У пропагандистському медіа-ресурсі, що відображає позицію путінського режиму, "РИА новости", опубліковано матеріал під заголовком "Лавров: новий 'крестовий поход' проти Росії приречений на невдачу". У статті йдеться про те, що "більшість західних країн об'єдналися в коаліцію для підтримки України до її остаточної перемоги, намагаючись завдати стратегічного удару Росії на фронті", — зазначив міністр під час відкриття XVI Асамблеї Русского мира. Росія готова протистояти Заходу на полі бою.
"Проте в історії подібні ситуації траплялися неодноразово. Багато європейських держав брали участь в армії Наполеона, так само як і в армії Гітлера. Обидва прагнули завдати стратегічного удару по Росії на полях битв. Ми переконані, що аналогічна доля чекає і на сучасний хрестовий похід проти нашої нації та нашої країни", - наголосив міністр.
За збоченою логікою міністра закордонних справ Росії Сергея Лаврова виходить так, що це Україна і підлий Захід разом підступно напали на миролюбну Російську Федерацію. І тепер вона змушена протистояти їхньому хрестовому походу та у "священній війні" відстоювати інтереси міфічного "русского мира".
Подібна політична маячня постійно повторюються високопосадовими членами злочинного режиму Путіна, щоб не тільки відбілити їхню криваву агресію в Україні, а й показати свою рішучість безкінечно продовжувати воєнну авантюру, котра від самого початку була приречена на провал.
Вічний диктатор Путін прагне скасування санкцій, накладених на Російську Федерацію, але не має наміру виконувати жодну з умов, які призвели до їх впровадження. Він глибоко переконаний, що зможе пережити Захід, і що його можливі наступники також залишаться при владі, навіть якщо він помре на своїй посаді.
Видаючи пропозиції капітуляції України за "мир", володар Росії націлений продовжувати свою агресію. Адже поки московські еліти особисто на собі не відчують негативних наслідків російсько-української війни, їх і далі буде влаштовувати цей миршавенький правитель, який не маючи на то ресурсів, необдумано замахнувся на підкорення всього світу.
Путін привів більшість росіян до стану, в якому вони живуть у альтернативній реальності, де біль від безпросвітності та страх перед репресивним режимом заважають їм критично оцінювати ситуацію. Внаслідок цього звичайні росіяни вважають своїм обов'язком підтримувати те, що держава визначає як моральне і правильне. Це допомагає зрозуміти, чому суспільство не чинить опору новим репресивним та обмежувальним законам.
Росіяни не мають чіткого уявлення про демократію, адже їм ніколи не доводилося її переживати. На відміну від західних країн, де громадяни регулярно ставлять під сумнів рішення своїх керівників, вважаючи це своїм обов'язком. Якщо ж населення незадоволене, то через чотири роки вони можуть змінити владу шляхом демократичних виборів.
У Московському регіоні ситуація кардинально інша. Інформація, доступна населенню, суворо контролюється владою та має значні обмеження. З кожним місяцем росіянам дедалі важче знаходити альтернативні зовнішні джерела інформації. Коли ви виростаєте в обстановці, де вам постійно втовкмачують, що небо зелене, а будь-які інші думки не лише вважаються хибними, але й можуть призвести до покарання, важко сподіватися на те, що такі "громадяни" прагнутимуть до змін або нововведень.
Росіяни не знають правди про те, що робить Путін від їхнього імені. Вони й досі не мають жодного уявлення про реальну економічну ціну для країни російсько-української війни, вони не бачать нестримної корупції в міністерстві оборони, вони мало чи зовсім нічого не знають про справжню кількість загиблих на фронтах війни. Їм говорять про якісь міфічні 30 тисяч, коли реальні втрати живої сили дуже скоро перевершать рубіж у 700 тисяч осіб. Вони не знають правди про те, як їхніх чоловіків на передовій погано годують, систематично недоплачують обіцяні суми, погано екіпірують і поводяться з ними, як з м'ясом у м'ясорубці.
