Вірменія висловила намір вийти з ОДКБ, що стало серйозною погрозою для Росії.

Геополітичні зсуви на Кавказі. Єреван пригрозив вийти з Організації договору про колективну безпеку, якщо росія підвищить ціну на газ. Як погіршуються стосунки між рф та Вірменією?

Зустріч між прем'єр-міністром Вірменії та російським лідером Путіним, що відбулася 1 квітня в Кремлі, викликала жваву дискусію в вірменських медіа. Хоча уряд країни охарактеризував ці переговори як "конструктивні", стало зрозуміло, що відносини між Москвою та Єреваном зазнали охолодження. Зокрема, Пашинян несподівано підкреслив демократичний статус Вірменії, зазначивши відсутність цензури і політичних репресій. Цю заяву він зробив прямо перед Путіним.

НІКОЛ ПАШИНЯН, прем'єр-міністр Вірменії:

Це питання для нас має велике значення: наші соціальні мережі, зокрема, абсолютно вільні. Ніяких обмежень не існує, і деякі люди вважають, що така свобода є занадто великою. У нашій країні учасники політичного процесу не затиснуті в рамки.

А ще Пашинян нагадав головну причину погіршення російсько-вірменських відносин.

НІКОЛ ПАШИНЯН, прем'єр-міністр Вірменії:

Ми офіційно визнали Нагірний Карабах як складову частину Азербайджану. У 2022 році виникла певна ситуація. На мою думку, механізми ОДКБ повинні були активізуватися, але цього не сталося.

Під час конфлікту з Азербайджаном у 2021-2022 ОДКБ не надала Єревану допомоги, обмежилися тоді формальними заявами. Тож Вірменія у москві розчарувалась і заморозила членство в ОДКБ. Нині спікер парламенту Ален Симонян заявив, що Вірменія нібито остаточно вийде з ОДКБ, якщо росія ще й підвищить ціну на газ.

Подібні дискусії вже відбувалися раніше. Якщо ситуація перейде до практичних кроків, я або уповноважений представник уряду готові висловити свою позицію. Ми не здійснювали жодних агресивних дій щодо Росії, проте будемо наполегливо захищати національні інтереси Республіки Вірменія.

Сьогодні необхідно захищати себе навіть від словесних атак. Нещодавно російська пропаганда зробила відверті заклики до застосування насильства проти Вірменії.

Втрата Вірменії є величезною проблемою. Чому, задля забезпечення національної безпеки, ми не можемо ініціювати спеціальні військові операції в інших державах, що знаходяться в нашій сфері впливу?

Російська пропаганда знову намагається вплинути на Вірменію, але в Єревані це визнали "недопустимим". Міністерство закордонних справ країни викликало посла Росії та передало йому ноту протесту. Навіть азербайджанське телебачення не упустило можливості пожартувати над ситуацією з російським дипломатом.

Соловйов суттєво прорахувався, порушивши питання про окупацію Вірменії. Повторення українського сценарію дорівнює нулю, бо в росії нема ні ресурсів, ні стратегічного безумства для відкриття другого фронту проти Заходу.

Вірменія істотно зміцнила свої зв'язки з Європейським Союзом та Сполученими Штатами. Загрози, висловлені Соловйовим, пролунали якраз напередодні підписання низки угод між Єреваном і Вашингтоном. Зокрема, під час свого візиту до столиці Вірменії Джей Ді Венс підписав угоду в сфері ядерної енергетики. Цей документ має значно знизити енергетичну залежність Вірменії від "Росатому". І все це відбувається на фоні похвал Трампа щодо укладення знакової мирної угоди між Азербайджаном та Росією.

ДОНАЛЬД ТРАМП, президент США:

Президент Путін висловив мені: "Не можу уявити, що ти зупинив цю війну. Я намагався досягти цього протягом десяти років".

Після підписання Ніколом Пашиняном та Ільхамом Алієвим у Вашингтоні документа, сторони потисли одна одній руки. А у москви майже не залишилося важелів впливу на Єреван. Пашинян дедалі частіше використовує антиколоніальну риторику стосовно радянського минулого, звинувачує деяких представників вірменської церкви у роботі на москву. Торік у Єревані заарештували російсько-вірменського мільярдера Карапетяна, закинувши йому підготовку державного перевороту. Сам Пашинян активно готується до парламентських виборів на початку червня. Його аналітики вважають фаворитом. І додають, якщо Пашинян залишиться на посаді премʼєра, Вірменія й далі балансуватиме між росією, з якою все ще змушена співпрацювати, і Заходом, дружба з яким вигідніша і геополітично, і фінансово.