Журналіст та військовий Павло Казарін висловив думку, що в актуальних умовах українська влада намагається відштовхнути військову тематику на другий план. Замість того, щоб вести діалог з військовими, вони спілкуються з тими, хто уникнув мобілізації.
Збройні Сили України, що захищають фронт, не є основною цільовою групою для Верховного головнокомандувача, який навіть не торкається теми мобілізації. Держава звертається не до тих, хто веде боротьбу, а до тих, хто ухиляється від служби. Тим часом, поки Росія очікує, що в Україні закінчаться військові, українська влада робить все можливе, щоб військова справа не виглядала на першому місці.
У своєму блозі на Facebook журналіст і військовий Павло Казарін зазначає: "Раніше телевізор створював відчуття ізоляції. Ще нещодавно телевізійний екран в нашій країні залишався основним джерелом інформації для багатьох. Їхні інтереси формували мейнстрим, під який адаптувалися пропозиції. Саме для цієї широкої аудиторії виготовляли програми та закуповували серіали."
Телемаркетологи знали країну не гірше за політтехнологів. Реакція на контент відстежувалася щохвилини. Програми, які не давали переглядів, зникали з ефіру. І якщо вам не було чого дивитися по телевізору -- це означало лише те, що в масштабах країни вас зникомо мало. Настільки, що вас ніхто не розглядає як цільову аудиторію.
Можна було цим фактом пишатися. Але насправді це означало, що у своїй країні ви були винятком, тоді як ваше майбутнє визначала партія більшості. Вам здавалося, що це ви махнули рукою на телебачення, а насправді це телебачення махнуло рукою на вас.
Якщо ви прагнули зрозуміти, що відбувається в країні, варто було звернути увагу на телевізійні трансляції. Можливо, ви б отримали відповіді на численні запитання. Наприклад, чому кандидати під час виборів спілкуються не з вами. Чому ваші інтереси не відображені в їхніх програмах. Чому політичний вибір нагадує меню з стравами, які ви ніколи не замовляли. Чому вам доводиться голосувати не стільки "за" свого кандидата, скільки "проти" тих, хто відчувається абсолютно чужим.
Ваше соціальне становище визначає вашу значимість у суспільстві. Якщо ваша група досить чисельна, ви будете у центрі уваги. А якщо те, що політики обіцяють для країни, здається вам абсурдним або загрозливим — вітаємо вас у рядах меншості.
Ось і сталося. На п'ятому році служби в армії я відчуваю дежавю.
Я знову опинився поза увагою своєї держави. Популісти в парламенті пропонують відмінити мобілізацію. Блогери створюють ролики, в яких показують, як зневажливо ставитися до груп, що займаються оповіщенням. Парламент не ризикує ухвалити закон, що посилює відповідальність для тих, хто ухиляється від служби. Президент, у своїх щоденних відеозверненнях, не коментує напади на представників територіальних центрів комплектування.
Основна проблема полягає в тому, що ми ведемо війну, сподіваючись, що у Росії вичерпаються фінансові ресурси. Водночас Росія продовжує війну, очікуючи, що в нас не залишиться бійців. Той, хто точніше передбачить розвиток подій, той і здобуде перемогу. Але при цьому українська влада робить все можливе, щоб образ українського військового не був привабливим.
Протягом останніх чотирьох років моя відповідальність неодноразово зростала. Умовні терміни були скасовані, а покарання за невиконання наказів стали більш суворими. Якщо ви не з’явитеся на роботі, вас звільнять, а якщо я не з’явлюся, то мене чекає ув'язнення.
На свою базову зарплату я можу хіба що чотири рази заправити корч. "Бойові" йдуть на оренду житла та купівлю спорядження, ремонт техніки та запчастини. Ми жартуємо, що воюємо як пірати -- за свої та на самозабезпеченні. Головний волонтер у країні -- це солдат Збройних сил. Ми донатимо на армію суми, які явно більші за середні по палаті.
Кожного разу, коли військовослужбовцям відмовляють у підвищенні зарплат, ми стаємо свідками чергового шоу щедрості з боку влади. Тепер уряд планує розподілити фінансову допомогу автомобілістам, компенсуючи витрати на паливо для всіх, навіть для власників розкішних автомобілів. Поки інші країни спонукають своїх водіїв до економії, наша влада обрала інший шлях — без жодних обмежень.
