Валерія Безпала: "Суспільне є невід'ємною складовою безпекової системи як України, так і Європи."

Керівник департаменту міжнародного співробітництва Суспільного Валерія Безпала розповіла про дипломатичну співпрацю, неповторний досвід українських журналістів та прагнення перетворити Суспільне на повноцінного учасника європейського медіа-середовища.

Після початку широкомасштабного вторгнення Суспільне не лише зберегло статус надійного джерела інформації, але й розпочало формування нових стандартів міжнародної співпраці. Український досвід роботи в умовах війни, блекаутів та підвищених безпекових ризиків став важливим для європейських мовників, а сам мовник активно долучився до глобального медіадіалогу. У бесіді Валерій Безпал розповідає про те, як налагоджується співпраця з дипломатичними установами, чому радіо знову здобуває стратегічне значення та яке місце Суспільне прагне зайняти в міжнародній медіаспільноті.

Керівниця департаменту закордонного співробітництва Суспільного мовлення Валерія Безпала розповіла "Детектору медіа" про трансформацію мовника на міжнародній арені, нові партнерства та унікальний досвід українських журналістів загалом і Суспільного зокрема, який сьогодні стає затребуваним у світі.

Валеріє, у 2024 році ви стали частиною команди Суспільного, взявши на себе керівництво департаментом міжнародного співробітництва мовника. Що стало основним стимулом для вашого вибору?

Я приєдналася до Суспільного в травні 2024 року, спочатку виконуючи обов’язки радниці голови правління. У жовтні того ж року мені запропонували очолити департамент міжнародного співробітництва. Проте насправді мій зв'язок із Суспільним почався набагато раніше — ще під час його формування у 2018-2019 роках. Тоді я працювала зовнішнім консультантом, допомагаючи команді в процесі трансформації. У той час я була частиною юридичної фірми, і ми активно співпрацювали з командою Суспільного, зокрема з Зурабом Аласанією та членами правління, такими як Микола Чернотицький, з питань оптимізації та трансформації структури організації. Я консультувала щодо регіональної та центральної структур, завдяки чому вже добре знала команду. Їхні цінності були мені близькі.

Коли почалася велика війна, в якийсь момент, працюючи в приватному бізнесі, ти розумієш, що недостатньо робиш для суспільства. І в мене постійно було це бажання -- робити щось суспільно корисне, займатися тим, що дійсно має вплив на суспільство, на державу, що залишить якийсь позитивний слід. І я в цьому ще два роки варилася. І в мене викристалізувалася ідея, що ціннісно я би хотіла бути в команді Суспільного.

-- Пам'ятаєте, якими були ваші перші кроки на новій посаді?

Звичайно, я добре пам'ятаю свої перші кроки на новій посаді. Це, напевно, знайоме багатьом, особливо тим, хто довго працював на одному місці. На попередньому місці я провела 13 років, і за цей час відбулося багато подій. Мені потрібно було ознайомитися зі структурою компанії, врахувати корпоративну культуру, а також зрозуміти, що вже було зроблено в моїй галузі та в інших сферах, адже міжнародне співробітництво — це сервісний сектор. Ми фактично забезпечуємо підтримку всіх наших платформ, обробляючи запити як від них, так і від інших департаментів, включаючи адміністративні. Тому важливо знати, хто чим займається, що вже виконано, які наші цілі та які очікування висувають члени правління, голова правління, керівники напрямків та дирекцій. Після цього необхідно визначити, як ми досягнемо поставлених завдань. Важливо розставити пріоритети: що є терміновим, а що може почекати, де варто підсилити зусилля, щоб полегшити роботу в інших напрямках.

Отже, протягом перших шести місяців, а можливо, навіть до восьми, коли я займала посаду радника, основною діяльністю було збори даних, проведення аудиту та визначення нашої кінцевої мети. Спочатку це був етап аналізу, який поступово призвів до усвідомлення того, які конкретні дії слід здійснити і в яких напрямках слід зосередитися в першу чергу. Я зрозуміла, що вже виконано багато завдань, і в деяких випадках потрібно було просто внести ясність, зосередитися на важливих аспектах і зробити роботу більш систематизованою. Наприклад, у співпраці з Європейською мовною спілкою. Коли я приєдналася до команди, кілька моїх колег вже брали участь у комітетах цієї спілки, зокрема в новинному, радіокомітеті та Digital комітеті. Микола Чернотицький вже входив до виконавчої ради організації. Тому в цій сфері мені потрібно було просто підтримувати їхню діяльність і надавати необхідну допомогу, щоб полегшити їхню роботу.

-- Тоді, починаючи роботу з одним з ключових напрямів діяльності, ви визначили пріоритетним посилення співпраці з іноземними дипломатичними установами, аргументуючи це тим, що цей "діалог допоможе забезпечити підтримку наших ініціатив на міжнародному рівні". Як реалізується робота у цьому напрямку? Наскільки я розумію дуже активно?

