Боротьба за Warner Bros та структурна криза Голлівуду як відображення сучасності.

#Технологія

Прогнило щось у голлівудськім королівстві. Саме із шекспірівським пафосом хочеться говорити про останні події кіноіндустрії. І не тому, що ось-ось у прокат вийде чарівний фільм Хлої Чжао "Гамнет", у якому вона вигадує високодраматичні (хоч і вельми наївні) причини появи великої п'єси про принца Данії.

Зображення: EPA/UPG Логотипи сервісів Netflix, Warner Brothers і Paramount на екрані смартфона. Сім'я Еллісонів та їхня нова медіа-імперія.

Декілька днів тому Netflix офіційно оголосив про намір придбати Warner Bros. за 82,4 мільярда доларів, з завершенням угоди, яке планується на кінець 2026 року. Ця новина викликала змішані емоції у тих, хто слідкує за розвитком індустрії розваг. З одного боку, доля медіагіганта була зрозуміла — залишалося лише дочекатися, коли це станеться. Незважаючи на успішні кінопроекти та телевізійні серіали, такі як "Барбі", "Останні з нас", "Майнкрафт", "Грішники" та "Білий лотос", Warner Bros. Discovery (WBD) останніми роками зазнає значних фінансових втрат, переходячи від одного кварталу до іншого.

Ще кілька місяців тому в WBD висловлювали наміри вигідно продати свої активи. Проте угода з стримінговим гігантом виглядала малоймовірною, оскільки Девід Еллісон, син американського олігарха Ларрі Еллісона, вже давно мріє про "покупку століття". Він нещодавно став власником студії Paramount разом зі всіма її супутніми активами, такими як CBS, MTV та Nickelodeon.

Сім'я Еллісонів, близька до Дональда Трампа і значний донор республіканської партії, активно розвиває власну медіаімперію. У 2020 році, наприкінці свого першого терміну, Трамп вимагав від китайської компанії ByteDance продати свою американську частину TikTok і підтримав техногіганта Oracle як одного з потенційних покупців. Хоча Oracle не має відношення до соцмереж і спеціалізується на корпоративному секторі, вона належить родині Еллісонів. Через п'ять років ця президентська вказівка досі не була реалізована. Еллісон-старший поки що виглядає як новачок у сфері розваг, але його син Девід сміливо прокладає шлях у цю галузь. Заснована ним приблизно 20 років тому компанія Skydance, хоча й не може зрівнятися з такими гігантами, як Paramount чи Warner Bros, все ж забезпечила собі помітне місце у кінобізнесі. У її портфоліо є такі фільми, як "Залізна хватка" братів Коенів, "Анігіляція" Алекса Ґарленда, а також адаптація "Війни світів Z". До того ж, нещодавні проекти, пов'язані з популярними франшизами, такими як "Місія нездійснена", "Стар Трек", "Термінатор", "G.I. Joe" і "Топ Ґан", принесли компанії великий успіх. Останній фільм зібрав практично 1,5 мільярда доларів у прокаті, ставши одним з найкасовіших фільмів в історії.

Зображення: EPA/UPG Продюсер Девід Еллісон на прем'єрі стрічки "Фонтан молодості", що відбулася в Нью-Йорку 19 травня 2025 року.

Девід Еллісон, на відміну від своєї сестри Меган, яка заснувала інді-студію Annapurna Pictures, не є палким шанувальником кіномистецтва, але має значні навички у веденні бізнесу. Ще перед злиттям з Paramount компанія Skydance уклала тривалу угоду про партнерство з Apple, в рамках якої продюсує їхній провідний серіал "Фундація". Телевізійний відділ Skydance вже встиг створити чимало популярних проєктів для Netflix та Amazon. Незважаючи на те, що після того, як Еллісон став керівником об'єднаної Paramount Skydance, фінансові результати поки що не відповідають очікуванням, але позитивна динаміка все ж спостерігається.

Ковід і невдалі управлінські рішення WarnerMedia

У 2022 році, коли телекомунікаційний гігант AT&T відокремив свою дочірню компанію WarnerMedia, перетворивши її на самостійну структуру, вона об'єдналася з Discovery (так, саме тією, що транслює науково-пізнавальні програми), сподіваючись, що цей альянс дозволить їм зайняти лідируючі позиції на світовому медіа-ринку. Однак реалії змінювалися настільки швидко, що ситуація стала зовсім іншою.

