Після поразки республіканців російські політики та коментатори намагаються проаналізувати, наскільки послаблений Трамп, чи зможе він продовжувати вести переговори з Кремлем, а також чи відкриває ця поразка нові горизонти для України.
Трамп – "наш хлопець": як у Росії сподівалися на зміни в американській політиці.
Вибори президента США у листопаді 2024 року, в яких переміг Дональд Трамп, викликали значний резонанс у Росії. Багато російських політиків, пропагандистів та коментаторів, які мають зв'язки з Кремлем, сприйняли цю подію майже як свою власну перемогу. Вони сподіваються, що новий президент США призупинить військову підтримку України, змусить Київ прийняти російські умови миру, зіпсує відносини з європейськими союзниками та відкриє можливості для покращення зв'язків із Москвою.
Спочатку Кремль покладав великі надії на перемогу Камали Гарріс, вважаючи, що це призведе до протестів та внутрішніх заворушень у Сполучених Штатах, що, у свою чергу, відволіче Білий дім від питань Росії та війни в Україні. Про це повідомляло російське опозиційне видання Meduza. Однак згодом вони усвідомили, що кампанія Гарріс не викликає значного інтересу, і вирішили зосередитися на Дональді Трампі.
Два джерела, близькі до адміністрації президента, повідомили Meduza: "Він звичайний тип, яскравий чоловік — ні, не просто чоловік, швидше, наш хлопець. Він говорить про консерватизм, він заможний, успішний і не критикує Росію. Цілком нормальний хлопець. Так було і вісім років тому. Звісно, оптимізм дещо вщухнув після деяких його рішень (наприклад, санкцій, які були введені під час його першого терміну), але симпатії залишилися. Трамп все ще в певному сенсі "наш хлопець" — адже він схожий на нас".
Офіційна реакція російського міністерства закордонних справ на перемогу Трампа була стриманою. Вони висловили думку, що новий президент США, незалежно від партійної приналежності, займе антиросійську позицію: "Не варто мати ілюзій щодо обраного президента Америки, який добре відомий у Росії, а також нового складу конгресу, де, за попередніми даними, переважають республіканці. Політична еліта США, незалежно від партійної приналежності, дотримується антиросійських настроїв і політики стримування Москви", – йшлося у заяві міністерства.
Проте висловлювання російських публічних осіб у той час звучали з оптимізмом. Філософ і один з ідеологів російського імперіалізму Олександр Дугін, після оголошення результатів виборів, поділився своїми думками в англомовному пості на платформі X, який згодом процитувала The Washington Post. Частину його висловлювання навіть винесли в заголовок: "Отже, ми здобули перемогу. Це ключовий момент. Світ більше не буде таким, як раніше. Глобалісти зазнали невдачі у своїй останній битві. Майбутнє нарешті стало відкритим. Я дійсно відчуваю радість".
Російський бізнесмен Костянтин Малофєєв, який здобув популярність завдяки фінансуванню ультраконсервативних ініціатив, висловив сподівання на можливість досягнення угоди з Трампом щодо нових геополітичних розмежувань. "Трамп, безумовно, розуміє ситуацію. Він є нашим суперником, оскільки його амбіції зосереджені на величі Америки, а не Росії. Проте він не буде знищувати росіян і українців з ненависті чи особистих мотивів, на відміну від Байдена. З ним можна вести переговори. Ми можемо обговорити як розподіл Європи, так і глобальні питання. Після нашої перемоги на фронті", -- розмірковував засновник "Царьграда" у своєму блозі. Він вважає президента України Володимира Зеленського поразкою, стверджуючи, що його змусять давати свідчення про родину Байденів. "Якщо він відмовиться, його знищать, а якщо погодиться -- загине. Тому українсько-американські відносини чекають серйозних випробувань, і це насправді позитивно", -- зазначав Малофєєв.
На державному телеканалі відчувалася атмосфера ейфорії. Володимир Соловйов закликав утриматися від поспішних висновків, в той час як Ольга Скабєєва нагадала Трампу про його обіцянку завершити війну в Україні за добу: "Отже, Дональд, відлік почався".
