Ворог щорічно інвестує понад $100 мільйонів у пропаганду в соціальних мережах та залучення українських блогерів, повідомив керівник ЦПД.

#Політика

Унікальне інтерв'ю з Андрієм Коваленком, директором Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України, для агентства "Інтерфакс-Україна".

Спливає третій рік повномасштабної російської агресії проти України - на фронті та в інформаційному просторі нашої країни й всього світу. Українці вже добре розуміються на визначенні абревіатури ІПСО та негативній конотації слова "наратив", та чи навчилися фільтрувати потік інформації так, щоб не нашкодити по незнанню самим собі, близьким, державі? Аналітичний експлейнер з історичним екскурсом та конкретними порадами інфогігієни для сьогодення - від керівника Центру, який разом із усіма Силами оборони щохвилинно працює на інформаційному фронті.

Оксана Геронтьєва.

Від "Кольчуги" до Технічного Центру Комунікацій.

Російська Федерація проводить гібридну війну проти України з 2013-2014 років. З моменту початку масштабного вторгнення активізувалася також інформаційна війна. Як змінювалася риторика противника в аспектах якості та кількості?

Насправді, Російська Федерація веде інформаційну війну проти України ще з 90-х років минулого століття. Ворожі наративи тих часів, які продовжували поширюватись і в 2013-2014 роках, спиралися на дві основні теми. Перша з них полягала в просуванні ідеї "російського Криму" і страху перед "базами НАТО", які активно підігрівались під час президентств Кучми та Ющенка. Друга важлива тема стосувалася впливу церкви, де Московський патріархат виступав як основна медійна сила в Україні.

З 2014 року, коли українцям стало зрозуміло, що московський патріархат - то більшою мірою зрадники, люди, які працюють на росію, відповідальні за виправдання цієї агресії - росіяни почали цю лінію виводити на міжнародний трек.

Сьогодні Росія активно діє проти України на міжнародній інформаційній арені США та західних країн, поширюючи ідею про те, що в Україні відбуваються репресії щодо релігійних груп та церкви. Американський журналіст Такер Карлсон у своєму інтерв'ю фактично підхопив ці наративи та значно їх розширив.

У 2024 році, коли постало питання про підтримку України, ключовою темою стала релігія. Російська сторона намагалася зупинити надання допомоги, акцентуючи увагу на цій темі. Прихильники України, у свою чергу, намагалися донести правду: саме Росія знищує храми, у тому числі й ті, що належать Московському патріархату, вчиняючи дії, які суперечать принципам, за які виступають християни в США та інших країнах.

Таким чином, до 2014 року російські інформаційні кампанії здебільшого фокусувалися на Україні, а після цього почали діяти на світовій сцені?

Не у всіх випадках. Україна з 2000 по 2004 рік проводила політику "всидіти на двох стільцях" - політична еліта намагалася працювати і з рф, і з США. Трагедія з Гонгадзе стала предметом багатьох спекуляцій, росіяни її використовували проти України. (Георгій Гонгадзе - український журналіст, засновник видання "Українська правда", замовники його вбивства досі не встановлені, скандал міжнародного рівня був пов'язаний з начебто причетністю на той час президента Кучми до викрадення журналіста - ІФ-У)

Ще одна тема - скандали з продажем "Кольчуг", в той час як США діяли на Близькому сході. ( В 2002 році екс-майор Держохорони Микола Мельниченко дав свідчення Великому журі Сан-Франциско, в яких повідомив, що на його записах є розмова на той час президента Кучми і керівника "Укрспецекспорту" про нібито можливий продаж Іраку в обхід санкцій чотирьох станцій "Кольчуга"- ІФ-У).

Ось приклади інформаційних операцій, спрямованих проти України на початку 2000-х.

Після цього стартувала тривала інформаційна кампанія під назвою "газова війна", призначена для підриву репутації України як надійного постачальника газу для Європи. Ця кампанія не зупинилася навіть після того, як президентом став Янукович, який мав прихильність до Росії.

Отже, росіяни вже тоді діяли злагоджено. Однак з 2014 року ситуація перетворилася на війну, що призвела до численних людських втрат.

Від 2022 року в інформаційному просторі західних країн активно розгортається гібридна війна проти України, а в самій Україні триває інтенсивна інформаційна кампанія, що супроводжує військові злочини, вчинювані Росією.

У цьому контексті на створення фальшивих інформаційних матеріалів, формування пропагандистських мереж, активне використання соціальних мереж, а також на дестабілізацію мобілізаційних процесів і зниження бойового духу нації витрачаються величезні суми – мільйони і мільйони доларів.