Зимова підтримка обійшлася державі у 14,4 мільярда. Національний кешбек становив 4 мільярди, а національний чекап - 10 мільярдів. Безкоштовне харчування для учнів (не лише для вразливих, а для всіх) коштувало 14 мільярдів. Поки наша армія завдає ударів по російському бюджету, український уряд робить те ж саме з нашим власним фінансуванням.
Нам відмовили у дотриманні раніше обіцяних термінів служби. Нам заявили, що кожен з нас продовжить службу до перемоги. Крім того, відмовивши нам у демобілізації, держава не наважилася на повернення додому. Армія воює з неповними бригадами, що призводить до значних втрат. Ми могли б повірити, що терміни служби залежать від об'єктивних обставин, якби не були свідками подій, що відбуваються в тилу.
Найбільш актуальною проблемою для нашої країни в даний час є мобілізація. Це не корупція і не злочинність, а саме процес мобілізації. Відповідно до законодавства, цим повинні займатися органи влади та поліція, проте фактично вся відповідальність лягла на армію. Військовослужбовці змушені самостійно шукати своїх побратимів, що має серйозні іміджеві наслідки. Ситуація з ухиленням від призову могла б покращитися, якби держава запровадила більш жорсткі заходи за ігнорування повісток, але поки що штраф за ухилення залишається на рівні 800 доларів, з можливістю знижки до 400.
Нещодавно міністр оборони заявив, що питання мобілізації планують вирішити за рахунок іноземних громадян. Основна проблема полягає не в тому, що колумбійці не зможуть замінити українців у боротьбі за незалежність, а в тому, що ці слова були адресовані, перш за все, тим, хто перебуває в тилу, а не тим, хто на передовій. Держава веде гру з тими, хто не бере участі в захисті, обіцяючи їм, що вони й надалі уникнуть цієї відповідальності.
У період війни втратити довіру військових є набагато серйознішою загрозою, ніж втратити популярність серед цивільного населення. Проте іноді складається враження, що ті, хто приймає рішення, вважають інакше. Змінити бригаду важче, ніж забронювати місце, а отримати студентський статус легше, ніж вибороти відпустку за УБД. Депутати з монобільшості відчувають "страх, втому і невпевненість", тому не бажають підтримувати законодавчі ініціативи. У військовому середовищі це трактують як "недбалість", що карається до семи років позбавлення волі.
Я часто думаю, що навесні 2022-го у нас була можливість скопом прийняти все неприємне та непопулярне. Впорядкувати мобілізацію. Запровадити податки на розкіш. Підготувати країну до війни за виживання. У нас було вікно можливостей -- поки країна не оговталася від першого шоку та діяла разом. Її можна було гладити проти шерсті -- і вона б із розумінням до цього поставилася. Але тоді й тепер влада веде довгу війну за правилами короткої. Так, начебто її завдання -- виграти вибори, а не дожити до них.
Мені можуть заперечити, що терміни служби неможливі. Що індексація зарплат країні не по кишені. Що на кожній війні чоловіків у тилу більше, ніж на фронті. Але нам легше було б із цим погодитися, якби держава хоч раз спробувала розмазати "тяготи та обмеження" воєнного часу рівним шаром по країні. Розподілити батоги та пряники в рівних частках за соціальними групами. Говорити з армією так, щоб вона почувалася державним пріоритетом. Зрештою зняти табу зі слова "мобілізація" для перших осіб країни.
Тому що слова президента -- це трохи більше ніж просто слова. Вони агентні, коригують реальність, затверджують норму та нормативне. І якщо у промовах президента ви не виявляєте себе та своїх проблем -- значить, він говорить не з вами і не про вас. Ви не його цільова аудиторія. Значить, ви на периферії повістки та пріоритетів. Можливо, президенту здається, що інерційний формат працює і нічого не потрібно міняти. Можливо, йому просто здається.
У 2026 році моя соціальна спільнота налічує мільйон осіб. Цього числа вистачає, щоб підтримувати фронт, але недостатньо, щоб нас вважали пріоритетом.
Мені знову нема чого дивитися по вашому телевізору".
Зображення з соціальних платформ
Матеріали, розміщені у рубриці "Блоги", відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
#Збройні сили України #Телебачення #Україна #Facebook #Росія #Українська мова #Мобілізація #Журналіст #Волонтерство #Блог #Військовослужбовці #Парламент #Аудиторія #Міністр оборони #Інформація #Телевізор #Піратство #Верховний головнокомандувач #Уряд України #Цільова аудиторія #Соціальна група #Мейнстрім #Держава (політика) #Президент (державна посада) #Задній (військовий) #Екіпірування
