"Відстань від мого житла до сховища становить всього 200 метрів": історія вінничанина, який перебуває в Ізраїлі та шукає безпеку під час конфлікту з Іраном - 20 хвилин.

Сергій Мар'янчук: "Такі мобільні укриття з суцільного бетону ставлять повсюди, навіть на пляжах"

Вінничанин, який вже багато років живе в Ізраїлі, поділився інформацією про чотири різних види укриттів від обстрілів.

Ця нація накопичила великий досвід у створенні укриттів, оскільки конфлікти супроводжують її з моменту заснування в 1948 році.

* Що вони являють собою і як використовуються під час нинішньої війни з Іраном?

Сергій Мар'янчук, житель Вінниці, наразі мешкає в Кір'ят-Моцкін, одному з передмість Хайфи, розташованому на півночі Ізраїлю. У бесіді з журналістом видання "20 хвилин" він зазначив, що вночі стався лише один вибух, хоча насправді сирени звучать значно частіше.

На старті конфлікту основні удари були спрямовані на центральні області держави, -- ділиться своїми спогадами Сергій. -- Але коли почалися ракетні обстріли з Лівану, тривожні сигнали почали лунати 7-8 разів на день. Від нашого містечка до Хайфи та Лівану всього близько ста кілометрів. Час, за який ракета долітає до нас, вкрай короткий...

15 секунд, щоб знайти укриття.

-- Обстріли з території Лівану для нас, тобто жителів нашого містечка Кір'ят-Моцкін найбільш небезпечні, -- продовжує розповідь Сергій Мар'янчук. -- Коли звідти летить ракета, маємо 15 секунд, щоб знайти укриття..

Співрозмовник уточнює, що проживає у 2-поверховому будинку старої забудови. У ньому нема укриття. Відстань до бомбосховища приблизно 200 метрів. Сигнал тривоги найперше звучить у телефоні. Після того чути сирени на вулиці. У різних частинах міста встановлені гучномовці.

-- Звуки гучномовця настільки голосні, що мертвого розбудять, -- каже співрозмовник. -- Вчора вдень я проходив біля дитячого майданчика, неподалік від нього стоїть гучномовець. В цей момент динамік заверещав так голосно, думав, заїкатися почну з переляку. Багато людей нарікає на такий гучний звук, але Служба тилу вважає, що саме таким має бути сигнал. Це організація, яка відповідає за роботу системи оповіщення, а також встановлення укриттів.

Мешканці міста миттєво кидаються в укриття, зазначає співрозмовник. Люди переживають за своє життя. У таких обставинах неможливо уникнути безладу. Іноді це може призвести до трагедії. Він нагадав про жахливу подію: дівчинка, яка вибігла з під'їзду, намагаючись якомога швидше знайти безпечне місце, потрапила під колеса автомобіля і загинула.

-- По нашій території б'ють, бо в Хайфі є великий морський порт, промислові підприємства, -- говорить Сергій. -- Розташовані вони не так, як у Вінниці, за містом чи на околицях, а безпосередньо поруч із житловими будинками. Це підвищує небезпеку для людей. Тому вони не ігнорують сигналів тривоги.

У момент тривоги ви можете залишитися в автобусі, але...

В Ізраїлі значну увагу приділяють поясненню, як слід поводитися в різних обставинах.

— Якось я їхав у автобусі, коли раптом почулася сирена тривоги, — розповідає Сергій. — Водій швидко під'їхав до укриття, зупинив транспорт і відкрив двері. Дехто з пасажирів поспішив у сховище, а інші залишилися всередині. Вони зайняли позиції, аби бути нижче вікон. В автобусі навіть були малюнки, які показували, як слід діяти в подібних ситуаціях.

Мій співрозмовник зробив фото з укриття, біля якого зупинився автобус. У ньому чимало зручностей: від Інтернету, телевізора, плити для приготування їжі, ліжок, стільців -- до душової та вбиральні. За словами Сергія, укриття розраховане на сто людей.

— Так, сховище дійсно добре облаштоване, — продовжує співрозмовник. — Однак і тут не обходиться без помилок в організації. Торік у червні, під час ірано-ізраїльського конфлікту, я сам став свідком того, як одне з укриттів виявилося зачиненим. Біля нього зібралися люди: дорослі намагалися захистити своїх дітей, накриваючи їх своїми тілами на випадок обстрілу. В умовах, коли лунали сирени з гучномовця, ця сцена справляла враження справжнього жаху.

В школах відмінили заняття, дитсадки зачинені

У містечку, де проживає Сергій Мар'янчук, понад 40 тисяч населення. З початку війни з Іраном тут не працюють школи, дитячі садки, а також низка підприємств. У школах поки що відмінили екзамени.