Які зміни відбулися в масштабах ворожої пропаганди та в охопленні аудиторії?

На початку 2000-х років Росії не було сенсу вигадувати складні комбінації, оскільки в Україні вже існували медіа, які визначали порядок денний. Після заборони каналів Медведчука Росія втратила можливість впливати на цей порядок і тепер реагує лише на конкретні проблеми в Україні, використовуючи для цього свої ботоферми та найнятих блогерів з інших країн.

Розглянемо основні акценти та ефективність ворожої пропаганди на різних етапах конфлікту за останні три роки. На першому етапі, коли розпочалася війна, відзначалося згуртування суспільства у боротьбі проти агресора.

У 2022 році противник намагався знайти виправдання для своїх невдач. Поразку під Києвом вони трактували як стратегічний відхід, стверджуючи, що мали якісь угоди, а їх, мовляв, обдурили, як зазначає путін.

Наступні події свідчать про успіхи України у звільненні Харківської області та Херсона. Високий рівень громадянської свідомості та щире прагнення повернутися до Криму надихають на подальші перемоги.

А в цьому випадку фраза "нас надулі" вже не діяла: на жаль, росія розпочала виправлення своїх помилок, отримавши інформаційну критику за свої невдачі та дії командування. В той же час росіяни почали більш активно займатися питанням української мобілізації.

У той же час стали помітні перші "Шахеди", проти яких у нас ще не було належної реакції. Ворог позиціонував це як новий етап технологічного розвитку. Отже, в цей період Росія досить оперативно оновила свої інформаційні стратегії.

Після цього заговорили про контрнаступ Сил оборони. Російська сторона часто перебільшувала цю небезпеку для своєї аудиторії, намагаючись підготувати їх до можливих невдач.

В Україні спостерігався підйом бойового духу після подій у Харківській та Херсонській областях.

Чи було доцільним з боку України створювати такі високі сподівання серед населення?

Для військових це було виправдано: відчуття підтримки з боку вищого військово-політичного керівництва є надзвичайно важливим. Чи могли ми дотримуватись більшої обережності? Можливо. Проте в той момент цей сигнал був необхідний багатьом, особливо військовим, які готувалися до контрнаступу, а не так вже й цивільним.

Так, з боку цивільних потім були претензії "нас надурили з Кримом". Питання: а що цивільна людина, яка робить такі закиди, зробила для цього? Відповідно, не цивільним людям розказувати, якою мала бути комунікація.

Останній рік: спад української активності на фронті, поступова втома суспільства від війни, ментальна виснаженість і готовність до перемовин

У 2024 році росіяни зосередили свої зусилля на створенні розколу між "цивільними" та "військовими". На міжнародній арені вони змогли налагодити мережу "лідерів думок" — блогерів, які мають українські паспорти. Декілька з цих осіб, що пишуть пісні про ТЦК, отримали підтримку з боку росіян, які намагаються сформувати навколо них ком'юніті, щоб передавати певні сигнали в українське суспільство і сприяти утворенню розподілу між "цивільними" та "військовими".

Служба безпеки України та Національна поліція повідомили, що за вибухами поблизу ТЦК та нападами на правоохоронців стоять російські спецслужби, які прагнуть дестабілізувати обстановку.

Історія з вибухами в ТЦК та нападами на поліцейських є частиною операцій, які проводять Головне розвідувальне управління та ФСБ Росії. Це робиться, щоб з одного боку, вселити страх у співробітників Національної поліції та ТЦК, а з іншого - надати підстави для російської пропаганди про нібито наявність певних громадянських конфліктів. Нібито, дивіться, в Україні звичайні громадяни здійснюють напади на ТЦК!

У цьому контексті ключовим аспектом є наша швидка комунікація: визначаємо, хто є замовником цих дій, який існує механізм залучення людей, яким чином їх вводять в оману і не виплачують обіцяні кошти, а також як самих цих людей використовують з вибухівкою для здійснення підривних актів.

На сьогоднішній день Росія зосереджується на кількох ключових аспектах: вона підкреслює нелегітимність українського уряду та наявність внутрішніх суперечностей, де одні виступають проти війни, в той час як інші підтримують її. Ці ідеї російська сторона намагається нав'язати не лише в Україні, але й на заході.

Провал мобілізації та неспроможність України вести бойові дії самостійно є важливими аспектами, які, на жаль, активно використовуються російською пропагандою. Інша поширена ідея полягає в тому, що "Україна не прагне миру, тоді як Росія його бажає".

Про усвідомлення та ризики, що становлять загрозу для підлітків.