Дійсно, наша діяльність стала ще більш активною. Хоча я не можу точно оцінити, чи стало це більш інтенсивним, ніж раніше, з моменту мого приходу, але в нас дійсно відбувається багато міжнародних дипломатичних візитів. Налагодження стратегічних партнерств з посольствами інших країн є одним з ключових напрямків роботи нашого департаменту. Яка ж користь від цього для Суспільного? І чому це важливо? Тут ми реалізуємо дві основні задачі. По-перше, ми забезпечуємо інституційну підтримку. Під час зустрічей з послами, коли ми запрошуємо їх до нас, демонструємо наші робочі процеси, говоримо про нашу місію та цілі, зокрема, про захист свобод в Україні — це наш головний пріоритет. Ми показуємо, як працюють наші журналісти та які досягнення ми здобули за ці роки, що робить їх готовими надати нам допомогу у разі інституційних викликів. Наприклад, коли в листопаді минулого року була зруйнована філія в Дніпрі, ми отримали підтримку від дипломатичних представництв в Україні. Посольство Японії виступило з заявою про неприпустимість цього інциденту, а їх представники відвідали нашу філію та поширили інформацію про наслідки обстрілів. Представники Європейського Союзу також оперативно завітали до нас. Посол Японії особисто відвідав філію і став свідком того, що російська агресія націлена не лише на військових, але й на цивільних, і медіа також є мішенню. По-друге, ми маємо можливість запрошувати представників урядів інших країн для інтерв'ю, що дозволяє нашим слухачам, глядачам і читачам отримувати актуальну інформацію про ситуацію в Європі, позицію іноземних урядів щодо України, а також про євроінтеграційні процеси в нашій країні. Це розширює наші можливості в наданні ще більшої кількості інформації українцям.

За останні кілька років на Суспільному відбулося чимало робочих візитів іноземних медійників та дипломатів. Які враження справили на них наші досягнення? Чи виникло у них бажання перейняти досвід, здобутий Суспільним?

-- Дійсно, в якийсь момент після початку війни ми прокинулися і зрозуміли, що ми не просто реципієнти допомоги. Ми носії унікальної експертизи. Того, що, на щастя, інші медіа в світі не переживають. Але також є розуміння того, що це може бути корисним і для них. Я говорю зараз не лише в плані військових викликів, але в плані кліматичних ризиків, відключень світла. Ми бачили, що торік влітку в Іспанії і в Португалії були масові блекаути. І медіа, зокрема, і Суспільні медіа зіткнулися з цією проблемою і з тим, що до таких випадків так само треба готуватися. Це не обов'язково має бути у нас, по ту сторону кордону. Це може бути і в іншій частині Європи або в іншій частині світу. І тут прийшло розуміння, що Суспільне може себе позиціонувати не просто як реципієнта допомоги, а як донора експертизи. І для нас важливі ці візити інших суспільних медіа, тому що вони, дійсно, вражені нашою роботою. Наприклад, Шведське радіо приїжджає вже втретє. Протягом цих чотирьох років вони були в основному в теплу пору року. В цьому році вони спеціально приїхали в січні, це було цілеспрямовано задумано, тому що вони хотіли подивитися, з якими викликами ми зіштовхуємося в холодні місяці. На момент, коли ми це обговорювали, мені здається, наприкінці листопада 2025-го року, було зрозуміло, що скоріш за все будуть обстріли. Ніхто не передбачав, що ще на це накладуться екстремальні погодні умови, відключення світла, відключення тепла. Генеральна директорка Швецького радіо Цилла Бенко приїхала якраз в період, коли вона застала і відключення, і тривоги, і обстріл Києва вночі, і вони були змушені ночувати в укритті готелю. Проблеми були з виїздом навіть з Києва, тому що якраз у момент, коли ми мали сідати в потяг, також було оголошено повітряну тривогу і треба було якимось іншим чином добиратися до платформи і для них це було просто відкриття, що незважаючи на ці всі виклики, журналістам Суспільного вдається втримувати редакційну незалежність, і витримувати ментально. Нам вдається психологічно себе тримати, не зважаючи на все, що відбувається навколо, і не зважаючи на те, що в кожної людини відбувається поза її роботою в особистому житті. Тому все більше і більше колег за кордоном звертаються до нас для того, щоби отримати консультації щодо і технічної сторони підготовки, і редакційної сторони. Щодо балансу між, по-перше, необхідністю висвітлювати події, надавати аудиторії інформацію, а, по-друге, і безпековий виклик, коли ти розумієш, що будь-яка надана тобою інформація може бути протрактована ворогом, проінтерпретована і використана проти України. І крім того, третій додається сюди ж пласт - це підтримка працівників. І те, до чого ми також прийшли, і, можливо, прийшли і не одразу. Коли за кордоном говорять про воєнних журналістів, вони мають на увазі, що воєнний журналіст виїжджає на тиждень, максимум на місяць, кудись і повертається до себе. А в нас журналісти і кореспонденти працюють в таких умовах роками. І можуть бути працівники, які працюють в містах, які знаходяться в облозі, як у нас було, наприклад, з Черніговом і Сумами, або працівники, які опинилися взагалі в окупації, як у нас було з Херсоном. І тому цього досвіду дуже багато. Це стало однією з наскрізних тем роботи Європейської мовної спілки. І багато виступів на конференціях, багато панелей на конференціях, які проводить Європейська мовна спілка, присвячені саме цьому питанню. Напрацювання окремих курсів в академії Європейської мовної спілки. І так само вони просять нас долучатися зі своєю експертизою для того, щоб ці курси формувати, ці виступи відбувалися, і щоби всі були готові до можливих ризиків, але нікому ніколи не довелося цей досвід використати.