Російські політики відкрито висловлювали свої сподівання. Депутат Держдуми Сергій Миронов фактично закликав до капітуляції українського керівництва. Глава комітету Держдуми з міжнародних відносин Леонід Слуцький висловив думку, що нова адміністрація, ймовірно, не буде зацікавлена у подальшому фінансуванні війни проти Росії з американських коштів. Він навіть припустив, що без підтримки Заходу українська влада може впасти за лічені дні.
Політолог Сергій Марков у своєму телеграм-каналі описав можливий сценарій майбутніх переговорів, в якому Трамп може зателефонувати Путіну та Зеленському з пропозицією припинити бойові дії на фронті.
Незважаючи на обережну офіційну позицію, загальна атмосфера в російських пропагандистських колах свідчила про інше: Трамп виглядав як можливість для досягнення того, чого Москва не змогла здійснити через військові дії — ослабити Україну, розділити Захід і укласти угоду з Вашингтоном щодо нового світового порядку.
Москва побоюється втратити свого Трампа.
У публікаціях російських видань і заявах російських політиків після поразки Республіканської партії простежуються визнання масштабу політичної поразки Трампа: це не просто невдале голосування для його партії, а серйозний удар по всьому політичному проєкту MAGA. Робиться спроба применшити міжнародні наслідки: мовляв, президент США зберігає повноваження у зовнішній політиці, а отже, поразка республіканців не обов'язково означає зміну курсу щодо Росії. Хоча, звісно, звучить і скепсис.
Фахівці підкреслюють, що демократичний Конгрес може стати на заваді нормалізації взаємин, відновленню військової підтримки для України та посиленню санкційного тиску.
Офіційні представники Кремля підтверджують, що не планують змінювати свою позицію щодо переговорів із Трампом. Пєсков підкреслює його роль та повноваження в питаннях зовнішньої політики.
У той же час, візит Кирила Дмитрієва до Білої домівки після виборів свідчить про те, що Москва не зупиняється в просуванні своїх економічних інтересів, незалежно від підсумків голосування.
Виявляється парадокс: Москва прагне укласти угоди з Трампом щодо масштабних економічних ініціатив, але тепер стикається з президентом, чия здатність гарантувати стабільну політичну підтримку цих угод зменшилася.
Політолог Андрій Кортунов написав спеціальну статтю саме після оголошення результатів виборів -- "Чи потрібна нам розколота Америка?".
Він прогнозує, що демократи: активніше перешкоджатимуть Трампу налагоджувати діалог із Москвою; вимагатимуть відновлення прямої американської військової допомоги Києву; наполягатимуть на відновленні трансатлантичної єдності щодо України; пропонуватимуть нові санкційні пакети проти Росії та її торговельних партнерів.
Його суттєве попередження:
"Розколота, слабка й невпевнена у своїх силах Америка -- це ще й непослідовна, непередбачувана, імпульсивна та безвідповідальна провідна світова держава". Кортунов доходить навіть до висновку, що подолання політичного розколу в США відповідає інтересам Росії.
Водночас він вважає, що до січня 2027 року, коли почне працювати новий Конгрес, Трамп матиме два місяці для активних спроб домовитися про завершення війни в Україні.
Експерт з американських питань Російської ради з міжнародних справ Олексій Наумов висловив іншу думку: "Позбавлений можливості діяти у внутрішній політиці, Трамп буде більш активним у зовнішній політиці".
Тобто поразка на внутрішньополітичному фронті може підштовхнути Трампа до активнішої дипломатії, зокрема щодо України та Росії.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив:
"Президент Трамп продовжуватиме виконувати свої президентські повноваження. Президент Трамп продовжуватиме здійснювати свою зовнішню політику. Все інше, з нашої точки зору, є внутрішньою справою Сполучених Штатів".
Він також сказав: "Ми щиро розраховуємо на те, що він продовжить і свої миротворчі зусилля".