Безперервна пропаганда підтримує у росіян ілюзію перемоги, переконуючи їх, що попереду на них чекає світле майбутнє. Хоча путінський режим не має чіткої ідеології, він успішно компенсує її відсутність маніпулятивними наративами, які здатні пояснити будь-які події так, щоб населення беззаперечно вірило в те, що їм з емоційним запалом транслюють з екрану телевізора.
Пропагандистська машина Путіна активно функціонує як в межах Росії, так і за її кордонами. Введені в оману росіяни вірять у "загрозу", що, якщо Путін не розпочне військові дії проти України, вона може стати частиною Європейського Союзу, а потім і НАТО. Далі цей процес може поширитися на Молдову, Грузію, Вірменію та Білорусь. І як наслідок, НАТО, як військовий альянс, нібито зможе встановити свою перевагу в Євразії.
Так буває тільки у тоталітарній фашистській державі, яку створив Путін. Пропаганда діє так чітко, що московити повірять у будь-яку нісенітницю, яку їм згодовують інформаційні пропагандистські кілери. А одного разу вони прокинуться і виявлять, що Путін не тільки не зміг досягти жодної зі своїх стратегічних цілей, а що ніхто в світі його не підтримує і не хоче мати з ними нічого спільного.
Геноцид Путіним українського народу є стимулом для всіх демократичних держав, що ще не встигли приєднатися до НАТО, здійснити це якомога швидше, як це зробили нещодавно колись нейтральні Швеція і Фінляндія. Яких вторгнення Російської Федерації в Україну переконало в тому, що нейтральність здатна згубно відбитися на їхньому майбутньому. Тепер, коли він зруйнував колишній оманливий імідж Росії, жодна з європейських країн не захоче прив'язувати свої човни до потопаючого корабля Путіна.
Не дивлячись, що ситуація виходить в диктатора з-під контролю, він вірить в те, що Захід віддасть йому Україну на поталу. Такі тоталітарні правителі, зрештою, піддаються тому, що можна визначити, як "диктаторську пастку". Стратегії, які вони використовують, щоб утриматися при владі, як правило, призводять до їхнього остаточного падіння. Замість того, щоб бути довгостроковими планувальниками, багато хто робить катастрофічні короткострокові помилки - ті помилки, яких можна було б уникнути в демократичних системах.
Вони слухають лише тих, хто підлаштовується під їхні забаганки, отримуючи в результаті шкідливі поради. Їхнє сприйняття населення є помилковим. Вони не усвідомлюють загроз, поки не настає критичний момент. На відміну від обраних керівників, які покидають свої посади одразу після завершення терміну, більшість диктаторів, серед яких і Путін, не готові залишити владу добровільно. В іншому випадку їм доведеться відповідати за скоєні злочини, а це зовсім не те, чого вони прагнуть.
Путін небезпечний ще й тим, що коли ми живемо вже в ХХІ столітті, він назавжди застряв в середині ХХ. Адже диктатор не вміє користуватися Інтернетом, та повністю покладається на своїх підлеглих, щоб ті його інформували. А у них є маса причин, аби підсолоджувати інформацію та спотворювати правду, перш за все тому, що вони бояться гніву Путіна, якщо той почує не те, що хоче.
А оскільки він дивиться російське державне телебачення, споживаючи власну пропаганду, вигадані ним та його оточенням наративи повертаються до нього назад. Це й здається йому підтвердженням правильності вибраного ним шляху. Таким чином Путіну важко розібратися з тим, що насправді відбувається в Росії та навколо неї. Оскільки він відштовхується від недостовірних фактів, розглядаючи їх, як основу для прийняття рішень з того, чи іншого питання.
Перебуваючи в своєрідному "царстві спотворених відображень", тиран, незважаючи на все, ухвалює рішення, які можуть катастрофічно вплинути на долю всього світу. Це створює серйозну загрозу для західної цивілізації. І, звісно ж, варто зазначити, що з віком Путіна його его лише зростає, і він стає ще більш соціопатичним, ніж до початку Великої війни між Росією та Україною.