У завершенні травня 2025 року, під час пленарної сесії з міжнародних відносин Європейської мовної спілки, ви були обрані членкинею експертної групи з міжнародних відносин. Яке особисте значення це має для вас, а також для Суспільного мовлення?

Насправді, це продовження тієї роботи, яку вже розпочали мої колеги, що стали членами комітетів і виконавчої ради, забезпечуючи системну присутність Суспільного у комітетах та робочих групах Європейської мовної спілки. Я постійно наголошую, що після початку повномасштабного вторгнення перед Україною та Суспільним з'явилися численні можливості, які не з'явилися б без війни. Важливо не втратити цей шанс і максимально використати всі ресурси. Моя участь у цій міжнародній робочій групі дозволяє Суспільному залишатися на передовій діалогу, активно формуючи його. Це не лише можливість слухати інших, а й бути активним учасником, пропонуючи теми для обговорення, підкреслюючи важливі для нас питання та привертаючи увагу колег до аспектів, які можуть залишитися поза їхньою увагою. Ми прагнемо, щоб наші успішні практики були представлені на платформах Європейської мовної спілки. Яскравим прикладом цього є наша гіперлокальна мережа кореспондентів, яку ми активно розвиваємо вже декілька років. Мої колеги з дирекції інформаційного мовлення представили цей кейс у Нідерландах, де здобули надзвичайний успіх. Виявилося, що їхня презентація викликала таку зацікавленість, що наступні спікери змушені були почекати свого виступу до обіду. Відгуки колег про наш досвід були вражаючими: "Це настільки просте, але водночас очевидне рішення для вас, яке виявилося неочевидним для нас. Завдяки цьому новини стали ближчими до людей – це не лише інформація з Києва чи обласних центрів, а й історії з маленьких сіл і містечок, що дозволяє людям бачити себе у новинах". Багато мовників визнали, що це було для них відкриттям: "Не потрібно їхати далеко, можна знайти людей у своїй громаді. Це не обов'язково мають бути професійні журналісти – можна навчити місцевих жителів, які хочуть ділитися історіями про своє оточення". Це справді стало великим досягненням.

Ще однією темою, яку я просуваю, є важливість радіо в сучасних умовах. Зростаюча кількість слухачів переходить від традиційного телебачення до цифрових платформ. Ми спостерігаємо, що споживання новин та контенту з цих платформ стає дедалі очевиднішим, і радіо, особливо в складних безпекових ситуаціях, відіграє надзвичайно важливу роль. Адже навіть у випадках відключення електроенергії або відсутності інтернету, наявність радіо та кількох батарейок дозволяє отримати критично важливу інформацію — наприклад, про "зелений евакуаційний коридор" або можливість виїзду з небезпечної зони. Також радіо може дати змогу дізнатися, що Україна продовжує існувати, і що ти не залишився наодинці у світі.

У нас є безліч подібних розповідей. Коли я ділюся цими історіями, мене охоплює хвиля емоцій, адже ми отримували безліч відгуків від людей, які проживали на окупованих територіях. Вони просто вмикали радіо, аби почути, що Україна все ще живе і бореться.

І це стало новим поштовхом для розвитку Суспільних мовників їхнього радійного напряму, тому що в деяких європейських країнах окремо Суспільне телебачення, Суспільне радіо, в деяких це разом. І це стало новим доказом до того, що радіо потрібно зберігати, радіо важливе. І це ще один напрям, який в адженді, який ми просуваємо, щоби компанії, суспільні мовники, не забували про важливу місію радіо також.

Серед ключових завдань ви підкреслили важливість систематичного просування інтересів Суспільного на міжнародній арені, що передбачає участь у конференціях, форумах, фестивалях та інших спеціалізованих заходах. Яка ситуація з цим напрямком діяльності, і які найзначніші події ви могли б відзначити?