Проте життя триває: відкриті лише магазини, що входять до великих торгових мереж, а також функціонують аптеки. Онлайн-доставка товарів на дім стала надзвичайно популярною.

З медичним забезпеченням іноді спостерігаються труднощі.

-- Я записаний на прийом до офтальмолога на 30 березня, -- говорить Сергій. -- На жаль, прийому в цей день не буде. Надійшло повідомлення, що його перенесли аж на 8 серпня.

Оплачувана відпустка на час війни

– Під час зупинки діяльності компаній через війну, працівникам надається оплачувана відпустка, – зазначає співрозмовник. – Проте вона триває лише два тижні, а після цього виплачується соціальне забезпечення разом із прожитковим мінімумом.

З квітня 2026 року в Ізраїлі мінімальна заробітна плата буде 6248 шекелів, що еквівалентно близько 1700 доларів США.

Хоча ситуація виглядає непогано, варто врахувати витрати на житло. Наприклад, я сплачую близько тисячі доларів за двокімнатну квартиру, а до цього додається ще плата за воду та податок на землю. Цей податок є обов'язковим для всіх мешканців Ізраїлю, тому в результаті на руки залишається зовсім небагато. Яким чином ми вирішуємо цю проблему? Використовуємо соціальну допомогу, яка тут досить поширена. Її надає не лише місцева влада, а й багато магазинів та інших організацій. Ідеться не лише про продукти харчування.

Таким чином, можна придбати не лише одяг, а й нові побутові прилади, які відрізняються високою якістю.

Чотири типи укриттів: мамад, мамак, міклад плюс модуль

Ізраїль здобув вагомий досвід у створенні укриттів. Мій співрозмовник поділився короткою інформацією про кілька таких об'єктів, а також зафіксував їх на фото та відео.

За словами Сергія Мар'янчука, протягом останніх років у новобудовах популярними є укриття під назвою мамад. Це -- невелика кімната у квартирі. Виготовляється з суцільного бетону підвищеної якості. Її спорудження є обов'язковою умовою при зведенні нових будинків.

— Мобільні переносні модулі стали звичним явищем, — зазначає співрозмовник. — Їх розміщують у зонах з підвищеним ризиком: на вулицях, площах, у парках, а також на пляжах, де такі конструкції вже можна зустріти. Ці модулі призначені для використання приблизно десятьма або навіть більшою кількістю осіб. Вони не потребують фундаменту і можуть бути встановлені на будь-якій поверхні. Навіть на морських пляжах можна побачити подібні споруди.

Міклади представляють собою альтернативний варіант укриттів у публічних просторах. Це наземні споруди, які значно більші за стандартні бетонні модулі. У міжповерхових просторах будівель облаштовують спеціальні кімнати для укриття. В Україні також використовуються підземні паркінги та нульові поверхи будинків як засоби захисту людей.

Більше мільйона укриттів для захисту.

Щоб зрозуміти, наскільки ізраїльтяни дбають про свій захист, досить навести один факт: підземних бомбосховищ та громадських укриттів (мікладів) у країні нараховується понад мільйон. Загалом в Ізраїлі проживає приблизно 10 мільйонів населення.

Цікаво, що цю країну іноді ставлять в один ряд з нашою областю, але лише за розмірами. Проте, таке порівняння не є зовсім точним: площа Ізраїлю складає трохи більше 22 тисяч квадратних кілометрів, тоді як Вінницька область охоплює понад 26 тисяч квадратних кілометрів.

Схвалюють нас та критикують росіян.

-- В Ізраїлі позитивно поставилися до того, що Україна відправила своїх військових фахівців на Близький Схід для надання допомоги у відбитті іранських шахедів, -- говорить Сергій Мар'янчук. -- Про таке можна чути як від пересічних ізраїльтян, так і прочитати у пресі або електронних засобах інформації, про це звучить у програмах телебачення.

А ось росіян засуджують. Бо ж вони стали на сторону Ірану, допомагають зброєю, розвідданими.

-- У ці дні активно обговорюють ще один факт, неприємний для жителів країни, -- продовжує співрозмовник. -- Московські пропагандисти поширили інформацію про те, що іранці вбили Прем'єр-міністра Ізраїлю Нетаньяху. Така брехлива інформація спричинила бурю обурення. Тим часом в Ізраїлі є ті, хто молиться на кремлівського диктатора. Це деякі з колишнього Союзу. Ради справедливості зазначу, що вони не всі підтримують таку думку. А ось про Україну нині говорять, як кажуть, на повен голос. Насамперед, за її підтримку у протидії Ірану.