Пєсков згадав про підготовку до нового раунду тристоронніх переговорів між Росією, Україною та США.
Тобто офіційна позиція Кремля: результати виборів не змінюють головного -- переговори ведуться з президентом США, а не з Конгресом.
Здається, що оптимістичні настрої в стосунках отримали нове підтвердження: 5 листопада Трамп зустрівся в Білому домі з Кирилом Дмитрієвим, російським спеціальним представником з питань інвестиційно-економічного співробітництва. Про цю зустріч інформує Le Monde. Дмитрієв наполегливо продовжує відстоювати думку, що економічні угоди повинні мати пріоритет перед укладенням мирної угоди щодо України.
Раніше Дмитрієв заявляв: "Угода щодо дизеля -- це один із цілої низки економічних проєктів, які обговорюються зі США і будуть реалізовані". Серед інших напрямів він назвав: постачання добрив, алюмінію та рідкісноземельних металів; арктичні проєкти; енергетику та СПГ; будівництво дата-центрів, зокрема з використанням атомної енергії.
Дмитрієв підкреслив, що угоди розвиваються незважаючи на опір, і зазначив: "Це особливо важливо, адже відбувається не після закінчення СВО, а саме в даний момент".
Речниця Міністерства закордонних справ Марія Захарова висловила скепсис, зазначивши, що в американському Конгресі виник стійкий антиросійський консенсус. "Протягом останніх років ми спостерігаємо з боку Конгресу [...] відкритий саботаж ініціатив, які прагнуть хоча б до часткової нормалізації двосторонніх відносин", – підкреслила вона. Захарова також зауважила, що Москві слід дочекатися остаточного формування Конгресу та з'ясувати, які рішення він прийматиме стосовно Росії.
Це вже не просто загальна критика демократів: Захарова фактично визнає, що новий склад Конгресу може створити перешкоди для нормалізації відносин.
Соловйов відзначає успіхи Зеленського, тоді як Медведєв закликає до рішучих дій проти противника.
Головний і найгучніший пропагандист російського телебачення Володимир Соловйов говорить, що Зеленський радіє і святкує поразку Трампа й республіканців на проміжних виборах у США. Він подає це як те, що Зеленський бачить у цьому вигоду для себе і для продовження війни й отримання подальшої підтримки.
Його співрозмовник політолог Дмитро Дробницький відповідає, що ситуація для України через поразку Трампа не обов'язково радикально зміниться на краще для Києва: Конгрес стає більш ворожим, Трамп ослаблений, "глибинна держава" і демократи беруть ініціативу, можливе посилення санкцій і тиску, а не автоматичне збільшення допомоги. Тобто радість Зеленського, на думку Дробницького, може виявитися передчасною або короткочасною.
Таким чином, реакція Соловйова та Дробницького ілюструє дві різні перспективи на російське сприйняття виборчих результатів. Соловйов інтерпретує їх як особисту перемогу Зеленського, який отримав задоволення від образи, завданої у Овальному кабінеті. Натомість Дробницький акцентує увагу на практичних наслідках: послаблений Трамп може втратити можливість реалізувати угоди з Москвою, але те, що демократи отримують більше впливу, ще не гарантує повернення США до попереднього рівня підтримки України.
Інші штатні пропагандисти демонструють оптимізм і висловлюють тверде переконання, що Києву не варто радіти. Колишній громадянин України Володимир Корнілов, який себе називає політологом, заявляє, що Україні не варто розраховувати на те, що перемога демократів автоматично усуне Трампа від ухвалення рішень щодо війни.
Він підкреслює, що Трамп залишиться на посаді президента ще на два роки, і що зовнішня політика є частиною його обов'язків. Корнілов також зазначив, що Трамп не проігнорує роль Зеленського у поразці республіканців на виборах.
Це перегукується з репліками Соловйова про те, що Зеленський святкує перемогу демократів, але Корнілов формулює саме політичне застереження: зміна складу Конгресу не означає автоматичної зміни американського курсу.