Пандемія COVID-19 суттєво порушила баланс у світі розваг: наприклад, сервіси на кшталт Netflix і Prime Video, які з самого початку функціонували на базі потокового відео, значно виграли від кризи. Їхні фільми та серіали стали доступними для перегляду на будь-якому пристрої з екраном і з доступом до інтернету – чи це телефон, ноутбук, або навіть "розумний" чайник. Натомість традиційні кінокомпанії, які тільки почали освоювати нові формати дистрибуції, ледве витримали період локдауну: глядачі залишалися вдома, а новинки кіно чекали на довгий прокатний вікно, перш ніж потрапити до аудиторії. Крупні студії кинулися запускати власні стримінгові платформи і почали виробляти оригінальний контент, але виявилося, що модель підписки не є такою вигідною, як здавалося. Користувачі губляться серед безлічі схожих, але окремих сервісів і не можуть визначитися, що обрати, адже сплачувати за всі варіанти виявляється занадто витратно. Водночас для утримання існуючих клієнтів необхідно постійно оновлювати бібліотеку контенту – а це вимагає значних фінансових вкладень, які, за відсутності достатньої аудиторії, просто не покриваються.

AT&T залишила Warner Bros. з величезними борговими зобов'язаннями, які виникли після пандемії. Нова команда управлінців, замість того щоб вирішувати фінансові проблеми, лише поглибила їх. Злиття з Discovery призвело до величезних витрат на реструктуризацію, які швидко з'їдали прибутки, не даючи студії змоги їх накопичити. Не можна не згадати про заплутане ребрендингування сервісу HBO Max, спочатку в Max, а потім знову в HBO Max, що коштувало компанії сотні мільйонів доларів і викликало плутанину серед глядачів. Ситуацію погіршив нещодавній скандал, пов'язаний із надмірними виплатами генеральному директору Девіду Заславу. Коли він знову підняв свою зарплату до неймовірних 52 мільйонів доларів, акціонери не витримали і відкрито відмовилися затверджувати його компенсаційний пакет, що призвело до зниження акцій компанії.

Зображення: EPA/UPG Рекламний білборд стрімінгового сервісу HBO Max, розташований у Нью-Йорку, 27 травня 2020 року.

В останній час Warner Bros. демонструє певні позитивні результати: стримінгова платформа HBO Max, нарешті, досягла самоокупності і активно розширює свою присутність на нових ринках, зокрема в Україні. Кіностудія також завершує 2025 рік серед лідерів за касовими зборами на внутрішньому ринку. Однак навіть ці досягнення не здатні вирішити проблеми, що накопичились раніше, та помилки, які виникають сьогодні. У світлі глобальної рецесії, рекордної інфляції і нещодавніх страйків акторів і сценаристів, які призупинили всі кінопроцеси, фінансів вистачає лише для того, щоб зменшити наслідки падіння в боргову яму і спробувати уникнути ще більшого краху.

Лівий Голлівуд і зміна медіаландшафту

У конкуренції за найвідомішу та найзначнішу фабрику мрій брали участь три ключові гравці: Paramount Skydance (Еллісони), Netflix і Comcast (власник Universal Pictures та NBC). Остання, здається, приєдналася до цієї боротьби більше з ввічливості, адже для придбання такого складного та дорогого активу у холдингу немає достатніх фінансових ресурсів. До самого кінця здавалося, що Netflix також не має особливого бажання: їхній різноманітний і часто високоякісний оригінальний контент є однією з основних конкурентних переваг. Проте, на теренах США ліцензійні права Netflix на бібліотеку культових фільмів та шоу Warner Bros. добігли кінця, а в ряді інших країн угоди спливають наприкінці цього року. Враховуючи, що ця інтернет-компанія фактично уникала традиційних моделей розповсюдження контенту (такі як кінотеатри, кабельне або ефірне телебачення, а також стороннє ліцензування), склалося враження, що Warner Bros. їй потрібен лише для володіння безцінною інтелектуальною власністю.

Зображення: EPA/UPG Студія Warner Bros. розташована в Бербанку, Каліфорнія, 21 жовтня 2025 року.