Досить цинічне запитання: чи можуть факти ліквідації російськими спецслужбами своїх агентів поблизу ТЦК вплинути на свідомість українців, якщо не йдеться про ідеологічні аспекти?

Все залежить від способу подачі інформації. Щоб справити враження, важливо знайти шлях до молоді, адже підлітки та молоді люди до 20 років є найбільш вразливою групою населення. Саме на них орієнтується противник.

Вони існують у зовсім іншій реальності: більшість молоді не цікавиться поточними подіями і не вникає в деталі, надаючи перевагу швидким форматам, таким як 40-секундні відео на YouTube Shorts.

Якщо їм вдасться зрозуміти цей меседж, він торкнеться їхнього страху - це матиме ефект. Звичайно, це стосується лише випадків, коли немає ідеологічних аспектів, а йдеться виключно про матеріальні потреби.

Так, це може відобразитися на рівні вербувань, проте, крім цього, існує діяльність Служби безпеки України, спрямована на запобігання оперативному залученню певних груп населення ворожими розвідками.

Якщо розглядати загальний стан свідомості українців, то як вона еволюціонувала під час війни? Чи стали українці більш уважними до інформації, яку отримують через слух, зір чи читання?

Вже майже не діють російські дезінформаційні кампанії, які були ефективні у 2014 році. Непереконливі розповіді на зразок "распятих мальчіков" українці сприймають як очевидну неправду.

На жаль, російська пропаганда зазнає значних змін. Зокрема, вони створюють нові серіали, як-от "Слово пацана", та надають їм певної легітимності, при цьому нібито критикуючи їх у самій Росії. Це робиться з метою дистанціювати державу від цих медіа-продуктів.

На українську аудиторію зараз поширюють такий собі серіал "Ландыши". - мільйонні перегляди, купа відео в TikTok, навіть українські військові підхоплюють і співають пісню з цього серіалу. При цьому у багатьох немає розмежування, що якщо тобі сподобалася якась пісня і ти її поширюєш, то це означає, що разом з нею ти поширюєш і російську культуру. Аудиторія цього серіалу, до речі, підлітки 14-18 років.

Ось ще один приклад – композиція "Sigma Boy". Багато людей жартують, запитуючи, чим же займаються в Центрі по роботі з дітьми. Але, на жаль, у багатьох вчителів у школах виникають труднощі з учнями до 14 років, які слухають ці треки. Це явище свідчить про вплив російської культури.

Схоже, це виглядає кумедно – але хто ж ті учні насправді? Проте російські спецслужби планують свої дії на 10-15 років уперед, реалізуючи такі тривалі інформаційні кампанії. Вони також аналізують потенційних лідерів думок, які можуть зайняти важливі позиції через 5-10 років.

Підлітки віком 12-14 років стануть ключовими фігурами у формуванні майбутнього країни, впливаючи на бізнес і політичну еліту. Саме від них залежатиме, чи будуть вони обирати партнерство з Росією. Російська сторона розраховує на те, що наші молоді покоління вберуть в себе ворожу культуру і, в результаті, приймуть рішення, яке відповідатиме інтересам Росії.

Як знайти спільну мову з підлітками? Які слова обрати, щоб донести до них значення фільтрації контенту? Багато з того, що вони споживають, насамперед, є російськомовним...

На жаль, Україна не має в достатній кількості власного продукту, який був би альтернативою для підлітків. Менше з тим, українського контенту від тих самих блогерів стало більше.

Підлітки активно стежать за різноманітними стрімерами, зокрема граючи в Minecraft, де подача історії нагадує анімаційні фільми. Також популярні стріми з Roblox, на яких, наприклад, обговорюються теми української історії. Особливу подяку варто висловити творцям S.T.A.L.K.E.R. 2, адже багато українських стримерів, занурюючись у цю гру, діляться новинами та культурними аспектами України. Крім того, з'явилася нова хвиля молодих блогерів, які створюють короткі відео, розповідаючи, наприклад, про творчість Лесі Українки.

Отже, сьогодні відбувається становлення групи молодих людей, які підтримують українські цінності. Завдання держави полягає в тому, щоб перетворити їх на впливових лідерів думок, здатних залучити увагу своїх однолітків.

Підлітки часто спостерігають за популярними блогерами і можуть запевняти, що контент, поданий російською мовою, не містить антиукраїнських настроїв. Проте навіть у відеоіграх нерідко порушуються теми, які відображають російське сприйняття реальності, хоча молодь, на жаль, цього не завжди усвідомлює.

Коли ти підліток, то батьки здебільшого не є авторитетами, авторитет - це оточення, лідери думок - блогери, геймери, співаки, культурні діячі тощо. Якщо такі лідери думок транслюватимуть правильні думки - все буде добре. Гра S.T.A.L.K.E.R. 2 - це чудовий приклад того, як український продукт захоплює розум росіян.