Коли ми говоримо про Суспільне, важливо усвідомлювати, що це велика медійна екосистема. В першу чергу, Суспільне асоціюється з надійними новинами, але у нього є багато інших напрямків, які активно розвиваються. Я маю велику удачу працювати з чудовою командою – і йдеться не лише про мій департамент, а про всіх професіоналів, які прагнуть навчатися та готові ділитися своїм досвідом перед великими аудиторіями. Вони розповідають про суспільне мовлення, редакційну незалежність та інші важливі аспекти своєї роботи. Одним з ключових досягнень, яке сталося в грудні минулого року, є підписання угоди про партнерство з ARTE – великим німецько-французьким медіаконцерном. Ця угода відкрила нам можливості для розвитку копродукційного напрямку, що дозволяє співпрацювати з іншими мовниками та незалежними продюсерами для створення документальних фільмів. Ці фільми важливі не лише для нашої внутрішньої аудиторії, а й для того, щоб історії про Україну та українців були почуті на міжнародній арені. Це, на мою думку, одне з найзначніших досягнень минулого року.

-- За вашими спостереженнями, чи змінюється думка закордоном про роботу Суспільного мовлення?

-- Я думаю, що так. Тому що те, про що ми з вами перед цим багато говорили, про зміну оцього розуміння від медіакомпанії, яка перебуває у війні, перебуває в трансформації, медіакомпанії, яка дуже молода, ми наймолодший Суспільний мовник в Європі, прийшло розуміння, що ми стаємо рівноправними партнерами. І вони нас почали розглядати як рівноправних партнерів. Ми ті, хто може принести знання, експертизу в цей діалог. І це дозволило і нам теж краще зрозуміти свою суб'єктність.

Крім того, ми обговорили раніше можливості співпраці з посольствами. Суспільне є не лише медіаорганізацією, але й важливою інституцією в демократичному суспільстві. Наші іноземні партнери, які відвідують нас, включають представників урядів, зокрема міністерку закордонних справ Швеції Марію Стенергард, Габрієля Атталя, а також президента Бундестагу Юлію Кльокнер, яка була у нас позаминулого тижня.

Перед цим міністр внутрішніх, закордонних та європейських справ німецької землі Північний Рейн-Вестфалія Натаніель Лімінські висловив зацікавленість у нашій роботі з інституційної перспективи. Це важливо для розуміння, на якому етапі перебуває Україна у своїй євроінтеграційній діяльності, адже Суспільне є важливою складовою безпекової архітектури як України, так і Європи.

Це усвідомлення також доходить до наших європейських партнерів, оскільки їх цікавить, яким чином ми функціонуємо, щоб зрозуміти можливості України в контексті євроінтеграції.

Перед тим, як приєднатися до Суспільного, ви не мали досвіду в медіаіндустрії та працювали в бізнес-секторі. Який найбільший особистий виклик ви зустріли на новій посаді?

Я перейшла з бізнес-середовища до великої компанії, і тут важливо усвідомити, що, можливо, це звучить парадоксально, але з одного боку існує вимога швидко приймати рішення, а з іншого – деякі з них не можуть бути ухвалені миттєво. В нашій сфері, як медіаінституції, є численні стейкхолдери, чиї інтереси потрібно враховувати. Це означає, що деякі рішення можуть вимагати тривалого обдумування, аби їх прийняли. Водночас, особливо колеги, які працюють у новинах, стикаються з необхідністю миттєвої реакції. Тут важливо швидко ухвалювати рішення і, навіть якщо воно не є ідеальним, жити з його наслідками. Коли трапляються події, як, наприклад, ситуація з Дніпром, стає очевидним, що потрібно терміново реагувати, щоб надати інформацію партнерам, пояснити, що сталося, і швидко показати їм ситуацію. Отже, я постійно перебуваю в балансі між цим прагненням до швидкості та необхідністю врахування великої кількості інтересів як всередині компанії, так і поза нею. Це дійсно стало для мене викликом.

-- За ці півтора роки чи змінилось ваше бачення щодо стратегічних цілей роботи мовника на міжнародному рівні? Що найголовніше хочеться донести партнерам?

-- Це цікаве питання. Не думаю, що воно змінилося. Можливо, порівнюючи з тим періодом, коли я тільки-тільки прийшла на посаду і намагалася зрозуміти в цьому вихорі всього, що відбувається і де ми знаходимося зараз, воно просто стало трошки чіткішим, викристалізувалося. Стало більш зрозуміло, що важливо, а що може трошки почекати.

Як ви уявляєте розвиток Суспільного в найближчі роки?

-- На міжнародній арені я хочу бачити Суспільне як повноправного медіагравця, де ми будемо сидіти разом за одним столом з колегами з інших країн і разом говорити про адженду європейського медіа середовища.

Фото: Суспільне