До речі, Netflix не має наміру поглинати окремі частини Warner Bros. - Discovery та крупного новинного мовника CNN. Стримінгову компанію цікавлять студія, стримінговий бізнес, HBO, видавець DC Comics і зібрання класичного кіно TCM -- а "нерозважальне" лишається незалежним. Натомість Еллісони хотіли викупити все цілком -- і, скоріш за все, це ключова причина, чому WBD послідовно ігнорує пропозицію друзів Трампа.

Голлівуд історично здебільшого лівий і підтримує (як і весь штат Каліфорнія) Демократичну партію. Нова перемога Трампа стала ескалацією протистояння: згадати хоча б скандал з популярним телеведучим Джиммі Кіммелом. У своєму вечірньому шоу він пожартував про MAGA-активістів, його за це зняли з ефіру, і весь голлівудський шоубізнес почав бойкотувати Disney -- роботодавця Кіммела.

Коли Девід Еллісон став новим власником Paramount, він ухвалив рішення закрити програму свого колеги Кіммела, який є переконаним демократом, а також призначив на посаду головного редактора підрозділу CBS News консерватора Барі Вайсса, відомого своєю підтримкою Дональда Трампа. У той же час, CNN, яке має репутацію ліберального медіа і постійно піддається критиці з боку Трампа, обґрунтовано стурбоване впливом Еллісона. Його присутність може суттєво вплинути на творчу політику медіагрупи. Важко уявити, що під його керівництвом можуть з'явитися такі соціально значущі проекти, як "Одна битва за іншою" Пола Томаса Андерсона, "Джокер" Тодда Філліпса, "Грішники" Раяна Куглера чи навіть серіал HBO "Лікарня "Пітт"".

Кінотеатри versus стрімінгові платформи

Злиття з Netflix викликає тривогу не лише в американській індустрії, а й на глобальному рівні. Це ставить під загрозу саму сутність сучасного мистецтва. Що асоціюється у нас з кіно? Звісно, з залами та амфітеатрами, обшитими червоним шовком, з магічною темрявою, що створює атмосферу, з танцюючими тінями на величезному екрані, з колективним досвідом перегляду та, звичайно, з попкорном. Тривалий період, коли фільми виходять виключно на великих екранах (відоме як "кінотеатральне вікно"), дозволяє театрам і мультиплексам продовжувати своє існування, незважаючи на спроби їх знищити. Ця модель робить бізнес прибутковим, хоча пандемія вже змінила традиційні правила: якщо раніше міжнародним стандартом було піврічне вікно, то тепер його терміни скоротилися до місяців, а іноді навіть тижнів.

Фото: EPA/UPG очільник Netflix Тед Сарандос

На прес-конференції з представниками медіа та інвесторами, генеральний директор Netflix Тед Сарандос висловився не зовсім чітко, зазначивши, що компанія не має наміру виступати "проти кінотеатрів". Проте він додав: "...з часом, вважаю, вікна стануть більш зручними для споживачів". Цей обміркований вислів "consumer-friendly" може бути витлумачений по-різному, але в контексті його попередніх заяв про "застарілість" кінотеатральної моделі це виглядає як певна іронія.

Якщо Netflix вдасться остаточно втілити свої наміри, то над індустрією нависне загроза подальшого скорочення вікна, а то й скасування його. Ні, кінотеатри вмить не зникнуть, але з часом вони перетворяться на такі собі музеї: їхня кількість зменшиться в рази, весь сектор стане нішево-елітарним або державним.

У Франції, де культура перегляду кіно історично дуже висока, а кількість кінематек на душу населення рекордна, уже виступають проти угоди на міжінституційному рівні. Netflix не може це ігнорувати, тому що, попри складні стосунки з П'ятою республікою (наприклад, на Каннському кінофестивалі діє фактичне ембарго на презентацію ексклюзивних картин стримінгу), для них цей ринок є ключовим. 16 грудня Сарандосу довелося відвідати помпезну презентацію європейського медіамонстра Canal+ в Парижі, аби запевнити місцевих, що, нібито, принаймні, у Франції стрімінг залишить усе так, як і було раніше. Також можна очікувати, що заборону на угоду накладе антимонопольний регулятор Великої Британії, адже величезна частина активів WBD (включно з продюсерськими компаніями та студіями) розташована саме там.

Зображення: EPA/UPG Логотип Netflix на робочому приміщенні компанії Netflix у Лос-Анджелесі.