Обсяг українського контенту зріс, проте цього недостатньо для створення реальної конкуренції. Наша країна ще не володіє необхідними ресурсами та фахівцями, які б прагнули працювати на державному рівні. Саме з цієї причини ми відстаємо: культурні ініціативи з Росії є набагато більш масштабними та швидше проникають у наш інформаційний простір, ніж ми можемо донести український продукт до аудиторії.

Обережно, YouTube Shorts

На які канали комунікації рф робить "ставку": телебачення, телеграм-канали, Фейсбук?

Основна ставка пропаганди до 2022 року робилася на Телеграм і телебачення. Після блокування каналів Медведчука залишився Телеграм. Після початку повномасштабного вторгнення ряд ворожих телеграм-каналів були делегітимізовані - проукраїнські канали витіснили їх з цього поля.

Наразі основні сили ворожої пропаганди зосереджені на платформах YouTube та TikTok. YouTube Shorts активно підтримує російський контент, тоді як у TikTok легко створюються дезінформаційні та дипфейкові відео, які згодом поширюються в інших соціальних мережах.

Також у Фейсбуці активно використовують маніпуляції. Наприклад, тема з фото, створеними за допомогою штучного інтелекту, під назвою "Сьогодні день народження військового, підтримайте його" – це стратегія росіян, які намагаються збільшити кількість підписників своїх груп для поширення своїх ідей.

Фінансування російської дезінформації

Якими способами та в яких масштабах Росія підтримує фінансування пропагандистських кампаній?

Частина йде по закритих бюджетах Міноборони росії. Є студія "Крылья", яка знімає відеоролики на різні тематичні сюжети, зокрема, про військових в українській формі. Тільки одна ця студія отримує на рік понад $2 млн. бюджету. У нас є інформація про 7 подібних проектів з трохи меншим річним бюджетом.

Частина фінансування пропаганди йде з бюджетів RT, каналу "Звезда", каналів так званої "новоросії". Також група "Вагнер" і її медійні ресурси залучені до створення мереж пропаганди та її поширення в Україні.

Там, де ми інвестуємо мільйони гривень, росіяни витрачають мільйони доларів. Ці кошти спрямовані виключно на створення інформаційного контенту і залучення українців, що живуть у Європі.

Отже, якщо розглядати витрати, пов’язані лише з Україною в контексті пропаганди, то ця сума перевищує 100 мільйонів доларів. Ці кошти йдуть на створення контенту, поширення інформаційних матеріалів в соціальних мережах, а також на залучення українців, які живуть за межами країни, до діяльності, спрямованої проти України.

В цю суму не входять бюджети RT та інших холдингів. Загалом ворог витрачає мільярди доларів на пропаганду в принципі. У них є такі можливості. Воєнний бюджет росія об'єднала з витратами на пропаганду, щоб приховати суми, які витрачаються конкретно на інформаційну війну проти України.

"Впливові особи" та заблоковані профілі

Яка реальна ефективність "лідерів думок", які залишили Україну і зараз співпрацюють з противником з-за кордону?

На жаль, деякі з них створюють альтернативний погляд. Існує ініціатива Медведчука під назвою "Другая Украина", яка має на меті об'єднати українців за межами країни, політиків-біженців та впливових осіб. Вся ця діяльність спрямована на формування альтернативної позиції, що може слугувати опозицією до сучасних українських військових, цивільного населення та влади.

Цей проект, по суті, виявився невдалим, проте в його рамках функціонують так звані "лідери думок", які здобувають мільйонні перегляди в TikTok. В Україні вони частково залучають цільову аудиторію, зокрема, щодо теми ТЦК, оскільки спостерігаємо певні труднощі у сприйнятті українцями співробітників ТЦК, а також наявність негативного ставлення до цієї теми. Тобто, росіянам вдається досягти певних успіхів, хоча це явно не відповідає їхнім очікуванням.

Яка кількість російських облікових записів була заблокована протягом останніх трьох років?

З початку минулого літа в TikTok було заборонено більше 3 тисяч 800 акаунтів. Цей процес триває безперервно. У нас тут найвищий рівень ефективності. На відміну від YouTube, де ситуація є справжньою катастрофою: на блокування акаунтів іде багато часу, оскільки це надзвичайно складний процес.

Ми регулярно підкреслюємо нашим європейським партнерам необхідність уточнення законодавчих норм. Свобода слова є важливою цінністю, але якщо вона використовується для реалізації інформаційних спецоперацій, то необхідно встановити чітку відповідальність за такі дії.

