Викладач ідеології комунізму. Чому Інститут журналістики повинен звільнити Василенка?

Мені пощастило: Микита Василенко ніколи не був моїм викладачем. Проте, я часто стикався з ним, коли пропускав заняття. В той період я працював над моніторингом токшоу Медведчука для "Детектора медіа", де він регулярно з'являвся.

Відео проросійських каналів давно видалені. Але ось пряма цитата Василенка від вересня 2020 року на каналі NewsOne: "Надо быть совершенным не патриотом Украины, чтобы не поддержать Лукашенко. Потому что теперь, если, не дай Бог, с ним что-то случится, именно белорусские женщины пойдут проститутками в дома Польши, заменяя трудолюбивых украинок".

Далі Василенко ще сподівався, що "бацька наведе порядок" і називав білоруських протестувальників "біснуватими".

Цікава деталь: у цій самій програмі разом із Василенком з'явились четверо депутатів від "ОПЗЖ"/Партії регіонів, а на старті Микола Азаров характеризував АТО як "каральну операцію проти мешканців Донбасу". Це був типовий формат передачі, в якій Василенко проводив свій час на екрані.

У лютому цього року студенти Інституту журналістики знову (!) намагалися звільнити свого скандально відомого викладача через його примітивний сексизм. Було б справді чудово, якби у 2024 році в одному з провідних університетів європейської України не працювали люди, які вважають, що "жінки можуть досягати успіху лише через чоловіка, коханця, батька чи брата". Також варто згадати про расизм і проблеми, пов’язані з "почорнілим Хрещатиком" у Києві.

Але, на мою думку, найдивніше, що за десять років війни з Інституту журналістики, по якому нещодавно прилетів "шахед", не вигнали людину з відверто проросійськими поглядами. Яка ще й була в політраді "Союзу Лівих Сил", однієї з партій, заборонених за проросійськість.

Наприклад, у листопаді 2019 року Василенко висловлює свої занепокоєння щодо української мови: "Що станеться зі старшокласниками, коли вони дізнаються, що з першого жовтня наступного року їм потрібно буде перейти на українську? Або з першокласниками? І так далі. Це стосується великої кількості людей, особливо молоді. Ми добре розуміємо, що таке молодь в Україні, враховуючи події під час Майдану".

Це було озвучено в передачах каналів Медведчука, які Василенко вважав "опозиційними" та відстоював їх. Чудовий викладач журналістики, правда ж?

За три місяці до широкомасштабного вторгнення Василенко натякав, що Україна може хотіти спровокувати Росію на війну: "Байден не знает, что Зеленский не очень смел, мягко говоря. Он не знает, что против этих провокаций выступает окружение Зеленского. Он считает, что Зеленский вполне может спровоцировать Россию на войнушку [...] Цель звонка -- предупредить Зеленского, строго приказать ему оставить всякие провокативные действия".

А щодо самого перебігу потенційної війни з Росією, то Василенко займався дефетизмом: "Это 40 тысяч. Силой мы их никогда не поборем. Нету у нас для этого, кроме слов, ничего для этого нету". Ось тут він 19 лютого 2022 року стверджує, що Україна не зможе збити жоден російський літак. Ще більше маразму Василенка зібрав у окремій публікації "Бабель".

Проте, незважаючи на всі обставини, Василенко не лише залишається викладачем. Він також активно бере участь в ефірах колишніх ведучих Медведчука на заборонених в Україні платформах, власники яких проходять судові процеси за державну зраду, а американська розвідка підозрює їх у співпраці з ФСБ.

Там Василенко стверджує, що демографічні проблеми України розв'яжуть іноземні війська: "Представляете, как это сразу решит демографическую проблему на Украине? Минимум сорок тысяч мужиков, с деньгами, голодных до женщин. Не прошедших испытания фронтом, а воспитанные на хороших европейских харчах. И сотни тысяч голодных украинок, которые не успели уехать по тем или иным причинам, мужья которых убиты на войне, или покалечены".

Інститут журналістики мусить негайно звільнити цю людину. А поки ІЖ цього не робить, керівництву КНУ імені Тараса Шевченка слід регулярно про це нагадувати. Василенко в КНУ нічим не кращий, ніж Бойко у Верховній Раді. Весь Інститут мають повне право оцінювати за ним.

Коли, зрештою, Василенка звільнять, його спадок не складатимуть сотні газет, про які, на жаль, так любить розповідати викладач, і які залишилися непоміченими. Натомість, це будуть десятки історій студентів про те, як цей сексист і прихильник проросійських ідей вчив їх.