Ось нова версія вашого тексту, перефразована для унікальності: Вісь зла – Росія, Китай, Північна Корея та Іран – вважають, що неповороткий Захід не в змозі протистояти їхнім амбіціям щодо глобальної домінації. Ці країни намагаються розширити свій вплив, перевіряючи реакцію сусідніх держав і виявляючи їхні вразливі місця для подальшого використання. Іран активізує тиск на Ірак, прагнучи підпорядкувати собі арабські країни регіону й знищити Ізраїль. Китай, у свою чергу, провокує напруженість на індійському кордоні, погрожує Тайваню вторгненням і намагається залякати країни Південно-Східної Азії. Росія ж ставить за мету знищити суверенітет України, Грузії та Молдови.
Втім, поки що не всі в американському політичному істеблішменті усвідомили наскільки багато і для них поставлено на карту в Україні. Сполучені Штати є, мабуть, найбільш доброзичливим світовим лідером, якого бачив світ. Вони стали єдиним гегемоном, який підтримує світовий порядок (серед тих, хто до них визначав його) у справедливий спосіб.
Зараз, через дії Путіна, який відчуває безкарність, міжнародний порядок опинився під серйозною загрозою. Якщо Росії вдасться досягти успіху в Україні, це призведе не лише до руйнування світового порядку, що контролюється Америкою, але й до втрати безпеки та добробуту, які американці насолоджуються вже протягом трьох останніх поколінь.
Якщо Америка та Європа продовжать підтримувати Україну, Росія зазнає поразки. Санкції вже демонструють свою ефективність, хоча й не в ідеальному вигляді. У внутрішніх документах РФ зазначається, що залізнична інфраструктура країни перебуває на межі колапсу через брак підшипників для локомотивів, а цивільний авіаційний флот страждає від нестачі запчастин. Сьогодні Російська Федерація фактично не здатна виготовляти нічого, окрім озброєнь. Оскільки запаси боєприпасів вичерпуються, Путін змушений шукати підтримки у Північної Кореї та Ірану.
Однак його основною метою залишається ліквідація Української державності. Тому міркування деяких західних політиків, що погодження на "мирну угоду" на умовах Кремля може призвести до завершення війни, є наївними ілюзіями. У 2014 році Росія підписала Мінські угоди, які мали на меті встановлення миру в регіоні, але результати виявилися зовсім іншими. Путін не має наміру дотримуватися жодних угод; він сприймає їх як можливість для перегрупування своєї армії з метою обманути Захід і знову розпочати бойові дії.
Наразі війна, яка зараз зайшла в глухий кут, повільно обертається на користь України, оскільки вона виснажує російські активи та перемелює живу силу противника. Путін та його злочинний режим виживуть лише у тому випадку, якщо Сполучені Штати та Європа перестануть підтримувати Україну. Але зараз ті на Заході, хто й досі вважають, що Росія не є загрозою для всієї цивілізації, мають дуже короткі часові горизонти.
Якщо ви прагнете захистити своїх дітей від участі у Третій світовій війні і можливих її наслідків, важливо зараз протистояти експансіоністській загрозі, яку представляє Росія під керівництвом Путіна.
#Україна #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Міф. #Диктатор. #Росіяни #Демократія #Володимир Путін #Реклама #НАТО #Росія #Росія за часів Володимира Путіна #Війна на Донбасі #Західний світ #Північна та Південна Америка #Іран #Китай (регіон) #Капітуляція (капітуляція) #Хрестові походи #Еліта #Євразія #Наполеон! #Логіка #Адольф Гітлер #Ідеологія #Мораль #Корупція #Фашизм #Розум #М'ясо #Держава (політичний устрій) #Європейський Союз #Європа #Москва #Молдова #Північна Корея #Грузія (країна) #Білорусь #Вірменія #Тайвань (острів) #Українська Держава #Азія #Мінськ #Швеція #Міністр закордонних справ (Україна)
