути шляхи й можливості для регулювання телеграму. Ми в Нацраді впевнені: правила мають бути однаковими для всіх. Як для того, що зараз називають класичними медіа -- телебачення, радіо, так і для онлайн-ресурсів, як-от телеграм-канали. І якщо медіагрупи, телеканали, радіостанції повинні показувати свою структуру власності, телеграм-канали мають теж це робити", -- додав член Нацради.
Нагадаємо, керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов також вважає, що в Україні потрібно впорядкувати роботу телеграму. Зокрема він пропонував прирівняти телеграм-канали до засобів масової інформації, аби всі розуміли "хто є власник і звідки походить інформація".
#Медіа (комунікація) #Телебачення #Радіо #Реклама #Онлайн #Блог #Телеграма #Комунікація #Станція радіозв'язку #Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення #Ліцензія #Азартні ігри #Військова розвідка #Музика нової хвилі #Вацко Віктор Володимирович