В цілому було заблоковано більше 400 акаунтів на YouTube. Це досить значна кількість, враховуючи складність цього процесу, але з огляду на загальну боротьбу з дезінформацією, це все ще незначний результат.

TikTok vs YouTube

TikTok - його вплив, небезпека, в тому числі при використанні військовими?

Вплив TikTok подібний до того, що має YouTube. Люди, які не користуються TikTok, часто вважають YouTube кращою платформою. Проте насправді контент на цих двох сервісах практично ідентичний, а в YouTube Shorts навіть можна знайти більше контенту російською мовою, призначеного для дітей.

TikTok з точки зору реакції на дезінформацію та співпрацю з Україною набагато швидший та дієвіший ніж YouTube. Загрози там є безперечно, але їх вдається ліквідовувати. Один момент ще є: алгоритми TikTok можуть зробити будь-яку дурню дуже популярною, на YouTube такого немає.

Щодо використання TikTok військовими, то ця ситуація контролюється з 2022 року, певну роботу робить і військова контррозвідка, і безпосередньо командири на місцях. Звісно, використовувати TikTok як месенджер, так само як і Телеграм, Фейсбук - не бажано.

Існували ситуації, коли на самому початку операції в Курщині з Суджи виходило відео. Реакція була миттєвою: військовий швидко усунув відео, і надалі таких дій більше не повторювалося.

Абсурдність заборони Telegram

Ваша думка щодо ініціативи заборонити телеграм-канали?

Телеграм-канали становлять небезпеку, оскільки через них противник залучає людей для здійснення диверсійних акцій проти України, її громадян та державних інститутів.

Але якщо заборонити Телеграм, чи буде росія використовувати щось інше? Сто відсотків, що буде. Спецслужби завжди використовують будь-яку із соцмереж. Тобто, в даному випадку суто інформаційно Телеграм - основне джерело споживання новин серед українців. Важливо, щоб проукраїнські канали і проукраїнський контент складали більшість, а російські - поступово блокувалися.

Важливий момент - це санкції проти окремих телеграм-каналів. Цей механізм потрібно впровадити, щоб Дуров йшов на контакт. Співпраця з Францією в даному питанні може мати певний ефект.

Мобілізація, віра, перемовини

Наскільки оперативна та ефективна робота ЦПД із силовими структурами України, саме спільні зусилля ЦПД, СБУ, ГУР, Генштабу тощо?

Ми завжди на зв'язку в онлайн-форматі та маємо кілька робочих груп. Вся сфера національної безпеки підтримує постійний контакт з цих питань, що є надзвичайно важливим.

Тематика, що стосується певних міністерств, є окремою справою. Наша фокусна область – національна безпека, тоді як стратегічними комунікаціями опікуються інші організації.

Якими наразі є ключові виклики, на які направляєте сили в першу чергу?

Тема мобілізації зараз пріоритетна. Від неї - розкол по лінії "військові-цивільні". Плюс наратив переслідування за віросповіданням, особливо для Заходу. Загалом тема нелегітимності влади і нездатності України перемогти. З цього випливає головний наратив росіян, що перемовини треба вести без України.

На жаль, важко уникнути обговорення релігійних питань. Такер Карлсон сприяв Росії.

Частково піднімається питання мобілізації, і ця тема викликає певний резонанс у суспільстві.

Чи вистачає фінансових та кадрових ресурсів для ефективної боротьби зі всіма інформаційними викликами?

З нинішнім рівнем фінансування та якістю людських ресурсів більшість загроз вдається успішно подолати. Ті, хто стверджує, що у нас критична інформаційна ситуація, просто не знайомі з тим, що відбувалося в 2014-2016 роках.

Шукайте різні джерела відомостей.

Які заходи вжити, щоб не піддатися впливу пропаганди від "корисних ідіотів"? Чи є у вас якісь корисні поради?

Принаймні, варто звертати увагу на два джерела інформації. Будь-яке повідомлення, яке викликає емоції на рівні 70%, здатне залишити слід у вашій пам'яті. Якщо ви відчули якусь емоцію — чи то злість, радість чи ненависть — негайно почніть пошук додаткових даних з офіційних джерел або засобів масової інформації на цю тему.

Додаткова інформація може бути відсутня, або ж цитати та зміст заяв, які емоційно представляють "корисні ідіоти", можуть не відповідати первинному джерелу. Тому важливо перевіряти факти. Крім того, завжди варто ознайомитися з біографією таких "корисних ідіотів", адже деякі з них вже потрапили під наші санкції. Шукайте різні перспективи та аналізуйте ситуацію.