Вибори в Молдові: уроки для України, які варто врахувати

Не дивно, але вражає масштаб: які технології використовує Росія щодо Молдови.

Поки світ та провідні геополітичні актори уважно спостерігають за виборами в США, для України не менш важливими є результати голосування в Молдові. Ми рідко приділяємо достатню увагу нашій партнерській країні, хоча на неї зосереджена увага значних світових гравців. "Ми підтримуємо вас", - зазначає Владислав Кульмінський, молдовський політолог та виконавчий директор Інституту стратегічних ініціатив у Кишиневі, який раніше обіймав посаду віцепрем'єра з питань євроінтеграції в уряді Маї Санду. Чи можемо ми розраховувати на надійну підтримку з боку Молдови?

Нещодавно чинна президентка Молдови, проєвропейська політикиня Мая Санду, здобула перемогу у другому турі президентських виборів. Більш детальну інформацію про голосування та політичну ситуацію можна знайти в матеріалі Укрінформу. Здавалося б, в Україні мали б відчути полегшення, адже ми разом рухаємося до європейського майбутнього. Однак реальність така, що боротьба за місце та вплив Молдови на геополітичній арені Європи триває. Визначити, до якого табору схилиться народ цієї країни, наразі важко, хоча проєвропейські сили виглядають сильнішими. Проте тиск маніпуляцій і підкупу з боку російських політичних технологій залишається потужним і впливовим.

Саме про потенційні ризики та уроки, які маємо засвоїти й ми, і молдавани - далі. Сергій Гайдай, політтехнолог, нагадує, що на території Придністров'я і досі стоїть російська військова база: "Якщо прийде проросійська влада, є небезпека перекидання туди російських військ. А для нас Молдова це важливий тил".

Маленька за територією, з невеликим ВВП, Молдова стає вагомим важелем у протистоянні Росія-ЄС. І тут саме Росія застосовує всі можливі засоби, аби повернути країну у свою орбіту. То які ж уроки виборів у Молдові повинні зробити в Україні?

У наступному році, влітку, відбудуться парламентські вибори, і враховуючи, що Молдова є парламентською республікою, роль представницьких зборів стає надзвичайно важливою, що підвищує ризики та ставки у політичному процесі. Вплив Росії на президентські вибори в Молдові залишається значним і має свою вагу.

Молдовські експерти говорили про одну з найбільших загроз у Молдові - дестабілізацію Росією ситуації під час виборів. Однак, замість "розхитування" ситуації РФ застосувала іншу тактику, малопомітну для молдавської влади.

Росії легко маніпулювати малозабезпеченим населенням Молдови через корупційні схеми. Перший тур голосування, як очікувалося, мав завершитися переконливою перемогою чинної влади, а результати референдуму виглядали обнадійливо. Проте під час голосування ситуація виявилася не такою простою. Вплив Росії ледве не призвів до катастрофічних наслідків, але в результаті вдалося зберегти стабільність, хоч і з незначним відривом.

Під час нещодавніх виборів в Молдові виборці стали жертвою масштабної кампанії з підкупу, яку підтримувала Росія. За інформацією молдовської поліції, за допомогою місцевих активістів та через платформи на кшталт Telegram, близько 130 тисяч осіб (приблизно 5% населення) отримали фінансові виплати від російських агентів для того, щоб проголосувати проти проєвропейського напрямку. Як повідомляють ЗМІ, на такі дії було виділено понад 15 мільйонів євро, а загальний бюджет російського впливу на ці вибори сягав приблизно 100 мільйонів євро.

Інформація про конкретні виплати для окремих виборців залишилася закритою, проте кампанія використовувала дезінформаційні методи та заклики до бойкоту голосування, що мало на меті знизити загальну явку виборців.

Владислав Кульмінський висловився: "Такого я ще не спостерігав, напевно, в історії виборчого процесу, щоб хтось намагався купити 10-15% голосів. Це, безумовно, стало першим випадком у всій пострадянській історії. Ми були приголомшені, адже практично опинилися на межі програшу на референдумі (мається на увазі перший тур виборів, що співпав із референдумом щодо вступу до ЄС). Схоже, що державні інститути не приділяли достатньо уваги цій мережі."

І для України дуже важливо перейняти частину досвіду, який отримала Молдова. Тобто, як працює ця мережа, як вона будувалась і як її деструктуризувати. Бо ми до першого туру практично нічого не робили. Владні інститути попрацювали дуже потужно між першим і другим туром виборів і багато чого зробили для того, щоб деструктуризувати цю мережу".

Сергій Гайдай вважає, що проблема полягає не в нових концепціях, а в обсягах їх застосування: "Це не інноваційні технології. Росія використовує елементарні методи. По-перше, мова йде про фінансову підтримку проросійських кандидатів. Наприклад, у Грузії Росія почала фінансувати діючу владу ще під час антисаакашвілівських протестів. Одним із таких прийомів є компрометація суперників та їх розподіл. Лідерів подібних рухів намагаються зобразити як ворогів культури та традиційних цінностей нації."