У США це поглинання бойкотують зі ще більшою ревністю, адже воно ставить під загрозу долі тисяч кінематографістів. Страйки акторів і сценаристів трапилися зокрема й через те, що зі зростанням домінування абонементних сервісів зламалася система оплати праці. Зазвичай робітники теле- й кіноцеху працюють за таким принципом: вони укладають контракт зі студією, за яким остання виплачує їм якусь базову виробничу ставку, а їхній подальший дохід залежить від фінансового проєкту. Якщо це кінофільм, то частку від його касових зборів і подальшого ліцензування віддають творчій команді. Якщо це телешоу, то, відповідно, виплачують відсоток за кожну трансляцію в ефірі.

Проте все більше контенту нині з'являється безпосередньо на стримінгових платформах, за які глядачі сплачують фіксовану щомісячну плату. Це ускладнює можливість оцінити доходи або ліцензійні надходження від конкретних проектів, що суперечить традиційним бізнес-моделям. Зірки великого формату це, як правило, не хвилює, оскільки вони з самого початку отримують величезні гонорари. Проте інші професіонали, які живуть від одного гонорару до іншого, відчувають, що їм стає все важче заробляти на життя. Новий стандарт угод все ще не визначився, і коли найбільший традиційний роботодавець приєднується до VOD-сервісу, можна припустити, що стара модель повільно зникне в минулому.

Світ у малюнках маленького формату

Попри те, що керівництво Netflix та WBD дійшло згоди й дотримується її, фінал цієї ситуації ще не на горизонті. Американські сенатори розглядають можливість блокування угоди, а Paramount Skydance готуються до наступу з агресивною конкурентною пропозицією. Вони планують без затвердження ради директорів WBD поступово придбати контрольний пакет акцій у інвесторів за рекордні 108 мільярдів доларів, для чого Еллісони готові задіяти ресурси саудитів. Ситуація навіть набула комічного відтінку: родина запропонувала голові WBD значну винагороду в кілька сотень мільйонів доларів, якщо він підтримає їхню ініціативу. Проте Заслав, який сам отримує величезні премії, назвав цю пропозицію "недоречною" і рішуче відмовився від неї. Президент США поки що висловив лише один стриманий коментар з приводу угоди Netflix і WBD, але від нього можна очікувати будь-якого розвитку подій.

Зображення: EPA/UPG Студія Warner Bros. розташована в Бербанку, Каліфорнія, 21 жовтня 2025 року.

Усе це, безумовно, має метафоричний характер. Це своєрідна мініатюра сучасної Америки, але не лише її. Як говорить знамените гасло Washington Post, демократія гине в темряві, або, точніше, задихається в безглуздій метушні, що живиться дурістю, жадібністю та популізмом. Це безнадійне розмірковування над тим, яке лихо є менш страшним, стає своєрідною тортурою, яку переживають сьогодні в різних формах і в Лос-Анджелесі, і в Києві. Дехто бореться з відомими олігархами та їх безликими монополіями, інші – з політичними маніпуляторами та пасивними бюрократами, але глобально суть залишається незмінною.

Можливо, на перший погляд, проводити такі порівняння виглядає недоречним, адже фільм — це всього лише емоція, а умови праці його авторів не можна порівняти з людськими долями. Проте все в цьому світі взаємопов'язано, і настрої громадянського суспільства в США, які формуються під впливом місцевих медіа, можуть суттєво впливати на життя людей в Україні. Усе починається з дрібниць, і ці дрібниці здатні допомогти нам усвідомити власні помилки, навіть якщо вони здаються величезними і катастрофічними. Саме тому людство потребує мистецтва — для створення яскравих асоціацій, які важко порівняти.

На завершення відкладемо в бік питання внутрішньої політики Нового Світу та міжнаціональної риторики. Чи справді Warner Bros. чекає неминуча загибель? Чи впаде дволітерний золотистий щит з небес, розколе землю, а небосхил затягнеться похмурими хмарами? На найближчу перспективу — можливо, але в більш віддаленому майбутньому — навряд чи.

Протягом більшої частини історії кінематографа боротьба між студіями нагадує гру в стільці. Існували курйози, коли Paramount очолював виробник автозапчастин, а Warner Bros. -- трунар і торговець паркувальними місцями. В обох випадках "доньки" пережили своїх "батьків". Це відбувається тому, що саме культура та мрії, які вони створюють, мають безцінну цінність, яка перевершує всі фінансові ресурси світу.

Майя Дерен: київська матір американського авангарду в кіно