Головний кремлівський страшило і штатний яструб кремля Дмитро Медведєв заявив, що для Росії американські вибори не повинні змінювати головного завдання: незалежно від політичної ситуації у Вашингтоні Москва має продовжувати війну й домагатися перемоги на полі бою.
Його основний вислів звучить так: "Незважаючи на всі вибори в далекій Америці, ми повинні зосередитися на одному: рішуче перемагати ворога на полі бою до остаточної Перемоги".
Медведєв, по суті, ставить на другий план як переговори з адміністрацією Трампа, так і наслідки виборів у США. Його стратегія полягає в тому, щоб не сподіватися на зміни у вашингтонській політиці, а продовжувати військові дії до досягнення перемоги на полі бою.
Російські експерти з США більш висловлюють застереження щодо можливостей Трампа у сприянні Росії. Експерт з американської політики Малек Дудаков вважає, що демократичний Конгрес ускладнить переговори з Москвою. Трамп прийде до них у значно ослабленій позиції.
Водночас він звертає увагу на практичне обмеження для України: навіть якщо демократи домагатимуться додаткової військової допомоги Києву, це не обов'язково означатиме великі поставки зброї. Американські запаси, зокрема ракет-перехоплювачів Patriot, виснажені, а наявні ресурси можуть спрямовувати передусім на захист американських баз від Ірану.
Заступниця директора Інституту світової економіки та міжнародних відносин імені Примакова Вікторія Журавльова припускає, що демократи можуть використати питання України як інструмент політичного торгу з президентом.
За її оцінкою, вони можуть вимагати збільшення допомоги Києву й обмеження контактів адміністрації Трампа з Росією в обмін на поступки республіканцям у внутрішній політиці, зокрема щодо фінансування міграційних програм Трампа.
Отже, підтримка України може перетворитися на елемент внутрішніх американських суперечностей, а не бути наслідком злагодженої зовнішньої стратегії.
Трапляються оцінки дуже скептичні щодо можливості скористатися прихильністю Трампа до Росії. Політолог-американіст Костянтин Блохін, провідний науковий співробітник Центру дослідження проблем безпеки РАН, заявив:
Трамп мав більше року для того, щоб внести зміни в російсько-американські відносини та сприяти розв'язанню українського конфлікту, адже його партія контролювала обидві палати Конгресу. Проте, він не вжив жодних значних заходів. Таким чином, після виборів можна очікувати, що він не буде ініціювати серйозних змін.
Антон Гришанов, представник Дипломатичної академії МЗС Росії, висловив думку, що якщо Республіканська партія втратить свою ідентичність, пов'язану з Трампом, досягнення стабільного прогресу у відносинах зі Сполученими Штатами стане "майже неможливим".
Він визнає лише тимчасові досягнення, стосовно України та інших аспектів.
Кремлівські сподівання на Трампа натрапили на політичні обставини.
Зрештою, слід зазначити, що невдача республіканців на проміжних виборах стала для Москви тривожним сигналом: її надії на те, що Трамп зможе самостійно трансформувати американську політику та укласти вигідні для Росії угоди, виявилися набагато менш обґрунтованими, ніж здавалося після його перемоги в 2024 році. Російські аналітики визнають, що демократична більшість у Конгресі може ускладнити процес нормалізації двосторонніх відносин, посилити санкційні заходи та активніше підтримувати Україну. Проте Москва не відмовляється від ідеї переговорів із Трампом і продовжує розвивати економічні ініціативи.
У контексті України російські оцінки варіюються: деякі експерти висловлюють занепокоєння, що ослаблення Трампа обмежить його можливості для ведення переговорів із Кремлем, тоді як інші стверджують, що Київ не повинен поспішати з оптимізмом. Медведєв, як завжди, надає класичний кремлівський підхід — ігнорувати американські вибори та продовжувати війну до остаточної перемоги. Таким чином, Москва все ще сподівається на потенційні вигоди від президентства Трампа, але вже не має тієї ж впевненості в отриманні бажаних результатів, як раніше.
#