До речі, українські виборці добре розуміють цю технологію, яку використовували проросійські політтехнологи в 2004 році, "розділяючи" українців на три категорії та сіючи розбрат. На виборах того року основною мішенню для російської пропаганди знову став Ющенко, образ якого вдалося не лише зневажити, а й знецінити. Як зазначає Гайдай: "Російські політтехнологи мають схильність до компрометуючих матеріалів, порушення законодавства та агресивних методів, і ми це спостерігали, коли вони консультували наших проросійських політиків".

Другою основною технологією проросійського впливу, на думку політтехнолога, є медійний вплив. В Молдові до нещодавна російські медіа, такі як телебачення, радіо та інтернет-ресурси, мали вільний доступ, а соціальні мережі активно використовуються. Російська мова тут займає центральне місце. Румунська мова, яка тепер більше не має статусу "молдавської", суттєво відрізняється від російської, оскільки належить до різних мовних груп. Тому для багатьох мешканців Молдови, які піддавалися русифікації, що не поступається за масштабами процесам в Україні під час радянської епохи, виникає мовний бар'єр. Особливо це питання стає актуальним у Придністров'ї та Гагаузії, де російська мова є основною для отримання інформації, навіть серед української діаспори. Європа спілкується з молдаванами румунською, тоді як Росія - російською, і теми розмов у них зовсім різні.

За межами країни мешкає приблизно одна третина населення Молдови, що становить до одного мільйона осіб (згідно з переписом, населення Молдови складає 2,9 мільйона). Значна частина з цих людей проживає в країнах Європейського Союзу, таких як Італія, Іспанія, Німеччина, Франція та Румунія, де працює від 400 до 500 тисяч молдаван. Ще близько 300-350 тисяч молдовців трудяться в Росії.

Ця велика та розрізнена діаспора суттєво впливає на політичну ситуацію та суспільство Молдови, зокрема, через фінансові перекази та активну участь у виборчих процесах. Представники діаспори, які мешкають в країнах ЄС, зазвичай віддають перевагу проєвропейським політичним силам, в той час як ті, хто залишився в Росії, часто підтримують проросійські партії, що пов’язано з їх соціальним оточенням та впливом російських медіа.

Під час нещодавніх виборів уряд Російської Федерації навіть організував транспорт, включаючи літаки, для того, щоб забезпечити можливість молдаванам голосувати в Москві. Крім того, були введені фінансові заохочення, щоб активізувати їх підтримку кандидатів, які виступають проти проєвропейської орієнтації.

Сергій Гайдай підкреслює, що роль діаспори має суттєве значення для України. "Під час правління Януковича ми спостерігали численні маніпуляції, а також спроби створити в Росії тисячі виборчих дільниць. Водночас планувалося підготувати близько 2 мільйонів голосів, які могли б стати вирішальними. Росія, маючи багаторічний досвід, активно взаємодіє з діаспорами", - зазначає він.

Владислав Кульмінський зазначив: "Росія не відмовиться від своїх спроб повернути Молдову під свій вплив. Проте це стане значно складніше, адже тепер уже немає сумнівів у тому, що вибір країни спрямований на Європейський Союз. Я вважаю, що ЄС також відповідно відреагує, оскільки вони усвідомили наш вибір. У цих виборах було задіяно чимало коштів, фейкових новин та дезінформації. Все, що тільки можна було використати. І це не дало бажаних результатів."

Росія й справді використала низку схем для впливу на молдовську політику, серед яких фінансування проросійських кандидатів, підтримка олігархічних блоків на кшталт "Пабєди" Ілана Шора, а також масову дезінформацію, спрямовану на дискредитацію проєвропейських політиків.

У рамках цих виборів Москва активно працювала над залученням проросійських угруповань, зокрема в Гагаузії, де спостерігається значна підтримка антиєвропейських поглядів. Ці настрої підживлюються ініціативами, такими як "соціальна допомога", що надається від імені екс-олігарха Шора. Таким чином, Росія намагається впливати на виборців і створювати враження про наявність проросійської підтримки в країні.

Тому необхідно усвідомлювати, що для України стабільність та проєвропейський вектор розвитку Молдови мають велике значення. Якщо Молдова, незважаючи на значний тиск, зможе зберегти орієнтацію на євроінтеграцію, це сформує в регіоні певний "пояс" партнерів, здатних протистояти російському впливу.

У той же час, будь-який проросійський рух в Молдові несе серйозні ризики для України, адже Кремль може перетворити цю країну на базу для своїх наступальних операцій у регіоні.

Отже, підведемо підсумки: вибори в Молдові несуть кілька ключових уроків для України.

Чи можливі подібні технології в майбутньому України? Так. Більше ніж. "Побороти це можна, - підсумовує Сергій Гайдай, - якщо у вас є чітка політична воля й закон, який діє під контролем, коли він стосується всіх і є покарання за порушення закону".

Врахування цих аспектів дозволить Україні мінімізувати ризики зовнішнього втручання з боку Росії. А те, що наш ворог буде тиснути ми не сумніваємось. І Молдова, і Україна, здається, розуміють виклики. І вчаться на них реагувати. Краще пізніше, аніж ніколи.